Світогляд радянських (Сльози за Совком-5)

Вы эту цитату имеете ввиду?

В.И. Ленин "Удержат ли большевики государственную власть" (т. 34, с. 315)
Мы не утописты. Мы знаем, что любой чернорабочий и любая кухарка не способны сейчас же вступить в управление государством. В этом мы согласны и с кадетами, и с Брешковской, и с Церетели. Но мы отличаемся от этих граждан тем, что требуем немедленного разрыва с тем предрассудком, будто управлять государством, нести будничную, ежедневную работу управления в состоянии только богатые или из богатых семей взятые чиновники. Мы требуем, чтобы обучение делу государственного управления велось сознательными рабочими и солдатами и чтобы начато было оно немедленно, т. е. к обучению этому немедленно начали привлекать всех трудящихся, всю бедноту.

Мы знаем, что кадеты тоже согласны учить народ демократизму. Кадетские дамы согласны читать, по лучшим английским и французским источникам, лекции для прислуги о женском равноправии. А также на ближайшем концерте-митинге, перед тысячами людей, на эстраде будет устроено целование: кадетская дама лекторша будет целовать Брешковскую, Брешковская бывшего министра Церетели, и благодарный народ будет обучаться таким образом наглядно тому, каково республиканское равенство, свобода и братство...

 

Многие отрицают, что Ленин имел в виду управление государством кухаркой. Но строго говоря кухарка, "обучившаяся" и, главное, могущая управлять государством - уже не кухарка. А вот если "кухаркино" въелось в человека, тогда получается как в стихотворении:

Кухарка и государство

Говорил когда-то Ленин,
Что кухарка без проблем
Управлять страною сможет
Вопреки буржуям всем.

Оказалось, что кухарка,
И в том главная беда,
Раз взобравшись на вершину,
Остается там всегда.

Ведь кухарка, как известно,
Не допустит ни за что,
Чтоб хозяйкою на кухне
Была кто-то за нее.

А еще кухарка любит
Всюду всунуть длинный нос,
Ни за что не отвечая,
Ну какой с кухарки спрос?

Ведь мы сами позволяя
Тем кухаркам управлять,
На одни и те же грабли
Продолжаем наступать...
(Быков)

ЗЫ: кстати, мы сейчас являемся очевидцами хуторянского управления страной.

 

Не можу сказати, що було все аж так погано. Особисто мене найбільше влаштовувало те, що я спокійно міг поїхати в будь-яку республіку СРСР практично за копійки і не переживав за якийсь там рекет, чи бандитизм. Правильно, зараз можна поїхати в будь-яку країну світу, але є але: якщо ти маєш відповідні гроші і якщо тобі відкриють відповідну візу. Тому мені наприклад жаль, що мій малий не зможе побачити тих місць, що колись мав можливість побачити я, а про вартість карбованця на той час взагалі мовчу. Колись ми були ізольовані від світу, жили тільки з республіками СРСР. Зараз таке враження, що після здобуття незалежності України, ми одночасно самі себе ізолювали зі всіх сторін, живемо сами по собі і тішимось сами собою.

 

Ну все таки он не напустом месте образовался. А из-за того что в стране был кризис управления. Государственную систему не он поменял, а февральская революция. А уж потом он, они (большевики), причем с эсерами.

Но все таки нельзя все миллионы списать на него. Жестокость была со всех сторон. А сторон было много.И борясь с большевизмом, они не смогли объединиться.

Октябрьский перреворот, ведь не был перевротом, а просто пришли и выгнали Временное правительство. Коротое никто не поддержал просто. А потом начался подъем жестокости. И кто начал уже сложно сказать. И когда приводят записки Ленина, надо приводить и приказы Корнилова, Колчака, Деникина,......для полноты картины. В истории не бывает, что в злодейские времена гражданской войны злодей лишь один, а остальные лишь несчастные жертвы.
Был красный террор, белый террор, зеленый, черный..... И каждый вроде в ответ на террор другого.

Вопрос строительства государства, это вопрос отдельный от тактики и действиях в гражданской войне. Даваете все в кучу не смешивать.

 

було навпаки зовсім непогано. Триста разів казала, ще раз півторюся - в мене було щасливе дитинство, і молодість та часи моїх батьків я поважаю. При кожній системі є дурнувата політика, погляди, вчинки. Так і тут.

 

Ага! Коли я у 75-му поїхав до родичів (м. Ашхабад, Туркменістан) і зібрався з приятелями мого дитинства піти в кабак, один з родичів (працівник прокуратури) чітко вказав, яким маршрутом іти назад, у таксі вночі не сідати, стерегтися підлітків у "шестиклинках" (кепках таких) і про всяк випадок дав тренерський пістолет-стартер. "На випадок міліцейських розборок назвеш моє прізвище і посаду".

 

А в остальном, прекрасная маркиза,
Всё хорошо, всё хорошо...

 

Точнісінько як і в моїй родині.

Я як ще вчилась в 37-тій школі то щоразу як зламаю руку якийсь вождь відійде у вічність. Он ми і сміялись з того, що вони так мною перейнялись що на той світ відійшли. Що можна було думати про ту владу і часи якщо не було де взяти навіть куска масла і я стояла неймовірні черги аби купити кілограм гнилих побитих трускавок.

Моя мама виховувалась дуже ідеологічно в школі, училищі і консерваторії. І малом не вигнали її з тої консерваторії бо хтось доніс що вона підпільно брала шлюб. І вуйка попхали з роботи з головного лікаря бо не партєйний. А поряд був інший приклад заможного і партійного товаріща. І все нам було ясно, хоча ми в ті часи були лишень дітьми або так здавалось моїм батькам.

А квартири в центрі страшні престрашні з тараканами які навідуються в ліжко під час сну пам*ятаю. Моя товаришка в таких умовах жила. Або мама розповідала як жило дві молоді родини і мама в сутеринах коло центру.

 

Ну, хто що вважає щасливим дитинством. Для декого щастям було мати сандалики за 90 копійок, в яких завжди можна було носочка відрізати, як пальці підросли, підколінники біленькі і плюшевий килим на стіні, чи напівсинтетичний, що його "давали" в різних салонах. Чи консерви за пару копійок на полицях магазину. Чим же ж то, Марусино, те ваше дитинство було щасливим? Бо Ви такого віку, де все "діставалося". Видно ваші батьки при коритці були?

 

Наприклад мої батьки не були при коритці. Батько працював трактористом в колгоспі, мати сезонно працювала на цукрових буряках та збиранні льону. Були свої проблеми, але людина почувала себе соціально захищеною, в державних структурах влади не було стільки хамів, як тепер. Коли тобі хтось з начальників нахамив, достатньо було звернутись до вищестоящих інстанцій і він отримував своє.
А про гнилі трускавки, таракани, черги за маслом і взуттям - це вже напередодні розвалу СРСР. А зараз чим дуже краще? Замість масла люди їдять спред, нормальне взуття коштує пів зарплати, якщо хтось її має, таракани, як лазили так і лазять, трускавки з нітратами, нітритами та іншою хімією. Чому Ви не згадаєте про те, як на селах хлібом годували свині та худобу, сеанс фільму в кінотеатрі - 10-20 копійок, квиток на літак до Москви - 20 карбованців, в Ташкент - 76, пляшка горілки - 3.62, трамвай - 3 копійки. тролейбус - 4 коп., нормальний обід - перше, друге, хліб з маслом, чай, 200 гр. сметани 60-70 коп., автобус 50 км. - 70 коп., газ - 1 м.куб. - 6 коп., 1 квт.електроенергії - 4 коп. Всі вулиці і всі закутки освічувались цілу ніч. Людина працювала, але знала, що прийде 14-те число і вона отримає гарантовану заробітну плату, а не подачку в коверті, тому могла собі спланувати сімейний бюджет. Після інституту я отримував 240 карбованців, за яких міг придбати 3 велосипеди і заплатити за всі комунальні послуги. Єдине, що не потрібно було робити - це не принижувати національні і релігійні інтереси та права людини. Сама економічно-господарська діяльність всього СРСР мене влаштовувала повністю.
Візьмемо з іншої сторони. Союз розпався, ми стали незалежні, нам ніхто вже не мішає, нічого не забирає, то якого милого мільйони наших патріотів-українців ламанулись на захід? Повертайтесь назад, насолоджуйтесь життям по повній програмі, ми ж незалежні тепер!

 

Точно!
А ще печінка й нирки слабують, дівчата молоденькі не ТАК посміхаються...

Чи мільярди?

 

как хорошо что с распадом совка бояться выйти ночью на улицу уже не надо
... в передаче следствие вели, интересную фразу услышал .... "в 60-тых убийство в Москве было события из ряда вон, на него выезжало все руководство МУРа и иногда МВД" ... странно почему это в период разгула демократии убийств по пару штук в сутки и намана, как вроде так и должно быть ....

 

Ще й пісні співають:
"Ай-я я-я-я я-яй
Убили негра,
Убили негра, убили
Я-я-я-я-я
Ни за что, ни про что,"

 

эт вы о своем, о Львовском?

 

Зато их родные знают Правду! Убили за деньги - что тут такого? Людям деньги нужны, свобода, понимаешь...

 

Звичайно!
Був би с Нікалаєва - казали б, москаль, а не негр.

Знаємо, що не всім потрібна свобода...

Так и умер, считая "Кембридж" буржуазным ругательством. (с)

 

Красиво говорят- Пал в неравной борьбе за контроль над финансовыми потоками.

 

Ну.. продовжуємо згодом:
- часи Муссолінні буви паскудні для сицилійскої мафії...довелось їм до Америкі втікати..
- у часів правління червоних кгмерів Поль Пота не було у Камбоджи злодійства... абсолютно жодного... зате потім - просто кошмар

Даааа...
людоєдов у нас конечно нет...мы сьели последнего...

 

Ну не всегда так красиво можно сформулировать. Полно людей убили за копейки. Хотя если взглянуть шире, финансовые потоки, ответвившиеся в карманы некоторых правоохранителей - одна из причин.

Людоеды - это которые мешают грабить, торговать людьми и наркотиками? И как на вкус?

 

Нормальне взуття за СССР коштувало цілу зарплату. І ще й гарненько дякувалося тому, хто це взуття вам продав.

Хлібом годували свиней, негодяї, було, було. А що, можна було комбікорм в магазині купити?

Газета "Правда" коштувала 5 копійок, "Труд" - 3, "Комсомольська правда" - 2, а "Піонерська правда" - взагалі 1 копійку! От як!

Квиток на поїзд Львів-Київ коштував 10 рублів (без постелі) От тільки з квитками в касах напряг був (про це згадувати невигідно)

Таксі також якісь копійки коштувало, не пам'ятаю точно скільки (20 коп./км + 20 посадка або 50 замовлення по телефону ?). От тільки таксі треба було "спіймати". А по телефону всі машини були зайняті. Хіба що якщо день наперед...

Сеанс фільму в кінотеатрі - від 10 (дитячий сеанс) до 50 копійок (широкоформатний фільм взагалі 70), от тільки не всякий фільм в СССР показували, а як і показували, то він вже був копійок на 5-7 урізаний

Свинина і телятина коштували... гмм... яка різниця, в магазинах їх ніхто не купував, бо не було, а на базарі чи по знайомству ціни були різні.

Бензин 10 копійок коштував, потім 20. Дизпаливо... ніскільки не коштувало, хіба в колгоспі за фляшку. Не продавалося дизпаливо в СССР населенню вроздріб і автомобілі такі не випускалися.

А для чого було ставити вищі ціни на все це? Все і так було державне і працювали всі теж на державній роботі.