Українці - заробітчани

В нас теж поважають. Виписують французських і італійських за непогані гроші.

 

Хех, а ті "пенати" не такі вже й рідні. Я Вас розумію. В Україні в кожного свої проблеми і клопоти. А коли хтось приїзджає здалеку, то вважається що треба пурєдно випити. Правда, воно набридає на другий-третій день. І робити дійсно нічого не має, крім зустрічів. Ваше ж життя залишилося в Канаді, тут хіба що можливо якісь спогади

 

Капець, а зустрічі вже лівак? Я навпаки завжди думав - а що робити в Америці? Європа наприклад просто набита памятниками архітектури і мистецтва - дивитись-не передивитись, а в Америці що? Діснейленд?

 

Так має, але видатки також має, бо ж в Україну гроші відсилає.

А люди просто не розуміють що поїздка в Україну не відпочинок, нажаль. Я особисто не була в україні вже 9 років, і це при тому що чоловік їздив собі тенди-сєнди декілька разів. Він має ностальгію і він хоче їхати, а в мене нема нікого в Україні окрім друзів, вірю що і їм я потрібна але не довше ніж на кілька годин. Що вони будуть зі мною робити кожен день на протязі місяця?
А свекруха ще може заставити бараболю копати, а нас в колхоз нізя. Я пані з міста, вочи з тіста. Як поїду то лишень себе показати і на людей подивиться, і більше ніц. Ітак затаскають друзі між собою - ти до нас мус зайти, а ти до нас...

Доречі в мене нема можливості відкласти 7 тисяч на білети щоб поїхати з сім’єю на два тижні в Україну. В мене малі діти і вони постійно щось хочуть. Я не заробітчанин і я тут живу і витрачаю великі гроші на себе, сім’ю і родину, хоча ніби зарплата намана.

---------- Додано в 19:19 ---------- Попередній допис був написаний в 19:16 ----------

Ото розсмішили. Люди справді не мають відчуття простору і відстані. Ви їдете в Нью Йорк а Дизнейленд в Каліфорнії або Флориді, поїдете машиною 20 з гаком годин ради того задоволення?
До мене приїжджала кумася то вони за 5 днів лишень один Манхеттан встигли обійти трошки, і декілька музеїв побачити бо музеїв в тім Нью Йорку - нємєряно.

 

Лас Вегас!!!!!!

 

Я Вас прошу - наступає такий період, що вже і ті всі пам"ятники архітектури набридають. Крім того, там завжди купа туристів. Хочеться навпаки, тиші і спокою

 

В тому й прикол. А куди ще поїхати для задоволеня? В МакДональдс місцевий?

Ну Метрополітен-музей є, ще що? Вам воно здається так треба, як зайцю стоп-сигнал.

Ога, суперінтелектуальна розвага.

Я так зрозумів що всім заробітчанам ті памятники по барабану в принципі. Мене наприклад пригнічує життя серед сірості - тьмяне все - споруди, середовище, розваги. Але й в Америці один бетон, а не хлібом єдиним живе людина.

 

Ну якщо для вас є атракція МакДональдс то немаю більше що до говорення.

То ви мені кажете що воно мені потрібно як стоп-сигнал? чи себе маєте на увазі? Не треба всіх рівняти під себе.

 

Просто на запитання дайте відповідь. Я думав в Америці все нормально з почуттям гумору.

 

Я Вам про те, що інколи тих пам"ятників буває занадто, а Ви про сірість - паралельні речі

 

З гумором проблем нема, просто ваше запитання щераз говорить про обмеженість більшості українців і бачення Америки як один великий макдональд.
Розказувати і пояснювати вам нема сенсу бо ви не бачите радості в прогулянках Манхатаном, а там також є на що подивитись і за один, ба навіть за два дні не побачите половини вже не кажу про решту. Для прикладу варто подивитись на Статую Свободи, Еліс Айленд (Острій імігрантів), далі пройтись по Вол Стріт, прошвирнуться Бродвеєм, зайти в Катедру Св. Патріка, Рокфелер центр, Емпайр Стейт будинок, Вежі Трампа... та можна ще багато писати. А Клойстер чого тільки вартує, а Ґуґенхайм, а Сі порт... і це лише Манхетан, а Бруклин і наши люді?

---------- Додано в 22:13 ---------- Попередній допис був написаний в 22:10 ----------

я так зрозуміла що пан краще обізнаний з життям і розвагами закордоном. Я не знаю чи заробітчанам ці речі що я перерахувала не потрібні і нецікаві, але з певністю можу сказати що для них в першу чергу важливий доллар який вони тяжко заробляють і пересилають в Україну де їх родичі з легкістю його тратять.

 

А Central Park, а клЮби НЙ, а ресторації, а....
А ще лаконічний Бостон, Гранд Каньон, шаленний ЛА, парк Секвой у Каліфорнії, а сама подорож по 66-ій, а Колорадо взимку тай не тільки.
Та що казати, кожен раз повертаюся з трудом.

 

Де їх там занадто? Ну Манхетен - неба не видно, купа таксі всюди. Ну виїхали з Манхетена - і що робити? Виїхали з Ню-Йорка - в одну сторону 2000 км лісу, в другу сторону 2000 км поля, одні заправки і кактуси. Каліфорнія - бараки якісь і пальми без кінця. Повна фігня це все. Саме тому в американців поп-культура стоїть на першому місці.

Ну не тільки ж ви обізнані.

Ага, це точно. Але все одно, прожити 10 років в Італії і так і повернутися бачивши тільки свій задвірок - це не вкладається в голові. Або бачивши - і нічого не зрозумівши, ще страшніше. Верх обмеженості.

Таких "достопримечательностей" в Європі 200 штук на квадратний кілометр. В Америці між ними літаком тра літати.

 

Все... я вам більше нічого не пояснюю бо бачу що глухий нумер. Всі хто не в Нью Йорку то в пустелі живуть. Ви в школі географію вчили? Якщо ні, то раджу взяти не глобус України а хоча б географічну карту північної Америки.

Та я то вже давно зрозуміла, що дальше своєї клямки не бачила.

 

Що то?:eek: В нас не було такого в школі.
Коротше кажучи нудно жити в Америці. Якщо вже вирішувати їхати кудись надовго - то є багато цікавіших країн.

 

Дуже нудно. Я все зрозуміла - Нашу Галю всі так хочуть, тільки ніхто не бере.

 

Комусь і в Житомирі мабуть подобається. Справа смаку, точніше його відсутності. Ну це вже звичайно заробітчан не стосується, це між іншим.

 

Оригінальна логіка. Якщо я заробляю, то маю тринькати гроші наліво і направо?

Навіть не знаю, на скільки часу туди треба їхати. В мене особливо там нікого і немає, хіба що гроби відвідати... Хоча я вже довше там не був, туги чомусь немає, потреби якось не виникало. Вистачило б і тижня. Втім, це в кожного індивідуально.

Так, це дійсно капець. Якщо пан вже такий знавець, то що б пан порадив такому примітивному необізнаному попсовому американському туристові подивитись в Європі перш за все?

Можу потішити - Європу зате бачать як одне велике збіговисько гомосексуалістів (хоча і у вас, і в Україні їх не менше), повний занепад моралі (who says?), де всі продукти ненатуральні, їжа несмачна (хоча і про Америку таке кажуть). Єдина радість - вважають, що цікавих місць у нас все ж більше. Хоча підозрюю, що назвати змогли б тільки хрестоматійні об'єкти, знайомі зі шкільної програми, типу Лувру, Тауеру, Ватикану, Ейфелевої вежі.

 

Не так давно німкеня про свою візиту до ЗША розповіла.
Митник негритянка її багаж почала трусити. Майже білизну приміряла. Німкеня казала їй щось не політкоректне. Відпустка пропала СлаТіеБоже додому на свободу виїхала, могли термін дати.
Може у Європах таке трапляється але напевно рідше.

 

Я вам хочу сказати що я людину не суджу по кольору її шкіри а по її вчинках в першу чергу. Якщо воно чорна мавпа і шмаґєґель, то воно таке і є і чи воно афро-американець чи блєдноліций брат, це не має значення.
А балакати язиком що попало не варто, бо варто шанувати закони і правила іншої держави. Он мій чоловік розповідав що у Франції в аеропорту йому ніхто не допоміг поки він говорив англійською, а як тільки почав вживати теплих слів до них українською і російською на купу, то зразу побігли допомагати.

Що не край, то обичай.