Привіт всім! Як Ви починаєте свій ранок, Пані і Панове? Хмуро копаєте кота під хвіст, заварюєте каву і поспішаєте на роботу? Що для Вас гарний настрій? Вмієте Ви ділитись посмішкою, чи відриваєтесь на сусідові зриваючи на ньому свою втому і стрес? Можете Ви, перебороти себе і не нахамити і відповідь? Якщо Вам наступили у транспорті на ногу, але при цьому вибачились, що Ви зробите?
Ранок? Цигарка, кава, ЛФ/ДП. "Втому на сусідові зриваючи"? Зраня? Від спання? Підспівуючи: http://www.youtube.com/watch?v=KZCRf_GjMLs
о 10-11 ранку - тяжко спіймати сусіда... кота - свого не є, а йти за котом на подвір’я - лінь. може, дійсно спробувати користатися транспортом? - бо як пішки йдеш - на ноги не наступають... Правда, бувають такі чудові вечори, коли мирно бредеш собі додому - а якийсь хам трамвайний наступає тобі на краватку....
Зранку доброго настрою не буває Хіба м він починався не раніше 8.30. Так що поки моя голова рохдупляється, на якому вона світі, тіло тормосить чоловіка, щоб вставав, перемикає будильник на 5 хв, ходить-бродить по хаті. Не їсть. Приходить в себе лише надворі. Тоді трамвай-робота-горнятко кави - і доброго ранку добрий ранок
мій ранок починається з копання кнопки на компі, потім заварюю каву і вмощуюсь перед монітором .З завмиранням серця відкриваю ЛФ, дивлюся хто там є ще крім мене, далі Посиденьки, чат..але там дуууже пізно просинаються.. Поганим настроєм ніколи не "ділюсь" з сусідами, держу все при собі, а якщо хтось на ногу наступить, то спершу гляну ХТО? Якщо чемний хлопчина ще й вибачиться, то обдарую посмішкою, а якщо якась нагла тьотя, то можу й визвіритись
ехх. приєднуюсь до Chortenia - мій ранок часто теж далекий від безхмарного, і вину в цьому теж вбачаю в його ранньому початку, блін. будильник накручений за півгодини до того часу, як тре встати, потім надзвонює кожні 10хв, інакше встати нереально... потім повзання по хаті, душі-сніданки-поїздка на роботу. величезний вплив має погода, - чомусь коли злива або зимний вітер оптимізму значно меншає балакати зраня дуже рідко маю настрій, розбалакуюсь вже на роботі. незле, як частину дороги йду пішки (то коли все-таки виповзаю з-під ковдри більш-менш вчасно), та ще як маю можливість по дорозі послухати якої музики п.с. допис подібний на Every morning I get up at 7 o'clock. I do my morning exersises, eat my breakfast and go to school...
Ранок... Як у справжнього жайвора починається... дуже вранці. Інколи чекаю, коли можу встати і робити рух (особливо на вихідних). Сніданок дітям, прибирання, душ. Цеберко кави, багатий сніданок, пошта, Стрий.com.ua, Лф, ДП, Блогдозер. Не нахамити... Нема проблем. І тим, хто наступив мені на ногу, відповідаю усмішкою. Приємним чоловікам і молодим хлопцям щирою, озвірілим і повним власної значущості цьоцям - іронічною. (Типу:"Нічо-нічо, мої ноги вже і не такі туші витримували, що там ваших сто кіля..."
це з галузі "ніщо так не дратує, як неочікувана посмішка"? до речі - а якими ще екстремальними видами туризму ви захоплюєтеся (крім громадського транспорту)? == і анекдот заодно згадався.... Переїхав автобус курку, а та встала, обтріпалася... "І не такі когути топтали!"
Раніше ставала в 5-6, зараз розлінилась наніц, можу і до 8-9 спати... Стаю, перше шо роблю (ну, звичайно після того, як помиюсь ), то заварюю чай всім, а собі - велике горнятко зеленого. Як трошки охолоне, то йду його пити на лавочку біля хати. Потім переважно стає Дануся, погодую її, потім Колі готую сніданок. Проходить пару годинок і лягаю на подвір"ячку засмагати, запхаю в вуха мр3 і підтанцьовую лежачи...
Якщо це до мене питання - то я не захоплююсь екстремальними видами туризму взагалі і громадським транспортом зокрема. Направду, усмішка - найкращий спосіб зберегти хороший настрій собі і не покращити його енергетичним вампірам (будь де).
Ха, зараз же літо! А зимою...шо зимою... Зимою холодно... нЄ, від зміни пір року смаки мої в музиці не міняються!
Ранок не люблю найбільше...це час коли найбільше хочеться спати і найменше хорчеться йти на роботу...але тому всьому помагає кава...напомацки шукаю улюблене горня (Львівського форуму звичайно)...і зразу за комп....цікаво, що змінилося за ніч...потім нестерпне добирання майже в кінець Городоцької....де починається робочий день...а далі...як вийде..такий і настрій буде...
І Тобі привіт Встаю о 9:00 - 10:00, ванні церемонії, включаю комп і запускаю радіо, невелика розминка, качаю прес з чоловіком на випередки, плануємо день, чоловік збирається до офісу, а я перевіряю робочу пошту, приватну, відкриваю ряд сайтів з швидких закладок в мозіллі (новини, сайти по фотографії, робочий блог..), випитаю шклянку мінеральної, загально прибираю кімнату, іду за продуктами, готую сніданок, сідаю за комп працювати, лазити по нету і обробляти фотки. З настроєм вранці все гаразд, якщо бабульки нема.. Якщо є, то стараюсь тримати себе в рівновазі, занурившись в комп. Не хамлю, а намагаюсь пояснити в чому провина людини, яка хамить. На такі речі як "наступили на ногу" не звертаю уваги. Вибачення мені не допоможе, а дискусія тим більше. А по польських правилах то я маю вибачатись, що ногу підставила, тоді як та людина теж буде вибачатись. І в результаті після численних вибачень з обох сторін ми забудемо про що мова
і все таки - ніщо так зранку не бадьорить, як чашка запашної гарячої солодкої кави, вилита на живіт...
або на шойно випрасуваний чистий одяг який на тобі...а переодягання і прасування іншої футболки чітко пов'язане із запізненням на роботу