Святість. Чи можливо сьогодні бути святим, праведним...??

НАШ ОБОВ'ЯЗОК ЗМАГАТИ ДО СВЯТОСТИ

Ми зобов'язані не тільки почитати святих і до них звертатися, але й їхнє життя і святість наслідувати. До святости покликані всі християни силою святого таїнства хрещення. Кожна людина, усякого стану і серед усяких обставин може бути святою й зобов'язана прагнути святости. До всіх нас каже Господь наш Ісус Христос: "Тож будьте досконалі, як Отець ваш небесний досконалий" (Мт. 5, 48). І святий апостол Павло пригадує нам про обов'язок святости: "Це ж саме воля Божа — святість ваша" (1 Сол. 4, 3).

Що таке святість? Святість — це життя за Божими і церковними заповідями, це щоденне сповнювання Божої волі, це постійна вірність обов'язкам свого стану, або коротко: святість це святе Євангеліє в практиці. Наш слуга Божий митрополит Андрей Шептицький гарно сказав про значення святого Євангелія для нашого життя і святости. "На мою думку, — каже він, — причиною наших невдач і усіх язв нашого церковного й національного життя є те, що християнство, вчення Євангелія замало відносимо до себе і замало передаємо його як святість душі... Євангеліє це дорога до неба, це життя без плями, без закидів, без пороків, це життя чисте, невинне, святе, в якому смертна людина зривається до того, щоб ревнувати з небесними ангелами. Євангеліє це хресна дорога на гору Голготу. Християнське життя це життя, в котрому людина двигає хрест, терпить і йде слідом за Ісусом Христом... Життя по Євангелію це надприродне життя Божої благодати, це життя Божої любови й жертви для Бога, або одним словом: це життя, в якому людина шукає і змагає до святости" (Про виховання).

Так, отже, святі в небі — це Божі любимці і приятелі, а наші опікуни, заступники й добродії, наші провідники та зразки на дорозі до чеснот і святости.

 

+100!!!
Підтримую!

 

а як бути з тим, що ті заповіді в сучасному суспільстві стає все важче виконувати...

 

та шо там складного?
всього на всього - люби ближнього як самого себе... і все... цього достатньо...

а церковні - це не від Бога? а від кого тоді?

 

Не думаю, що тільки любити ближнього достатньо.
А про "люби Господа Бога свого" забули?

Лук.10:27
А той відповів і сказав: Люби
Господа Бога свого всім серцем
своїм, і всією душею своєю, і всією
силою своєю, і всім своїм
розумом, і свого ближнього, як
самого себе.

До речі, багато лжевчень так і вчать, що достатньо тільки любити свого ближнього і все, цього достатньо. Але це неправда і обман тому, що не можливо по-справжньому любити свого ближнього не люблячи Бога.
По-справжньому, любити свого ближнього можна тільки тоді, коли усвідомлюєш те як Бог тебе полюбив...
По-справжньому, можна любити свого ближнього тільки Його любов"ю.

 

по-моєму тут все сказано...

 

якби всі виконували Заповіді Божі... світ би не вижив, загнувся б....
завжди мусять бути ті, хто не виконує, щоб показувати приклад того як не треба робити
і мусять бути ті, які виконують, що показувати приклад того, як треба робити...

 

А це чому ???

 

так говорить соціологія.
суспільство - як магніт, якщо ви відламаєте один з полюсів, то всерівно магніт залишиться магнітом, з двома полюсами.
там само і в суспільстві. одна половина не може існувати без іншої.

Десь проводили екперимент на мишах. Суть екперименту якраз показати такий феномен.
Мишей посадили у клітку, і їжу їм давали у місці, в яке можна було потрапити лише через воду, тобто приходилось плисти, взяти кусок їжі і назад...
Так от, миші страшенно не люлять плавати (принаймні ті, які в експерименті були),
тому спочатку вони ніяк не хотіли йти за їжею, але голод їх таки заставив...
і от коли певернулась перша миша з їжею, на неї відражу ж напали і відібрали...
з часом миші розділились на два табори: "ті, які добувають їжу"(1 тип) і "ті, які відбирають"(2 тип). їх було приблизно порівну.
і от, через деякий час, їх розділили по типах. І виявилось, що всерівно з часом вони зновуж діляться на два типи, незалежно чи то були миші 1 типу чи другого

так от, я веде до того, що всі праведними бути не можуть, цього недозволять принципи формування суспільства.
та якби таке відбулось, то розвиток суспільства, еволюція, стала б просто неможливою, оскільки еволюція завжди передбачає нищення/забуття чогось старого, щоб іти вперед завжди потрібно переступати...

 

Які там табори. Якби все відбувалось по цій моделі, Єва би не спокушала Адама, а сиділа б за райським муром та чекала, поки він файних фруктів винесе...
А давайте проведем експеримент на людях. Я від сьогодні особливо прикладатиму зусилля, щоб бути святим. Хто ще?
Зголошуйтесь, нам треба хоча б пів Львова
Щось мені ся здає, що результат буде інший, ніж з мишами.
P.S. Якщо стану святим, все одно свою їжу віддавати неробам не буду!

 

на людях і так це видно...
от для прикладу візьміт владу. кожен хто не має влади буде багато і гарно говорити, що якби він... якби йому.... то все було б ....
ну ви ж це доюре знаєте... чи не так?
а коли таки здобуває владу, то стає таким же як і всі до нього!
це тому, що людина помилково вважає, що володіє владою, насправді ж тут трохи по-іншому: влада володіє людиною, людина лише "виконавчий орган"

от і для пояснення того феномену проводився екперимент.
результати виявились досить цікавими, хоча і прогнозованими. Коли з*являється якась можливість, вона обов*язково буде кимось реалізована при достатній кількості людей.


і для Адама і Єви це звичайно неправильно, оскільки такий феномен як і багато інший виявляє себе лише тоді, коли з*являються поняття "свій"/"чужий", тобто при достатньо великій кількості людей.

---------- Додано в 17:20 ---------- Попередній допис був написаний в 17:13 ----------

чим більше буде "святих", тим більше буде "антисвятих", такий закон природи
протилежності мусять бути рівними.....

 

Тоді ви вже не будете святим...
Мені в опитуванні бракнуло одного варіанту: Для чого? або Кому це треба?

 

То що, Бог і диявол - рівні?
Чому в Содомі не знайшлося і 10 праведних?
Як існував всесвіт до гріхопадіння чи до падіння ангелів?
...

Буду (святість людини на землі - це не якась абсолютна непогрішимість)

По-моєму є лише один варіант

 

Та ви то добре написали про два полюси.

Але....
порівняйте два полюси суспільства у духовній семінарії і в тюремній камері вбивць.

 

диявол - ангел, а значить творіння Бога, тобто менший за нього. це так говорить писання
а от на землі, я думаю навіть навпаки, оскільки Бог мало втручається в хід історії, даючи людині свободу вибору, а коли втручається - то лише за проханням самої людини/людей (молитва), тоді як диявол може тут розгулювати і спокушати кого заманеться. В Біблії ж так і написано, що дана йому чуть не абсолютна влада над світом, правда на тисячу років вроді....

один праведник вартий багатьох грішників =)
це подібно як 90% всіх грошей світу зосереджено в руках 2% людей

та скільки він там існував, тиждень поки світ був створений + пара днів до гріхопадіння. а от як існував тоді, коли впали ангели - , тоді не було ні простору ні часу ні всесвіту... а я і ці речі несильно усвідомлюю, а без них взагалі не в стані щось говорити....

---------- Додано в 21:28 ---------- Попередній допис був написаний в 21:10 ----------

ну так. хоча в повній міру не можу уявити тюремну камеру вбивць, доволі сильно розмите поняття завдяки любій кінематографії....а в семінарії бував частенько

 

Вибачте, але це вже якесь масло масляне. І святим хочу бути і грішним, або туди або сюди. Чи як?

Саме так- піти в монастир і забути про себе.

 

Певно, що не так А чому взагалі вибраний магніт як ілюстрація суспільства? Он електричні заряди будь-якої полярності самі по собі бувають. Так, люди всі різні, але не обов'язково мають створювати два полюси.
А після друго пришестя Христа світ теж проіснує тиждень?

А скільки знаєте святих людей, які ніколи не згрішили?

Звичайно можна, але я казав про один варіант відповіді на питання "для чого?"

 

Праведність, як і святість найперш за все людині потрібна. Зі своєї сторони Бог все зробив, щоб ми могли мати це.
Бог не змушує нас ні до праведності, ні до святості - це наш вибір ....напевне, що найважливіший в житті, від якого залежить наше перебування у вічності...

 

Ні одного живого..
Ми, мабуть трохи про різні речі говоримо, для мене канонізовані святі, це дух, міф, ідеал релігії. А праведник- це людина яка живе за законами Божими і часом може згрішити, але ж від цього вона не стане називатися святою.

 

Недавно почув висловлювання одного проповідника на рахунок праведності.
Він сказав, що праведність- це здатність стояти перед Богом таким, як ніби ніколи не згрішив перед Ним!

Сподобалось дуже таке визначення!