Страшно, як подумаєш про старість

Тема у розділі 'Здоров'я', створена користувачем Saszko, 16 січ 2020.

  1. Gyppsy

    Gyppsy :hi:

    @Silver bullet, а як би ви хотіли, щоб діти поставилися до вашого уходу?
    /якщо, звичайно ж, про таке можна говорити.../
     
  2. Gyppsy

    Gyppsy :hi:

  3. VasMT

    VasMT Дуже важлива персона

    Я би хотів померти, як мій дід - тихо, уві сні...
    А не як 32 пасажири автобуса, яким він керував...
     
  4. Gyppsy

    Gyppsy :hi:

    @VasMT, це не жарт?
    Це справді було з Вашим дідом?
     
    • Смішно Смішно x 1
  5. Silver bullet

    Silver bullet Well-Known Member

    Я б нізащо не хотіла помирати в лікарні, як моя мати. Як згадаю цей жах..Ми с сином сидимо часами перед тією чортовою реанімацією, нічого не бачимо, не можемо хоч слова сказати їй чи спитати, а молодик в білому халаті виходить з списком чого нам придбати і на наше питання: "ну як вона?" бодро відповідає:"та як? помирає". Навіть зараз, пройшло більше 10 років, сиджу плачу(.
    Вона не була хвора, все сталося за три дні.
    Звісно, гарну смерть треба заслужити. Ті, хто помирають в поважному віці уві сні, не лежачі, не полоумні - ті щасливці.
     
  6. VasMT

    VasMT Дуже важлива персона

    Старий, як бойків світ, анекдот...
     
  7. Gyppsy

    Gyppsy :hi:

    А на маєш... )
    Перший раз чую)))

    зі

    До речі, @VasMT , Ви чось не розвиваєте свою авторську тему ;)

    Якби VasMT підірвався!?
     
    Останнє редагування: 8 лип 2021
  8. Gyppsy

    Gyppsy :hi:

    На місячній доріжці зустрілись дві душі,
    Одна - до Бога пішки, а інша – в грішний світ.
    Одна – душа солдата, загиблого в бою,
    А інша – немовляти, народжена в Раю.
    І так би розминулись… але душа бійця
    На іншу обернулась: знайоме щось з лиця.
    Сказала: «Гей, малеча, а нумо, хлопче, стій!
    А як ім’я, до речі, матусеньки твоїй?»
    Душа же немовляти була як чистий сніг:
    «Мене чекає мати, аби я вчасно встиг…
    Казав Господь, Галина - таке її ім’я,
    Ось-ось народить сина, а син її – то я!
    Мене на Землю жити господь благословив,
    Я маю народитись… ти вже там пожив?» -
    Так у бійця спитало майбутнє немовля
    (Воно ще знань не мало: що то таке – Земля?)
    А той боєць «Галина» повторював ім’я …
    Та це ж його дружина чекала немовля.
    Сплили перед очима щасливі ті роки:
    Як він , ще був хлопчина й просив її руки…
    Весілля і навчання, І пристрасті потік…
    Він всі її бажання виконував, як міг.
    Усе було чудово: вагітність – добрий знак!
    І взяв він з жінки слово, що родиться козак!
    А потім…сум в родині... в країну зло прийшло.
    Галини очі сині зробилися мов скло.
    «Не йди – вона просила – Бо смерть гуляє там.,
    Скількох вже покосила, та їй тебе – не дам!»
    Та він своїй дружині сказав приблизно так:
    «Як друзів я покину, який же я козак?
    Як гляну в очі сину, що з’явиться в цей рік?
    Скажу, що в злу годину я за спідницю втік?»
    Поцілував Галину і рушив на війну…
    А потім..постріл в груди.. і запах полину….
    Згадав боєць те стрімко й до немовля сказав:
    «Ти бережи Галинку що краща буде з мам.
    Пробач мені, дитино, вас з мамою підвів.
    Та буду я невпинно з тобою з перших днів!
    Дивитимусь із неба, як швидко ти ростеш,
    А все що буде треба в житті ти сам знайдеш.
    Обнімемося ж, сину, тобі час йти в життя
    А я прикрию спину тобі із небуття»
    На місячній доріжці невпинний душ потік:
    Одні – до Бога пішки, хтось – в протилежний бік.
    Народжуються діти, в воєнний час страшний,
    І щоб їх захистити хтось винен йти у бій.
    Але допоки в серці в жіночому любов,
    Життя не перерветься, відроджуючись знов!

    Автор: Людмила Лєгостаєва

    Quo vadis?
    [​IMG][​IMG]
     
    • Зе бест! Зе бест! x 1
  9. Gyppsy

    Gyppsy :hi:

  10. Gyppsy

    Gyppsy :hi:

    Кадр! Життя в одному фото.
    242773443_426693255792693_4889598537145678645_n.jpg
    9 год ·
     
  11. Gyppsy

    Gyppsy :hi:

    - Внучок. А Ну скажи бабусі як звати того німця від якого я без розуму.
    - Альцгеймер, бабусю, Альцгеймер.

    Наташа Татарин
     
    • Смішно Смішно x 1
  12. mypucm

    mypucm 7777+ цікавих повідомлень

  13. Silver bullet

    Silver bullet Well-Known Member

    Тим не менше виглядає вона овочем, вибачайте за грубість.
    Не дай боже отак дожити і лежачи існувати.
    І ніякого секрету вона не розказала...
    Грузини он їдять багато зелені та шашлику, п'ють натуральне вино, живуть у горах - і мають багато довгожителів.
    А в неї що? Важка праця в селі та розведення собак?)Багато від важкої праці в селі довгожителів?
    У неї просто гарні гени і від тата, і від мами. Ото і весь секрет.
     
    Останнє редагування: 30 вер 2021
    • Інформативно Інформативно x 1
  14. Slav

    Slav Well-Known Member

    Щоб не було страшно думати про старість і погано вже на самій старості, треба вести здоровий спосіб життя і займатися спортом. Тоді всі ризики мученицької старості значно зменшаться, хоча в любому випадку вони не зменшаться до нуля. Це я так гадаю. А ви викладіть свої думки щодо таких моїх розмірковувань.
     
  15. Silver bullet

    Silver bullet Well-Known Member

    Звичайно, лежачи на дивані на пензії, і набираючи сала на животі, та ще й смалити, дуже людині не зажитися)
    З їжею треба все обережніше, особливо з алкоголем, і чим далі, тим обережніше...
     
  16. Коммунарец

    Коммунарец Well-Known Member

    • Смішно Смішно x 1
  17. Gyppsy

    Gyppsy :hi:

    “В саду на лавці вдвох сиділи…”

    В саду, на лавці вдвох сиділи
    Дорослий син (журнал читав),
    І старий батько посивілий,
    Аж, раптом, сина він спитав:
    — А що то є? — вказав на пташку,
    — То горобець, — промямлив син.
    ( Склероз старого мучив важко,
    Напружив борозни морщин.)
    — А що то є? — знов запитався,
    — То горобець! Я вже ж казав,—
    Синок поволі дратувався,
    А батько знову запитав:
    — Що то за пташка? Сірі крильця,
    Такий вже гарний різновид?!
    Тут син, зненацька, розсердився:
    — Та скільки ж можна?! Остогид!
    Аж зле зробилося старому…
    Побрів до хати мовчазний,
    Дістав там зошит із альбому,
    Затертий і непоказний.
    Приніс його. Сів коло сина.
    Щось став в щоденнику шукать.
    І голова поникла сива,
    Коли почав його читать:
    ”Сьогодні ми в паркУ гуляли,
    Андрійку нині — рівно два,
    А там горобчики стрибали,
    І панувала скрізь весна.
    — А сьо цє, тату? — син питає,
    — Моє ж ти сонце!.. Горобець!
    — А сьо цє знову там літає? —
    — Моя ж ти радість!.. Горобець!
    — А сьо цє сіло? — син лепече,
    — Коханий хлопчик!.. Горобець!
    — А сьо цє клильцями тліпоцє? —
    — Який смішний ти!.. Горобець!..
    Разів зо двадцять запитався,
    І я щораз відповідав,
    При цьому — радо посміхався,
    І гордо сина поважав…”
    … Старий підвівсь, забравши зошит.
    Почовгав в хату… Ну а син,
    Закляк, неначе відбув допит,
    Бо сором очі застелив…
    … Дитині варто цінувати,
    Любов, яку дають батьки,
    Про це доскону пам’ятати,
    Чинити зАвжди по-людськи…

    Алла Кірик 03.03.2020 рік

    271180988_1622891428059334_686590584547786332_n.jpg
     
  18. Gyppsy

    Gyppsy :hi:

    Знаєте, що найстрашніше у старінні? Люди стають невидимими

    "— Знаєте, що найстрашніше в старінні?

    — Що?

    — Ти стаєш невидимим. Поки ти молодий, ти щось із себе являєш, ти гарний, потворний, сильний, привабливий, страшний, сексуальний… з віком все це минає.
    Поки ти молодий, ти щось із себе являєш, ти гарний, потворний, сильний, привабливий, страшний, сексуальний… з віком все це минає. Ти стаєш черговим старим у поношеному піджачку.
    Ти стаєш невидимим. Прозорим …

    — А я звернула на вас увагу, як тільки увійшла в кімнату … ».
     
  19. marusiaka

    marusiaka цьотка-пігулка

    теж стрьомно, ще й дітей немає... ніхто не додивиться :sad:
     
  20. Gyppsy

    Gyppsy :hi:

    Фігня якась...

    Чому наші близькі в старості стають такими нестерпними?

    Одного разу я запиталася в одної дуже дорогої мені людини:

    — Чому наші близькі в старості стають такими нестерпними? Адже саме вони вміють робити нам найболючіше, вони знають усі наші болючі точки і б’ють по них прицільно. Іноді з особливою точністю ще й спостерігають із задоволенням, як нас розриває на шматки.

    І ось цей мудрий чоловік мені сказав:

    — Знаєш, двічі в житті людини настає перехідний вік і людина стає нестерпною для близьких. Мабуть для того, щоб полегшити розлучення та догляд.

    У юності підлітки стають нестерпними перед тим, як піти і розпочати самостійне життя. Вони так доводять своїх батьків, що ті вже раді, що вони підуть і почнуть жити окремо. Всі тонкі зв’язки рвуться і з дитиною вже не боляче розлучатися. Ніжність витончується.

    Гірше тим, хто й у першому, й у другому випадку зберігає ніжність стосунків… Іноді ця ніжність ламає життя.
     
    • Подобається Подобається x 1
а де твій аватар? :)