Україна vs Росія

Хомчине, я про Михайлівський знаю. Я питаю про Порошенківську церкву.
Адже Ви тим дописом прореагували саме на приведену мною карикатуру на стіні Порошенківської церкви.
Не треба підмінювати понять.
Я питаю, хто врятувався від Беркуту в тій церкві, що на своїй огороженій п"ятиметровим парканом території побудував для свого сімейства Порошенко.
Не прикидуйтеся розумним. Вам це зовсім не личить.
І, до речі, це не Ви часом учора назвали Кучму маразматиком?
Може, після нижченаписаного, вибачитеся і перед форумчанами, і, заочно, перед Кучмою?

Михайлівський Золотоверхий монастир — Вікіпедія
Чи знову промовчите, як срака в гостях? Або перепостите якого небудь чорноволоха?

 

Про всеобъемлющее и всеохватывающее перемирие с полным прекращением огня.
Уже все давно знают и понимают, что у нас война идет на истощение. Пока политики пытаются найти решение или разрулить, армия держит линию фронта и методично наносит урон противнику. Да, неся при этом потери. В последнее время очень часто, именно потому, что российские наемники используют противопехотные мины российского производства, запрещенные к использованию международными конвенциями.
Поэтому уже давно систематические перемирия не вызывают у военных никаких эмоций. Грамотные военные используют все эти перемирия для пользы, потому что очень многие вещи безопаснее делать во время перемирия. У нас, сейчас, грамотные военные предпочитают, после тщательной подготовки, провести эффективную операцию по уничтожению техники, личного состава или с захватом высот. А не бесконечные бессмысленные пострелушки в сторону противника, целью которых является стрельба в собственные страхи, в бабайку. Все бестолковые пострелушки, особенно по ночам, чреваты потерями от снайперского или пулеметного огня противника (Утес 12,7 + грамотный пулеметчик + российский прицел СПП страшное сочетание). Это все понимают, но обозначать свое присутствие на позициях и делать "плановые прострелы" из стрелкового вооружения, в принципе, не запрещают. КПД таких действий близок к нулю. Перемирие - это значит, что потери в результате беспокоящего огня противника, будут сведены к минимуму.
О работе снайперский и контрснайперских групп, птуристов, беспилотчиков - истребителей техники и минометчиков, я не говорю. Это как раз работа с подготовкой. Выявление, подготовка и уничтожение.
Параллельно с этим все роют, копаются, укрепляются, оборудуют системы видео и визуального наблюдения. Так вот перемирие, как правило, на руку, когда идет подготовка. И копать и оборудовать позиции тоже спокойнее, когда перемирие. Потому что все знают, что в любой момент оно будет нарушено.
При этом есть разведка, есть аэроразведка и есть понимание чем занимается противник. То есть во времена всех перемирий мы плюс-минус знали и контролировали действия противника. Как правило все перемирия срывались именно тогда, когда противник заползал на нашу территорию, окапывался в серой зоне или скапливал технику в опасной близости.
Сегодняшнее перемирие кардинально отличается от всех предыдущих тем, что оно не только одностороннее. Оно еще и контролируется только с нашей стороны. Никто не знает, что делает противник. Группы ОБСЕ уже давно боевики не пускают на своих позициях туда куда пускать не хотят. Их тупо не пускают. Все. Рычагов воздействия на российских наемников ни у ОБСЕ, ни у ТКГ нет.
Камеры ОБСЕ, с помощью которых должны вести наблюдения за позициями и коммуникациями боевиков, по случайности, практически все вышли из строя. То есть за нашими позициями и бойцами наблюдает ОБСЕ и контролируют вышестоящие офицеры по приказу Хомчака.
Ту сторону не контролирует никто. Никак. ОБСЕ с беспилотников снимают информацию, но проверить или подтвердить ее визуальным контактом не могут. Не пускают. То есть мы не знаем, что сейчас вне зоны прямой видимости делает противник. Куда продвигается, где копает новые позиции. Где заходит в серую зону. Куда стаскивает бронетехнику и артиллерию. Где оборудует минометные позиции. Мы этого не знаем.
Да, мы так же копаем, так же оборудуем позиции. Мы так же используем перемирие с пользой для себя. Потому что во многих местах камеры было устанавливать очень сложно из-за обстрелов и работы снайперов. Оборудуются новые наблюдательные пункты. В общем никто времени зря не теряет. Но постоянное напряжение вызвано именно тем, что мы совсем слепые. Разведки нет, БПЛА нет, контроля ОБСЕ над той стороной нет. Только слух и прямой визуальный контакт. Поэтому, сейчас, самое актуальное - это оптика (теповизионная, ночная, любая) и системы видеонаблюдения.
Вопреки высшему командованию, не имеющему боевого опыта (НГШ) или имеющего, но условный, небольшой и крайне неудачный (Главком), а также вопреки закончившему в голове не начинавшуюся войну, на фронте люди воюющие седьмой год. Эти люди сейчас защищают наши города от войны, а дома от русского мира.
И им сейчас очень тяжело. Морально и психологически. Поэтому поддерживайте армию. Помогайте армии. Армия воюет и будет воевать. Даже вопреки. Потому что армия это и есть мы. Это то, что возродилось с 14 года. И просто так уничтожить ее не получится. Доверяйте армии. Спасибо всем, кто помогает.
Гривня карта ПриватБанку 5168 7573 4764 2680 Донік Роман
Посилки можна відправляти на Харків новой почтой.
За рахунок одержувача.
1 відділення Нової Пошти.
"Волонтерська група Романа Доніка"
050 400 56 24

Подписывайтесь на телеграмм канал - Roman Donik

И страница ФБ Роман Донік - Roman Donik

 

Майбутній посол США в Україні
Кіт Дейтон – щит України проти внутрішніх і зовнішніх ворогів.

Розумні і патріотичні люди мусять усвідомлювати, що Україна бореться з Росією. Яка ще тіпається в імперських конвульсіях і дає метастази агресії.
США в холодній війні боролися з Імперією зла.
Тому ми за визначенням союзники, раз у нас одна мета.
Проте, у нас 5-та колона використовуючи як інструменти впливу проросійські ЗМІ – нав’язує наратив – типу Україна управляється із-за океану і нам цього впливу треба позбутися. Ага, і попасти під вплив «старшого брата».
США не зазіхають ні на наші території, ні на нашу ідентичність. Лише допомагають нам створювати інституції. І допомагають грошима і військовою технікою. Ну і ЦРУ далеко бачить.
Наразі Україні запропонували нового посла. Кандидатуру Кіта Дейтона вніс Трамп. Тепер її має затвердити сенатський Комітет з міжнародних відносин, а потім власне - Сенат США.
І ось вчора він виступив у Комітеті. Враження:
1) Визнання. Дейтона на посаду посла підтримав Український конгресовий комітет Америки. Також кілька колишніх послів США в Україні. Які до речі відмічають, що Дейтон позапартійний і є суто профі. Ну і мудрі люди прямо кажуть: генерал-лейтенант США – це сигнал Росії, і союзникам, і патріотам. Знаєте, тільки в Україні генерали можуть бути пацифістами. І то мало.
2) З козирів. Дейтон, який дослужився як військовий до генерал-лейтенанта – обіймає посаду директора Європейського центру з вивчення питань безпеки ім. Джорджа Маршалла – одразу зайшов з козирів і показав головну проблему України. Він просто назвав (привіт ЦРУ) кількість військових РФ, які одночасно (через систему ротацій) перебувають у ДНР/ЛНР.
Увага!: це 2300 постійно (через систему ротацій) військових (я думаю, на усіх командних посадах з роти і вище – обов’язково). Це 400 (!) танків, 700 одиниць колісної артилерії, гаубиці і безпілотники.
І безліч – стрілецької зброї.
І ці люди боєприпаси теж не в системі «Воєнторгів» купують.
3) Дейтон відразу заявив стратегічну мету: Збереження територіальної цілісності і демократичного ладу України – відповідає національним інтересам США. І правда – без України імперія не відбудеться.
4) Про пацифізм. Дейтон прямо заявив, що він за політичне врегулювання конфлікту, але поважає право України на самозахист від агресії на Сході та опір незаконній окупації Криму. Ось!!! Вони не намагаються відділити Крим від Донбасу. Війна закінчиться може і не скоро, але точно тоді, коли український прапор замайорить на косі Тузла.
5) Про корупцію. Дейтон без натяків заявив, що Україні варто продовжити йти важким шляхом впровадження верховенства права. Тут має скривити і орлів Авакова, і суддю Вовка з компанією, і всяких ківалових-портнових. І мабуть перекосила «світило адвокатури» – ката Стуса – Медведчука.
6) Пріоритет у допомозі України для Дейтона – зміцнення обороноздатності і реформа збройних сил.
7) Ну і куди ж без ігоря Валерійовича Коломойського. Дейтон наголосив на важливості захисту інвестицій в Україні для подолання корупції і прихованих інтересів, виконання вимог МВФ. Вобщєм, як кажуть: «погане ІВК з дому пишуть».

Висновки:
1) США і Дейтон наскільки в нашій темі і наших проблемах і срачах, що здається у більшій мірі, ніж сам Зеленський.
2) Тепер Коломойський і Медведчук спустить своїх церберів з прив’язі.
Костя Кулик прив’язуватиме Дейтона до молодшого Байдена і «Бурізми». А Деркач наспіває ще плівок про руку Дяді Сема, щоб налякати затурканих загрозою зовнішнього управління.
Тільки телеканали Пінчука і Ахметова сором’язливо відмовчаться.
3) Українській владі треба багато чому повчитися у США. Говорити прямо і відверто: без «та сторона», «дагаварімся пасрєдінкє». Пасрєдінкє домовлятися можуть лише Сталін з Гітлером - коли ділять Польщу. А Донбас і Крим посерединці ділити зеленим ніхто не дасть.
4) Ті, хто кричить про «зовнішнє управління» і «піндосів» - або системні вороги, або корисні ідіоти.
5) Моє особисте. Як системний ненависник головного ворога України в Україні – Коломойського, у мене тривожно-радісне передчуття, що його таки в Штатах доженуть. І він сяде. Бо чи й не Аль Капоне.
А Кіт Дейтон справив враження. Хай їде.
Віктор Бобиренко

 

View: https://www.facebook.com/100011830050778/posts/854951144909213/
Исторические фото.
Сегодня годовщина бомбардировки Хиросимы. Многие историки утверждают, что пилоты Enola Gay значительно приблизили конец войны и спасли огромное количество других жизней, так как заставили мощную японскую армию немедленно капитулировать. Воздержусь от собственной оценки произошедшего, так как вопрос не простой.

Но на фото не Хиросима, а Грозный, который в 1996-м практически был стёрт с лица земли бомбардировками российских лётчиков-освободителей. Стёрт только потому, что тогда ещё гордая Ичкерия (это теперь она Чечня) захотела покинуть райский заповедник "русского мира". Результат такой попытки на снимке. А вы говорите Хиросима...

 

Вітаю, шановні друзі! На фоні чергового спалаху кількості випадків захворювання на COVID від яких, як не дивно для влади, не рятують ні патрулі НГУ на в’їздах в міста, ні суто вибіркові обмеження на зразок заборони роботи ресторанів після 22.00, якось сама собою відійшла з першого інформаційного плану тема збройного протистоянні на Сході. Невже війна, яка закінчилася для Верховного Головнокомандувача ще в минулому році, і справді – закінчена?
Достатньо сказано і написано про зміст і значення чергових “миротворчих” угод, які в значній мірі схожі на виконання певних ультимативних вимог. Все - від заборони відкриття вогню, яка доведена до відома особового складу ОС під особистий підпис, до заборони навіть вдосконалення інженерного обладнання опорних пунктів і позицій – мало б працювати на “замирення”. На практиці, щоправда, все виглядає зовсім інакше. І безкарність лише підживлює апетити противника щодо повзучого просування вперед і ведення “турбуючого” і “безсистемного” вогню по наших підрозділах. Ці два новоутворених/напівзабутих терміни війни на Сході зразку 2020 року, на думку їх творців, вочевидь мають тепер означати вогонь противника без жодного ризику отримати відповідь. Дивні асоціації – дуже схоже на артилерійський вогонь з території РФ у, вже далекому, 2014-му…
Крім цілком незрозумілих, безпрецедентних, і - явно не корисних для наших підрозділів штучних обмежень на виконання завдань, професійно хочеться звернути увагу на один суттєвий і вкрай небезпечний за своїми тривалими наслідками аспект.
Вся воєнна історія, в тому числі і наша війна на Сході, абсолютно ясно доводить, що крім всієї сукупності значущих факторів, які впливають на воєнний успіх, є один, який не можна виміряти ні в числах, ні в категорії присутній/відсутній. Я говорю про здатність командира або командувача будь якого рівня до прийняття рішення. Це саме те, що рухає військові частини і підрозділи; це те, що дає змогу реагувати на ситуацію; це те, що врешті решт я приводить до результату. Добре відомо, що ця якість не вимірюється оцінками в залікових відомостях навчальних закладів і не завжди виробляється роками мирної військової служби. Здатність приймати рішення перевіряються лише реальними обставинами і ніякі атестації/характеристик/анкетування ні в чому тут не допоможуть.
Одним із беззаперечних здобутків наших Збройних Сил з початку війни є саме така категорія командирів. Саме вони, які в 2014-му можливо ще командували взводами і ротами, зараз – командири батальйонів і бригад. Це їх наша війна навчила, хоча б і ментально, говорити велике словосполучення “я вирішив”. І це вони, ще достатньо молодими, відчули тягар наслідків і відповідальність за будь яке своє рішення.
А сьогодні, на виконання волі керівництва добитися миру і тиші на лінії зіткнення, поруч з кожним командиром в ОС з’явився – контролюючий! Старший офіцер або генерал з командування/управління/генерального штабу! І прибув від не для того, щоб поцікавитися проблемами чи поділитися досвідом, якого в нього, як правило, і нема. І прибув він не розділити з командиром відповідальність за утримання, наприклад, смуги оборони бригади або ведення розвідки. Він прибув із завданням контролювати і, звісно, доповідати! А чи сумлінно дотримується командир української бригади/батальйону всіх обмежень які для нього винайшли в тристоронній (на третину формально українській) контактній групі?...
Ось так вбивається здатність керувати. Так в наших майбутніх генералів і полковників надовго закладається страх. Ні, не страх загинути або бути пораненим. Страх перед рішенням, страх брати на себе відповідальність, страх перед контролюючими.
А контактна група продовжує працювати! Ось вже і чергового екс-президента (спеціаліста по без’ядерним державам) включили до її складу. Вочевидь, - як більш контактного і зговірливого...А голова прес-служби ОП дякує нашим воїнам (і їх контролюючим!) за витримку і неподатливість до провокацій! Можливо - щось знають?..
Михайло Забродський

 

Знову копіпаста

 

"Комсомольская правда" дала надзвичайно високу оцінку професіоналізму українських спецслужб, які оперативно, під самим носом у російських чекістів (на самому верху в Кремлі сидить головний стерхочекіст, який по всій країні на найважливіших постах розставив своїх колег по плащу та кинжалу) зібрали по Росії майже дві сотні головорізів, які на пропозицію "Їдемо вбивати?" запитували лише "По чьом?".
І російські чекісти навіть не здогадувалися, що у них під носом таке твориться, а "здогадалися" лише по факту арешту тих "солдат удачі". Які, в свою чергу також не помітили (тоже мені - стріляні горобці - не почули, що по телефону говорять із галицьким акцентом), що тут щось неладно.
А Путін замість того, щоб позносити голови своїм чекістам, які таке проспали, почав телефонувати Лукашенку "Віддайте їх назад в Росію - вони заблудилися!"
На сайт Комсомольскої вийти і почитати не можу - екран стає чистим. Тому даю посилання на Гордона (якому, до речі, завдяки Колі Лукашенку вдалося на днях взяти велике інтерв"ю у Ляксандра Грігорьєвіча)

Российское издание утверждает, что задержание 33 боевиков в Беларуси – провокация украинских спецслужб

Я нічого свого не видумав, просто переповів думки Сергія Пархоменка та Юлії Латиніної з даного приводу.
Кому цікаво детальніше, хай послухає чи почитає їх недавні публікації з даного приводу на Еху Москви чи в Ютьюбі.

РS. І що цікаво: Жоден із тих бійців навіть не уточнив "у вищестоящого начальства", чи це бува не провокація ворожих спецслужб, чи дійсно треба їхати в Білорусь, саме напередодні тамтешніх виборів.
Вони ще не знали, що спізняться на літак, але місця в готелі, неподалік від резиденції Лукашенка забронювали майже за добу. На той випадок, якщо спізняться. Ну, там після того як виявилося, що вони спізнилися, в потрібному напрямку відлетіло ще три чи чотири борти (як стверджує Вєллєр), але і це не викликало ні у старшого (начальства, що залишилося в Росії), ні у старшого по команді прикомандированих жодної підозри.

 

Синяя - линия соприкосновения на 15 августа 2014, белая - линия на 24 августа. Цветные пятна - зоны влияния различных НВФ на начало мая.

На карте четко просматриваются (в россиянской терминологии)

Стахановский котел
Горловский котел
Донецкий котел
Луганский котел

У оккупантов оставался единственный выход - ввести в Украину регулярные войска РФ...

Alex Surkov Александр Сурков (Alexander Surkov)

 

І до того там були далеко не шахтарі, знойшовші у шахтах зброю.

Скоро від Хомчина почуєм

 

Планктоша знайшов споріднену душу - таку ж придурошну як сам.

 

Текст великий, але він того вартий


Андрій Деркач та його плівки: про спецоперацію РФ із втручання у президентські вибори США

 

После поста о том что ЗСУ не дают окапываться, мне накидали несколько каментов и сообщений в личку вот с такой информацией.
Мол чего ты обманываешь, все норм жеж.
Пришлось звонить бойцам 53-й бригады и узнавать что там. Благо все друг друга знают и 53 стоит на стыке с морпехами. Да и 53 стоит сейчас на морпеховских позициях вообще, там морпехи до этого стояли и создавали те фортификации на которых сейчас стоит пехота.
Ответ такой:- Окапываться не дают. Категорически. Контроль гораздо жесче чем у ДШВ и у морпехов, в том числе с оружием. Действительно на ряде позиций оружие кроме личного забрали.
На вопрос:- Копается ли противник? - ответили что копается, к сожалению сами бойцы с которыми общался этого не наблюдают, визуально позиции сепаров для них закрыты. Но что то на позиции перед ними работало, пыль поднималась. Скорее всего какая то инженерка.
Снять коптером не выходит, коптерам летать нельзя, но вчера бойцы зафиксировали два прилета коптера "с той стороны". Нет, не ОБСЕ. Что то небольшое, по звуку похожее на "фантик". Наверх доложили.
Про минные поля: - Да, действительно силами одного инженерного полка (теперь я хоть знаю где служит персонаж со скрина и откуда инфо) было заложено минное поле на танкоопасном направлении. Но его заложили за неделю до начала перемирия и после этого никаких работ ни силами этого полка, ни другими инженерными службами не проводились ибо запрет.
Вот такая реальность от пехоты.
Тут нет зрады или перемоги, все как у всех по всей линии. Все подразделения ЗСУ выполняют условия перемирия согласно приказа, привилегий ни у кого нет.
Зачем рассказывать сказки про укрепляющиеся ЗСУ и минные поля- не знаю.
Рассказывать про то что морпехи не умеют копаться и им сейчас покажут мастеркласс-ебаное дно.
U.p.D. Уважение лояльным проверяющим что позволяют бойцам неформально и без инженерного оборудования, но укреплять позиции. Пусть и без оборудования огневых точек и выдвижения вперед. И то хлеб.

View: https://www.facebook.com/100009235926099/posts/2701081733542998/

 

Нічого подібного. Хтось обожествляє Ніколашку Кровавого, а хтось Порошенка. Скоро портрети будуть мироточити?

 

- Діду, а які ознаки шизофренії?
- Ну це коли людина весною 2019 голосувала за Зе, святкувала свою "перемогу", але ось уже більше року абсолютно не помічає помилок ЗЕвлади, але й далі ллє помиї на Порошенка, ніби він так і залишився Президентом.

 

БЕЛАРУСЬ. СУБЪЕКТИВНО.
Я несколько дней молчал, наблюдая за комментариями в ФБ, большую часть из которых можно свести к:

- Тихановская - кукла Путина;
- Всё будет, как в Армении;
- Несколько дней побузят и успокоятся;
- Лукашенко - зло, но может наступить ещё худшее зло.

Как ни странно прозвучит, но всё это в сложившейся ситуации не важно.

Да, тактически Путин одержал победу - у Лукашенко сейчас не остаётся выхода, как окончательно броситься в объятия к старшему брату и стать ещё более управляемым.

Да, Тихановская может оказаться альтернативной куклой, которую используют в интересах Кремля (прошу при этом не забывать, что зачастую Кремль сам распускает такие слухи ради дискредитации зарубежных лидеров).

Да, возможно повторение армянского сценария.

Всё это возможно, но Беларусь никогда уже не будет прежней. Даже если Тихановская не выдержала давления и просто сбежала, в эти дни в стране рождается новое гражданское общество, которое вынесет на поверхность новых лидеров.

Самый критический вариант для страны - ввод регулярных войск РФ под видом миротворцев. Пойдёт на это Путин? Не знаю... Буквально вчера вечером разговаривал с одним из европейских дипломатов. Который сказал, что США и старая Европа отреагируют на это отключением SWIFT и максимальным сворачиванием энергетических проектов.

На мой резонный вопрос, почему союзники так не поступили во время вторжения в Украину, он мне выдал примерно следующее (не дословно): "С Крымом всё было сложно, исходя из исторических и социальных реалий (от себя: международное право, значит, побоку?), а Донбасс слишком далеко от наших границ, чтобы мы шли на радикальные шаги. Беларусь же у нас в подбрюшье, поэтому реакция будет жёстче. А Украину мы будем поддерживать настолько, насколько её будет поддерживать само руководство страны. Мы ждали результаты ваших выборов, и если бы победителем оказался Порошенко, мы были готовы на более резкие шаги в отношении РФ. Но сейчас видим, что Киев сам идёт на уступки России - зачем мы будет лезть в чужую игру?" Цинично, да?

Возвращаясь к нашим баранам. Накануне выборов в Беларуси (и это не случайно) был создан Люблинский треугольник, и создан он был (это важно!) по настоянию и под протекторатом Госдепа.

Сразу скажу - это не мёртворожденный ГУУАМ, а реальное политическое образование, направленное на противодействие РФ в военной и энергетической областях. Одна из его главных целей - втягивание в его работу Беларуси. Не прямо сейчас, а постепенно - на это могут уйти годы. И создание такого политического объединения считаю чуть ли не единственным позитивным моментом на международном направлении при этой власти, ибо всё остальное, что она делает - имитация и показуха.

Вывод: мы мало чем можем повлиять на ситуацию в Беларуси. Единственное, что нам остаётся - поддерживать гражданское общество в этой стране, которое, рано или поздно родит новых лидеров, создаст соответствующий триггер и водрузит над страной бело-красно-белое знамя. Тогда Балтийско-Черноморская дуга замкнётся. Жыве Беларусь!


UPD. Меня читают белорусы в том числе. Один из них написал мне в личку: "Знаете, что убивает больше всего? Что большинство украинцев в нас не верят. Не верят в нашу искренность и в то, что мы не куклы на ниточках у Кремля..." No comments.

Helgi Sharp

 

йой, що треба для щастя? Гарне здоров'я та погана пам'ять..

 

Для зелебобиков еще отсутствие мозгов.

 

Тільки Порошенка не ліпіть, де треба і не треба, самі ж скопіпастили, що Білорусь має інше положення. Є речі, які вирішуються не президентом України, багатьох влаштовувало порошенківське - "Ви вводьте антиросійські санкції, а я буду із ними торгувати"?

 

- Діду, а які ознаки шизофренії?
- Ну це коли людина весною 2019 голосувала за Зе, святкувала свою "перемогу", але ось уже більше року абсолютно не помічає помилок ЗЕвлади, але й далі ллє помиї на Порошенка, ніби він так і залишився Президентом.

 

Людину заїло!
Терміново прийняти!