Шариш,Ірцю! А я нині мав незвичний день. Аж цілих дві години незвичний. Але зара він сі зробив звичним... О... Плотно наївся:кетановспазмалгонпенталгінношпу,запив тото моцною кавою і наразі сі чую,як каже тотой малорасєйскій фацет,Брацлавчанин: паа казацкі. Добратись б до хати,хлепну кавуськи з уролесаном,перекуру то дєло - і додому,в ліс... Бо ту...тоті...хомо...дискомфорт дикий... О... Та й всьо...
Ну і логіка в людей - там дитина, а сусідів можна будити, і байдуже хто там.. А мене сьогодні шарпнув старий чоловік років 60-ти, ще й гаркнув з матом, бо я сповільнила хід на переході, щоб озирнутись за чоловіком.. При чому перехід дуже широкий, збоку ще перехід для роверистів, людей мало, можна було мовчки обійти.. А той так штуркнув мене і сказав "чого ку*ва стала?!". Втратила дар мови і зупинилась остаточно. Люди довкола тоже прозріли. А потім ті старці просять звільнити їм місце в трамваї.. Сказала чоловікові, той зробив сторому зауваження. Старий прикинувся шлангом і втік. Отакі от тут культурні європейці..
Нічого собі.....Він певне хворий....Не гнівайтесь на нього....або нерви здали,ну тисячі варіантів...На те не треба зважати...знаєте скільки таких придурків.... а ви одна і ше молоденька......
Вчора писав про незвичну ніч, але виявляється це був ще далеко не кінець.... Потім був незвичний день. За 2-3 хвилини до кінця робочого дня виключив комп'ютер почав збиратися додому і раптом... різко відчиняються двері і вламуються чотитри мужики - двоє в міліцейській формі і двоє в цивільному. Мене чомусь зібрав сміх, згадав сцену з фільму "Собаче серце": Ми к вам, професор, і вот по какому дєлу.... Двоє в формі стали по боках біля дверей як Атланти, а двоє в цивільному підійшли до мене. Один з них вихопив посвідчення працівника управління по боротьбі з організованою злочинністю і каже: - Я б на вашому місці не сміявся!" Я глянув на нього, як Муму на Герасима і мій погляд ніби запитував: "За что?..." За долю секунди просканував мозок і прийшов до висновку "что нє за что". Той далі питає: - А ви здогадуєтеся для чого ми прийшли? - Ну.... Раз вас так багато, мабуть щоби мене взяти під варту (починаю "грати вар'ята") - Не виключено, все залежатиме від вас. Пред'явіть ваші документи! Показую.... Вивчає... Повертає назад, різко підводиться і прямує в напрямку дверей: - Пішли, хлопці! - Альо, ви мені не поясните що це все означає? - То не ви, ми помилилися адресою. - А хто вам потрібен? - Та яка вам різниця, радійте що не ви. Сиджу, радію.
Я також від такої події був , а ще і та В організованій злочинності ніби участі не беру, тай і в неорганізованій теж. В "порочащіх мєня связях нє замєчєн", хіба що деякі критичні висловлювання на ЛФ Але ввечері помітив, що на небі повний Місяць. Може то він так на людей діє?
Не тільки. Пам'ятаєте, як колись в дядька знайшли самогонний апарат і судять за самогоноваріння: - Та я самогонки не гнав. - Але ж апарат у вас є. - Та був у коморі, але ж я не гнав! - Але ж апарат у вас є! - Добре, тоді ще судіть за згвалтування. - Де, кого, коли, при яких обставинах? - Та нікого і ніколи, але ж апарат є!
Ходили з малою до лісу. За той час скочила напруга. Все,що було в розетці згоріло. Телевізор...радіотелефон...колонки від компа...холодильник... Комп я виключив з розетки,як йшов... Єдине,що заспокоювало малу - музика. Капець.
Пішов в ЖЕК. Поцьомав клямку. Сходив...купив колонки...мала хату розносила без музики.... Зараз йдем на молитву...і в ліс.... ---------- Додано в 18:51 ---------- Попередній допис був написаний в 18:11 ---------- Глянув...нині ж свято... Всьо сходиться....
Боже мій!Вкотре переконуюсь,який тісний світ!!!! Виявляється,шо в єдного форумлянина,того жи все в чорнім,і в мене є спільні знайомі. Ото нині привіт отримала Спасибі!Чесно,приємно! Що ж ви так мене нахвалили