у моєму світі...

Друзі,як Ви дивитесь на створення такої теми,де можна було б ділитися соїми *твердими переконаннями*,житейськими принципами,якими кожен користується у своєму житті?Не для того щоб довести свою правоту і неправоту когось,а щоб,можливо,побачити,відкрити *світи* інших,хто поряд і все ж,кого ми так мало знаємо.
Хотілося б щоб ця тема нагадала нам усім що кожен,не залежно від своїх поглядів,заслуговує на повагу і увагу.

але є така умова - не потрвбно критикувати дописів інших,вияснювати *правий-неправий*,*цього не може бути*і т.п.можна привести приклад із свого житейського *кредо*
для того кожен,хто хоче прєднатися розпочинає зі слів .....

у моєму світі....

розпочну...

у моєму світі....

....є багато різних людей,з різними уподобаннями,але добрих - більше...незрівняно

....росте і зміцнюється Віра,хоча бувають і хвилини остилосі...

....хвилини самотності змінюються відчуттям єдності(це хвилини Великого оптимізму)

....дитячий сміх завжди вітається...

....образи швидко забуваються,а ті що пам*ятаються - є як добра школа для себе в першу чергу...

....подобається запах кави на жаль,лише запах

думаю,поки достатньо
....

 

....є багато різних людей...

Дууужжже рідко щось дописую в гілки про життя, переживання, почуття людини, що стосується життя людини серед людей... Не тому, що життєвий досвід малий, абощо... Я просто переконаний: - я не маю права в своїх брудних чоботах лізти в чужу ДУШУ... повчати когось... Ну не зможу я Полковника переконати, що кафедра ИОБ важливіша кафедри МЛФ...
Всі МИ різні... Єдина фраза, де доречний займенник "МИ"...
А там, де пробують переграти історію, перекроїти Україну, нав"язати майбутнє - буду стояти насмерть за СВОЄ бачення ПРАВДИ!

 

Мій світ...ех..
як завжди віршами...краще..

Эта странная жизнь, от которой не будет спасенья,
Чёрно-белые сны, по которым бредёшь наугад,
И пройдя лабиринтом, выходишь в свой город осенний,
Не совсем понимая, что просто вернулся назад.

Если день догорел, если в ночь открываются двери,
И душа, как карманы, пуста, и молиться смешно,
И нелепо застыв на пути перед новой потерей,
Усмехнувшись, ты скажешь мне горько: такое кино…

Тишина облетает в пространство огромного зала,
Только шелест попкорна и смех у тебя за спиной.
Эта вечная жизнь, у которой не будет начала,
Эта странная роль, эта боль, что случилась со мной.

Нет ни взглядов, ни слов, только дым от чужой папиросы –
Растворяется всё, что мы знали из правильных книг.
На ненужные новому веку смешные вопросы
Отвечает молчанием зеркала хмурый двойник.

Вдоль проспекта – строкою субтитров мелькают рекламы,
Вдоль знакомой судьбы облетают в туман фонари,
И за кадром ты слышишь молчанье испуганной мамы…
Досмотри эту странную жизнь, до конца досмотри.

 

У моєму світі немає весіль і похоронів,не люблю гучну юрбу, нехай без мене обойдутся.Чомусь здається що десь у Бразилії або Колумбії по справжньому весело на фестах не в Росії-Україні.

 

Є все і нама нічого...

 

У моєму житті всього потрохи...є радість і смуток, кохання і неприязнь, є горе і надія....Є впевненість в тому, що в житті все не просто так, кожен наш крок обернеться в майбутньому якоюсь дією...А ще я люблю свою країну і мене просто бісить коли починають об...ти її, а вихваляти закордон навть там не побувавши.

 

То в Вас як у ветнамців у Польщі.
Колись поліція казала, що у них на ті папіри сразу наступний прийзжає, щоб легальність не пропала. Ну .. вповні раціонально

 

а у моєму світі є місце для дива...
інколи навіть перестаю дивуватися дивам)))

у моєму світі багато музики...
такої різної, такої чудової... як же можна без неї?

у моєму світі багато різних людей...
когось я знаю і люблю... когось я люблю але майже не знаю, когось знаю і примушую себе любити - бо інакше перестану поважати себе

у моєму світі є місце самотності і великому натовпу...
є місце таємниці і проголошенню на весь світ своїх переконань...

тут є місце для днів варення, для хрестин, для весіль, для похоронів і для радості в усьому що мені випадає...

у моєму малому всесвіті також є місце для паралельних світів інших людей...
з "не такими" як у моєму розумінні вимірами і "не такими" цінностями

у моєму світі є також місце для пустки...
котру я намагаюся заповнити усіма цими речами (дивами, музикою, таємницями) але яку заповнити може тільки Бог...

 

У моєму світі нема ілюзій та погляду крізь "рожеві окуляри", а є лиш спогад, що таке було колись в дитинстві...і часом хочеться вернутись у те дитинство, але мій світ вже не дитячий...

 

В моєму світі не все йде так, як хотілося б і не кожен день вдається встати з правої ноги...але не зважаючи на це, в моєму світі є багато кольору та оптимізму! Все, що діється навколо, це все на краще, немає ситуацій без виходу, адже навіть після найтемнішої ночі знову сходить сонечко. В моєму світі є багато друзів і багато сміху, сльози теж є часом (а як же без них?)
Мій світ є таким, яким я сама собі його малюю. І можливо хтось скаже, що дивлюсь на світ через рожеві окуляри , але мені подобається бачити його таким:



а не таким:



І найголовніше: "Що нас не вб'є, то зробить нас сильнішими!"

 

а я постійно бачу таким Ну робота така в мене, що поробиш.

то точно. В мене вже купа дипломів і посвідчень. Тільки то й роблю що позичаю дипломи комусь на ліцензії і перездаю посвідчення . Вже от навіть одного диплома не можу згадати кому дав

 

Будинки розбираєте?
В кожного є робота, в одних ліпша, в інших гірша, але ж крім роботи повинно бути хочаб щось, що приносить радість - сім'я, друзі, веселка після дощу, вихідні після робочого тижндя, сидяче місце в маршрутці на роботу , тільки треба вміти це побачити та доцінити, що не все так зле як нам здається

 

у моєму світі я шукаю позитив....інколи знахожу..і дарую тим кого люблю..
але мені його ніхто не дарує...хоча я інколи починаю знімати рожеві окуляри. і здається скоро настане момент коли вони лежатимуть і припадатимуть порохом.

 

і розбираю і збираю... і начиняю всякою всячиною. Правда вже не зовсім сам. Вже два роки як віддав останню спецовку свою

вихідні то класно, але якщо погода примхлива і доводиться вдома сидіти- узяс. Хочеться руки куди-небудь приткнути. Я тому й море не дуже полюбляю, що вистачає на три дні мене пошкваритись. Далі нашу матусю лишаєм на пляжі а з дітьми ноги в руки і гайда по місцевих закамарках

 

А Ви не шукайте жодних АЛЕ
Вистарчить того, що просто КЛАСНО, навіть якщо це КЛАСНО триває лише мить...

 

ну це як в тому анекдоті. Для когось результат а для когось процес пошуку цікавіший. Нє?

 

вибачте, - може, трохи недоречно, але перша асоціація з цими словами -

http://www.youtube.com/watch?v=e1qxAZmEGJE )

а взагалі-то, в моєму світі

природа така сама жива як і люди, і ми розмовляємо,

вечірнє світло і хмари перед снігом бувають потужнішими за денне світло яскравого сонця,

не усьому можна знайти пояснення,і не завжди навіть варто його шукати,

є люди, котрі будуть для мене най-най-най, але які ніколи не зможуть бути поруч,

дитячі письменники - добрі феї та світлі ельфи,

погляд промовистіший за слова,

музика - продовження думки,

слово - початок і кінець усього,

страждання і біль - винагорода, щоб відкрити щось більше,

вічний пошук є самим життям.

 

В моєму світі...

Дождливо. Ветрено. Печально.
Ужасно. Грустно. Не смешно.
Тоскливо. Шумно. Нереально.
Навечно. Страшно. Суждено.

Нескладно. Трудно. Молчаливо.
Пустынно. Холодно. Никак.
Неровно. Кратко. Терпеливо.
Устало. Пьяно. Натощак.

Уныло. Сумеречно. Бледно.
Сполна. Случайно. Наугад.
Нежданно. Бешенно. Бесследно.
Неловко. Сонно. Невпопад.

 

в моєму світі...

- проходить вічна боротьба за справедливість... не утопічну, комуністичну рівність... а за рівні можливості... можу витратити на те купу свого і чужого здоровя, але хоч краплю вибороти...

- постійні намагання стати якомога більше незалежною, оскільки сама по собі нетерпляча, не хитра, не стерва, зі складним характером - не можу прогнутися через людей, які мене не люблять чи не поважають... боротьба за повагу до себе дуже принципова...

- керівну роль відіграє Любов... і тільки вона заставляє пробачати все, не відповідати око за око... і змякшує гостроту в попередніх двох сферах

 

.....

звучить Брамс,симфонія №3...

у вікно заглядає вуличний ліхтар - щож,все-таки світло...

ЛФ живе,сперечається і жартує...підбадьорює...дає поживу для роздумів...

...музика, як пульс життя...

...........