Рано. Совки надто доклались. Років зі сто ще все буде в дупі піцсля їх ублюдочного керування. Я розумію,що Вам подобається,як здихають з болю чужі діти. Ви ж не бикували як вони,ті,що зараз задихаються з болю. І вашої пенсії вистирчає на памперси,не те,що тим дітям.
Тобто виступали як патріоти і захисники на своїй землі бо вони тут народилися а не були якимий прийшлими асвабадітєлями, які прийшли в ЗУ в абсолютну чужу для них землю, щоб її загарбати. А щодо союзників нацистів, це вам до СРСР це він відповідні домовленості з Гітлером підписував. ОУН із нацистами нічого не підписувала, на від міну від асвабадітєлєй.
Брехло, воно і лишиться брехлом. ---------- Додано в 00:40 ---------- Попередній допис був написаний в 00:38 ---------- Не як вони, а як депутат Верховної Ради із корєшом. Не підписував СССР домовленість про союзництво, брешете.
Оті закиди прекрасно Вас характеризують. Розумію,Василю,Ви б гопникам підставили задницю. Як істинний совок. Навіть не пробували б відбитись. А ми відбились. І погнали їх. Вдвох проти десятка шпани. Нам було по двадцять. ---------- Додано в 00:49 ---------- Попередній допис був написаний в 00:48 ---------- Забрехались вкінець...
Та ні,Василю,то Ви вже забрехались. Хоча...які союзники з совєцької швалі? шкода,що їх не додавили всіх.
Ви ходьби думали що цитуєте, дані виступи відбувається як ви зацитували із власної ініціативи з низу по причині дій польських шовіністів. Цитувати навчилися а думати ні Що дошкульними були фронтові поразки, то сильнішою ставала хвиля польського терору. Особливо активним в пацифікації українців були "Національна оборона" і розгромлені відділи фронтовиків,які знущалися з українських селян і знищували українськизх активістів на Прикарпаття, Бережанщин, Підгаєччині, Жидачивщині, Волині. 9 вересня командувачі польських військ оприлюднив наказ "Про упорядкування тилу", того ж дня було підписано розпорядження про Мілітаризацію державної поліції. Згідно цього документа, польська армія та поліція офіційно отримали"благословення" на пацифікацію. Патриляк І. «Встань і борись! Слухай і вір…»: українське націоналістичне підпілля та повстанський рух (1939—1960 рр.) С.34. А тепер візьміть і покажіть де відбулися виступи ОУН раніше 10 вересня? ---------- Додано в 01:12 ---------- Попередній допис був написаний в 01:05 ---------- Пакт Молотова — Ріббентропа підписували підписували, сфери впливу ділили, ділили. Договір про дружбу та кордони між СРСР та Німеччиною підписували. Справжня дружба скріплена кров'ю Чим не союзники, а те що це в документі якомусь не було прописано, не біда за те на ділі добре показано і попередні договори це підтверджують.
Союзники? Да они собутыльники, песни на одним столом орали, книжку какую-то одну на двоих писали. Потом пили кровь из одного фужера, да мало ли... Сейчас, уважаемый Дред, можно писать абсолютно любую ахинею,совершенно незаботясь о соответствии истине. Союзники? Нехай союзники! Друзья? Да лучше - сводные братья! Любая чушь прощается на западно-украинских ресурсах, особенно, если эта чушь пишется в "правильном" русле. Не стесняйтесь, надеюсь ещё и не такую глупость мы неоднократно прочтём от Вас на страницах этого форума.
Нате. Ось пряме союзництво із Рейхом: В.Кубійович Українці в Генеральній Губернії 1939-1941. Чікаго 1975.
Ну що пане Василь бідося у вас не можете показати виступи в ЗУ перед 10 вересня, а в Мірчука і Кентія нічого не написано То ви вирішили з'їхати з теми на легіон Сушка. Як заздалегідь передбачало німецьке командування, вони не брали участі у фронтових діях. Бельгійськмй дослідник Луї де Йонг так описував долю вояків Легіону сушка з початком Другої світової війни: "Ці українці не використовувалися у бойових діях проти Польщі. Гітлер побоювався, що відомості про це могли дійти до Радянського Союзу, з яким в кінці серпня йому вдалося укласти угоду, і викликати там небажану реакцію". Зокрема, за спогадами Володимира Кубійовича: «Завданням цієї групи було організувати чи оформлювати українське громадсько-суспільне життя на території, зайнятій німецькою армією; її осідком був Самбір, після відходу німців на лінію Сяну — Коросно. З кінця вересня одним із завдань групи була опіка над українськими утікачами з того боку Сяну й Бугу, які залишили край, окупований большевиками, разом із німецькими військами або й пізніше, користуючись загальною метушнею в перші дні совєтської окупації» Боляновський А. Українські військові формування в збройних силах Німеччини (1939–1945). С.36-37 А ось пряме союзництво із нацистами От бідося у Васі. І уважніше дивіться, що ви цитуєте Моє запитання було про виступи раніше 10 вересня. А цитата Кубійовича починається словами: В Половині вересня Ви різниці між: раніше 10 вересня і серединою вересня взагалі бачите?
Бідося у Вас, бо Ви скачете, як воша, з одного на інше. Чи не Ви заявили, з розумною пикою, Я втер Вашого носа. Тепер Вам подавай виступи раніше 10 вересня... Та навіщо воно потрібно, якщо я Вам навів яскравий приклад із Бергбауэрхальфе. Які ще докази потрібні? Тим більше, що мене цікавила інша тема. Про націоналістів я вже давно зробив недвозначний висновок і нічого нового про них я не взнав. Ви, як завжди, все плутаєте. Якраз націоналісти були союзниками нацистів, бо РАЗОМ із нацистами ВОЮВАЛИ проти Польщі. Те, що УЛ готували не квіти збирати, відомо всім, навіть В'ятровичу: диверсійна підготовка, зброєзнавство, мінування, стрільба і метання гранат ,топографія тощо. Те, що Вермахт в останній момент передумав використовувати УЛ на фронті теж має свої причини, до яких ОУН не має жодного відношення. Не ОУН заслуга нефронтової діяльності УЛ, а Рейху. І навіть нефронтова діяльність УЛ дала можливіть націоналістам доказати Гітлеру свою вірність і готовність плазувати: А фоти ці, що ілюструють передачу "помилково" захопленого Бреста, ми вже розглядали.
Ви тупієте на очах. Ви дійсно небачете різницю між спалахом повстання 17 -22 вересня і ініціативою місцевого керівництва по захисту мирного українського населення від польських шовіністів з 10 вересня, після відповідного наказу 9 вересня який видали поляки? Біда з вами. Витріть свої соплі Де відповідна угода про союзництво між ОУН і нацистами, де договір між ОУН і нацистами про поділ сфер впливу, де договір між ОУН і нацистами про дружбу і кордони . ДЕ ЦЕ ВСЕ? Ви читаєте через раз? Легіон не брав участь у фронтових боях, його дії обмежилися кількома наступами на невеликі польські гарнізони, обози й загони, в ході яких з обидвох боків фактично не було жертв. Тобто не було ніяких боїв, поляки задавалися без бою. За винятком декількох ексцесів. Боляновський А. Українські військові формування в збройних силах Німеччини (1939–1945) С. 37 Якщо вони воювали проти Польщі то в яких боях брали участь конкретно? Свою вірність Гітлерові і дотримання договору показав СеРиСеРи який відповідно до пакту перейшов східний кордон Польщі і увійшов на тер. ЗУ як союзник Німеччини. Вірні союзники Гітлера. Не просто предачу а парад якій підтверджують німецькі документи і спогади свідків жителів м. Брест А ваші аргументи проти параду я чув: криво танк стоїть і фіра їде чи якось так.
Вас вже один раз носом тицьнули в Миколаїв та Стрий 10-12 вересня, ще раз хочете? Так недолугим нацятам так і не вдалося створити ні державу, ні владу, ні кордони. І дружити із наймитами ніхто не збирався. Використовували, як холуїв, на свій розсуд. Це заслуга не легіону, а виключно німців. Вони прийняли рішення не використовувати це збіговисько, хоча і збирались. Про це Боляновський писав дві-три сторінки вище. І фактик, будьте ласкаві. Немає жодного документу чи спогаду, який би засвідчив проведення спільного параду. Це вигадка. На цьому досить. Мені ОУН на разі не цікава.
Зараз я вас тицьну мордякую. Уважніше читайте з ініціативи місцевого населення і для захисту від польських пацифікацій. Союзництво передбачає відповідний договір якого не було. Немає договору немає і союзу. Дійсно дружити із наймитами СеРиСеРи ніхто не збирався, повитягували з нього ресурси а потім пішли на нього війною. Жодних боїв не було бо не союзники Боляновський А. Українські військові формування в збройних силах Німеччини (1939–1945) С.37 Це реальність яку ваш мозок не може сприйняти через совковість. Борис Трофимович АКИМОВ (1912 г. р.): «С началом войны 1939-го с молодой женой и ребенком под бомбами на мотоцикле удирали из Кракова домой в Брест. В начале 20-х чисел сентября стал свидетелем совместного советско-германского парада. Народ собрался на площади напротив воеводства. Никого не трогали, только сгоняли тех, кто залез на крышу с фотоаппаратом. Ближе солдат-«освободителей» рассмотрел в последующие дни. За танкистов не скажу, а вот входившая в Брест со всех направлений пехота поразила бедностью и неопрятностью. Мы привыкли к ладным польским военнослужащим, а тут грязные, с запахом, по шеям насекомые… В голову полезли сомнения: какую ж нам жизнь несут?..» http://www.vb.by/sarychev/content/75/main.php 14.00 – начало совместного парада немецких и советских подразделений. Во время смены флага оркестры играют гимны обоих государств.
Ну що за людина... Очі розули? Написано: Підготовлений наперед збройний загін, під керівництвром членів ОУН, роззброїв польську поліцію і встановив українську владу. Яка, до біса, ініціатива місцевого населення? Те саме в Щирці та Стрию. Треба розуміти написане буквально, а не вигадувати чотрищо... Ще раз кажу, роззуйте шліпаки і не несіть відсебятину Так що бої були, союзнички нацистські... Жодного слова про здачу поляків без бою. ЖОДНОГО. Брехня. Мені вже набридло товкти одне і теж - це план, підписаний якимосмь капітаном. Для Комбрига занизький рівень, тим більше, що він сам відмовився проводити парад, про що і написав.
Лікуємо сліпоту у Васі. ОУНівці це немісцеве населення, напевне з Марсу прилетіло Бої в Миколаївщині Оборонне збройне поготівля в Миколаївщині над Дністром перетворилося 10 вересня 1939 року в невелике повстання. З ініціятиви членів ОУН Василя Демури з Демні та Дмитра Ґаджери з Лівчиць, який протягом одного року ховався в миколаївських лісах, роззброєно польську поліцію та встановлено українську владу в селах Демня, Устє, Надітичі, Веринь, Крупсько, Розділ, Ілів, Стільсько, Березина й Наддністрянська-Дем'янка. Всіх віком від 18 до 35 років життя мобілізовано. Польську охорону залізничного моста на Дністрі біля Розвадова зліквідовано й роззброєно кілька ватаг польських мародерів. Одначе, в Жидачеві були скупчені відділи польської поліції, евакуйовані з округ Дрогобича й Самбора, силою 600 людей, які 14 вересня 1939 року, під командою якогось полковника польської армії, вирушили на згадані українські села, щоб їх спацифікувати. В обороні українських сіл стало приблизно 500 українських повстанців, слабо озброєних. Бої тривали три дні. Перший зудар відбувся біля Волцнева, в якому згинуло 3 повстанців і 7 польських поліціянтів. Завзяті бої відбулися опісля в Дем'янці та в Надітичах, у яких на полях Надітич згинуло 42 поліціянти. Поляки знущалися над селянами й запалили атаковані ними села. Але після трьох днів польські поліційні відділи залишили миколаївсько-жидачівський район і через Стрий втекли на Мадярщину. Бої в Щиреччині Бої в Щиреччині мали типово оборонний характер. Вніч з 11 на 12 вересня озброєні боївки ОУН під проводом братів Івасиків, Бордуна та колишнього українського старшини проф. Льва Шанковського, як військового фахівця, роззброїли приблизно 500 польських вояків, що скупчилися були в селах Ставчани й Оброшин та погрожували погромами тим і сусіднім селам. Роззброєних поляків замкнено в селянських клунях, а після проведення слідства затримано тільки старшин, а рядовиків випущено на волю, попередивши їх, що за всякі спроби тероризувати українське населення їх зустріне з боку українців сувора кара. 14 вересня новий польський військовий відділ напав на Бартатів, але озброєні українські відділи з Оброшина, Ставчан і Бартатова розгромили їх. Бої у Стрийщині 11 вересня 1939 року боївки ОУН роззброїли або прогнали польську поліцію також у районі Стрия. Не чинив їм спротиву й військовий відділ, що переляканий появою німецьких пробойових з'єднань, поспішно тікав до Мадярщини. Одначе, німецькі відділи подалися з Самбірщини на Львів, а на терен Стрийщини прийшли через Дрогобич нові польські військові відділи, що тікали перед німцями з Самбірщини. Почувши про те, повернувся також той польський військовий відділ, який утік був із Стрия; поляки кинулися „пацифікувати” українські села, спаливши село Дуліби й поруйнувавши інші сусідні села. В Завадові поляки закололи баґнетами кількох спійманих молодих українців – після варварських знущань над ними. Між замордованими був також син пароха Завадова, о. Охримовича, наймолодший брат Степана Охримовича. У зв'язку з тим прийшло до кількакратних збройних зударів між польськими військовими відділами й українськими самооборонними частинами, що їх організувала ОУН. Бої зорганізованих Організацією Українських Націоналістів самооборонних відділів з польською поліцією та утікаючими відділами польської армії відбулися у вересні 1939 року майже в кожному повіті. Жахливі образи сіл, в яких полякам пощастило провести варварське плюндрування, – попалені хати, постріляні жінки й діти, змасакровані трупи спійманих чоловіків, з видовбаними багнетами очима, – виразно свідчили про те, чого мала очікувати вся українська людність від озвірілих поляків, якщо б з ініціятиви й під проводом ОУН не творилися були відділи самооборони. 22 вересня 1939 року, з часу капітуляції Львова, Польща перестала існувати; оборона обложеної Варшави й фортеці Модліна, яка дещо протяглася, була вже тільки епізодом фіналу. Тисячі українських в'язнів із польських тюрем і концентраційного табору в Березі Картузькій вийшли на волю. Зарозуміла своєю нібито могутністю, Польща розлетілася. Великий розділ революційної боротьби ОУН – боротьби проти польського окупанта закінчився. http://lib.oun-upa.org.ua/narys_oun/part_8.html Як видно ОУН стає на захист місцевого населення проти польських шовіністів. І тут у Васі сліпота наступила. Фактично не було жертв, тобто здавалися без бою, за винятком декількох ексцесів. Захопили таку кількість трофеїв і жертв не було. Не дивно? Якби були бої, втрати були б у поляків і ВВН. Тицніть пальцем де Комбриг відмовився проводити парад? Там про це ні слова, не брешіть як ви вмієте. Там чітко вказано, що про парад Домовилися. З боку німців підписував Полковник. Документ є отже він виконувався. Чи його просто так написали? А свідки підтверджують, що пара був.
Борис Трофимович АКИМОВ (1912 г. р.): «С началом войны 1939-го с молодой женой и ребенком под бомбами на мотоцикле удирали из Кракова домой в Брест. В начале 20-х чисел сентября стал свидетелем совместного советско-германского парада. Народ собрался на площади напротив воеводства. Никого не трогали, только сгоняли тех, кто залез на крышу с фотоаппаратом. Ближе солдат-«освободителей» рассмотрел в последующие дни. За танкистов не скажу, а вот входившая в Брест со всех направлений пехота поразила бедностью и неопрятностью. Мы привыкли к ладным польским военнослужащим, а тут грязные, с запахом, по шеям насекомые… В голову полезли сомнения: какую ж нам жизнь несут?..» http://www.vb.by/sarychev/content/75/main.php