І я. Нам мама в дитинстві сказала, що дітям не можна грати в азартні ігри і після того ми більше ніколи в руки не брали карти.
Та вчилася... Я у школі читала. Нє, я всюди читала. Я читала на перервах, і на уроках також, я читала по дорозі додому, коли йшла пішки, і коли їхала в автобусі, читала за їжею і після неї, під ковдрою, звичайно, з ліхтариком. Я читала на аличі в одної бабусі, і на сіні в іншої. Я була записана у всі бібліотеки міста Стрия. Однолітки бавились в перші кавалєрки, а я читала. В мене не було часу на азартні ігри. ) А у школі моїх дітей діти ріжуться на перервах в карти. І нічо. Це ж інтелектуальна гра. Це в СРСР карти вважались невіддільною частиною кримінального світу.
Я якось не дуже був за іграми, а от братЄльнік двоюрідний то просто хворий був на то...Якось програв в тріньку 150 міліонів, то була мамина зарплата десь за два роки)) Потім його лапали "рікітьори" з сокальської бурси, і відмазував мЄсний авторітЄт Зійшлись на бутлю самогону і булці хліба і кількох кільцях домашньої ковбаски.
Сотки. Кінець 90-х і 2000-й рік це був у Москві. Ще комп’ютерні ігри через сеть, зокрема і в першу чергу це Counter-Strike. Більше не пам’ятаю, у що я грав. Але зрозуміло, що інші грали. Пам’ятаю карти і MTG. ---------- Додано в 18:22 ---------- Попередній допис був написаний в 18:21 ---------- На гроші я ніколи не грав.
Я ту дурну секу по сьогодні не можу забути, скільки вона грошей виманювала в дітей, деякі до сих пір ходять по клубах державної лотереї )))))
а мы в школе в пятачок играли: нужно быть по монетке (5 коп) что бы она постоянно вертелась, у кого упала тому этой же монеткой специальным способом по костяшкам на руке били, больно очень, очень часто до крови, а один случай был что чуть не до кости однокласснику мотета впилась. А вот сейчас сижу и думаю какие же мы д***ли были.
Ми теж в карти грали,брідж,дурак.Коли на гроші,а в основному на бажання.А теперішня молодьож планшет з рук не випускає..А про карти навіть і не чули.
