Оффтопи з релігійних гілок

Тема у розділі 'Релігії народів світу', створена користувачем duncan, 20 кві 2007.

Статус теми:
Закрита.
  1. консультант

    консультант Дуже важлива персона

    Відповідь: Оффтопи з релігійних гілок

    Раджу іноді виїхати, чи вийти в поле, бажано щоб це була трохи підвищена місцевість, підняти очі вверх до неба, подивитись у височінь і подумати про Бога... . Потім, опустивши очі, подивитись на все навкруги і оцінити себе. Яка людина на фоні цього всього виглядає мала і безпорадна, якщо співставити з мурахом, вона ще менша від нього, а якої високої думки про себе. Скільки різного непотребу вона сама собі вбиває в голову, а потім і сама намагається це вирішити, думаючи, що Бог знає, що рішила... .
    Радість обов"язково потрібно шукати в буденному, лише в межах розумного і без шкоди іншим. Але найбільшу радість Ви відчуєте тоді, коли відчуєте, що смерті немає, є лише повернення Додому, туди де Вас чекають. Я це давно відчув і страху у мене давно немає. Єдине, що можливе - це часткове хвилювання, як мої житимуть без мене... ? Але коли ловлю себе на думці, що на все Воля Божа, то знову відпускає мене хвилювання і на душі стає світліше і легше. Страшно вмирати лише тим, хто не готується до повернення Додому, а тим хто боїться Суду, тому що відчуває провину... . Але і Суд пройде. Якщо провина не страшна, Бог Всемилостивий і Справедливий, розсудить згідно вашого внутрішнього сумління. враховуючи найтонші обставини ваших прогріхів і всі добрі справи, які мали місце на Землі. Для людини найстрашніше-це смерть. Хто усвідомив, що смерті не існує, той щасливий. Ви лягаєте спати, знімаєте одежу. Так само ви покидаєте тіло, як важкий груз, що тисне Вас до землі. Покинувши фізичне тіло, Ви відчуєте Божу Благодать і душевний Спокій, мелодію і спів, аналогів яких на Землі немає. Щось пояснити про цей стан - не реально, це можливо лише відчути... !
    Тому раджу - більше життя, не бійтесь і не майте ніякого страху, з кожним днем Ви все ближче наближаєтесь до стану Вічного Блаженства і Високої Любові із собі подібними!
     
    • Подобається Подобається x 3
  2. Калиниченко

    Калиниченко Well-Known Member

    Відповідь: Оффтопи з релігійних гілок

    Та смерть таки існує, і смерть таки є великою трагедією і для самої людини, і для її родичів, тут наші почуття не обманюють нас. Розлучення душі і тіла є неприродньою для людини, той світ, в який попадає людська душа після смерті, не є повністю її домом. Єдина втіха для людини – що такий стан триватиме тільки до останнього Суду. Людина не є чистою душею, а душею і тілом.

    Почуття провини не є гріховним, більше гріховним є почуття власної праведності і безгрішності, невидима боротьба не закінчується до самої смерті людини. Єфрем Сирін пише:”Плачте перед Ним вдень і вночі у ваших молитвах і псалмоспівах, щоби спас Він вас від того плачу нескінченного, від скреготу зубів, від вогню пекельного та від невсипущої черви” і далі:”В лінощах і суєті провів я дні свої, в нечистих помислах прожив роки мої – і не помітив, як промайнули, незчувся, як збігли вони: днів мої поменшало, беззаконь побільшало.Горе мені!”. Андрій Критський в своєму покаянному каноні теж про це саме пише. Це пишуть про себе святі, а куди нам до них, якщо ми не маємо ні навиків безперервної молитви, нічних чувань, тих постів, якими постили ці святі, єдина наша надія – на милість Божу.
     
    • Подобається Подобається x 1
  3. консультант

    консультант Дуже важлива персона

    Відповідь: Оффтопи з релігійних гілок

    Це дійсно тільки часом. Пекло набагато страшніше... . Пекло - це стан помирання душі, який не входить в ніякі порівняння з фізичним болем. Фізичну біль можна притупити, зате душевну - не реально.

    Небо є небо, воно і є там де є. Тіло і зокрема серце є вмітислищем душі людської, яка або тягнеться до Бога, або навпаки віддаляється.

    Тіло створене із землі, в землю і піде, доповнюючи її. Душу надіслана Богом, до Бога і повернеться, якщо Бог прийме її повернення.

    Додано через 37 хвилин
    Я розумію, про що Ви говорите. Я неодноразово бував за крок до смерті і неодноразово відчував, що тіло, яке мене не слухається, це зовсім не я - це просто купа м"яса і кісток, яка тягне мене донизу, не відпускаючи. І коли я все таки покидав її, я відчував дійсно стан Блаженства і Надприродньої Любові до всіх раніше не знайомих мені душ людей, які щось приємне говорили до мене, знаходячись ніби на південній стороні неба, а по центрі неба, надімною сам Спаситель, наче надзвичайно велике, яскраве, світле, тепле сонце в центрі з обличчям Ісуса Христа.
    Пам"ятаю, що просив:" Господи прости гріхи мої та ісціли мене"-, піднявши руки до Нього. У відповідь побачив надзвичайно приємну посмішку, почуваши при цьому ніби:" Та що мені шкода...?"і легким помахом руки послав на мене потік Божої Благодаті, яка наче хвиля надзвичайно заспокійливої енергії Любові пронизила все моє тіло! Через
    кілька хвилин я прийшов до свідомості, без жодних раніше наявних хворобливих симптомів.
    До того лікувався всім чим міг на протязі 2 тижнів, а результати були все гіршими і гіршими. Плюнувши на все лікування, приступив до повного посту і молитви. Вся моя родина і сім"я були в траурі. На третій день я ліг у ліжко, розслабився і сказав, що Бог рахує за потрібне, те хай і робить. Якщо маю померти, я готовий ! І слава Богу, що маю можливість наблизитись до нього. Свідомо, в думках і від серця мовлячи молитву "Отче наш" разів 20-30, а може й більше, я відключився і побачив те, що описав... .
    Зараз я раз в місяць пробігаю 40 - 50 км, щоденно від 5-10, в чудовій спортивній формі і ніщо мене Богу дякувати не турбує, тому що я зрозумів, хто завжди піклується про мене і навіть захищає мене.
    Те, що Ви кажете, куди нам до святих,, правильно, я не робив і не роблю з себе святого, це Бог ріщить хто є хто, а не люди але і не потрібно так понижати християн, які готові можливо і віддати своє життя за Віру Христову. Ті самі святі, про яких Ви говорите, з Марса не прилетіли, вони жили тут, на Землі, так як і ми живемо. Даючи собі таку оцінку, людина сама обмежує в своєму духовному прогресі, внушаючи собі безнадійність і безпорадність в порівнянні із святими. Наше завдання не вішати собі імідж святого, а намагатись ним бути...!
     
    • Подобається Подобається x 2
  4. volk

    volk Well-Known Member

    Відповідь: Оффтопи з релігійних гілок

    Особисто мені найважчим є не "плач за собою", як дехто тут писав, а те, що померла людина вже ніколи не скаже тобі слова, не зреалізує своїх задумів, не зробить чогось доброго на похвалу і чогось поганого на осуд. Не відчує аромату квітів, не встане сонячним ранком і не посміхнеться своїм рідним. Найважчим є те, що я ніколи вже не зможу сказати чогось втішного, чи зробити чогось доброго цій людині, не навчуся чогось від неї, і т.ін.
    А оплакувати свої гріхи не пізно ніколи, не лише на похороні.
     
    • Подобається Подобається x 5
  5. TVgirl

    TVgirl Well-Known Member

    Відповідь: Оффтопи з релігійних гілок

    Дякую за надію та підтримку Вам та пану Вовку.
     
    • Подобається Подобається x 1
  6. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Дуже важлива персона

    Відповідь: Оффтопи з релігійних гілок

    Та я те саме сказала, але іншими словами. ;)
    Ми сумуємо за людьми з точки зору того, що ми не договорили, не доробили, що та людина ще не сказала нам... Якось так навколо нашого "я" те крутиться, а не навколо особи. І баби-плакальниці теж з тієї точки зору жалі голосять.
    У мене в самої таке сприймання було колись. І щодо найрідніших далі є. Бо залишається емоційна пам'ять щодо тих людей. І мені нагадує про мого вуйка наприклад усе, навіть чиєсь добре слово чи погляд, який видається мені схожим на його.
    Ніколи не забуду, як ми з мамою плакали, довідавшись про його раптову смерть. Перше, про що плакали, що він так хотів побачити мого Дарчика, а не побачить. А на похорон мене не пустили, бо молоком годувала. Сумно, але нічого зробити не могла. І хоч я переконана, що він спочиває у мирі і є з Богом, то мені без сумно і за ним сумую саме тому, що МЕНІ його бракує.
    Але от після того випадку якось легко стало відмовлятися від себе і робити максимум для тих, хто любить мене. І коли мене хтось про щось просить, а в мене термінова робота, я відкладаю саме роботу, а не особу. Бо якщо завтра помру, то та людина буде сумувати, що зі мною не змогла поговорити. А так - матиме світлий спогад. :)
     
    • Подобається Подобається x 2
  7. консультант

    консультант Дуже важлива персона

    Відповідь: Оффтопи з релігійних гілок

    Ліля, а я знав, що Ви власне така і є. Правда тут, на форумі чомусь всі жінки та дівчата на висоті. Не знаю, як Ви всі тут зібрались але вважаю, що видно на те була Воля Божа!:y: :y: :y:
     
    • Подобається Подобається x 2
  8. Калиниченко

    Калиниченко Well-Known Member

    Відповідь: Оффтопи з релігійних гілок

    Святі якраз і вчать, щоб ми недовіряли самим собі, а повністю надіялись на Бога, це не безнадійність, а надія, можливо, приклад святих, подвиги, яких ми не можемо повторити, нам даний для посоромлення нашої гордині...Недаремно і до святого Причастія ми приступаємо як грішники:"Вірую, Господи і ісповідую, яко єси воістину Христос, Син Бога живаго,пришедий в мір грішния спасти , от ніхже первий єсмь аз"
    А на мій погляд, таки стимулює...:)
     
  9. консультант

    консультант Дуже важлива персона

    Відповідь: Оффтопи з релігійних гілок

    Стимулює, якщо людина бере приклад із життя святих і працює над собою. Коли людина думає, що вона ніхто, в порівнянні із святими і стати ним - це не реально, внаслідок чого втрачає інтерес ло всього, на мою думку, це не стимул - це самоприниження. Людина створена по образу і подобі Божій, значить в неї є весь необхідний для цього творчий потенціал, який необхідно максимально використати на Славу Божу.
     
    • Подобається Подобається x 2
  10. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Дуже важлива персона

    Відповідь: Оффтопи з релігійних гілок

    Знову скажуть, що безбожниця, але треба щодо житія святих пам'ятати одну річ: іноді там дещо трохи примальоване, аби подвиги видавалися більшими, а люди - святими вже від народження, тобто це така собі історія надлюдини. Дуже люблю приклад про св. Миколая, що він уже немовлям постив, відмовляючись від молока матері у середи та п'ятниці. :)
     
    • Подобається Подобається x 2
  11. консультант

    консультант Дуже важлива персона

    Відповідь: Оффтопи з релігійних гілок

    Цікава інформація, дякую!:y:
     
  12. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Дуже важлива персона

    Відповідь: Оффтопи з релігійних гілок

    То із його житія. :)
     
  13. Мих

    Мих Дуже важлива персона

    Відповідь: Оффтопи з релігійних гілок

    Це для дітей казочка, але ж не серйозна історія.... Не думаю, що в серйозній літературі таке є.
     
  14. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Дуже важлива персона

    Відповідь: Оффтопи з релігійних гілок

    Миху, то з житія святих. Казочка, чи повчальна історія, чи бажання автора щось інше нам сказати через те, то вже кожному вирішувати особисто. ;)
     
  15. консультант

    консультант Дуже важлива персона

    Відповідь: Оффтопи з релігійних гілок

    Мих., це легенда але я вірю, що це правдива історія !

    http://uk.wikipedia.org/wiki/Святий_Миколай

    ред.] Про малого Миколая

    Розповідають, що будучи іще немовлям Миколай був настільки набожним, що у дні посту (середу та п'ятницю) ссав материнське молоко лише один раз на день. А коли його уперше віднесли до купелі він встав на ноги і сам стояв.
     
  16. Мих

    Мих Дуже важлива персона

    Відповідь: Оффтопи з релігійних гілок

    Діти, між іншим, відчувають Бога більше ніж ми, повірте. Я то знаю. І відчувають підсвідомо.
     
    • Подобається Подобається x 1
  17. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Дуже важлива персона

    Ага, ви не дайте немовляті їсти, чи дайте лише раз на добу. То ж із розуму можна буде зійти. Одразу видно, що чоловіки житія писали. :D:D:D
     
    • Подобається Подобається x 1
  18. Мих

    Мих Дуже важлива персона

    Відповідь: Оффтопи з релігійних гілок

    прийдеться глянути у "житіє святих"...
     
  19. volk

    volk Well-Known Member

    Відповідь: Оффтопи з релігійних гілок

    В житіях святих, в Києво-Печерському патерику, можна вичитати такі історії, які до реального життя згаданих святих мають відношення вельми умовне. Справді, казки для дітей. Але церква в бажанні зміцнюватися не гребувала навіть таким, м"яко кажучи, перебільшенням.
    Ну, може в цьому немає вже аж такої великої біди. Але пересічна людина після прочитання тих житій розуміє одне - до святості їй не дійти ніколи.
     
  20. Мих

    Мих Дуже важлива персона

    Відповідь: Оффтопи з релігійних гілок


    А де є межа між справжнім чудом і казкою? Хто може це відрізнити? Для нас любе чудо може здаватися казкою......
     
Статус теми:
Закрита.
а де твій аватар? :)