Нехай буде воля Твоя...

Почну тему одним питанням.
От ми кожен день молимося "Отче наш" і повторюємо ці слова...

А вам завжди легко погодитися з тою волею, яка б вона не була?

 

Ну спершу давайте визнаємо шо ми не знаємо точно шо є його волею, а шо ні.
Бо ж не все є його волею. Шось є результатом наших вчинків хороших чи поганих.

Якби ми точно знали шо є його волею то певно б далеко не завжди погоджувалися. Такі ми вже є. Та ми навіть ту волю шо точно знаємо не виконуємо

То моя думка.

 

Ви, мабуть, говорите про випадки, коли обставини складаються так чи інакше.

А якщо ми про щось просимо, а то нам дається або не дається?

Кілька років тому мала роботу, яка мене шалено втомлювала. Якось ідучи з роботи додому, я в душі розпачливо попросила: "Господи, зроби щось, бо я так довго не витримаю". Через тиждень мене скоротили. :girl_crazy: Мені полегшало з одного боку, а з іншого - нову роботу шукала дуже довго.
У таких випадках згадую вислів: "вважай із тим, про що просиш".

 

Згадався висуп Коклюшкіна.

- батюшка, вчєра ви освєтілі мою машину, а сєгодня єйо укралі.
- возрадуйся син мой, єслі би єйо нє укралі, ти би разбілся.

---------- Додано в 11:11 ---------- Попередній допис був написаний в 11:09 ----------

Молитва була вислухана....

 

Ааааа.... ви про таке. То да. То деколи аж в відчай кидає. Але йому там видать ліпше знати. Хоть в ті моменти відчаю я і буваю категорично не згоден, але добре шо я тут нічого змінити не можу. Всерівно завжди на добре виходить .

Шо є то є. Тому стараюся просити таке чого сам змінити не дуже можу.

---------- Додано в 10:24 ---------- Попередній допис був написаний в 10:18 ----------

Такий маленький нерелігійний відступ

Є таке американське кіно "Трасса 60". Там одним з героїв ніби джин. О.Ж. Гордон називається (О.Ж.= одно желаніє). Мені сильно сподобався його підхід до виконання бажань. Добре шо Бог з нами так не робить.

 

Була. Але такого повороту подій я не чекала. Оцей момент мені завжди цікавий власне.

 

Я взагалі переконаний,що ВСЕ на світі відбувається з Його на те волі.
А,щодо молитв...
Колись,в лікарні,коли щогодини чекав смерті,я просив Бога:
- Хочу до лісу...ще хоч раз побувати в лісі...
Просив переставити койку поближче до вікна - там вдалині видно було верхівки дерев...ліс.
Бог почув молитви...я вже 5 років в лісі.

 

Мені раніше здавалося-це так просто погодитися з волею Божою бо Господь завжди бажає кращого для нас, хоч ми зараз не можемо зрозуміти це.
Поки не сталося те, до чого я не була готова. Я просто про себе кричала-не хочу щоб сталося так!
Моє "я" було проти волі Божої, хоч я і розуміла що це неправильно.
Мені знадобився місяць, а може і більше щоб сказати від всього серця-Хай буде воля Твоя.
В цей час я побачила себе зі сторони-наскільки ще багато егоїзму у мені, і наскільки ще довгий шлях освячення я маю пройти.
Мета Господа-спасти нас і освятити, і Він буде робити це, навіть якщо нам прийдеться пройти шлях страждання і труднощів.(Якщо ми хочемо цього освячення)

 

Думка матеріальна!..

 

Добре судите!
Я переконаний в ще кращому: думка, це Енергія–Інформація.
Знаю про ще краще, але поки що, це сокровенне, воно мусить кожному бути відкритим особисто.

---------- Додано в 14:32 ---------- Попередній допис був написаний в 14:09 ----------

Ви тут поважно чи жатуєте?
Ну, Бог не розв`язує так питання ні з тими хто з Ним свідомо спілкується, ні з тими, що так собі люблять поговорити під носом...
Уявляєте, який би хаос почався?...

 

Ром, а не здається тобі, що ти сам собі суперечиш у цьому дописі?

Який зміст призивати "Хай буде воля Твоя", якщо вважати, що Його воля ітак є?

Сам ж пишеш: попросив лісу і Бог вислухав, а якби не просив?

 

Напівсерйозно. Мені дуже був потрібен порятунок із тієї ситуації. Як на мене, вирішення було чудове. Ситуація була така, що сама я би не пішла з тої роботи. Так що розв'язок був для мене благословенням.

Пізніше була ще одна ситуація. Я працювала на роботі, яка мені давалася дуже важко, психічно було надзвичайно витримати, бо працювала вечірню зміну. Свою дитину я бачила лише півгодини вранці. Мені поволі починало зривати дах, але оскільки я була єдиною, хто працював, піти я знову ж таки не могла. Одного вечора я розмовляла з чоловіком і жалілася йому на те, наскільки важко так працювати і що я вже не витримую. Але ми обоє чудово розуміли, що так просто покинути ту роботу я не можу, бо не маю ще іншої. Наступного дня він прийшов до мене зі словами: "Лілю, можеш кидати роботу!" Таємний жертводавець передав конверт із грішми для "когось із студентів Інституту", де він вчиться. Цей конверт передали саме нам, а в ньому була якраз моя місячна зарплатня.

Найдивніше інше. Кілька разів і я, і мій чоловік просили Бога про кризу, і ми її отримували. А от про покращення ситуації просимо рідко чомусь. Однак робота, де я працювала понад три роки, була дана мені Богом, бо інакше як чудом я не можу назвати те, що я не шукала нічого, а отримала. І то якраз стільки, скільки було потрібно на проживання. Ні більше, ні менше.
Я пишу коротко, тому воно може звучати трохи дивно, але повірте, я не бачу в тому нічого дивного. Як на мене, Бог кожного слухає, і до кожного має особистий підхід. І я бачу, як саме Він діє в моєму житті...
І знаю й інших людей, котрі просили в Бога про кризу й отримали її. І винесли з неї не одну науку, хоч не завжди солодку й приємну, але дуже корисну.

 

Висновок: криза - випробування(підслухав у радейковій ранковій проповіді кращий відповідник) іспит..?

який ми з вдячністю приймаємо і гідно складаємо, або ж починаємо нарікати на... Нього (?!)

Криза дає нам можливість (/необхідність) змінити щось.
Нє?

---------- Додано в 09:03 ---------- Попередній допис був написаний в 08:40 ----------

А хіба ж можна йти проти Отця нашого?

 

До прикладу... йде дитина з татом додому. Тато каже:" Йдімо цією стежкою" знаючи, що несе в собі ця стежка,але знаючи, що дитині то під силу. А тепер, що і як може повестись дитина.
- Дитина може розвернутись, закинути татові "ти мені не тато!" і піти в невідомому напрямку. Можливо потім вернеться додому, якщо не згине в пошуку.
- Може впертись і шукати інших стежок додому? правда розуміючи, що тато правий і тре йти в тому напрямку, але вважаючи, що раз вона-дитина має все так як і тато, то й вирішувати буде виключно сама.І я-дитина йтиму своєю стежкою, а ти тату - є... але десь там.
- Може йти по стежці вказаній татом, але при кожному камінці нарікати - "От то Ти вибрав мені ту дорогу, а на іншій було б менше ям і каміння,а в інших легші дороги... і т.д"
- А може йти поруч, робити якісь свої справи, радіти приємностям на шляху ділитись радощами з татом, і коли на дорозі буде яма чи камінь - простягнути татові руку і сказати - "Поможи..." а потім "Дякую..."

Як на мене, це питання з опери " Чи відвертається Бог від людини?" Думаю "Людина відвертається від Бога" А на тім... людина, йдучи проти Волі Божої, йде проти себе самої...

 

+1.
І нарікати (якщо не терпиться понарікати) треба на себе, на свій вибір.

 

А мені в голові не вкладається,ЯК можна йти проти Божої Волі.
Я не є знаток теології і не люблю сипати цитатами СП,та згадую одну фразу:
-І волосок не впаде з голови без Божої Волі на те.
Зрештою,про то багато говорено в інших гілках...я своєї думки не змінив...
Просто проциту,що вже казав і в чім переконаний.

І найголовніше:

Це всього-навсього лиш мої думки,дим рудиментів мозґів середньостатистичного,тупуватого люмпена-недоучки,українського самашедшого,які не претендують на звання істини в останній інстанції.
Прошу кидатися,по можливості тапками,а не чобітьми...
Але,на все Божа Воля.

---------- Додано в 11:52 ---------- Попередній допис був написаний в 11:15 ----------

Згадав вірш....

 

Щодня?

доки коліна не стерпнуть.

Просто?
А кому щас лєхко? (с)

Ним, +1.
Але після кожного "дане" іде розв'язок задачі, відповідь. Потім оцінка.

Варіанти тих самостійних робіт троха різняцця. Не сперечаюся.

---------- Додано в 12:07 ---------- Попередній допис був написаний в 11:54 ----------

Ми почекаємо.

 

Процитую знов свої люмпенські диміння рудиментів.

 

Ой-йой!!!!!! Та приїдьте в Україну... тут того... нємєрєнно.

---------- Додано в 14:32 ---------- Попередній допис був написаний в 14:29 ----------

О, все-таки наших! Значить і від нас щось таки залежить.

 

Бог - це Любов, а не зло. Якщо людина все віддає на Волю Божу і чинить все згідно Закону Божого, йому боятись нічого. Якщо хтось боїться Волі Божої, значить чує за собою грішок і тому усвідомлює неминуче покарання за нього. Слова "хай буде Воля Твоя, як на небі. так і на землі" ясно кажуть про те, що ми прагнемо Волі Божої на землі такої, як є на небі. На небі немає такого безладу та несправедливості, як на землі...