Нескінченно багато можна говорити про державотворчі процеси періоду Київської держави, але слід спинитися хоч на хвилину, щоб щоб окреслити ту, особистість, яка очолювала зростання і становлення Київської Русі. Звісно, на розгляд усіх, хто торкнувся тієї справи піде немало часу, тому, пропоную зупинити свій погляд на визначній, але не до кінця відомій у сучасному історичному колі, особистості. Ярослав Мудрий, як відомо, був далеко не першим претендент на престол, адже, більшість істориків упевнена, що він був далеко не одним із старших синів князя Володимира. Подолавши досить тернистий шлях, Ярослав все ж, став Великим князем. Князь, будучи від природи обдарованим неабияким політичним хистом і розумовими здібностями, з самого початку правління робив ставки на дипломатичну політику, а не йшов кровопролитними шляхами. Хоча, тут можна виділити головну причину таких поглядів - фізичну ваду князя. Оскільки вважається, що Ярослав був кульгавим, то неважко здогадатися, що військова справа не була його сильною стороною. Заслуга князя полягає, насамперед, в політичному процвітанні країни. Провівши вдалу зовнішню політику, Ярослав взявся за внутрішню. Сам правив у Києві, а задля цілісності державних кордонів, призначив у містах намісниками власних синів, що відіграло не останню роль у подальшій роздробленості. Однією із заслуг князя, як донедавна вважалось, була кодифікація давньоруського права, що носила назву "Руська Правда", яка й до сьогодні вважається визначною пам'яткою української законодавчої думки. Як ми знаємо, за Ярослава зміцнилося місце християнства у Київській державі. Було збудовано монастирі Св. Юрія і Св. Ірини. Найголовнішим оплотом християнства у київських землях була Софія Київська, будівництво якої наразі історики відносять зовсім не до 1036 року, а набагато раніше. Немало важливою в цей час було освіта і писемність. Ярослав зібрав біля себе чимало освічених людей. Це була епоха літописання. І, як відомо саме Ярослав був володарем найбільшої бібліотеки у Європи, останки якої, однак, і досі не знайдені. Велика заслуга Ярослава була і в розвитку давньоруського мистецтва. За час його правління розбудовано Київ, побудовано Золоті ворота і систему захисних укріплень - валів. Збудовано собори у Полоцьку та Ніжині. Отже, Ярослав, відомий не лише як "тесть Європи", але і як видатний дипломат, політик, пошановувач мистецтва і літератури, талановитий політик і мудрий правитель.
