якщо це якимось чином має відношення до майстерності то шукайте запобіжника між логікою та голосом, бо той що був - перегорів ... кинули? а мали підтримувати? з якого? нищили ? не народ, а опір, але те теж не дуже має відношення до ЧА/Вермахт, наші Герої бо перемогли германію, щодо наступних дій, то там вже не усе так яскраво ... демократія хто що хоче той за те і голосує ... ага, а в України вони питали воно їй тре? ---------- Додано в 19:50 ---------- Попередній допис був написаний в 19:43 ---------- і трупами у тому числі, питання надто радикально стояло тому йшли на все, в тім, оточення армії Паулюса, оборона Москви, операція Багратіон, Курська дуга, що не подобається? можна ще крім як горлопанити почитати німецьких генералів, про найкраще у світі маскування, про героїзм, про важку працю, про ефективні операції, і т.і. але нащо? краще горлопанити ?
а хто горлопанить? тут є факт на ліцо.....миш воювала з ведмедем, але миш взяла кількістю а не якістю....
Я про всі види військ не буду але в авіації відправляли на фронт людей які ледве навчились літати.Особливо 1941-43.Десь з 44 почали готувати краще.Наліт курсанта в німців був коло 300 годин -в ЧА-30год.Кожедуб який почав воювати з 1943 року мав щастя бо з початку війни і до відправки на фронт був інструктором в школі пілотів і натренувався.Пілоти ІЛ2 були взагалі смертники.Там більше 25 вильотів мало хто виживав в 1941-1943.
Для ілюстрації. Йду, бачу сусід, дядько Мирон, сніг відкидає. Це в свої сімдесять. Вітаюсь, він мене і питає,- - Василь, в тебе форма лишилась? - А длячого Вам форма, пане Мирон? - Ти що, не розумієш? Воювати підемо. - З ким? - З тою владою, яка людей нищить... Питаю, - А Ви, пане Мирон, посвідчення вже здали? - !? - За війну в Чехії... Образився. ---------- Додано в 20:08 ---------- Попередній допис був написаний в 20:04 ---------- Можу добавити, що в цей період, аа це єдиний час в історії радянської авіації, льотчики мали сержантське звання, з усіма витікаючими наслідками.
Я декілька років цікавився питанням авіації за часи 2-ї світової. Нажаль крім пана coolzak нема з ким поговорити, але ми я так розумію, дотримуємся однакових висновків. Здається якби я витратив декілька років на вивчення танків, я прийшов би до того самого висновку. Майстерність вермахту вища, але завдяки массовому героїзму, та всупереч безлуздим уставам та нехтуванням людськими ресурсами переміг той хто переміг.
ага червоний факт на Рейхстагу ... не маю права принижувати майстерність вермахту, але проти нього з перших часів війни проводились військові операції, іноді вдалі, у цих питаннях я краще буду опиратися на свідчення керівництва вермахту, а там: ---------- Додано в 20:23 ---------- Попередній допис був написаний в 20:14 ---------- Ви дещо праві, звичайно, німецькі генерали не так боялися Гітлера, як наші Сталіна, тому мали певний маневр для власної ініціативи, що позитивно відбивалося на швидкості реагування на зміни на ТВД, коли Гітлер призначив себе головнокомандувачем там теж понеслося, Паулюс міг тричі вбігти і просив про це але ж - фіг ... під Москвою склалася ситуація що Ставка не встигала вплинути на обстановку і командири на місцях починали діяти на власний розсуд, що призвело до значного покращення управління військом, і як наслідок до перемоги ...
Льотчикам дали сержантскі звання ще перед війною-тобто випуски весни 1941 і далі за такі самі курси получили сержантів а не офіцерів.Це не було звязано з рівнем підготовки По мемуарах всі були дуже невдоволені таким поворотом долі але нічого не могли зробити.
Не знаю.Там просто було що випуск лютого получив офіцерів а квітневі вже тільки сержантів.Ніде чіткого пояснення не бачив
Думаю, поясрення просте - Сталін готувався до війни. У льотчика підлеглих нема. Керує сам собою. Якщо вони будуть гинути, як мухи, то навіщо тратитись на пенсіон вдовам.
05.02.2014 Даниил Гранин, 1918 г/р, ушел на войну добровольцем, участвовал в боевых действиях на передовой с 23 июля 1941 года в качестве рядового стрелковой роты, с конца ноября 1941 года в качестве командира стрелкового взвода. С мая 1943 года и до марта 1945 в качестве командира танковой роты. Награждён высшими орденами СССР и высшей наградой Российской Федерации. Статья Д.Гранина в "Новой газете": Во что обходилась Победа "Однажды, было это давно, 30 с лишним лет назад, я возвращался из поездки на Кубу и застрял на два дня в Амстердаме. Меня пригласил тогдашний Чрезвычайный и Полномочный посол СССР в Голландии П.К.Пономаренко, как секретаря Союза писателй СССР, как известного писателя из числа фронтовиков-окопников, побыть его гостем в ожидании рейса на Москву. Два дня я провел с Пантелеймоном Кондратьевичем Пономаренко. Первый вечер он водил меня по городу, расспрашивал про мою солдатскую войну, присматривался ко мне. Во второй вечер разговорился сам. В годы Великой Отечественной он, как 1-ый секретарь ЦК Компартии Белоруссии, руководил всем партизанским движением на оккупированных территориях СССР. Должность его называлась — Начальник Центрального штаба партизанского движения. Будучи близок к Ставке Верховного, многократно встречаясь с командующими фронтов, он за годы этой работы при Ставке Верховного очень многое узнал. Попав в конце своей партийно-государственной карьеры в Голландию на дипломатическую службу , начал работать над историей Великой Отечественной войны. Поставил он себе задачу совершенно необычную по тем временам, я бы сказал, крамольную, поэтому он взял с меня слово помалкивать о его работе и о его рассказах. Он рассматривал историю всех нащих военных операций с точки зрения потерь воюющих сторон. Оценивал действия наших армий, командующих фронтами по тем потерям, которые они понесли. Успех продвижения, взятие городов с учетом того, во что это обошлось нашим войскам, — убитыми, ранеными. При таком подходе, как убедился Пономаренко, совершенно иначе, страшно и чудовищно выглядят наши прославленные полководцы."
Після останнього скандалу в Росіїї навкруги ТБ канала "Дощ" і того питання, яке він підняв (причому чисто риторично) з приводу блокади Ленінграда, я спробував сформулювати для себе: Що таке "подвиг"? Що таке "героїзм"? Прийшов до висновку (нікому не нав"язую!): і "подвиг", і "героїзм" це дії людини (людей) в умовах, коли є ВИБІР - поводитись так, чи інакше. Пілот, що замість того, щоб виплигнути з парашутом, направляє літак у скупчення ворожої техніти - подвиг. Американські льотчики, що добровільно, до вступу Америки у 2-гу світову войували за англійців, чи французи, що після офіційної капітуляції своєї країни добиралися у СРСР щоб воювати - герої, бійці бреської фортеці, що здалися у полон лише тоді, коли воювати було вже нічим - герої. Та чи можна назвати подвигом чи героїзмом поведінку за вітсутності альтернативи? Невиконання наказу - злочин. Лишається ЛИШЕ ВИКОНАННЯ НАКАЗУ. Масою тіл завалити кулемети... Вмирати від голоду у блокадному місті... У цих людей не було вибору.
Ще моя прабабуся, яку я застав, у селі під Києвом, казала "лямпа" і "суп", в якому літера "С" вимовлялася чи-то як"С", чи як "З"... Що одне, що інше - слова іномовного походження.Друга частина Вашої фрази теж немає до Австрії а-ні найменшого відношення. До-речі, за Австрії українська мова збереглася набагато краще, а-ніж за Росіїї, бо належали до різних мовних груп і за той невеликий проміжок часу не встигли асимілювати одна одну. Отже, Ваш вислів звучить як повага до мови і людей, що її зберегли. На відміну від сходу України... Без образ. ---------- Додано в 15:49 ---------- Попередній допис був написаний в 15:23 ---------- Перепрошую за ліричний вітступ від теми гілки.
Поранені в госпіталях рахувались в числі Армії, чи ні ? Бо в Кривошеєва написано, що на 1.06.1945 було в строю - 11.5 млн. чол. ( з них, 6,5 млн. в діючій) на лікуванні - 1 млн. чол. От і думаю, мож то він їх вирахував , аби кінцеву цифру втрат зменшити.