Р.Акутагава "Ворота Расемон". Дуже незвична і цікава проза. Як і японська поезія - невеличкий текст, за яким - ціла філософія. І кожен може розуміти її як йому подобається і домальовувати свої картини.
"Мы живые" Айн Ренд. Несподіванно натрапив, хоч пісменниця відома. Перша книга яку прочитав, "Атлант расправил плечи", вразила.
А я во пречитав "Курочку Рябу" Яка то філософська річ... от..нагадав.як в Катериничева розкривається глибина цієї казки...
А я зараз читаю... не повірите... "Львівський форум"!! А до літератури щось руки не доходять. Останє що читав - оповідання Адріана Кащенка про козаччину "Борці за правду", "Над Кодацьким порогом", "На руїнах Січі" і т.д., а також Юрій Тис-Крохмалюк - "Бої Хмельницького" (дуже хороший і детальний огляд бойових дій. всим раджу) Останній місяць нічого не читаю. Може, тому що сесія...
Уіз Крейвін. "Кошмар на Вулиці В'язів". Від таких книжок сни яскраві, можна просто книжку під подушку покласти, не читаючи.
Ремарк "На західному фронті без змін" книга просто вражє, яскраво відображає людей які втратили у світі все, вони живуть лише інстинктами і їм знайоме лише одна смерть, вона навколо них, вона нуртує і у них самих. Вони відправились в окопи їх вирвали з коріням з їхньої землі, до якої повернутися вони не можуть, хіба що в неї. Світ для цих людей не існує, йдучи по вулиці вони жахаються буденного мирного життя (навіть скрегіт трамваю по колї нагадує їм свист снарядів), але мріють про нього. Їх послали на фронт із-за шкільної парти,у них немає звичного життя до якого воги спокійно можуть повернутися...зрештою їх оточує смерть, іншого виходу у них немає, вони уже втрачені для світу. Вчора ввечері якраз завершив читати, на черзі "Три товариші"