Здивувалася, що тут ще немає такої теми і вирішила створити. Адже книга відноситься до класики світової літератури і до улюблених книг мільйонів людей. А як вам ця книга? Що ви думаєте про головних героїв і їхні долі? ---------- Додано в 12:57 ---------- Попередній допис був написаний в 12:49 ---------- Одразу напишу перша, тому що зовсім недавно прочитала книгу і ще перебуваю під враженнями) Почала я її читати так просто з нічого робити. На початку ледве змушувала себе читати: він мені здавався занадто затягнутим , та й образ Скарлет не викликав ніякої симпатії, звичайна пустоголова егоїстка, яку крім власної персони ніхто не хвилює…. Я вже збиралася закинути книжку, коли раптом з’явився цікавий яскравий персонаж, який одразу вніс родзинку в розповідь. Я закохалася в Рета Батлера з першої посмішки і знущального погляду.:love: Далі події розвивалися швидше, ставали більш захоплюючими і книга почала втягувати. Коли дочитувала останні 100 сторінок, вже намагалася читати повільніше і довше розтягнути задоволення, тому що розуміла, що розлучатися з нею мені буде важко. Коли ж дочитала до кінця, ревіла крокодилячими слізьми ( що після прочитання книг в мене буває рідко) і ще кілька днів ходила під враженнями. Аплодую стоячи незрівнянному таланту Маргарет Мітчел. Що ж стосується образів, думаю моя думка не зовсім співпадає з більшістю. Скарлет в мене викликала багато різних почуттів: інколи відверту зневагу за її вчинки, інколи насмішку з примітивності її мислення, інколи все ж таки співчуття, а в деяких моментах навіть захоплення її вмінню не здаватися на милостиню долі і вміння підніматися і рухатися далі навіть при найважчих падіннях. Часом мені здавалося, що автор просто змальовує справжній образ жінки, не вдаючись до ідеалізації, такої притаманної більшості письменників, але потім зрозуміла, що вона скоріше була негативним персонажем, як я її і сприймала. За все своє життя вона не здійснила майже ніяких добрих вчинків, все робила виключно з корисних інтересів, але це я ще могла їй пробачити, якби не її ставлення до Рета. Як я вже згадувала, читала цю книжку я частково через своє захоплення цим персонажем і мені нестерпно боляче було дивитися до чого його довела Скарлет. Він перетворився на чоловіка, схожого на Ешлі, який вже не знає, де його місце в житті, тому що саме життя втратило для нього весь свій смак. Я впевнена, що все, що він наприкінці сказав Скарлет, було правдою, йому справді наплювати на те, що тепер буде з нею. Я не читала ніяких продовжень цієї історії інших авторів, тому що повністю погоджуюся з Мітчел, що ця історія вже закінчена, в ній немає щасливого кінця. І що б там не думала Скарлет, до яких хитростей вона б не вдавалася, навіть якщо вона і поверне Рета, його кохання вона точно повернути не зможе. І, незважаючи на всю ненависть до неї, яка в мене з’явилася спершу після закінчення книги, тепер вона вже змінилася жалістю, тому що вона залишилась одна, втративши майже все, що справді могло принести їй щастя, але занадто пізно усвідомивши справжню тому ціну.
Кажется она говорила: Об этом я подумаю завтра. Мой девиз. Если бы я не следовал ему, при моей впечатлительности давно бы попал на Кульпарковскую. Великая книга и прекрасный фильм.
Гарна тема,дякую автору,Ви надихнули мене знову перечитати цю прекрасну книгу...Я покищо тільки вчуся жити за принципом Скарлет:«Не буду думати про це сьогодні, подумаю про це завтра»...
Перший раз я прочитала цю книгу ще в дитинстві (мені було 8 або 10 років). У такому віці, звичайно, важко її зрозуміти. Мені в кінці було дуже шкода Скарлетт, і, взагалі, мені здавалося, що книга не закінчена, і потім я ще читала продовження, написане іншим автором. А потім я ще прочитала "Віднесені вітром" вже в дорослому віці. Ось тоді, я, звичайно, вже її відчула. І книга насправді закінчена і не потребує продовження. У книзі закладено дуже глибокий сенс - цінуй те, що в тебе є. І не завжди те, що тобі в даний момент хочеться, принесе тобі задоволення, якщо ти це отримаєш.
Ну сама Мітчел взагалі називала Скарлет проституткою, і її смішило те, що Скарлет стала майже національною героїнею ))
Я не читала ,зате дивилася фільм "Скарлет" та "Віднесені вітром" . Та я вже десь писала про фрази які вживаємо, то саме цей вислів є також моїм повторюванням , та ще ,щоб так я робила , а то голова розколюється ,а я все думаю,думаю ... нє ,щоб подумати завтра... Так я погоджуюся з дописом Imaginary повністю ,у мене таке саме враження залишилося після перегляду фільму ,правда читати завжди цікавіше.
Так, я теж про це чула)) Хоч насправді дуже багато людей обожнюють Скарлет і вважають її своїм ідеалом...
Читала років у тринадцять, здається. Тоді було дуже цікаво, але захоплення розвіялось вітром ) іншими, цікавішими книжками.
моя улюблена книга та найулюбленіший фільм! Вівьен Лі - одна з найгарніших актрис -красуня, а Кларк Гейбл зміг 100% передати образ Рета Батлера:girl_in_love:.... сама книга як писала авторка про війну більше, про Південь та Північ, фрази вже давно стали крилатими, о та Рета мені найбільше под-ся, коли Скарлет каже "а ви не джентльмен", ну а Рет"а ви не леді":girl_haha: вони 2 чоботи пара, фільм знятий шикарно, якщо врахувати в який час він знімався, як тяжко його знімали і т.д Кожен раз переглядаю з захопленням, велике гарне кіно п.с. на жаль продовження як і книга, так і фільм мене повністю розчарували....
Багато в чому погоджуюсь із Imaginary, тому що я лише вчора дочитала книгу "Віднесені вітром". Мені так не хотілось, щоб книжка вже закінчувалась і я розтягувала задоволення читаючи останні сторінки. В кінці я дуже сильно плакала, дуже сильно. Як Скарлет, могла бути така сліпа, коли Ретт її так сильно любив. На протязі книги у мене було різне ставлення до неї, але в кінці мені було жаль їх обох. А особливо Ретта, коли він сказав, що :"дивлячись на Бонни, я уявляв що це маленька ти і віддавав їй всю свою любов, яка тобі була непотрібною", "я стояв біля твоїх дверей коли ти хворіла,але ти мене не покликала". У мене ще сьогодні навертаються сльози на очі, ні одна книжка так сильно на мене не вплинула, як ця! Я вже другий день ходжу під враженнями. І все таки я б хотіла, щоб був щасливий кінець.Фільм теж гарний, але книжка набагато краща!!!
