Щодо теми самого формування характеру. Як кажуть не то японці, не то китайці, характер формується до 3 років після народження. А далі його вже не змінити, а можна тільки підкоректувати.
характер у кожного різний, комусь мама дозволяє щоб госту приходили, комусь ні, у мому випадку було ні, у випадку брата так, як виявилось по розвитку психологічному духовному та розумовому, брат відстає, бо бавиться з друзями, я ж у цей час поглинала книги, загалом була замкнута у собі людина на своїй хвилі завше ніколи не чула навколишніх, але коли у 16 почала працювати все дуже сильно змінилось. велика зміна облич навколо мене, я просто змушена була контактувати, посміхатись, в кінці кінців я знайшла у тому смак та кайф свого роду. окрім того, я в таких ситуаціях змогла багатьом допомогти тому нічого в тому поганого нема..на мою думку. просто є межа яку інколи треба перетинати.
Думаю людина вже народжується з своїм характером, а далі то вже виховання, при чому не лише батьками.
звичайно. діти можуть бути притиснені і в школі, і в спілкуванні..і якщо батьки завше будуть відштовхувати дитину до добра то не приведе....на власному прикладі...з батьками майже не говорять. вони навіть не знають нічого про мене...де я, що я та як я. знають шо гроші маю і є нагодована. все.