Свідки

Чоловіче, а чого перед тобою хтось повинен атчітіватся? Лиши людей в спокої. Зрозумів? Чи на ЛФ треба когось запросити, щоб провів сеанс-два екзорцизму?

 

Як на мене, то я постаралась достатньо чітко пояснити свою позицію.
Якщо хочете далі обговорювати це питання, будь ласка, чітко дайте відповідь, по пунктах:

1. Чому СЄ забороняють відзначання Днів народження?
(пояснення "язичницького походження" не приймається. Ми вже тут достатньо обговорювали інші язичницькі традиції, які СЄ підтримують)

2. Яким Біблійним принципом при цьому керуються?
(грубо кажучи, де, в якому місці Біблії це заборонено?)

3. Чому відзначання річниць одруження дозволяється?
("досягнення" є і в тому і в іншому випадках. Кожна річниця народження дитини сповнена нових досягнень)

 

Вот вам короткий ответ: Матф 11:17 (всё бесполезно, что бы я ни говорил).

А вот вам развернутый ответ: http://jhwww.narod.ru/Ivanov-Happy.html

 

Ось, Сергію, давайте подумаємо над основними постулатами християнства.
І різниця цих постулатів в "світків". Серйозно, тверезо і незаанґажовано.
Мабуть ніхто не буде заперечувати, що, грубо кажучи, християнство зафіксовано на трьох китах - віра, надія і любов.
Ось давайте і погутаримо про це. Думаю, за 10 років спілкування зі "світками" (надіюсь ви знову не додасте десяток-два років).
Віра християнства базується на Нікейському Символу Віри (Кредо). Не буду переповідати, бо думаю ви чули про це та й знайти легко. Тут нема чого ні додати ні відняти. Куди віра "світків" впирається - це Бруклін. Вони (на даний момент бо завтра можуть змінити) є і законодавцями поведінки, що "світки" повинні говорити, думати, вірити, одягати, слухати, дивитися, святкувати. Порушення бодай одної йоти карається суворо. Вони брешуть, що є тілом Христа, мають канал спілкування з Богом, тобто є представниками Бога на землі. Чим не антихрист в повній іпостасі???
Другий кит християнства - надія. Ми надіємося, що після того як увірували і дістали прощення гріхів, Ісус Христос Святим духом буде нас вести по цьому життя і як кажуть польські католики, отпусцівши нам ґжехи допровадзі нас до жиця вєчнеґо. Ми віримо, що вічність будемо проводити з Ісусом Христом.
"Світкі"? Знать піде до раю, а плєбс чудом спасеться від Армаґедону і буде собі життя наладжувати на Землі.
Третє - любов. Ви чули що таке любов в християнстві і який, за словами Христа, найвищий прояв любові. Багато християн так і поступають.
"Світкі"? Почитайте дописи ваших братів. Є гілка про молитви, подивіться, чи хоч одна позначка ваших братів там стоїть. За своє життя (а я зустрічав багато "світків") не бачив від них прояву любові. а не на грам.
Не хочу вас ображати, Сергію. Зараз на каналі "Дискавері" йде серія "A Haunting". Страшна, документальна серія про те як люди вселяються в дім, а він вже "заселений" нечистою силою, тобто демонами.
Це страшна сила, без краплі співчуття чи любові. Одне зло. І ви знаєте, в мене таке саме враження коли я заходжу на цю гілку і спілкуюсь зі "світками". Не краплі співчуття, любові з їх боку. Чистий гнів і зло...

 

то не відповідь, то просто цитата, яка не має найменшого відношення до святкування днів народження.

Так що нема чого стверджувати, що СЄ діють чисто по Біблії. У Біблії ніде нема заборони такого святкування.

 

Мих, не будьте наївним. Не в Біблії їхнє законодавство. Я більш ніж впевнений, якби сам Христос прийшов і сказав, що це не гріх, вони б його не послухали. Вони мають більших авторитетів.

 

И это говорит мне католик??? Вас бы не остановило даже если бы был прямой запрет в Писании, как например случилось с деланием религиозных изображений ; )

 

Witness, можна питання особистого характеру?
Чому ви дописуєте тут? Для чого?
Просто я тут новенька, всю гілку ще не перечитала, але чомусь у ваших останніх дописах відчувається якась озлобленість...
Чи я помиляюсь?
Для чого воно вам?

Дуже корисне посилання. Дякую. Підписуюсь під кожним словом.

 

Ви самі визнаєте, що немає заборони на святкування днів народжень. Це добре. Отже чому ви не святкуєте, бо самі того хочете чи тому що так від вас вимагають? Якщо самі то нема питань, якщо ж організація обмежує вашу свободу, якою Бог вас наділив, то варто задуматись.

Щодо релігійних зображень. В першому храмі їх було достатньо. Заборона стосувалась іншого: "Хай не буде тобі інших богів передо Мною!"- Вих.20:3. Отже не можна робити собі ідолів і поклонятися їм.

Ось ще кілька цитат, які підтверджують мою думку.
1 Царів 9:9 За те, що вони покинули Господа, Бога свого, Який вивів їхніх батьків з єгипетського краю, і держалися міцно інших богів, і вклонялися їм, і служили їм, тому Господь навів на них усе оце лихо!
1 Царів 14:9. і робив ти гірше за всіх, хто був перед тобою, і ти пішов і наробив собі інших богів та литих бовванів, щоб гнівити Мене, а Мене ти відкинув геть
2 Царів 17:35. І склав Господь із ними заповіта, і наказав їм, говорячи: Не будете боятися інших богів, і не будете вклонятися їм, і не будете служити їм, і не будете приносити жертов їм

В церкві жодного ідола ви не знайдете. А щодо релігійних зображень, то вони зображеннями і є.

 

Вы действительно ошибаетесь Зачем мне злиться? Я нахожусь в собрании. Я уверен в Боге и в прекрасном будущем. А испытания и преследования лишь добавляют радости.

Я зашел сюда чтобы помочь разобраться присутствующим в одном вопросе. А потом пошло, поехало...

 

Ви читали в Ббілії вказівки робити такі зображення?
Чому християни обходились без виористання зображень?

---------- Додано в 13:24 ---------- Попередній допис був написаний в 13:21 ----------

Нічого схожого на Нікейський символ віри в Біблії не зафіксовано - тому Нікейський символ віри для мене лише плід роздумування людей.

---------- Додано в 13:30 ---------- Попередній допис був написаний в 13:24 ----------

Багато Свідків Єгови відзначають річницю свого шлюбу. День народження*— це річниця народження певної особи. Чому річниці шлюбу можна святкувати, а дні народження*— ні?
Відверто кажучи, немає особливої потреби християнам святкувати й річниць шлюбу. Але це не означає, що ці два свята тотожні або що християни повинні ставитись до річниць шлюбу як до святкування днів народження.
Як зауважувалось вище, можна сказати, що обидві події є річницями, бо «річниця»*— це «календарна дата, коли закінчується рік від початку якої-небудь події». Річниця може бути з дня будь-якої події: коли з вами трапилась автомобільна аварія; коли ви спостерігали затемнення Місяця, ходили усією сім’єю плавати тощо. Зрозуміло, християни не сприймають кожну «річницю» як особливий день і не влаштовують вечірок, щоб відзначати її. Людині потрібно брати до уваги аспекти самої події та особисто вирішувати, як правильно поводитись.
Наприклад, Бог конкретно наказав ізраїльтянам щорічно святкувати день, коли 1513 року до н.*е. його ангел оминув їхні доми в Єгипті, а також святкувати їхній вихід з того краю (Вихід 12:14). Євреї, у тому числі Ісус, слухалися цього Божого наказу й відзначали річницю цієї події, але не вечірками чи подарунками. Також євреї вважали особливою річницею день повторного присвячення храму. Хоча Біблія не наказувала святкувати ту історичну подію, з Івана 10:22,*23 можна зрозуміти, що Ісус не критикував цього святкування. Зрештою, християни мають особливе зібрання на річницю Ісусової смерті. Звичайно, вони виконують це, слухаючись чіткого наказу з Божого Слова (Луки 22:19,*20).
А що сказати про відзначання річниці шлюбу? У декотрих країнах прийнято, що чоловік і дружина відзначають річницю вступу в подружжя, засновником якого є Бог (Буття 2:18—24; Матвія 19:4—6). Безсумнівно, Біблія не зображає шлюбу в негативному світлі. Ісус був на весіллі та сприяв тому, щоб ця подія була радісною (Івана 2:1—11).
Отже, немає нічого дивного в тому, що подружня пара може влаштувати відзначання річниці шлюбу, аби пригадати собі цю радісну подію та зміцнити своє рішення успішно співпрацювати як чоловік і дружина. Чи вони відзначають цю радісну подію в сімейному колі, чи запрошують кількох родичів або близьких друзів*— це їхня справа. Ця подія не повинна стати просто виправданням для проведення великої вечірки. У той час християни повинні керуватися принципами, які стосуються їхнього щоденного життя. Отже, чи хтось відзначає річницю шлюбу, чи ні*— це справа особистого характеру (Римлян 13:13,*14).
А що сказати про звернення особливої уваги на день народження? Чи в Біблії згадується про таку річницю?
На самому початку цього сторіччя Дослідники Біблії, як тоді називалися Свідки Єгови, відзначали дні народження. Багато з них мали книжечки «Щоденна небесна манна». У таких книжечках на кожний день був біблійний вірш, і чимало християн вкладали до них маленькі фотографії інших Дослідників Біблії на сторінки, що відповідали датам їхніх днів народжень. Також «Вартова башта» за 15*лютого 1909 року повідомляла, що на конгресі в Джексонвіллі (Флорида, США) брата Рассела, тодішнього президента Товариства, було впроваджено на сцену. Чому? Йому на день народження дали подарунок-сюрприз*— кілька ящиків грейпфрутів, ананасів та апельсинів. Це дає нам можливість уявити, що було в минулому. Крім того, пригадайте, що в той час Дослідники Біблії також відзначали 25*грудня як річницю уродин Ісуса, тобто день його народження. У всесвітньому центрі в Брукліні існував навіть звичай сідати за різдвяний стіл.
Звичайно, відтоді Божий народ виріс духовно у багатьох аспектах. У 20-х роках нашого сторіччя яскравіше світло правди дало їм змогу побачити такі факти:
Ісус не народився 25*грудня*— у день, пов’язаний з язичницькою релігією. Біблія наказує нам відзначати день Ісусової смерті, а не роковини його народження або народження когось іншого. Це узгоджується зі словами, записаними в Екклезіяста 7:1, і тим фактом, що те, як провела життя вірна людина, є важливішим від дня її народження. Біблія не повідомляє, що хтось із вірних слуг святкував свій день народження. Вона тільки розповідає про те, що погани святкували свої дні народження, пов’язуючи такі святкування з жорстокістю. Довідаймось про походження святкування тих днів народження.
Спочатку розгляньмо святкування дня народження фараона за днів Йосипа (Буття 40:20—23). «Енциклопедія релігії та етики» Гастінґса (англ.) говорить про це на початку розділу про дні народження: «За своєю формою відзначання дня народження пов’язане з відрахунком часу, а за змістом*— з деякими примітивними релігійними засадами». Далі ця енциклопедія цитує висловлювання єгиптолога сера Дж.*Ґарднера Вілкінсона, який написав: «Кожен єгиптянин надавав великого значення дню, а навіть годині свого народження; імовірно, що там, як і в Персії, кожна особа відзначала свій день народження з великими веселощами, вітала друзів, влаштовуючи всілякі забави, і пригощала їх різними наїдками».
Інший випадок відзначання дня народження, що згадується в Біблії,— це день народження Ірода, під час якого було відтято голову Івану Хрестителю (Матвія 14:6—10). «Міжнародна стандартна біблійна енциклопедія» (видання 1979 року, англ.) наводить такі дані: «Греки, що жили в доелліністичний період, святкували дні народження богів та видатних людей. Такі святкування називалися г[рецько]ю гене́тліа, а під словом гене́сіа малося на увазі пам’ятне святкування дня народження померлої видатної особи. У 2*Макк[авеїв] 6:7 ми знаходимо згадку про щомісячне святкування гене́тліа Антіоха*IV, під час якого євреїв змушували ‘їсти жертвенне’. (...) Ірод святкував свій день народження за елліністичним звичаєм; немає доказів того, що в Ізраїлі святкували дні народження в доелліністичний період».
Слід визнати, що сьогодні правдиві християни не приділяют багато уваги кожному звичаю чи ритуалу, визначаючи його походження чи ймовірний зв’язок зі стародавньою релігією, але разом з тим вони не нехтують слушними зауваженнями, поміщеними у Божому Слові. Одним з таких зауважень є те, що дні народження, згадані в Біблії, святкувалися поганами і були пов’язані із звірствами. Отже, ми явно бачимо, що Святе Письмо описує дні народження у негативному світлі, і цього факту щирі християни не ігнорують.
Тому, хоча для християн це цілком особиста справа*— відзначати річницю свого шлюбу чи ні, існують вагомі причини, чому зрілі християни стримуються від святкування днів народження.

 

спорить до потери пульса не в моем характере. Поступайте как хотите

Для меня этот вопрос очень ясен и не вызывает ни тени сомнения. Я рад, что Свiдки имеют такое мнение. Это плюс им. Да и когда я был ребенком я замечал, что мне не нравится особо этот праздник. Мне не нравилась обязаловка, связанная с ним. Не нравилось лицемерие этого "праздника": если мне не приятен человек, то я все равно должен натянуть улыбку и в этот день любезничать с ним. И наоборот, это же я чувствовал по отношению к себе со стороны некоторых недоброжелателей. Праздник лицемерия, праздник человеческой гордости, праздник алчности и жадности, особенно у детей.

 

Є один дуже цікавий вірш ап. Павла. Щоб не було недорозумінь, знову наведу його на кількох мовах...

12 Усе мені можна, та не все на пожиток. Усе мені можна, але мною ніщо володіти не повинно.

12 Все мне позволительно, но не все полезно; все мне позволительно, но ничто не должно обладать мною.

12 I am free to do all things; but not all things are wise. I am free to do all things; but I will not let myself come under the power of any.
1-е до Коринтян,6

Наскільки я зрозумів, Христос дав нам повну свободу. І ми самі повинні вибирати що нам корисно, що нас не перетворює на рабів і що нам допомагає служити Богу. Святий Дух нам вказує. Кожну річ.
Святий Дух а не група випадкових людей...

---------- Додано в 13:45 ---------- Попередній допис був написаний в 13:41 ----------

Сергію, то ви самі так швидко все сотворили чи знову відома макулатура?
Прошу, побільше самостійності. І думайте, бо макулатура до добра не доведе.

 

Дякую! В дополнение еще раз напомню:

В проповеди о Левит XII,2 Ориген заверяет своих слушателей в том, что „нет ни одного святого, который когда-нибудь устраивал пир или большой обед в день своего рождения, или который радовался бы в день рождения своего сына или своей дочери. Но грешники радуются и веселятся по таким дням“.

 

А можна посилання на цю працю, якщо вам не важко? А то я чогось не можу її знайти.

 

*** gm розділ 12 с. 166 абз. 10 Джерело вищої мудрості ***
10 Спочатку розгляньмо проблему залежності. Апостол Павло, обговорюючи питання про споживання їжі, сказав: «Нічому не дам панувати наді мною» (1*Коринфян 6:12). Павло мав право їсти будь-які страви, але він знав, що дехто має вразливе сумління. Тож він пояснив, що не є «залежним» від якоїсь їжі настільки, що не в*стані при потребі відмовитися від неї, щоб не доводити інших до спотикання. Якщо хтось не може кинути курити (або жувати) тютюн, то очевидно, що ця звичка панує над ним. Отже, Павлові слова щодо споживання їжі можна застосувати й до вживання тютюну. Не можна ставати рабом якоїсь звички.

---------- Додано в 14:55 ---------- Попередній допис був написаний в 14:52 ----------

Православний святий? http://ru.wikipedia.org/wiki/Ориген

 

Мені шкода що ви отримали негативний досвід і лицемірили.
Сподіваюсь своїх батьків, дітей і дружину ви вітаєте без лицемірства і страху перед старійшинами.

 

Ніколи не помічав страху перед старійшинами у свідків Єгови.

 

Сергій, це лише особиста точка зору. Тут зараз теж подібне напишуть. Перелякані завжди "світки". Яйця постійно викачують після зустрічей зі старійшинами. А на старійшин подивитися страшно на тверезу голову...