Наша держава посіла 64-те місце за рівнем життя серед 128 країн світу. За результатами глобального дослідження Індекс соціального розвитку, який розробила американська неурядова організація Social Progress Imperative, Україна зайняла вже 64-е місце за рівнем життя серед 128 країн світу, обійшовши Росію, яка посіла 67-ме. Дослідники зазначають, що індекс визначає рейтинги країн на базі показників, що мають безпосередній вплив на якість життя людей. Таким чином, Україна увійшла до групи країн з розвитком вище середнього (минулого року Україна посіла 63-е місце серед 133 країн). ВВП на душу населення, згідно з результатами дослідження, склав $ 7457, повідомляє Тиждень.ua. При цьому всі показники соціального розвитку України залишилися переважно на рівні минулого року. Найвищий бал Україна отримала за показником "харчування і базове медичне обслуговування" (98,47 з 100) і "доступ до базової освіти" (97,52). Найнижчі показники - "толерантність" (40,52) і "якість навколишнього середовища" (50,37). Очолила світовий рейтинг Данія, за нею йде Фінляндія, третє і четверте місце з однаковою кількістю балів розділили - Ісландія та Норвегія. У першу десятку також увійшли Швейцарія, Канада, Нідерланди, Швеція, Австралія та Нова Зеландія. Варто додати, що у рейтингу Україна є сусідом з такими країнами, як Таїланд, Домініканська республіка, Білорусь і ПАР. Нагадаємо, що Україна посіла 50 місце серед 127 країн світу в щорічному рейтингу інноваційних економік Global Innovation Index 2017. Дослідження враховує різні показники, що впливають на розвиток інновацій в кожній країні.
Та звісно не всьо... Треба знати зрадофілів, які вже зовсім в унісон з кремлядями співають. Звісно, треба багато і швидше робити зміні в країні і жити краще. Але ж в середині списку - це ж не знизу? Починають інвестори будувати у нас заводи, що випускають автозапчастини для іномарок, завантажені і наші великі машинобудівні підприємства - на з-д ім. Малишева працює, танковий працює в три зміни. Інові робочі міста почали створювати, бо що люди виїжджають - то найбільш погана ознака неблагополуччя. Та кому треба побачити зміни - той знайде інфу і почитає. Для Василя то звісно - раша велика держава і нам до неї, як до Місяця. Він щось гарне у нас ніколи не бачить і не побачить ніколи, що саме цікаве. Не можна без ригачки слухати проросійських недобитків (мураєв, гужва, рабинович, добкин і такі інші). Така вже пурга! А зрадофіли слухають. Вчора ще великий знаток банківської системи виступав на ТВ - Ляшко. Ну це анекдот, він не робить різниці між процентною ставкою і обліковою ставкою НБУ. Він клеймив НБУ за велику ставку по кредитах, але нічого не сказав, що і по депозитах у нас ставка набагато вище, ніж за кордоном. Це дві сторони однієї медалі. Ну хоч за Росію каже те, що треба)). В нас проблема з незрозумілими тарифами, та і з тим НАФТОГАЗОМ - нащо він взагалі потрібен. Ця проблема дуже збіднює населення. Ще хочу додати. Почали годувати вояків нашіх по стандартам НАТО, перебудовувати військові ідальні. Де Василь це написав?
Вася зі Стрия, в які би він шати не рядився і є тим недобитком ,якого без ригачки читати не можна. Він внутрішній ворог номер один,бо він свій по крові українець,перезомбований в армії СРСР. Він гірше манкурта, бо той свідомий своєї меншовартості, а цей вчить сука нас як тре любити неньку
хай сучок Вася зі Стрия їде сюди під санкції туть йому швидко писок прикрутять ПиСи для всїх зрадойобів ЛФ ви не цінуєте що маєте.Правда дегенерати можуті жити і без цінностей
Я би написав, якби побачив це на власні очі. В п"ятьох частинах, в яких я перебував і служив (служу) - те сама годувачка, як і за часів пАмаранчових. Роздача, перше, друге і компот. Бо це лінійні частини, бойові, а не показовий президентський полк, чи академія ім.Сагайдачного. Солдат їсть, як і їв.
Дуже цікава стаття. Багато чого стає зрозуміло навіть настільки далекій від армії людині як я ) "Глен Грант: Українське Військо – багато зроблено, багато ще треба зробити Від: Глена Гранта Кому: Президенту Порошенко Стаття була написана, тому що нещодавно згода Сполучених Штатів про постачання оборонних озброєнь створює атмосферу злочинної безпечності в країні серед військового керівництва держави, і в цьому Грант і деякі інші радники бачить стратегічну небезпеку. Той факт, що в Україні буде більше сучасної зброї прекрасний. Але головне не це, а стратегічна і оперативна можливість експлуатації даних засобів. Недавні успіхи збройних сил на Донбасі тільки допомогли в створенні атмосфери безпечності, адже багато людей завдяки їм помилково повірили – що українська армія реформована і розвинена в достатній мірі, щоб протистояти російській агресії. Це далеко від реального стану справ. Ця стаття не ставить перед собою завдання перелічити всі можливі проблеми, але вказує на проблеми оперативного і стратегічного характеру, щоб, якщо Україні доведеться відбивати російську агресію, вона могла це зробити найбільш ефективно. Мої погляди, як і погляди багатьох інших професійних офіцерів і військових радників, з якими я консультувався під час написання, з того часу не змінились. Цей документ не має мети надати повний перелік проблем, а скоріше, підкреслити стратегічні та оперативні потреби армії задля перемоги у разі майбутнього зіткнення з російською армією. Головною проблемою нинішніх Збройних Сил України є те, що вони все ще фундаментально розбудовуються та підтримується на засадах радянської армії. Це нерозумно, тому що такий підхід руйнує і вбиває дух вільної людини у оновленій Україні, що буде вирішальним фактором виграшу в будь-якому конфлікті. Зміна цієї застарілої філософії має вирішальне значення для нації, оскільки “невелика радянська армія не може виграти війну проти великої радянської армії”. Щоб перемагати, Збройні Сили України повинні перетворитися на мобільні та гнучки, бути сильними там, де Росія слабка. Це означає, що Збройні Сили України повинні зосередитись на молодших командирах та розвивати спроможності з точки зору доктрини, навичок, методів, обладнання та підготовки, задля швидкого руху до будь-якого місця призначення і здатності нанести сильне ураження. Цей документ визначає ключові сфери, які заважають цьому, та вказує основні напрямки розвитку. Путін мусить знищити таку Україну, яка існує зараз. Залишити її недоторканою означає знищення його і його амбіцій. Він мусить вигравати війну також через свої військові злочини: масові могили, тортури на Донбасі та в Криму та збиття літака рейсу МН-17. Все це є для нього вірним шляхом до Гааги як військового злочинця. Він мусить виграти, тому що Україна розквітає як нація, і це показує його як невдаху. Він мусить здобути перемогу, тому що правда знищить його і Росію. Путін мусить вторгнутися в Україну. Він ще не готовий. Але ознаки його підготовки є чіткими. Він продовжує воювати і вбивати на Донбасі. Він продовжує війну і випробовування нової зброї, людей і методів в Сирії. Він посилює військову міць в Криму. Він посилює Калінінград для блокування західного підкріплення. Він залишає військове обладнання в Білорусі. Він продовжує переобладнувати армію, особливо танками та сучасними технологічними системами. Все це виходить далеко за межі будь-яких потреб мирного часу. Він витрачає обмежені національні ресурси на військових, замість задоволення потреб в інших місцях. Він продовжує готуватися у передбаченні стратегічної війни на заході, а це означає, що Україна не зможе уникнути нападу і стане головною метою. Російське Міністерство оборони відкрито каже в засобах масової інформації, що вони потребують ще три роки для переозброєння армії на заході танками та завершення навчання. Цей час не повинен гаятись Україною. Що зараз Путін стратегічно робить щодо України? По-перше, він зв’язав Збройні Сили України в одному місці, де вони повільно втрачають бойовий дух і боєприпаси. Він хоче створити почуття безпорадності. Він грає в політичні ігри з Заходом навколо Мінська та миротворців, що відволікає інші країни від його справжньої гри. Вони, напевно, це розуміють, але надто перелякані політичними та фінансовими наслідками переозброєння своїх країн. Лише США, Польща і країни Балтії серйозно ставляться до цієї загрози. Інші чекають і сподіваються, що все це вгамується. Навіть НАТО працює лише впівсили, тому що, наприклад, не може надати рішення проблемі військової слабкості таких країн як Болгарія. На жаль, сподівання не є дієвою військовою доктриною. Путін також намагається розділити Захід як політичну групу, зменшуючи шанси політичної підтримки та підкріплення, коли він вирішить діяти. В цьому у нього є успіхи. Нинішнє мислення національного керівництва, показане словом і дією, що "війна йде на Донбасі і вона буде іти тільки на Донбасі". Це є найнебезпечнішою політичною та військовою проблемою для України. Путін хоче і потребує, щоб це було так. Європа та США хочуть і потребують цього ж. Путін із задоволенням витрачає український людський капітал на Донбасі з обох сторін, поки він готує свою армію для великої гри. Нещодавні російські навчання, під час яких літаки ВКС РФ сідали на міські дороги показують серйозність намірів РФ, з якої може зрівнятися серйозність лише деяких країн НАТО. Сепаратисти - це просто гарматне м’ясо. Їхнє завдання - бути "покупцями часу", поки Росія готується. Вони також є частиною російської стратагеми. Високопосадовці Збройних Сил України вважають, що вони перемагають, бо вони сконцентровані на тій же обмеженій тактичній війні. Вони і Міністерство оборони України втрачають шанси, тому що вони не готуються достатньо швидко до стратегічної та оперативної війни, яка скоріше за все розпочнеться не на Донбасі, що не дозволить застосувати наявні війська. Внаслідок цього Україна втрачає позиції у більшій грі, і поки вона стає сильнішою тактично у статичній війні, але загалом Росія рухається швидше і набуває стратегічних переваг. Фіксація військ в одній оборонній позиції, як вимагають Мінські домовленості, є невірною, тому що це надає противнику стратегічну перевагу. Росія щодня користується цим фактом. Втрата стратегічної переваги - це найбільша поразка будь-якого національного чи військового керівництва (можна читати будь-яких військових стратегів, всі вони говорять про те ж саме, що фіксована оборона йде проти військових норм). Росія може визначити, де війська є слабкими і пройти наскрізь або навколо. Військова позиція України на Донбасі перебуває під критичним ризиком оточення, яке є типовим стратегічним маневром Росії. Російські війська практикують цю тактику регулярно під час вправ. Окопна війна також породжує вкопаний менталітет серед солдатів і штабів, який йде проти всіх правил війни, якщо ви хочете перемогти. В політичному плані не може бути альтернативи Мінську, але він повинен бути прийнятий як те, що він є насправді — стратагеми, спрямованої на фіксації Збройних Сил України на одному місці. У цьому Росії все вдалося дуже добре. Українська армія покращується, але в цілому вона не є однією з найкращих у Європі, оскільки вона має деякі критичні структурні недоліки. Надходження в армію протитанкових комплексів Javelin не вирішить ці недоліки і може навіть поглибити їх. Дуже часто дивовижну хоробрість і незначні тактичні успіхи приймають за оперативні та стратегічні спроможності. Оперативна спроможність - це здатність проектувати силу в будь-яке місце і виграти битву. Україна цього не має. Стратегічні спроможності мають чітку національну мету, яка в свою чергу створює засоби для проведення операцій там, де вони потрібні для досягнення цієї мети. Уряд України не має такої логіки мислення, як на національному рівні, так і в рамках Міністерства оборони та військового персоналу. Військові не можуть активно діяти на оперативному рівні, оскільки вони не структуровані для цього, і вони, звичайно, не практикують це. Однак сьогодні Росія практикує операції мобільних батальйонних груп. Залишатися, як Збройні Сили України наразі фактично і розумово в поточній військовій позиції, є гарантією певної поразки, якщо війна стане мобільною, якою вона, найбільш ймовірно, і стане. Армія повинна здійснити стратегічні, оперативні та структурні зміни.
Якогось хрина форум не дає розмістити посилання на весь текст статті, коротше вона в Яроша на сторінці. Або скопіюйте це посилання і видаліть пробіл h ttps://m.facebook.com/story.php?story_fbid=1617582564985288&id=100002006813356
Я не раз думав, у нашому випадку буде ще не найгіршим варіантом такий же сценарій як поділ Кореї чи тимчасовий поділ Німеччини.
Ну от цей от чувак в статті переконує що велика війна практично не минуча, і "АТО" це тільки спосіб яким Росія зв'язує ЗСУ... З такої точки зору цілком логічно тримати Джавеліни і іншу передрву техніку подалі від фронту, прикривати Київ, і розбудовувати армію в цілому, а не тільки передок. Але як подивишся який в країні срач, а далі буде тільки гірше, вибори...швибори... Тривожно якось.
Може не все знаю, але за словами деяких військових, для вдалої сухопутної операції, захопити і втримати територію, хоча би для сухопутного коридору у Крим потрібно 250 - 300 тис. боєзжатних сухопутних військ, для вторгшнення і часткового захоплення хоча би Лівобережної України потрібно 700 - 800 тис. живої сили, замало резервів, при чому потрібна певна кількість військ і в самій Росії, бо всі війська в одній точці, може бути "Сахаліна Япона" і "Сібірь Хіна". Якщо спецназ ГРУ та морська піхота 242 дні штурмували руїни донецького аеропорту, були заяви, що покладемо декілька тисяч але хоч захопимо Марїнку, то не все так ідеально. Та і просування хоча би на Крим, вести серйозні бойові дії, чи бомбардування поблизу найбільшої у Європі Запорізької АЕС ніхто не дасть, можуть бути куди більші санкції, якщо не втручання у війну, то поставка Україні потужної зброї. Та і цьогорічний Мундіаль, може трохи стримати кремлівського карлика, а після знову може якесь загострення, ой скоріше би вже лежав у мавзолеї біля іншого Володьки.
ВІДЕО: Олександр Кузьмук, екс-міністр оборони, у Вечірньому праймі телеканалу 112 Україна, 01.02.2018
І до Кузьмука може бути багато питань, скільки в його сторону було критики, коли після аварії в Ожидові ( хто не забув, залізнична аварія, витік аміаку із залізничних цистерн ) приїхав не зовсім тверезий на місце аварії, ніби із чужої грядки вирвав огірок собі на закуску і абсурдно заявив, що буде другий Чорнообиль.
Росія попросила Україну відкрити до виборів президента РФ чотири виборчі дільниці на своїй території, - МЗС Невже відкриють? Вже ж закон є, де Росія - агресор. Навіщо нам ці консульства та посольство? Це біля їх консульств в день виборів буде дуже неспокійно, якщо і відкриють.
Тим більше, наперід ясно, кого узаконять, гниду, що буде вбивати наших людей, слати зелених чоловічків, православних терористів, ряжених козачків, кадировських чурбанів та інших фекалій.
Та ясно, що виберуть гебешного мільярдера. Крім нього в Кремлі нікого не буде, поки не здохне. Українців ніяка влада не влаштовує, діє як подразник, а в Росії вже яких тільки садистів та вбивць чи маразматиков не було. І всім кланялися.
Можу погодитись, для початку Пуйло піде із влади тільки якщо його із Кремля винесуть вперед ногами у мавзолей, не варто чекати, що зразу президентом стане Макаревич чи Ахеджакова, із такими настроями виберуть когось із силовиків Патрушева чи Шуйгу Когутовича, більшість опозиціонерів - ватніки і кримнашисти, затишшя у війні ймовірне на час Мундіалю.
