Україна vs Росія

Ви мєня вдівляєте, як говорив Плющ до Горбачова.
Прямо І клас ІІ чверть, майже дитячі розбірки, той першим розпочав, але винен більше це.

 

Чудик, это нормальный взрослый диалог. Я хочу заранее знать приз за понесенные мной издержки. Например, работа полностью подпадает под это определение. Все работающие Украины это детсад? Иди, лечись.

 

А де йшла мова про всіх працюючих чи всіх осіб працездатного віку?
Скоріше, про деяких ображених порохоботів, яким гідно відповіли.

 

МІНИ КРАЙ ДОРОГИ

14 лютого в зоні ООС загинули троє українських військових – два солдати і офіцер. Вчора в мене відбулася дуже цікава розмова з бойовим офіцером, який зараз перебуває на передку і гарно знається на мінах. Що виходить з розмови?

Офіс президента визнав – військові загинули в результаті підриву п'яти мін ТМ-62м розставлених у шаховому порядку. Уже одне це викликає подив. Бо міна ТМ-62 – танкова! Аби спрацював штатний підривник на нього треба натиснути вагою від 150 кг і більше. На людину така міна спрацювати не мусить. А може? Зразу оговорюся – я не мінер, і далі все розповідаю зі слів свого знайомця.

Виявляється – може. Якщо пошкоджений підривник – він може спрацювати на людину. Але вірогідність нарватися на таку міну приблизна така сама, як загинути від удару міною по черепу. Тобто – дуже низька. Варіант "давно стояла і зіпсувалася", - малоймовріний, вибухівка теж псується. Проте міни ТМ-62 проти людей застосовують. Справа в тому, що і росіяни і їхні вихованці – терористи ДиРи, давно наблатикалися ставити на протитанкові міни саморобні підривники, що спрацьовують на розтяжку.

Далі – мій власний досвід. Я дуже гарно пам’ятаю, як по дорозі з фронту у моїх побратимів (та й в мене самого) був психологічний клин перед перспективою зійти з дороги в посадку. От розумом розумієш, що ти далеко від фронту і що тут всю посадку обійди – жодної гільзи не знайдеш, а – нерви свою прикру роботу роблять. Я ще довго пам’ятатиму ці картини з прифронтової зони – дітей що ідуть дорогою по асфальту в метрі від бровки, і водіїв, що їх старанно об’їжджають. Знаєте чому? Бо розтяжки часто ставлять біля дороги – в посадках.

Кажу я це для того, аби було зрозуміло – солдати на фронті завжди дуже обережні. До свіжого розкопу на дорозі в здоровому глузді ніхто не підійде. Всі надто гарно знають чим це завершується. Про те, що дороги час від часу перевіряють сапери – я просто мовчу. Довелося бачити їх у справі, повірте – ці хлопці без роботи не сидять.

Все це означає, що швидше за все, край дороги хтось заклав серію протитанкових мін і вивів на дорогу розтяжку. Сталося це – напередодні вибуху, це очевидно.

А тепер питання – чому це сталося? А сталося те тому, що з передової прибрали тих, хто раніше весь час слідкував за периметром і в разі загрози – реагував. Прибрали розвідників, снайперів і протиснайперські групи. Якщо раніше сірої зони або не було, або її шерстили розвідники, зараз їм це робити заборонено. Тому по сірій зоні гуляють снайпери і диверсанти ворога. Як би ви не стежили за фронтом силами звичайних спостерігачів, завжди лишаються мертві зони для проходу у наш тил, особливо вночі. Вибух стався о 9-30. Коли заклали міни – можна здогадуватися.

Від 1 січня на фронті різко зросла кількість загиблих від ворожої зброї. Основні причини – снайпери і міни. Не дивно. Снайперський вогонь і мінування шляхів сполучення – так діяли військові диверсанти ще у Другу Світову війну.

Як цьому запобігти? Просто – повернути на передову снайперів, розвідників та протиснайперські групи – як вимагає партія «Європейська солідарність». Бажано – ще й БПЛА. Бо коли для ворога правил не існує, є лише один спосіб примусити його замовкнути – зробити так, аби він боявся наближатися до наших позицій. Раніше нашим військовим це гарно вдавалося. Зараз…

Зараз після підриву офіцера і двох солдат на міні, президент Зеленський дав керівництву ЗСУ завдання: провести додаткові заняття з особовим складом з поводження з вибуховими речовинами, перевірити мінно-вибухові загородження на дорогах, і продовжити розмінування. І – далі дотримуватися «перемир’я».

Благо – як у часи Порошенка, нині перемир’ям гучно не збурюється ніхто.

Якщо ви хочете допомогти нашим воїнам – це можна зробити за допомогою волонтерського фонду «АрміяСОС». Все – тут: Ярослав Тропінов

 

Ржунімагу...
Не зі смерті військових, а з розповіді чудовознащихся на мінах...
Там все з серії "читав в Інтернеті".
І про 150 кг, І про пошкоджений підривник, І про розтяжки на дорозі...
Я все своє життя займають цим питанням. І знаю, що ПТМ-и в шаховому порядку ставляться як мінний шлагбаум. Обочину так не мінують. Тим більше розтяжки на дорозі не ставлять.
Та кому Я, білад, це розказую... Недоофіцеру задрипаному...

 

Так розкажи як ти поставив міни, що загинуло троє?
Посміємося всім форумом, француз
Дебіл.

 

В конце восьмидесятых, в учебке СА я сломал руку. Рука распухла и адски болела. Но наш прапорщик не разрешал отвезти меня в госпиталь, пока я не распишусь задним числом в журнале по Технике Безопасности, что с нами провели инструктаж.
У Зеленского в голове менталитет кондового советского прпорщика, который вдруг стал главнокомандующим. На подрыв и гибель наших солдат на вражеской мине - он приказал ответить усиленными занятиями в войсках по технике безопасности.
А российские боевики для президента тут ни при чем. Просто бойцы в журнале по ТБ не расписались, перед выходом на задание.
Oleg Helgiv

 

Василий, вот ты там, на передовой. Поверим на минуту твоим словам. Тебя берёт гордость за фотографии Верхового Главнокомандующего Вооруженных Сил Украины во время визитов к линии фронта? Какие чувства у тебя возникают, глядя на эти фотографии? Только не надо отмазывать Путина, ой, Зеленского словами: маленькие люди все так смотрятся.
Ты считаешь себя честным и храбрым воином, вот и ответь честно и храбро.

 

Ось цьому допису я вірю, а допису француза Дебіла про "ржунемогу" - ні:

Что меня беспокоит в дорученні президента в связи с гибелью военнослужащих.
Не хотел ничего писать по этому поводу, но что-то ситуация идет куда-то не туда. Я не буду нагнетать истерику. И пишу не для этого. Просто хочу заострить внимание на мелочах, которые могут быть не совсем понятны обывателю. Для понимания. Совершенно мирным языком, для совершенно мирных людей.
Верховный главнокомандующий по приезду поручил министру обороны и главнокомандующему разобраться с минами в зоне ООС. Речь идет о противотанковых и противотранспортных минных заграждениях.
«До кінця місяця – перевірити всі мінно-вибухові загородження на дорогах та шляхах сполучення. Важлива їхня доцільність. Застарілі та недоцільні міни – зняти, вказавши це у відповідних документах. Не має бути мін там, де вже не існує загрози швидкої атаки, де живуть люди, де постійно пересуваються наші військові» – доручив Глава держави.
Небольшое лирическое отступление.

Минирование (минные заграждения) - это самый дешевый способ нанесения наступающему противнику потерь и затруднения его маневрирования. А так же перекрыть целые направления для прохождения бронированной техники. Есть конечно средства разминирования, но это задержка, остановка, и движущиеся танки превращаются в неподвижные мишени для противотанкистов и артиллерии. Это если говорить совсем просто. Но мы и будем так говорить, чтобы понимать в чем суть.
Минные поля доцільні тогда, когда есть вероятность того, что они могут помешать продвижению техники и солдат противника. Это не значит, что мина актуальна и полезна только между нашими позициями и позициями россиян. Это значит, что минные заграждения установлены там, где есть вероятность наступления противника и его перемещение. Но наступления нет сегодня и может не быть еще три года. А может начаться через две недели. И тогда никто не успеет заминировать скрытно вероятные направления удара. Именно поэтому минные заграждения стоят годами. Это как часть второй, а то и третей линии обороны. Но это часть линии обороны. Неотъемлемая и обязательная.
И эта "спящая" часть линии обороны может быть за километры и даже за десятки километров от линии фронта. Более того, некоторые мосты и железнодорожные переезды по которым вы ездите каждый день в глубоком тылу, так же могут быть заминированы. Потому что проехать танками 20-30 км можно очень быстро. И сбить пехоту с опорного пункта тоже не очень сложно, если ее не прикрывает артиллерия. И пока подтянется отведенная артиллерия и резервы, единственное, что может осложнить продвижение техники противника - это мины. Мины - это неотъемлемая часть обороны. Это просто нужно принять.
Я так много и упрощенно написал для того, чтобы было понятно, почему во время войны нельзя махать шашкой в вопросах разминирования тех участков, которые были заминированы какое то время назад. В установке каждой мины есть логика. Те, кто ставят мины знают зачем и для чего они это делают. Они учатся это делать много лет. Там все рассчитано до сантиметра и килограмма. И все это отображается в документах. Нельзя просто взять мин на складе и засеять поле. Такие случаи бывали в 14 году, но после 15, на каждую мину есть документы. Есть формуляры. И под каждой установленной миной есть железобетонное обоснование необходимости установки. Особенно если это касается противотанковых мин.

Теперь вернемся к подрыву "на п'яти мінах ТМ-62, встановлених у шаховому порядку".
Это так называемый минный шлагбаум. Пять противотанковых мин на поверхности дороги, связанные веревками. Стандартные мины со стандартными взрывателями. Кстати, именно на установку этого минного шлагбаума есть формуляр. То есть все было сделано по правилам и с соблюдением всех правил. И взорваться просто потому что рядом кто то проходил, они не могли. Обычно используются взрыватели нажимного действия, для активации которых нужно усилие. То есть нужно наехать. И есть минимум веса, который нужен для срабатывания взрывателя. Для взрывателя МВЧ-62 это 150 кг, а для МВП-62 - 120 кг.
И тем более не могли сдетонировать все пять мин "встановлених у шаховому порядку". Как вариант для одновременного подрыва нужен детонирующий шнур. И совершенно другие взрыватели.

Просто не могли "по халатности" такое сделать. Слишком много целенаправленных действий нужно произвести, чтобы произошел одновременный подрыв 5 противотанковых мин, когда рядом проходили люди. А это официальная версия. "Вранці 14 лютого вони переміщувалися для несення служби та рухалися вздовж дороги за маршрутом. Близько 9:30 пролунав вибух. Швидка прибула на місце, але врятувати їх не змогли."
Что меня в этом всем беспокоит? Две вещи. Самая главная - что активировало взрыватель первой мины и потом всех остальных?
На самом деле это очень простой вопрос, на который может быть получен ответ. У нас превосходно проводят вибухово технічну єкспертизу. Целый Військовий інженерний інститут есть по этой теме. В Каменец Подольском. Насколько мне известно, до сегодняшнего дня, экспертизу проводить не собирались. Как и не распорядились совершить облет прилагающей территории коптером, чтобы «по горячему» посмотреть свежие следы. Нет, я не буду говорить со 100% уверенностью о том, что это была вражеская ДРГ. Но я чертовски не хочу, чтобы произошедшее списали на наших военных. Просто есть факт - мины долгое время лежавшие на одном и том же месте, при прохождении группы, были подорваны. Возможно дистанционно. Потому что таких совпадений не бывает.

Официальные версии три, в двух из которых виновны наши военные. Я не знаю, как работало ГИМО до Хомчака, но я слишком хорошо знаю, как работало ГИМО при Хомчаке. Инспекторы ГИМО всегда приезжали уже с готовым высновком и искали только виноватого. Они не выявляли проблему, не устанавливали способ решения и не докладывали министру. Они привозили имя виноватого. Именно это меня беспокоит в первую очередь. Экспертизу не делают, взрыватель не хотят определять, потому что сразу возникнет масса вопросов - как туда попал этот взрыватель. На это мог бы дать ответ результат облета местности. Откуда пришли, куда ушли. Сколько было. Но облета местности тоже нет. Потому что нужно будет признать, что в результате "керівництва та реформування", у нас не так все гладко на фронте. Именно поэтому у нас сегодня «Розглядаються три ймовірні причини підриву: порушення правил поводження з боєприпасами і вибуховими пристроями; теракт незаконних збройних формувань дистанційного підриву міни; недбале ставлення військових до служби, що виразилося в неналежній організації служби та переміщенні військових під час виконання бойових завдань». Вы тоже уже знаете, какая версия на 100% не подтвердится? Вот и я знаю. Потому что Зеленский "нарезал" 10 дней для поиска виноватых. "Глава держави дав 10 днів на встановлення винних у трагедії.". Ни экспертизы, ни облета. А время идет.
Вторая опасность, глобальная. Зеленскому нравится миссия "миротворца". Он надеется войти в историю человеком "прекратившим" войну. Поэтому потери он воспринимает болезненно через призму - они вредят его имиджу.

Со того времени, когда Зеленский объявил всеобъемлющую тишину, у нас увеличились потери от подрывов. Причем признавать, что это подрывы в результате минирования противником у нас в тылу войск, руководство армии не спешит. Потому что это "заслуга" ряда мероприятий по разведению. Поэтому великие военачальники могут, а скорее всего уже предложили пересмотреть и перепроверить все мины, установленные при "злочинной владе папередников". Это же так просто, бросить все силы и ресурсы на инспекцию всех минных полей и заграждений. Взять на учет каждую мину и через обсуждение решать, какую снять, а какую оставить.
И доблестно докладывать далекому от реалий президенту ежедневно о количестве снятых мин. При этом добавлять, что скорее всего он своим мудрым решением сохранил много жизней. Чистый профит на ровном месте. Зеленскому говорят то, что он хочет слышать. И как раз сегодня слышать, что минные заграждения нужны, он не хочет.
Роман Донік

 

View: https://www.facebook.com/2022536454438218/posts/5374915739200256/


View: https://m.youtube.com/watch?v=-AeY6tib498&feature=youtu.be

 

Мало хто згадає. Восени 19 року в районі Жолобки був підрив "на фугасі". Троє загиблих. Вийшли за продуктами і дровами з СП. Тоді з подачі Хомчака цей випадок дуже сильно замовчали.. Військові в принципі навіть не особливо морочилися з розслідуванням. Вирішили що або випадково наступили, або здетонувала ТМка від міни, що прилетіла. І зараз звичайно не згадають, що це мінний шлагбаум з ТМок поверху стояв. І так само "випадково" здетонувала міна під час проходження групи.

 

Щось пішло не так?
Україна є недружньою Росії державою, що перетворилася в “проект західних країн”, заявив прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков в бесіді з журналістами.

От гадство. Ох і підступні ці українці.
Навскидку згадую:
1) Україна приєднувалася до Московії гетьманатом на правах широкої автономії. З правом обирати гетьманів самим.
Росія цього ніколи не заперечувала і всіляко підтримувала вільне волевиявлення козаків.
2) Росія ні разу не змінила Переяславські статті. Їх копії досі в усіх музеях, а не приховуються.
3) Росіяни не катували і не страчували гетьманів, ні разу не висилали козацьких ватажків у Сибір;
4) Батурин спалив хтось, а не Меншиков;
5) Катерина не відміняла Гетьманщину. Козаки самі не схотіли, бо любили царицю.
6) Козаки самі собі розібрали Січ;
7) козаки самі захотіли покріпачитись;
8) українці ні разу не хотіли говоити на нєпанятнам нарєчії і благали Валуєва заборонити друк українських книжок;
9) мрією Шевченка було років так на десять прогулятися у приаральські степи помалювати тамтешні пейзажі;
10) українці радо побігли на Першу світову війну вмирати за рускава царя і атєчєства;
11) під Крутами матросікі Муравйова влаштували братання з київськими студентами;
12) у 33-му Сталін загодовував колгоспників
13) у 43-му 18-річні необстріляні хлопчики в свитках самі з радістю бігли на Букринський плацдарм.
14) українці самі радо переходили на російську мову і просили посадити своїх кращих поетів;
15) у 2014 році самі попросили Путіна взяти Крим і Донбас, бо не жалко.
І після цього всього Україна є наскільки невдячною, що хоче втекти з братніх обіймів у Європу.
І є недружньою до Росії.
Невдячні. Не цінять. Не дякують.
Клянуть. І бажають, щоб накрилася Російська імперія мідним тазом.
А душка Путін - для них лалала.
Як з цим бідному расєяніну жити?
Віктор Бобиренко

 

Интересно, не замечающий российский терроризм Good man
Україна vs Росія
спрашивает агента Василия, семь лет не замечающего российской агрессии.

 

Чи можуть бути українські воїни самі винні в своїй загибелі? Так. Чи могло це статися з вини командирів? Безумовно.
Але тим ми відрізняємося від Зеленських-Єрмаків-Арестовичіів, що для нас у смерті наших вояків ворог винен доти, доки не доведено протилежне, а в них - навпаки.

 

Загалом, все що зараз зробив Зеленський - це означає війна.

І я не звинувачую його в цьому.

Війна то війна.

Ми і так в ній живемо.

Загалом, нам усім треба снарягу перевіряти прямо зараз.

Я і так знав, що це неминуче, тому працював над законом по резерву.

РНБО знає, що війна. Всі знають.

Або наші американські партнери дали гарантії, розуміючи оперативну обстановку, або біда.
Мирослав Гай

 

Не знаю, в какую тему написать, оставлю здесь.


Есть 18-й титул! Джокович легко разобрался с Медведевым в финале Aus Open


Совершенно искренне болел за Джоковича.
По итогам имеем сразу две перемоги:
Россиянин проиграл
Медведо проиграл.

 

В феврале 2015 Порошенко переиграл Путина.
Сегодня мы уже знаем, как на переговорах в Минске Путин угрожал Порошенко "раздавить войско Украины". Президент Франции Француа Олланд описал в своей книге, как Порошенко и Путин кричали друг на друга. Как Порошенко "неотступно защищал интересы Украины". Как путин удивил всех тем, что после изнуряющих переговоров в какой-то момент сказал, что ему надо выйти поговорить с кем-то из своих, а потом оказалось, он спит в соседней комнате "на широкой кровати", пока Меркель, Олланд и Порошенко задремали в своих креслах.

Именно в те дни Порошенко сумел показать Западу истинное лицо кремлевского карлика. Порошенко просто перетянул посредников в ходе переговоров на сторону Украины. По воспоминаниям Олланда, Меркель в какой-то момент разозлилась и пригрозила Путину полной международной изоляцией, после чего тот и пошел на уступки. Порошенко чисто дипломатически переиграл противника.

Вот это талант дипломата, который необходим Президенту страны.

Но это все было бы невозможно, если бы Украинская Армия не продемонстрировала стойкость в Дебальцево. Переговоры не возможны, когда одна из сторон разгромлена. Путин на переговорах сразу начал с того, что ЗСУ конец и Порошенко должен подписать капитуляцию. Меркель несколько раз спросила Порошенко - способна ли наша армия продолжать борьбу? Иначе переговоры теряют смысл. Именно в те дни 11-12 февраля нашей стране была необходима стойкость армии. И армия не подвела. Армия дала своему Главнокомандующему время, настучала врагу, а когда он добился подписей, быстро отступила на тыловые позиции.
Россия уложила 1 тыс своих военных за "котел с 8 тыс украми". В котором украинцев не оказалось.
Порошенко провел нас по лезвию ножа и победил.


Геннадій Пилипенко.
Якщо непомиляюсь на фото 128Бригада ,яка вийшла з оточення Дебальцеве.Також там були хлопці, які героїчно утримували позицію ОП" Валера ".,або Висота 307.5. дякуючи та рискуючи життями моєї 80 ОДШБ 3 БТГР, допомогли витягнути хлопців 128 бригади з ОП "Валера "та переправити до Артемівська де і Порох вручив хлопцям 128бригади державні нагороди. Я в той час, коли робили це фото тоді вже стояв біля с. Новолуганськ (сектор С) разом СБУ .

 

Є різні настрої і різне ставлення, результат виборів 2019 цьому доказ, досить ліпити з Порошенка якогось божка.

 

View: https://twitter.com/DidMykola2/status/1363851281023070210?s=19

 

Цікаво, що нам наш @Good man ще заспіває?

View: https://www.youtube.com/watch?v=mCwI9o7Zu6g