Цікаві запитання чине так? В нинішній час вседозволеності та моральної розбещеності на них важко дати відповідь. Цікаво, а у якій валюті це можна оцінити в грошових одиницях чи у витраченому часі? На мою думку платять обидві сторони але яку ціну? Жінки витрачаючи шалені суми коштів на косметику, зачіску, одяг, спортзали, дієти, пластику заради того щоб збільшити свою вартість. Привабити найбільш достойного чоловіка. Так це величезні витрати як і коштів так сил і часу. Виснажливі тренування, небезпечні дієти заради того щоб втиснутись у рамки цінника який можна приміряти. Можливо ціна залежить від цинічності особи чим розмитіші рамки тим кохання знецінюється. Догми минулих років запевняли, що з коханими і в хижині рай. Та в теперішньому бачені сьогодення формуються зовсім інші мотиви та цінності. Жінок з молодих років навчають за якими критеріями обирати свого судженого та як не помилитись у своєму виборі. Цікаво як виглядає сучасний принц на білому коні, напевно це чоловік на білому BMW дещо старший але упевнений в своєму майбутньому. Чи можливо це хлопець такого ж віку на такій же машині без виключень чи можливо і кращій, батьки якого вже забезпечили безбідне існування. Чи можливо це простий працівник який разом з дружиною будуть відкладати на особисту домівку та пів року на відпустку. А можливу це чоловік без особливих відмінностей який щодня прийшовши з роботи поїв та за комп’ютер на танки. Чоловіки напевно платять вищу ціну хоча деколи помилившись все життя розплачуються. Чоловіки для того щоб знайти собі найбільш підходящу половинку витрачають кошти на підтримування власного іміджу та статусу. Чоловіку з ширшим гаманцем дається більший вибір проте через природні інстинкти загарбника вибирає най не доступнішу жінку. Сучасні тренінги психологів та різноманітні курси саморозвитку дають змогу обійти принципи жінки чи чоловіка. Так все ж скільки коштує кохання напевно все таки воно безцінне все інше це якесь збочення. Miko.
Хто? Як? Куди? Цікаві питання як для теперішнього часу, Вам не здається? Адже з теперішнім станом нашого життя ці питання стають доволі актуальними. Питання «Хто?» хто ми є у двадцять першому столітті Homo Sapiens чи можливо Homo Urbanus. Називати сучасну людську істоту Homo Sapiens якось вже застаріло, оскільки порівняти сучасну людину з нашими пращурами неможливо. Сучасна людина з її навичками, вміннями та набором знань не змогла б вижити в тих екстремальних для нас умовах. Так і та людина не вижила б у даних умовах урбанізації суспільства. Кожне нове покоління людей все більш «ускладнює» своє життя, при цьому пристосовується до цього. Період технічного прогресу людина намагаючись покращити своє життя більш його ускладнює. Ускладнює з технічної сторони, розробка виробництва де працівник розробляє не весь продукт, а виконує лише одну або декілька операцій робить процес легшим проте складнішим стосовно структури виробництва. З впровадженням машинної сили людина знову робить своє життя простішим лише в певних аспектах. Людина не задумується як змінюється навколишнє середовище яке безпосередньо буде впливати на її подальший розвиток. Роблячи своє життя більш складнішим, більш структурним людська істота і сама набуває тих рис які намагалась надавати машинам. Для раціонального використання свого часу людина вимагає від себе виконання заданих їй операцій. Людина робить своє життя машинним, де вона повинна виконувати певні операції. Кожного дня прокидатись о певній годині виконувати набір ранкових дій, згодом набір дій транспортуючий який доставляє об’єкт до місця праці. Виконавши набір команд виробництва об’єкт знову повертається до пункту транспортування та надалі пункту вечірнього куди входить набір вживання набору поживних речовин та перехід до фази сну. Відхилення від такого програмного алгоритму рахується збоєм який необхідно усунути, виправити, замінити. Чи не так? Сучасна людина через стадний інстинкт, через надиктовані нам норми, правила поведінки та моделі людини стає машиною «розумною». Для цієї машини диктуються правила які прийняті у алгоритмі цієї сім’ї хоча інколи можуть виникати відхилення від нормалі. В залежності від їхнього впливу на індивід формуються сценарії життя які корегуються відповідно до розвитку сім’ї. На наступних етапах даний об’єкт буде здобувати потрібні для життя у суспільстві навички при цьому ускладнюючи їх новими тенденціями розвитку науки. Сучасні розробки світу техніки та прогнози майбутніх розробок не дають зрозуміти якими ми будемо як ми будемо називатись Homo Sapiens чи Homo Urbanus або Homo Machina. Але напевно справа не в назві, а в тому ким ми будемо чи на кінець втратимо останні людські почуття замінивши їх штучними аналогами. Цікаво як можна замінити совість, сором, кохання та чимало інших саме людських почуттів. Ну совість можна просто викорінити, тоді і сором зникне. Нам вже майже нормально відчуття того, що у когось основною проблемою є те, що вийшов новий мобільний телефон, нова машина чи нова модель шубки або незмога визначитись у яку країну полетіти у відпустку. А у когось проблемою є фізичні вади, голод, хвороби і тисячі справжніх проблем. Ми можемо пройти осторонь навіть оком не повести на проблеми інших. Людський егоїзм це величезний каталізатор розвитку. Так, саме егоїзм дає змогу нам викорінювати з себе людські почуття. Ми можемо дбати лише про себе Я живу лише раз тому неважливо, що буде після мене. З кожним роком свого життя людина використовує все більше і більше ресурсів в більшості йдеться про надлишкове використання цих ресурсів. Звертаючи увагу на різкі зміни клімату людина впевнено йде до прірви. Адже інакше дану ситуацію не назвеш. Питання «Як» як людина буде жити через тисячу років і чи буде існувати такий вид взагалі. Чимала низка вчених згідна з тим, що людина вже перетнула ту меже до якої можна було повернутись, тепер лишилось лише розплачуватись за помилки людства та чекати закінчення існування нашого виду. Так це названо такими простими словами оскільки слів застережень давно ніхто не чує. Ресурси нашої планети знаходятьсь на рівні вичерпання загальна температура повітря з кожним роком зростає, що призводить до непоправних наслідків. Утворення пустель там де недавно були ліси та поля. Затоплення територій там де ще недавно жили люди. Зникнення величезної кількості видів. Існує величезна кількість гіпотез як закінчиться існування даного виду їх напевно тисячі та теорій як цей вид врятувати не дуже багато. Нинішня наука намагається створити нові заходи які допоможуть запобігти даній проблемі проте її гальмують люди якім вигідний продаж ресурсів планети. Існує значна кількість винаходів які дають змогу синтезувати енергію з відходів, утворювати електроенергію за допомогою сонця, вітру. Існують знаряддя які можуть опріснювати морську воду. Проте впровадження цих технологій коштує значних коштів. Так а скільки коштує ваше життя, чуючи про ці проблеми більшість людей знизує плечима, оскільки про проблему вони знають, але вони ніби не їхні і нічого для цього не роблять. Одиничні екземпляри показують як можна допомогти запобігти виникненню даних проблем як можна зробити хоч щось щоб зменшити наш вплив на навколишнє живе середовище. Невідомо як людина буде жити наступні сто років чи тисячу чи загине через якусь нову людську помилку. Питання «Куди» куди ми подінемося коли для нашої планети прийде кінець чи закінчимо своє існування чи переселимося на нову планету наприклад Марс. До чого дійде людство можливо мрії Ілона Маска здійсняться і ми все таки будемо новими колонізаторами Марсу. Але все це майбутнє і лише час може показати куди ми прийдемо. Miko.
