Ваш час та стосунки

У неї інтересів наче небагато, кіно подивитись, погуляти. Колись займалась "домашньою" стилізацією одягу, але я так розумію це було давно, а ще, каток, часто мріє про відпочинок на морі.
Я кілька раз намагався їй допомогти, на щось наштовхнути але в більшості вона на це реагувала дуже негативно. Ні, ніякої карєри вона не планує, я розумію що сім"я для неї це перше. У неї немає взагалі подруг в моєму місті, а рідне місто дуже рідко їздить. Загалом, вона хоче тільки зі мною проводити час. Тому вона ні з ким і не ходить нікуди (з друзів) бо їх немає, і сама теж нічим не займається.

Ну, якби, повністю у мене аналогічна думка.

Якось все так-же само.

Можливо, основна жила моєї теми сходиться до того, що мені якось хочеться розвиватись, вчитись, щось робити, а у неї більше бажання бути завжди поряд і будувати сім"ю. Якось так так все не гарно виходить мабуть з моєї сторони.

 

Ти намагаєшся прорахувати щось наперед, це нормально. І її бажання цілком нормальне, природнє.
А скільки їй років і тобі, якщо не секрет?
І ще питаннячко...що тобі в ній подобається? Певно ж що є багато позитивного.

 

Не буду давати оцінок, але щось є, що вас об'єднує?

Я нещодавно натрапила на статтю невеличку, яка здалася мені корисною, то ж поклала собі у "скриньку". Хочу якось із донькою обговорити, бо створювати сім'ю - це не просто "обнімашки". То ж можу поділитися. Вона російською, але в даному випадку це ролі не відіграє, бо там є цінні думки. Можливо вам з дівчиною щось із того допоможе.

"Брачная статистика в последнее время выглядит как социальная катастрофа: число разводов практически сравнялось с числом браков.
По убеждению психологов, это происходит, главным образом потому, что многие люди женятся по самым различным нелепым причинам, кроме одной истинной — чтобы строить семью. Известный психотерапевт и автор многочисленных книг Михаил Литвак рассказал о том, кому счастливую семью создать удастся, а кому придется пополнить статистику разводов.

В одном интервью вы сказали, что счастливых семей нет…

Есть. Но мало. Я сам исследовал семьи. На 11 тыс. семей нашлись 3 счастливые. Но что самое главное — только счастливые семьи — нормальны. Остальные — это патология, сожительство двух несчастных людей.


Отчего так много разводов? Люди ошибаются в выборе супруга?

Это происходит потому, что люди плохо воспитаны. Их не научили думать, не научили выбирать мужа или жену. Мы проводили опрос — какое из объяснений в любви понравится больше. Предложены были такие варианты: «Я без тебя жить не могу», «Я тебя никогда не обижу», «Давай вместе тянуть лямку жизни». Так вот, 75% женщин выбрали объяснение «Я без тебя жить не могу». Неужели не слышно, что это объяснение характерно для мужчины-ребенка либо алкоголика? А вот истинное объяснение в любви «Давай вместе тянуть лямку жизни» никому не понравилось.

Что же такое вообще — любовь?

Это активная заинтересованность в жизни и развитии объекта любви. Вот все говорят: некого любить. А умеете ли вы любить? У нас браки по сути дела — присоска: «Я без тебя жить не могу».

А что происходит с любовью на протяжении времени, куда она уходит?

На протяжении времени любовь становится все сильнее и сильнее… А если ее изначально не было, то становится хуже и хуже.

В чем разница в восприятии брака у мужчины и у женщины?

Мужчина и женщина видят брак одинаково. Но где вы видели мужчин и где вы видели женщин? У нас есть брюконосители и юбконосительницы. Так вот, сначала нужно стать либо мужчиной, либо женщиной, а после этого строить семью. На создание семьи имеет право только физически здоровый, духовно развитый и материально состоявшийся человек. Не имейте дела с нищими непрофессионалами.

Если отношения начались с интима, какое будущее их ждет?

Интим должен случиться потом. А вначале должно быть общее мировоззрение. Любовь — не когда смотрят друг на друга, а когда смотрят в одну сторону. Канадские исследователи выделили четыре фактора, которые делают семью прочной. Первый — общее мировоззрение. Второй — общие гастрономические вкусы. И только на третьем месте интимные отношения. На четвертом, кстати — желание гладить друг друга. А когда через кровать создается семья — ничего хорошего в этом нет.

Мужчины часто сравнивают себя с самцами и утверждают, что измены обязательны…

Измены возникают из-за того, что люди ошиблись в выборе спутника. Если ты ошибся и женился (вышла замуж) не на той (не за того), естественно, что начинает нравиться кто-то другой.

Каким женщинам не изменяют?

Физически здоровым, духовно развитым и материально независимым. У наших женщин есть три сексуальных расстройства: педофилия, зоофилия, мазохизм. Во-первых, они берут мужчину не в мужья, а на воспитание. Во-вторых, живут с алкоголиками. А что такое алкоголик? Это животное. И в-третьих — страдают мазохизмом: любят, когда над ними издеваются.

Если женщина физически здорова, материально независима, но уже немолода? Меньше ли у нее перспектив?

У нее больше перспектив! Это женщина в самом соку. Она уже состоялась. Ей не нужен гарнир, ей нужен бифштекс.

Как на начальном этапе свиданий провести разведку и определить, «твой» это человек или нет?

По общению, по жестикуляции, по манере одеваться. Сократ говорил: «Скажи мне что-нибудь, я хочу тебя увидеть». Уже после нескольких фраз можно определить, кто перед вами и совпадаете ли вы по мировоззрению.

Если имеются какие-то несовпадения, может ли женщина подстроиться под мужчину или попробовать его перевоспитать?

Нет. Надо брать готовую продукцию, а не полуфабрикат. Жениться должны зрелые люди. А перевоспитать можно только одного человека — самого себя. Ошиблась — значит, надо разойтись. И искать другого.

Где лучше искать?

Только на работе. Когда наблюдаешь человека на работе — видишь, как он состоялся. Вот мы сейчас с вами вместе работаем, и вы можете составить обо мне мнение… А на вечерах встреч или в ночных клубах — собрание лгунов.

Изменились ли потребности женщин за последнее время?

Никак не изменились за последние сто тысяч лет.

А как насчет того, что сейчас девушки хотят замуж именно за статусных мужчин?

И правильно. Значит, созревают. Но надо и самой быть статусной. У нас же, к сожалению, у большинства женщин психология латентной проститутки: найти богатого мужчину, чтобы кормил. А за это они планируют вести хозяйство и отдаваться в постели. Вещи надо называть своими именами: это проституция. Однако много сейчас и мужчин, которых можно назвать латентными альфонсами, которые ищут богатых женщин, а сами развиваться не хотят.

Но существует теория, что женщина должна лишь вдохновлять мужчину, создавать ему комфортные условия, оставаясь в его тени…

Вы путаете мужчину с брюконосителем. Мужчине не нужно, чтобы его вдохновляли. Он сам вдохновлен от своей работы и ее результата. Нельзя жить ради женщины или ради мужчины.

А ради детей?

Тем более нельзя… Дети — это нечто эфемерное. Дети, какие бы ни были, плохие или хорошие, все равно в 18–20 лет от тебя уйдут. Мужчина и женщина ближе друг для друга, а дети — это нечто временное. Побочный продукт нашей любви.

В результате развода женщины остаются с этим «продуктом любви», а мужчины утверждают, что не хотят брать замуж женщину с ребенком…

Для мужчины (а не брюконосителя) ребенок от первого брака не проблема. Почему? Потому что он готов все сделать для ребенка, лишь бы любимая была рядом. Но когда сама женщина считает, что ребенок — самое главное в жизни, она никогда не будет счастлива в браке.

Есть мнение, что институт брака отмирает, что будущее за альтернативными видами сожительства. Как вы относитесь к гостевой форме?

Гостевой брак не так уж и плох. Бывает, люди живут гражданским браком — нормально. А только зарегистрировались — стали жить плохо.

В чем причина таких перемен?

Дело в том, что человек хочет быть свободным. Формальный брак его сковывает. Печать в паспорте ничего не меняет для умного человека. А для дурака — меняет."

 

Це щось на кшталт:
Він, подумки: "От же ж квочка тупа, не могла додуматися насипати мені тарілку супа"
Вголос: "Люба, чи тобі не важко насипати мені твого смачного супчику?"
Вона, подумки, обурливо: "Не важко? Він ще й знущається! Поприбирай, попери, попрасуй, наготуй - ні рук, ні спини не відчуваю. А цей рукожоп насипати готового не може, бо бачте на роботі просидів цілий день за компом, втомився"
Вголос, ніжно, багатозначно дивлячись в очі: "Так, коханий, залюбки!"

 

Та ну.
Я читала цього психолога. З чимось згідна, але точно не в цьому моменті, бо ніяка людина не може сказати точно, що для мене є щастя. Чи для автора теми. Ця штука не вимірюється.

 

Колись давно, люди були андрогінами. Тобто, жінка єдина з чоловіком в одному тілі. Вони стали такі розумні, що вирішили перемогти Бога. Тоді він взяв і розрізав навпіл і сказав:"А якщо захочуть ще мене перемогти, то ще розріжу навпіл, і будуть пригати на одній нозі"))
Щастя - це коли знайдете свою половинку, яка десь бігає по ганделикам. Але де-то він? Знає хіба що аленька квіточка)
Можливо, що вони знову щось задумали проти Бога.... Бог їх знає...

 

Ну, процитований момент, як раз, не є найціннішою інформацією в тому інтерв'ю.
Головна думка в тому, що в нашому суспільстві немає культури навчання будувати стосунки один з одним. Переважна більшість молодих людей

а дехто і до кінця свого життя так нічому і не навчиться

уявлення не мають, що їм потрібно і чого вони хочуть від партнера. Ми прямуємо за нашими уявленнями про ідеальну половинку, а в результаті - розбиті долі, нещасливі шлюби, бо наші уявлення про щастя - хибні.

 

На замітку для ТС

 

Пані LR зараз є взірець ідеальної жінки.
Що не скажеш їй - промовчить.
Навіть здивований, що жінка так довготривалий час може ігнорувати))
Щось глибоко в душі шкребе - може то не жінка взагалі?
Усе життя мріяв про таку.
Бо як згадаю свою - то я більше мовчав...
Може то є щастя, яке ніхто не розуміє?
Щастя у мовчанні? Бо сказане слово - вже спонукає до дії, хоча сама думка може бути вже грішною або доброю...

 

Любов, симпатія, минуле, схожість в наполегливості.

Прагнення змінюватися заради коханої людини говорить про серйозність намірів куди більше, ніж красиві слова і подарунки.
Не знаю. В моєму випадку, мені прийдеться повністю весь вільний час приділяти тільки їй, нікуди не ходити без неї, завжди чимось доказувати що люблю її. Воно так вигладає з моєї точки зору. Тобто це треба змінити щоб партнер був задоволений стосунками.

 

Обом змінюватись, не одному.

 

То марна справа. Більше двох не роби спроб. Щось я в останній час третій раз не пробую. Навіть сам здивований тому, що колись сам написав:

Звір 2


Коли ще місяць не зійшов,

а в сутінках розплились тіні,

немає жодного відлуння,

зате все чутно, як ніколи -

крикливий ворон на хресті,

про час усіх оповіщає,

і стрімголові кажани,

шукають души грішні…


За цей примарний час нема,

страшнішого в усьому світі,

не випробовуйте себе

і разом свою добру долю.

Хтозна, можливо і зійде,

щасливчику якомусь може -

в цей раз принаймні повезло,

чи пощастить за іншим разом?


Колись я теж пошуткував -

не посміхнулась втретє доля,

у сутінках хтось долю вкрав -

можливо загубив і сам…

Повис посеред неба та землі,

бездушному душі бракує -

у пеклі треба хоч якусь,

до раю також само - зась!
....

Здається, що комусь не дуже подобається трійця... Два краще... не більше.

 

Навряд.

Це все добре, але не є достатньою підставою для шлюбу.

Коли любиш - не буває багато часу поруч з коханою. Коли любиш - бажаєш тільки того, щоб час між зустрічами із коханою спливав миттєво, а час поруч із коханою тягнувся вічно. А у Вас все навпаки:

Коли люди у шлюбі років 15, втомлені від одноманітного побуту, від одних й тих самих проблем, коли гострота почуттів притупляється, тоді вже хочеться відпочити один від одного, побути іноді окремо, щоб засумувати один за одним. А ви із дівчиною ще тільки на етапі цукерково-квіткових стосунків, але Ви вже нудьгуєте поруч із нею, наче після багатьох років шлюбу і вам вже немає про що бути разом.

 

Натрапила на статтю, в якій пояснюється, чому люди прагнуть торкатися один одного. Без претензії на істину, але так, для загального розуміння.

 

А Ви не думаєте, що було б краще в таких обставинах не забороняти дівчині їхати попрацювати у Польщі? Бо якось виглядає егоїстично з Вашого боку: часу приділяти уваги дівчині не маєте, але на повідку тримаєте.
А так би всім було добре. І вона б не страждала від браку Вашої уваги, бо була б захоплена новою справою, саморозвивалася б, що дозволило б їй бути більш цікавою для Вас. Не заважала б Вам у Ваших особистих інтересах, приїздила б раз на місяць і ви б встигали засумувати один від одного. Вас би то не надто обтяжувало, знайти для неї часу раз на місяць і Ви б не відчували незручність від потреби відмовлятися від своїх важливих та цікавих занять заради неї.
А взагалі то, уваги потребують усі живі істоти. Кіт, який не має змоги спілкувати ні з ким, окрім хазяїна, хоч раз на день потребує щоб його погладили, не зважаючи на всю незалежність своєї котячої натури. А якщо його не встигали погладити кілька днів, то він оре як скажений, навіть якщо не голодний.
Або ось, мене колись дуже вразила інформація про досліди над немовлятами: новонароджених поділили на дві групи. Дітей з однієї групи пестили, демонстрували любов, а дітей із другої добре доглядали, правильно кормили, але повністю позбавили емоційної складової. Їх не брали на ручки, не пестили, не розмовляли із ними, навіть не посміхалися їм. І немовлята із другої групи чахли і помирали, не дивлячись на відсутність хвороб і достатність їжі.
Так що те, що дівчина потребує уваги, та ще й в рамках романтичних стосунків - то є цілком нормально. А те, що Вам проблематично задовольняти цю її потребу, бо Ви сам того не відчуваєте, означає, що найменш, що ви із цією дівчиною не надто пасуєте один одному.

 

Я так зрозумів від тутешньої пані наступне: щоб ви не зробили, однаково будете винними. Воно вам треба? Нехай їде, бо всю решту життя будете винні, а так і шанс сказати, що ви підтримали її у її бажанні самовстановитися. А може, вже й не знадобиться оправдовуватися - ще знайдете краще)

 

Знаю що Польща - це егоїстично. Чому я так вирішив? Бо я це вже проходив. Стосунки на відстані. Дівчина уже через 2 місяці мене просто забула бо я не поряд. Тому тут залізно.

Але це вже у минулому. Недавно була сварка по причині що дівчина не довіряє мені. Це була просто МЕГА ВИНОС МІЗКІВ. І тут я вже не витримав, бо все що казав від душі щоб її заспокоїти і переконати - відбилось тільки ще більшою істерикою і поливом бруду який я поганий. Я не витримав просто бо це реально був великий стрес. Я спробував ще кілька раз спокійно все із нею обговорити але це все нічого не змінило. Я тоді вирішив відпочити від розмов, тому тільки дивився на її поведінку. Спочатку я був дуже поганим, потім вона вже жаліла що ми зустрілись, потім ще більший винос, потім сказала що любить. Я просто зрозумів що такі КАЧЕЛІ і ВИНОС мені не потрібні, я не стягую такі сварки на рівні темпераменту. Кожен раз проходити через одне і теж, а що ж далі буде? Коли будемо разом жити? А в шлюбі? А діти? Це все помножиться на 3?

Я все-таки зрозумів

Згідний, думаю вона була, але кожен раз коли мені дівчина закатує істерики "ти міня не любішь" то я автоматично сам "холону до дівчини" від такого ставлення з кожною новою тупою сваркою.
Я не її типаж. Ні, не тому що якийсь інший, а тому що я не стягую її емоційно, такі "качелі" по житті типу цей тиждень ми душа в душу а на наступний посуду б"є та істерить. Мені не хочеться такого, я хочу якогось спокою, розуміння, міцних і надійних стосунків.
Ми різні, бо я вже точно знаю що в неї взагалі інакше бачення на стосунки ніж у мене. Відповідно ми не можемо знайти спільної мови, хоч ціль у нас одна.

Це було дуже важке рішення, але в один момент я просто зрозумів що я ніколи не зроблю її щасливою. Бо згідно її характеру, щоб не було конфліктів, мені треба підлаштовуватись під неї. Але я точно знаю що якщо я під когось підлаштуюсь - я не буду щасливим точно.
Вона не мій черевик. Сказав що розходимся і точка.

Зразу після цих слів вона перестала істерити. Пройшов день-два, пише що сумує, що любить, і так далі. Раз напише що "Якщо я її не люблю то вона знайде собі іншого" а через пів дня вже пише що не хоче розходитись. Такий собі сплошний текст. Я стою до останнього. Мені теж боляче але нехай забуде мене і знайде собі відповідну людину. На початку вагався в рішенні, але згадуючи скільки раз ми сварились за останній час - думаю це рішення є правильним.

 

Якщо вона Вас дійсно кохає,то все зрозуміє.

 

Та ні, казала що кохала але не розуміла. Така дівчина просто, все повязано на емоціях, говорить одне а робить друге, робить третє а говорить четверте. Можливо вона все робила з чистих думок, але її бачення на стосунки інакші. Якщо любиш - будь поряд завжди, нікуди без мене не ходи, нікуди не їдь. Відсутність інтересів та друзів. А як я чимось займаюсь - то винен що не приділяю уваги. Думаю продовжувати немає змісту. Дівчині потрібно знайти підходящу людину, яка б мала такий ж великий темперамент та весь час приділяла їй.
Мені ж - знайти усі причини де я був не правий і як цього позбутись в майбутньому.