Степан Бандера – Герой України!!!

А як же, що нагороджувати можна лише громадян України? Вiдберуть, напевне. Майбутнє, звiсно, за адвокатами.

 

не, зміст-вчити неучей, як потрібно працювати з фото. а то деякі тут... не можуть відрізнити поліцейського від СС-івця, а туди ж, малята, мають нахабство мати свою власну безапеляційну думку.

зустрічне питання. Ви розбираєтесь в дойчівському діловодстві? яку паперову роботу викликало бойове зіткнення з партизанами? не знаєте?

PS попустіться, Спіко. Ви смішні

 

В Польщі АК -Герої Польщі. І в задниці вони мали що думають про це представники Росії,України,США і племені мумбу-юмбу. І совєцьких окупантів вони ненавидять,так,як і нацистських. Процент ненависті коливається,залежно від регіону,але залишається стабільним,в межах 99%. Тут навіть доводити нічого не потрібно,поцікавтесь в Аґатона про події 80-х і,як в Польщі гнали з усіх посад смердячих комуняк. І,досі шкодують,що багатьох перефарбованих залишили. Тепер про інше. Наведіть мені точну кількість того зброду,що називали себе партизанськими об'єднаннями(Ковпака і теде) і доведіть,що,крім грабунків,мародерств і вбивств мирного населення,вони ІНОДІ пострілювали і в сторону вермахту,а не лише в спину моїх дідів. Ага...і порийтесь і наведіть цифри "звірств" ОУН-УПА на Донеччині,Луганщині,в інших регіонах Сходу і Півдня України.

 

За це - плюс і повага!

 

- это нормально.

- это плохо, т.к. ненавидеть прошлое нельзя (можно только писать об этом постоянно), ненависть экстраполируется на живых. Даже если НЕ писать об этом постоянно...

 

Він тільки і займається своїми справами. Про державні він хіба щось говорив?

Думаєте відмінить звання?

 

Ні, поміняє героїв...

 

Віддасть підра(цвіріню)?

Підмінить результат?

 

А Підрачлен герой? В мене пацани на руках з болота виймали німецькі бомби за 8.50 грн за штуку... Їм ВЕЛИКУ ПОДЯКУ вручили... А підрачлєнам за що?

 

Тому ЩО... надійний, чесний, всіх чує, ... Янукович.
За те що лічильник з 2004 сидів за підтасовки.

За пацанів, звичайно "абідна", але армія в нас така - сільськогосподарська була із будівельним нахилом. А той диви в Києві! Очолить тепер напевно лічильну комісію... (в тіньовому уряді).
Самому цікаво, що сам Бандера би сказав на таке неподобство?...

 

Скільки не порпався в документах - щось не знайшов я там "фундаментальних" праць... Хіба що про атомову зброю і війну в Кореї...

 

http://zustrich.quebec-ukraine.com/lib/bulba/bulba_271vallee.htm

Всі вояки бачили, що таким чином партія Лебедя веде цілу армію на явну смерть. А за армією така сама доля чекає всю націю. Почалося велике невдоволення в лавах армії. Це невдоволення партійна СБ заходилася ліквідувати системою масового внутрішнього шпіонажу, репресіями та розстрілами. Почалося масове дезертирство з армії в підпілля перед партією та СБ. У відповідь на дезертирство СБ почала тероризувати та розстрілювати цілі родини дезертирів. Почали брати закладників, ширити донощицтво і т.п.

Ось так виглядала наша „війна" проти німців, росіян, поляків, комуністів та самих нас в 1943/44 роках. Діялося це так тому, що був зірваний організаційний та оперативний плян первісної армії.

http://zustrich.quebec-ukraine.com/lib/bulba/bulba_292destin.htm
Восени 1944 року ця група допустилася ще більш нечесного фальшування фактів. В цивілізованому світі прийнято за нормальну річ, що головні керівні центри визвольних рухів — політичні партії, екзильні уряди, комітети та різні організації перебувають в екзилі, а в їх країнах діють їх відповідні низові організації, які виконують директиви своїх центрів закордоном, але не так воно діється в сфері патологічного вождизму. Під натиском большевицької армії, що займала Карпати, вся ця група на чолі з верховним шефом УГВР, ОУН, УПА та СБ — М. Лебедем, в жовтні 1944 року цілком організовано виїхала на еміграцію в Німеччину через Словакію. Там вона з'єдналася з Бандерою і Стецьком, які були звільнені з німецького ув'язнення, і проголосили себе не як УГВР та ОУН, а тільки... як „Закордонні Частини ОУН" та „Закордонне Представництво УГВР". Проголошено, що головний провід УГВР далі перебуває в Україні, як революційний парлямент і підпільний уряд всієї України, а ОУН Бандери, це одинока партія, на якій стоїть вся визвольна боротьба цілої української нації, а УПА виконує їх накази, як національна армія. Таким чином, як кажуть, вийшло дивне диво: головний провід УГВР та ОУН далі, згідно з заявами цієї партії, регулярно робить свої „парляментарні сесії" в підземних бункерах України, а панове Бандера, Лебідь, Стецько, Стахів, Ленкавський, Врецьона, Охримович, Ребет, о. Гриньох та інші члени того ж самого головного проводу хвилево in corpore записалися до... „дипломатичної служби" за кордоном. Чиї ж директиви цей „дипломатичний корпус" виконує, коли він сам у повному складі уособлює все те, що носить назву ОУН та УГВР? Яка неправда і блеф? Ці люди допустились до такого фальшування фактів не без причини. Це випливає з їх світогляду та моралі. Вони не визнають ні Уряду УНР, ні політичного центру монархістів, ні проводу колишньої своєї націоналістичної організації, що її очолює полковник Мельник, ні будь-кого іншого. Вони самі собі уявили (а може хтось допоміг і допомагає їм так уявляти), що можуть бути і парляментом, і урядом, і генеральним штабом, і армією і дипломатичним корпусом. Вони також пробують переконувати цілий світ, що тільки вони одинокі далі перебувають в Україні та зі зброєю в руках, як партизани, ведуть чинну боротьбу проти нового окупанта України. В дійсності ніхто з цих людей, поза Романом Шухевичем, ніколи в нашій армії не був, пороху не нюхав і не знає, що таке окоп. Повстанська армія зробилася для них предметом політичної спекуляції та торгівлі кров'ю українського народу.

Втеча цілого проводу групи Бандери за кордон викликала в лавах УПА величезну констернацію. Люди побачили, що їх політичний провід, збунтувавши маси народу на „революцію", — коли прийшла грізна година — зрадив народ, а сам утік, лишаючи цілу армію та свою політичну організацію на волю стихії. Це було явне дезертирство з фронту галасливих „революціонерів". В армії зростало обурення проти лінії партії і низові клітини СБ пробували втихомирювати невдоволених ще сильнішим терором. Військо почало ділитися на партійне і безпартійне. Навіть фанатики-вожді Бандери самі побачили, куди їх допровадив Лебідь. Всім вже була явно видима чужа провокація в роботі їх партії та нечесна зрада своїх „вождів", яких їм силою накинуло їх командування, а тепер повтікало з фронту. В багатьох відділах УПА командири повиганяли всіх партійних „політруків" та самі почали рятувати військо, як де хто міг. В інших відділах війська, де було більше партійців, вони робили різні „чистки" (хіба не так, як Сталін чистив генералів, або Гітлер своїх?) та своєю партійною дисципліною тримали маси народу далі в послуху.

 

Не за что, а для чего. Что б все видели, кто тут рулит, а кто сосет. А шоп мы не грустили, нам раз в 5 лет устраивают красочную ярмарку под названием "выборы".

http://www.youtube.com/watch?v=1CLBANCVHTw

 

Чернобылец, навіщо Ви постите уривки з книги Боровця?
як зрозуміти Вашу логіку? за Вашою ідеологією, Боровець так запроданець і зрадник. адже це він створив повстанчий загін, котрий немало досадив більшовикам в 1941. співробітничав з німцями. а в 1945 був командиром парашутної бригади Української Національної Армії в рамках німецьких збройних сил.
як Вас зрозуміти?
та і взагалі... незрозуміло, навіщо цитувати? це цілком упереджений твір. Боровець мав серйозні теркі з оунівцями і він мав причини не любити ОУН. тому і гнав на них.

 

Решил так сказать ознакомится глубже с новым героем. Читаю, все читаю. Бросил читать уже явно критическую литературу, перешел на восхвалящую героя. Набрел на "Степан Бандера: людина і міф"...
Оказывается Степан в детстве на кошках тренировался... Не не подумайте, он не живодер. Ни в коем случае..А в связи с благородными помыслами ибо надо проверить:
" чи зможеш ти позбавити життя іншу істоту? И
"доведеться позбавляти ворогів і зрадників життя або й посилати на вірну смерть друзів. "

Вилимо эпизоды по котам скрыть невозможно, но вписали в книгу сопределенной степенью сомнения-"якщо епізод з котами справді мав місце". Заметьте книга, про-Бандера, не анти-Бандера.

То что Беляев там описал, чего с него взять, он советский писатель, зато есть и Степан Охримович, Крайовий Провідник ОУН. Там еще есть как он иголки себе под ногти загонял

Отличный пример для молодого поколения националистов ! Кошки есть ?..... Начинайте брать пример.

http://www.ukrcenter.com/Library/read.asp?id=5857&page=2#text_top

Степан Охримович, Крайовий Провідник ОУН у 1930 році. Тож якщо епізод з котами справді мав місце, то не від вродженої схильності до садизму, а від хлоп'яцького, може, й нерозумного бажання перевірити себе: чи зможеш ти позбавити життя іншу істоту? Адже в революційній боротьбі, яку вже остаточно обрав для себе Степан Бандера, напевно, доведеться позбавляти ворогів і зрадників життя або й посилати на вірну смерть друзів.

Вопрос видимо риторический ? Дайте знать если нет. Я вам отвечу. НО учтите, я вответ тоже несколько простых вопросов задам, как "историку" и скорее ответа у вас не будет.

 

А ше він в штанята пісяв і навіть обкакувався,уявляєте?
От же ж....
І,як підріс, ябка крав в сусідському саду....

 

Ну в штаны непроизвольно все клали без исключения. Убийство домашних животных или живодерство - сознательный акт. И не оправдывается никем. Не так ли ? Или проходя и видя подростка, что душит кота вы с удовлетворением думаете: "Ну вот, новый Бандера подрастает. Настоящая смена националистам подходит.. " ?

Ромко, не остановите ? Не устыдите ? И таким поступком героя не устыдитесь ? Лишь бы правильно лозунги произносил ?

 

Баткова мама - моя бабця, розповідала, що колись, після війни (точну дату не знаю) бандеровцям (чи УПАвцям) відкрили кордон для виходу з України. Казала через Стрий-Дрогобич-Стебник три дні йшли... Через село Кавсько, тоді Дрогобицького повіту, йшли точно. Тисячі і тисячі...
Довго шукав в історіях, не знайшов... Може хтось підкаже: - був такий факт, де, коли і як...? Дайте посилання.

 

Ну во-первых не читал я о таком в той книге. Вполне возможна это сплетня, которыми сейчас всё переполнено. Советую также прочитать рассказ И. Франка " Мiй злочин", может потом и его туда же. Из своей жизни могу рассказать эпизоды - было мне лет 10-11, и я нашёл гнездо сарапула ( маленькая такая птичка ) в Киргизии дело было. Мы с братом ( младшим) птенцов потаскали, а потом уже мёртвых бросили. Отец меня здорово отругал и мне было не по себе, когда я смотрел на мёртвые тела птенцов. Осознавал жестокость и непонятность своего поступка. Ещё в шестом, седьмом классе лазили на берёзы, зорили гнёзда грачей. В пятом классе банку коту привязал, она оторвалась, а потом у него хвост отсох и он потом ещё несколько лет ходил по двору с отсохшим хвостом. А в восьмом классе мы вдвоём в степи забили сурка камнями, палками ( какой-то непонятный азарт) потом привезли его в мешке во двор, думали что кто-то шукру снимет, но никто не снял, да и сам не стал снимать, отнёс за сараи. У Вас ничего такого конечно не было, потому и камни так разбрасываете .

 

Уявіть собі, мені дико таке читати.
В дитинстві в нас було 3 собаки і двоє котів. Плюс до нашого двору заходили (самі!) поранені та хворі тварини, знаючи (зі свого "сарафанного радіо"), що тут живуть лікарі, які завжди допоможуть.
Хто на моїх очах знущався з тварин - тих я бив незважаючи на вагову категорію. В тому числі - нижче живота. І соромно мені не було.