Нещодавно мені зробили пропозицію поїхати на роботу закордон. Раніше ніколи про це не задумувалась, а зараз в ступорі. Не знаю, може тема не сюди, може взагалі не проживе ні дня, але все ж: ЧИМ ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ЖИТТЯ ЗАКОРДОМ ВІД ЖИТТЯ В УКРАЇНІ? порядки, податки, мода, робота, відпочинок...що є доброго там, чого нема тут або навпаки, що ж доброго є в нас, чого ніколи не буде там ? Особливо цікавлять дописи тих, хто мав можливість пожити закордонм, проникнутись їхнім побутом, звичаями. Та і ті, хто просто має свій погляд на це питання, теж пишіть. Дякую.
Я теж думаю про такий варіант. Інформації зібрала достатньо. Але..за кордон - це не та тема в якій допоможуть - потрібно вказати країну, бо в кожній СВОЇ плюси та мінуси.
Тому й створила цю тему, щоб якось заналізувати : де краще жити? і ще таке питання до форумлян: чи ви хотіли б поїхати жити закордон? і куди?
Можу написати про життя в Польщі. Але ж в кожній країні інакше. Вам в якій пропонують? Яке місто? Столиця, обласний центр, районний? Яка галузь роботи?
залежить за яким кордоном опишу загальні враження про перші події -два тижні несамовито тягне додому, постійно дзвониш -навіть якщо вивчити мову тут то перший місяць ще допомагаєш жестикуляцією -два місяці порівнюєш що в них краще від нашого -після двох-трьох місяців починаєш рахувати кожну копійку -на третій місяць виявляєш що в них теж не все ідеально і все частіше попадається на очі. Хоча трохи замучена, але в тел. розмовах з домашніми вже того не говориш -через пів року вже розбираєшся що до чого і мітиш де би покраще зачепитися. -через півтора-два роки приїзджаєш в гості додому і всі захоплено вихваляють, що гарно виглядаєш і вже зовсім по іншому думаєш/сприймаєш ситуацію Чистіше. Не лізуть в транспорт через голову. Нема задушливих маршруток.... Якщо не роботодавець, то на перших порах податки не турбують (тобто не займаєшся ними) на вулиці не дуже слідкують. Головне щоб чистеньке, зручне. По тому що хтось дифілює в обсцасах (або по поліетиленовому кульку в руках) впізнаєш недавно приїхавшу землячку залежить від роботодавця. Також є випадки коли прижимають або шахраюють. Про перекури, вибіги в магазин або потім зроблю краще забути. Це перший час декого трохи напрягає заробив- відпочивай. Не заробив- соррі. Це маю на увазі поїзка кудись. А вихідні всі в розпорядженні, так само як і позаробочий час. Буває що шеф може інколи поросити попрацювати понад робочий час з обмовкою що доплатить екстра. Але переважно на то неохоче йдуть (роботодавці), бо екстравитрати і хтось може нажалітись Якщо ще підкажете країну, то може пригадаю ще пару нюансів Тому що контраст між, наприклад, Італією, Німеччиною і США великий
не розумію куда нажалітись? може в соц країнах і можна кудись нажалітись а в капіталізмі це проблема між працівником і начальством, і якщо бос попросив власне вас попрацювати за додаткову платню, або додатковий вихідний день це ваша особиста справа і нікого більше то не повинно цікавити. Вийшов в суботу, попрацював, заробив своє, подякувало начальство і допобачення. А якщо співробітникам не подобається що попросили вас а не їх, то най ся випхають, як в нас кажуть. Ну а культурніше, то їхня проблема що їх не попросили.
Я в центрі міста купу таких кубіт виджу, жодна не землячка. А ще обцаси люблять італійки наприклад. Не займаєшся, але коли на кожному чеку бачиш, що замість 3 тисяч дістаєш 2200 скажімо, то таки переймаєшся. :girl_crazy: У нас на фірмі хлопці смалять, як має бути, і ніхто увагу не звертає, бос ще сам із ними на перекури ходить. А ще купили нам настільний футбол і дозволяють іноді грати під час роботи, головне, аби на продуктивність не впливало. Нє, на контракті я би не хотіла працювати. Волію так, як зараз - безстроково, і ще + "бенефіти".
Ага, упустив той варіант Ну італійок від наших відрізнити часом можна ага, і мрієш коли там буде 4000, або 10000 Кожному своє. В нас люди чеків не бачать і не знають кіко нарахувань на зарплату, тому не переймаються. Гірше (у нас) коли не в чеку (на картці) а коли в конверті меньше купюр А бос, випадково, з чиїх буде? Нє? Ну і бос босу різниця. Так само як і в нас. Якщо він в періоді накопичення капіталу, то буде коситись і попереджувати
І бос, і решта хлопці - канадці. Цілком можливо, що є якісь бритійські чи ірландські корені (у боса), а в хлопців (трохи крові кебекуа). Українців у нас аж двоє, не куримо. Просто бізнес такий, що можна собі перерву часом зробити, тим більше босу, котрий є власником і вихідних майже не має, працює цілодобово й цілотижнево. А ви вважаєте, що бажання "посачкувати" чи "похалявити" цілковито ґенетичне?
Коли в Україні платять стільки, як в Канаді (так зрідка буває) - ніхто не сачкує, я вас запевняю. Найгірше, що є за кордоном - це відсутність друзів (бо друзі швидко не заводяться). А найкраще - це відчуття свободи. Все інше - як у нас.
На рахунок друзів повністю погоджуюсь бо ніхто не має на тебе час і нераз чуюсь зле що надоїдаю своїм працюючим знайомим, ба навіть рідна сестра не має на мене часу. Живемо поряд а бачимось лише на великі свята і часами в церкві. Все. Капіталізм. Свобода також відносне почуття але до певної міри присутнє. Сусіди нас дістають трохи але ми на це наплюли і вони мусять з тим миритись, бо ані ми ані вони ніде не дінемось, наразі. Свобода сказати будь-що на роботі - нема. Говорити на роботі можна лише про спорт і пиво, решта все дуже делікатна територія, бо процвітає стукачество. Воно правда не називається доносом а доброзичливістю, бо людина піклується про стан справ на робочому місці. Особливо це поширене серед китайців. Хоча, якщо нормальний бос, то він на доноси не реагує а старається сам тримати руку на пульсі, а якщо йолуп ну то нема на то ради. Треба шукати іншого боса.
Ви наче не з СРСР і не з України. Стукачєство - це тут "святоє". Інтриги - це звичайна справа! Так що закордон тут особливо не вирізняється. "У нас" - трішки інше. У нас більшість краде, що тільки може, де може, і коли може. І тому тут "кругова порука" - мовчи, то й про тебе мовчатимуть. Коли йдеться про добрі заробітки - всі охоче працюють, забуваючи і про спорт, і про пиво.
Спокойствіє! (с) Карлсон Працюючі знайомі теж мають такий самий брак спілкування, як і ти, тим більше ти їх навпаки рятуєш своєю природністю від всіляких штучних посмішок та "хаваїв". До речі, до цього тут теж треба звикнути, що питання "як ся маєш" аж ніяк не передбачає щирої відповіді, воно має таке ж значення, як "привіт".
Все. Я б не хотіла зараз тут на форумі заглиболюватись в це з особистих причин. Просто з приходом нових законів про податки для малого бізнесу може виникнути така ситуація, що треба кудись їхати. Закон вже прийнятий в першому читанні, тож... А загалом, є вибір: Європа чи Америка? щодо країн Європи - під знаком питання. сфера роботи : ІТ.
Ага. Зустрічається що на вислів при зустрічі "хавар'ю" або серед молоді "ватс ап" новачки, під здивовані очі питаючого, починають розповідати про свої справи ) Але це теж легко усувається після першого разу. Нє?
поки то мене найбільше хвилює, відсутність друзів, батьків...напевно спочатку у всіх депресняк? ---------- Додано в 09:32 ---------- Попередній допис був написаний в 09:31 ---------- напишіть, було б цікаво прочитати .