Who will be next

Якщо не політикам: українці розповіли, кому б довірили управління країною – результати соцопитування.

У разі малоймовірної перспективи виключення чинних політиків з участі на чергових виборах президента, українці з більшою ймовірністю оберуть на цю посаду:

✅ Дмитра Гордона – у 3,7% випадків;
✅ Наталію Мосейчук – у 2,3% випадків;
✅ Віталія Портникова – у 1,7%

З цієї кількості опитаних голос саме за Гордона на президентських виборах точно віддали б 27,2%, за Портникова – 19,7%, а за Мосейчук – 11,9%. Наступними "кандидатами" стали Євген Комаровський, за якого проголосували б 9,9%, а також Дмитро Співак (хто це?) з результатом 7,7%.

Гордон і Мосейчук?! Капець... Це ще добре, що Скабєєву в опитування не включили.

 

️С нескрываемым удовольствием мы наблюдаем за бурными истериками Офиса президента из-за медиа-деятеьности Дмитрия Разумкова. Разумков дал интервью "Левому берегу" и пообещал пртнять участие и в парламентских, и в президентских выборах. Разумков поселился в эфире украинских телеканалов. Разумков выступает с осуждением ролитических преследований опозиции...

Да-да, малыши зеленые. Вас облапошили. В то время когда вы расходуете время и ресурсы в беспощадной войне с Порошенко, Дмитрий Алексеевич не спеша, но старательно окучивает именно ваш, зеленый электорат. Другого для него просто нет.

Разумков подробно объясняет как и в чем команда шоумена Зеленского обманула своих избирателей, и как она вместо того чтобы исполнять обещания занялась самообогащением. Разумков - живая альтернатива Зеленскому. А избиратели в Зеленском все больше разочаровываются.

Они слышат Разумкова.

Да, комики, это был гениальный стратегический ход. Вы будете с Порошенко воевать месяцами, но поддержка Порошенко от этого не упадет никак. А поддержка Зеленского тем временем упадет. Уже падает.

‍♂️Вашей главной проблемой был и есть Разумков. Сейчас он переманивает ваших избиателей и вы ничего не сможете с этим поделать. Вы воюете сразу на четыре фронта. Надавиш на одном - прилетит с прочих.

От того Офис президента истерит. От безсилья.
Печерский холм

 

Це сталося.

Фонд Демократичні Ініціативи опублікував електоральне дослідження зроблене разом з Центром Разумкова(посилання у першому коментарі).

Петро Порошенко наздогнав і перегнав Володимир Зеленський

У другому турі голоси б розділилися навпіл на користь п'ятого Президента.

Ще трохи кримінальних справ проти опозиції, трохи Великих Крадівництв та "прямих домовленостей з Путіним", законів проти Фопів, невиплачених зарплат шахтарям, лікарям і Петро Порошенко виграватиме у Зеленського з великою різницею.

Ми з Вами свідки рубікону.

Володимир Олександрович так і не зрозумів, що:
«Можна обманювати всіх недовго, можна обманювати довго небагатьох, але довго обманювати всіх — неможливо!» Авраам ЛІНКОЛЬН, президент США (1809—1865).

А головне, шкідливо обманювати самого себе.

 

Шанси Разумкова
Тут у нас з’явився новий і перспективний гравець у політичному футболі – Дмитро Разумков.
Він ось, згідно рейтингів – у другому турі обігрує будь-кого.
Але є одне але. Треба вийти у другий тур.
І люди питають про його шанси в політиці. У тому числі – стати наступним президентом.

Доповідаю.
Разумков зараз віджав багато електорату у Зеленського.
І має усі шанси увійти тузом у політику. Мати свої стабільні 10%. Власну фракцію у парламенті. Можливо, за певних обставин – мати золоту акцію у формуванні уряду.
І повернутися у крісло спікера. Чи очолити уряд (на менше погоджуватись йому вже як би не камільфо).

Звичайно, у ньому роздмухують президентські амбіції.
Знову ж, Рінат Леонідович теж загорівся. Бо якщо Коломойському вийшло поставити свого президента, то чому не вийде у нього? І тоді сидіти собі і бавитися в антиолігархічні закони.

Для багатьох у цій країні президент без команди та ідеології – відмінний варіант.
У Зе! хоча б квартал був. Кадрову пустоту хоча б Юзіками заповнити можна.
За нєімєнієм повара – будєм імєть дворніка, як кажуть.

Знову ж, прекрасний варіант може просто ситуативно скластися. Коли старий девіз «лішбинєПорох» накладеться на новий «ТокобнєЗєля!».
А Бойко вже невибираємий, бо «путінпрійді» - не аргумент навіть для Сходу України. А Юлія Володимирівна ізсохлася і збирається на пенсію.

І, здається, є шанс для Разумкова. І йому будуть підігрувати зразу купами: Шустер, Гордон, Комаровський та інші.
Здається, вже багатьом можна перевзуватися, щоб правильно вскочити в правильний поїзд у правильному напрямку.

Але.
Для цього треба перетягти на свою сторону базову електоральну групу Зеленського. Оці 15-20%, які і зараз ще вірять у «рєбята с нашого двора».
Вони прогнозовано будуть втрачені Зеленським, якщо тарифи наступної зими збільшаться. І подорожчає «випить-закусить».
Це міський люмпен. Декласований елемент. Хрестоматійна ще з часів Риму група «хліба і видовищ».

Вони за Володимира Олександровича. Бо уявляється своїм.
А Разумков – не уявляється.
Разумков уявляється інтелігентом. Ботаном. "Атлічніксука". Таких у їхньому класі гнобили.
Індустріальні міста Сходу і Півдня, та їх частина, яка не відбулася в житті і кар’єрі – дивитиметься на холеного Разумкова – як на мажора.

Цей не скаже Заходу: «Альо, гараж. Чому ми не в НАТО?». І не допоможуть навіть загравання з мовою.
Разумков говорить російською мовою. А Зеленський – бикує однаково гарно і російською і українською.
Хоча обидва – гарні артисти – жанр Зеленського ближчий до цієї цільової групи.

Знову ж для молоді, як цільової групи – Зеленський прикольний і незвичний. А Разумков уявляється таким, що і спить в краватці.
Висновок: без цих 15% базового електорату Зе! – який розсиплеться і відійде іншим по трошки – Разумкову важко буде стати президентом.

Знову ж, загрозу відчули і Зеленський і Порошенко.
Тому товктися Разумков буде лише на каналах Ахметова. І трошки – Пінчука. А це вже недостатній ресурс.
Так-що шанси Разумкова в парламенті – майже неминучі. А з президентськими амбіціями треба закусити губу.
Принаймні на наступний раз.
Віктор Бобиренко

 

Обидва нових рейтинги надзвичайно цікаві й показові для мене. Те, що Порошенко практично наздогнав Зеленського - факт яскравий, враховуючи, скільки самовпевнених довбойобів поважно розповідали мені, що «мій» збитий льотчик уже ніколи не повернеться на політичний Олімп. І жодна спроба натякнути на мінливість електоральних симпатій, тим паче, такого патерналістського й недалекого народу, як виборець Зеленського-2019, не давала результату. Я не збираюся пророчити щодо імені майбутнього президента, тим паче, що давно волію взагалі поставити запобіжник від ідіота-лідера у вигляді парламентської республіки (дуже прикро, що свого часу не зуміли переконати ПП в необхідності такого кроку), але мене щиро дратує дилетантська категоричність посполитих у питаннях політичних прогнозів.
Друга цікавинка - суттєвий відрив ЄС від Слуг у партійних рейтингах. Як на мене, ці цифри більше, ніж президентські, показують реальне розчарування в зеленій владі. Просто чимала частина від 73 відсотків ще не дозріла чесно визнати свою помилку у виборі між серйозним політиком і телеперсонажем, але підсідомо вже все розуміє і починає підтримувати відповідальних людей замість паяців
Karl Volokh

 

Судячи з останнього опитування центру разумкова, кількість "біомаси" в Україні суттєво збільшилась.

І це дуже сильно турбує лідора, в жилах якого тече голуба кров старовинної династії криворізьких прінців.

Ах, і так, хто це тут у нас розєднує українців?

 

Дивне нове обличчя скраю на голубій перчатці))
Тільки Пороха не треба розкручувати - він сам себе розкручує, аж гай гуде. Аж на ту Україну начхати, так розкручує. Мабуть так краще, га, порохоботи?

 

@Silver bullet , це ж хтось сидить, малює, гроші за це отримує...
А Порошенко вже бачить, що йому нічого не світить на майбутніх виборах, тому прилаштувавсі біля братів Кличків.



Сам Поркошенко не пролазить, тому лаштується позаду колони Кличків.

 

То Кіра Рудик? Ще одна "прилаштуванка". Коли вибори виграє знову Зеленський, буде загальний "траурний марш").

 

Порохоботи, ви вже за Кличка чи ще ні?
Кличко буде балотуватися в президенти. Добудує Воскресенський міст на Рибальський, пустить метро на Троєщину - і впєрьод.
Позаминулого разу він відмовився на користь Порошенка, Порошенко його кинув (як зазвичай), тепер Кличко виставить свою кандидатуру.
Не виключено, що зійдеться в другому турі із Зеленським.

 

А Порошенко заглядає в очі Кличку, як сорока в кістку.
Є таке слово російське "подобострастный взгляд". Не знаю, як воно могло утворитися. Адже прикметник "подобострастный" складається із українського "подобатися" (нравиться) і російського "страсть". У очах Порошенка - жадоба сподобатися Кличку, у Кличка - не сильно прихована зневага.

 

Як би я був Порошенком, то пустив попереду себе Кличка. А сам зосередився на партії. Нехай сьомим стає боксер. Мені і головою ВРУ бути цілком вистачить.
У парламентській-то республіці

 

Спостереження із "зелених" полів.

У реальному житті, електорат #зеленського ще якось намагається знайти виправдання всім зашкварам клоунів.
Роблять вони це виключно у своєму маленькому колі. Маленький він не тільки тому, що спілкуються вони про клоунів, тільки з тими, кого знають особисто, але ще тому, що рейтинги клоуну вже на дні сортира.
І ось начитавшись в інтернеті різних роботів, і надивившись у телевізорі тих хто лиже зелені хламідії за дуже великі гроші, причому взяті з наших податків, тут починаємо впадати в депресію. А на вулиці відбувається найголовніший, і не всім помітний, але дуже цікавий факт. Вони соромляться свого вибору. Розумієте? Пройшло цілих 3, мать його року, а в реальному житті, ті хто привів цього зеленого шляху насоса до влади, просто вдають, що нічого не помічають. Хоча по суті, виходячи з тієї радісної істерії 2019 року, вони просто зобов'язані сьогодні сяяти від щастя, і на кожне негативне слово проти зе знаходити купу позитивного навколо себе і показувати його тим, хто не бачить цього.
Так було до 2019 року, коли з легкістю, на пальцях порохоботи могли відповісти на запитання – "що хорошого мені дав цей ваш Майдан". І ніколи не уникали дискусії.
А сьогодні, як тільки вони розуміють, що перед ними опонент, починають зливати воду і намагаються всіляко уникати теми політики, під переддогом "та ну її, цю політику, що через неї сперечатися". І так повсюдно. Бо реально неможливо знайти з ким посперечатися про дії зелених хуйловських сосок.

Здавалося б дрібниця, але вони, фундамент рейтингу клоунів. Фундамент провладної партії на сьогоднішній день, а вони соромляться про це говорити. Я вже мовчу про гордість за свій вибір. Бо коли мене запитували "ти що порохобот?", я говорив "БЕЗПЕРЕЧНО", і не ховався, і не соромився, і міг сперечатися, обстоюючи свою позицію.
А зараз таких немає. Зараз навіть питання такого ставити соромляться, бо потім доведеться сперечатися, щоб не вдарити в бруд літсом перед "ворогом", яким вони завжди нас вважали. Краще просто закритися позаполітикою. Бо ця тендітна віра в месію #зеленського може розтанути як роса. І вже це говорить про те на якій грані вони перебувають у своїй любові до цього клоуна, від якої до ненависті лише один маленький крок.
І найголовніше. Саме він допоможе їм зробити його. Як допоміг тим, хто його вже зробив.

 

О, новий Голос почали ліпити. Вибори не за горами, треба патріотів відкусити, все вірно.

Назва погана, я назвав б "24 см". І ніхто б не здогадався, що насправді це означає "*** вам"

 

Найсмішніше те, що партія Порошенка ніколи не займе першого місця, щоб висунути Порошенка спікером.
ПЄС буде мати свої 15 відсотків. УДАР йтиме самостійно. Розумники - самостійно, Батьківщина - самостійно, Слуги (ті які за Зеленського, а не за Разумкова) - самостійно. В такому розкладі більше може набрати політик в інвалідній колясці з бубликом на голові.

 

Почну свій виступ із оголошення про те, що вчора прийняв рішення (воно стане сюрпризом для присутнього тут Петра Порошенка) і написав заяву про вступ до партії «Європейська солідарність». Тому що, як казав класик, послідовний.
Тому що в часи Януковича, сидячи 2,5 роки в камері під час свого політичного ув’язнення, я писав на волю: «Ми мусимо в опозиції всім довести - не всі бояться і не все продається».

Зараз саме такий час.

Сьогодні нас знову хочуть повернути в ті часи авторитаризму. Бо коли ейфорія 2019 року розсіялася, із «троянського коня» Зеленського стали один за одним вилазити на Банкову кремлівські агенти, які служили Януковичу аж до його листа Путіну із запрошенням ввести російські війська, а зараз служать Зеленському. І ця гримуча суміш некомпетентності і фобій президента та серйозного впливу мсковських кротів є викликом для України, яку прийняв на себе Петро Порошенко і його команда. Тому я не можу не бути там.

Чому я сьогодні тут?

Тому що є ще таке поняття як єдність. Я горжуся тим, що дружу із Віталієм Кличком дуже давно. Здається, ще з 2004 року, коли ми вперше потисли один одному руки і мали довгу дружню розмову, а потім пройшли через багато що. І через дві революції, і через його приліт на вертольоті до мене в тюрму, і через випробування владою, і через сьогоднішнє випробування опозицією. Я вірю, що його особиста політична діяльність і діяльність делегатів сьогоднішнього з’їзду принесе нові сили для повернення України до Європи.

Так, «Європейська солідарність» Петра Порошенка на сьогодні - ведуча опозиційна політична сила. Вона вже впевнено переганяє «Слуг народу». Але, Віталій, у вас величезна робота - з 70%, які свого часу голосували за «слуг» Зеленського, 50% його вже кинули. І їм шкода «птічку», яку вони поставили навпроти Зе.

І сьогодні це поле, де ви маєте показати силу свого УДАРу. Я дуже сподіваюся на ваш успіх, як казали брати поляки, за нашу і вашу перемогу.

Сьогодні я тут іще і через Зеленського. Бо в часи найбільшої загрози нового вторгнення, коли весь світ єднається навколо України, коли кожен день до України приїзджає світовий лідер, щоб утримати нашого хитаючогося гаранта, який плутається навіть у залишках думок у своїй голові, з трудом зв’язуючи до купи перед Б. Джонсоном те, від чого Цицерон разом із Черччилем перевертаються у труні, коли орда готова до нового вторгнення, наш президент оголошує домашню війну.

Зрозуміло, що його головний ворог - Петро Порошенко, він із ним воює з першого дня на посаді. Він із ним воює не лише як із людиною, яка демонструє армію, мову, віру як наші принципи. Це принципи, які заважають Зеленському, бо він боіться армії. Він її годує лише указами про підвищення доходів: у грудні 2021 він підвищував зарплати до 2-х мінімальних зарплат, а вже в січні 2022 - до 3-х. Якщо так піде, то до грудня поточного року підвищить у рази. Щоправда, грошей від таких указів не збільшується. Він боїться цю армію і боїться визнати, що швидше б капітулював, ніж став би зі зброєю на фронті, як обіцяв багато разів. Тому він так ненавидить Порошенка і тих, хто підтримує армію.

Він боїться нашу мову і всіляко відроджує російськомовне радіо і телебачення і повзучу малоросійщину.

Він боїться нашої віри. Бо для нього московські дзвони все ще найважливіший поклик для душі як тоді, коли виступав у Москві з концертами в момент агресії в Криму, так і зараз.

Але він не може змиритися ще з одним важливим принципом - децентралізацією, коли 50% ресурсів пішло вниз - у міста і в ОТГ. І символ цього принципу для нього - Кличко. Тому він розв’язав нову війну і оголосив нового ворога - мера Віталія Кличка.

Просто вдумайтеся: для всіх українців є один ворог - Путін, чиє ім’я Зеленський боїться назвати. Він каже - «сосєдняя страна», «еті другіє». Але він не може сказати - ворог наш Путін. Для нього ворог - лідери опозиції.

Віталій Кличко - не тільки лідер «УДАРу», але і лідер місцевого самоврядування. Почати війну проти Кличка спонукали лише три причини: Київрада проголосувала разом із «УДАРом» за недопустимість політичних репресій проти 5-го президента Порошенка. Кличко зібрав штаб по координації територіальної оборони. Кличко скликав засідання членів Асоціації міст, на якій розглянули швидке розгортання штабів тероборони, аби Путін не думав навіть заходити в українські міста. І саме за це, ні ща що інше, Шмигаль приймає рішення і забирає половину повноважень у 10% українців - а це кияни - які вони делегували меру Віталію Кличку. Налякати Кличка «голим шмигалем» ще треба було додуматися. Але вчорашнє засідання Київради, де «УДАР» разом із «ЄС» та ще 4-ма голосами «Батьківщини» дали відповідь цьому «нічному шмигалю», показало, що є ще і порох у порохівницях, і удар в рукавицях, і голос.

Здається, нашому гаранту, нашому верховному танцюристу заважають чужі яйця. Він дуже боїться тих, хто має авторитет справами, підтримку конкретних людей за те, що вони декларують і роблять, а просто розмірковують «потоком сознанія». Тому це велика помилка зєлєпузиків - добитися об’єднання опозиції.

Я вже чую і запах 2004 року, і запах 2013 року - Україна на порозі на змін. Бо людям вже осточортіла пустопорожня балаканина Зеленського, яка призвела до розвалу економіки і росту цін та падіння соціальних стандартів. Комусь осточортіли зливи на користь Кремля, відкрита робота московських кротів. Комусь осточортіла відкрита корупція слуг Зеленського. Після знаменитої історії із «чорним касиром» Трухіним, який розвозить конверти з 20-30-50 тис долларів за голосування зеленим слугам, всі все зрозуміли - це система Януковича, просто у нього інша маска і називається вона Зеленський. І у кожного своя тривожна валізка: у Володі Кличка - в тероборону, а у зелених слуг - в ліс з мішком на 150 тисяч як бонус.

Попереду нас чекають нові парламентські вибори. Це веління часу. Якщо ми хочемо припинити вакханалію, зраду і розвал країни, треба забрати у президента Зеленського інструмент його згубної політики - монобільшість. Забрати його може лише український народ через дострокові парламентські вибори під гаслом «Повернемо клоунів у цирк, врятуємо Україну!». Вже очевидно, що цього хоче 2/3 виборців.

Саме тому я тут, бо єдність демократичних сил забезпечить нашу перемогу у Верховній Раді і відразу розпочнеться процес імпічменту президента Зеленського, який для цього дав уде безліч підстав і боюсь, що дасть іще нові.

Шановний Віталій, делегати з’їзду та гості, як людина не нова в політиці, я точно знаю - ми пережили мафію дніпропетровську, пережили мафію донецьку, переживемо і мафію естрадно-циркову.

Перемога буде за нами! Слава Україні!

Виступ Юрій Луценко на з’їзді партії «УДАР» 04.02.2022 р.

 

️Искренне поздравляем шоумена Сергея Притулу! Нет, не с созданием его личной партии. Партию создать, это дело техники, когда есть качественное финансирование. А у Притулы оно теперь есть. Он искал его год, и наконец-то нашел! Теперь политический проект Сергея Притулы будет финансировать… Офис президента. Нет, естественно не напрямую. ОП уже приказала определенным бизнесменам вложиться в новый перспективный проект. На эти деньги Притула будет собирать партию.

Какой интерес ОП? Исключительно растущий рейтинг Петра Порошенко. Поскольку посадить Порошенко у Офиса президента категорически не выходит, решено не изобретать велосипед, а повторить фокус последних парламентских выборов, когда партия «Голос» слепленная перед самыми выборами, весьма солидно откусила голоса у «Европейской солидарности». Теперь, когда «Голосов» аж два и один из них зеленый, а второй «шоколадный», роль «Голоса-2019» будет исполнять Притула.

Притуле по логике даже делать ничего не нужно. Достаточно просто присутствовать в политическом поле и собирать на себя агрессию фан-клуба Петра Порошенко. Как ни парадоксально, но именно агрессия порохоботов будет пиарить Притулу в наибольшей мере. Он же патриот, волонтер, а его вот так – в грязь! Разве можно?

Можно еще и не так. Но вот единственное в чем неуверенны в Офисе президента, объединять ли им проект Притулы с командой всегда готовой к услугам, госпожи Устиновой? В конторе лейб-политтехнолога Офиса президента Миши Подоляка вполне серьезно рассматривают вариант создания еще и партии «Справедливость» с Устиновой во главе и с благой целью откусить у Порошенко и расколоть «Голос». То, что и Устинова, и Притула будут пастись на одном электоральном поле, ОП мало волнует. Чем больше они совокупно откусят от Порошенко – тем лучше.

Чем на все это ответит Порошенко, продолжаем наблюдать.
Печерский холм

 

А потім подумав і вирішив, що Порошенко зі своїм ПЕСом і 15 відсотків не набере. Тому що частина виборців перейде до Притули. Особливо - молодь.