"Записки українського самашедшого" (2010)

САБЖ

 

Декілька цитат:

Проблеми ж - як божевілля. Буйних ще можна вилікувати, а тихопомішані - то вже навік.

Добре, що Господь увімкнув нам ближнє світло свідомості, бо якби дальнє, схибнутися можна.

І жах не в тому, що щось зміниться, жах в тому, що все може залишитись так само.

Давні греки хоч трансформували свої трагедії в міфи, а в сучасній оптиці все перетворюється на абсурд.

Нова форма свободи слова - що хто хоче, те й лопоче.

Коли починається смерть культури, настає культура смерті.

Лінію фронту національного порятунку у нас давно уже тримають мертві. А перемогти можна, лише коли її тримають живі.

Державу треба будувати з підмурка, щоб кожен свою цеглинку поклав. А з того каміння, що за пазухою, держави не збудуєш.

Мужчина формується не тоді, коли затуляється щитом, а тоді, коли підіймає меч.

Живемо в дуже густому розчині хамства, скоро випадемо в кристал.

Я ж не тому можу, що я можу, а тому, що ти не можеш.

Людям не те, що позакладало вуха - їм позакладало душі.

Суспільство у нас важке. Конгломерпт націй і антинацій, звиклих до стагнацій і профанацій, дискримінацій і асиміляцій.

Наші детонатори давно заглухли, їх знищили, вивезли і знешкодити там, за снігами.

Можна злізти з дерева. Можна вилізти на дерево. Свобода.

 

Дякую,Торро

 

Спасибі. Пів години шукав.

 

Щиро дякую!
Давно хотіла прочитати)

 

У львівському «Кабінеті» класики літератури Кучерявий і Котик у пух і прах розбили «Записки українського самашедшего» Ліни Костенко. Влаштували судилище, з реготом й епатажем. Колишній чиновник управлінь культури, а нині письменник Кучерявий був до «героїзму» наглим. Заявив: «Ліна Василівна змаразматіла». І ніхто не дав йому ляпаса. http://zik.com.ua/ua/news/2011/02/09/271005

 

підераси Юрій Кучерявий, Ігор Котик, Віктор Неборак.
ZAXID.NET пропонує своїм читачам подкаст із обговорення роману письменниці Ліни Костенко «Записки українського самашедшого», що відбулось у літературній кав’ярні «Кабінет» за участі Юрія Кучерявого, Ігоря Котика, Віктора Неборака.

Нагадаємо, це критичне обговорення книжки спричинило скандал. Відтак Ліна Костенко скасувала свій візит до Львова.

Автор подкасту - Андрій Іздрик.

 

І ще цитати.....

 

Я страшенно перепрошую, але в наведених цитатах (пости 2 та 8) сказано щось нове? Бачу каламбури, художні образи та сарказм, спрямовані на загальну констатацію нашої сьогоденної реальності - далі що? Хтось прочитав таке, що не знав? Чи може в самій книжці таки є запропонований авторкою вихід?

 

А Ліна Костенко - месія?

 

Мабуть ні. Але судячи з того галасу, що здійнявся, я вже і не знаю.

 

Зате Ви тепер будете знати про українського поета Кучерявого.

 

А Ліна Костенко...це просто Ліна Костенко...

Хочеться чуда і трішки вина.
Дні пролітають, як сірі перони.
Чорний букет надвечір’я — ворони —
місту підносить струнка далина.
Що ж, я свій вік одробила сповна.
Що ж, я свій вік одробила по-людськи.
Дні облітають, як чорні пелюстки.
Хочеться чуда і трішки вина.

Доки ж ці пута, пора і звільнить.
Де ж ви, мої золоті пасторалі?
Літо літає і осінь дзвенить.
Розпач накручує чорні спіралі.
Де ж мого слова хоч би хоч луна?
Знову пішла Україна по колу.
Знову і знову, ще раз у ніколи?!
Хочеться чуда і трішки вина.

 

Вихід....
Може вихід пропонують недолугі противасіхи Кучеряві і їм схожі,що пригрілися на тепленьких місцях, белькочуть щось про доцільність, відводять очі?
Деградація...
А Ліна Костенко...
Вона била в набат....але,хіба хтось чув?

Спойлер

УКРАЇНА як жертва і чинник глобалізації катастроф

Прости мені, мій змучений народе,
що я мовчу! Дозволь мені мовчать!
Бо ж сієш-сієш, а воно не сходе,
і тільки змії кубляться й сичать!
Всі проти всіх, усі ні з ким не згодні.
Злість рухає людьми,
але убік безодні.

Компроміси, компромати,
компрадори і примати.
Скільки сили треба мати,
щоб усе це витримати?!

Які засиджені скрижалі!
Яке злиденство зветься шансом!
На жаль, уже і в цій державі
стаю потроху дисонансом.

* * *

Доборолися! Добалакались!
Досварилися, аж гримить!
Україно, чи ти була колись
незалежною хоч на мить:

від кайданів, що волю сковують,
від копит, що у душу б»ють,
від чужих, що тебе скуповують,
і своїх, що тебе продають?!

Популяція! Нація! Маси!
І сьогодні, і вчора, й колись
українського пекла гримаси
упеклися мені. Упеклись!

 

А после Библии кто-нибудь сказал что-нибудь новое? Но пишут, пишут и читают, читают, и это будет бесконечно.
А если кто-нибудь таки найдет и предлжит ВЫХОД ДЛЯ ВСЕХ, то все и выйдут... в конец света.

 

С точки зрения литературы - Библия далеко не шедевр. А что касается Лины Костенко, то если бы она жила в Англии или во Франции уже давно бы поучила Нобелевскую премию

 

Но такие шедевры там вряд ли написала бы...

 

Не факт. Талант везде талант

 

"Записки українського самашедшого"...хроніки самашедшого...самашедші хроніки...
Що не рядок,до відгукується в душі....я ж такий ж самашедший...

згадуються її ж вірші...

Страшний калейдоскоп:
в цю мить десь хтось загинув.
В цю мить. В цю саму мить. У кожну із хвилин.
Розбився корабель.
Горять Галапагоси.
І сходить над Дніпром гірка зоря-полин.
Десь вибух.

Десь вулкан.
Руйновище.
Заглада.
Хтось цілиться.
Хтось впав.
Хтось просить:
«Не стріляй!»
Не знає вже казок Шехерезада.
Над Рейном не співає Лореляй.

І далі листаю...

І знов згадується:

І щось таке в мені велить
збіліти в гнів до сотого коліна!
І щось таке в мені болить,
що це і є, напевно, Україна.

 

Хм....я такий ж самашедший...

А я спокою хочу.
Мала сидить...цокаю оті канали М1,ОTV і їм подібні...Музику слухаєм...музику...їті...:ireful:
Seksi-Man...Вова вєрнісь....шедеври...
Гидко...
Естрада...
Гламур...
Нє,я таки самашедший....