Що Львів дав людству за останні 100 років?

Тема у розділі 'Історія', створена користувачем Svjato, 26 тра 2010.

  1. Mariya

    Mariya Well-Known Member

    Мирослав Скорик. Мелодія

    http://www.youtube.com/watch?v=PaiznwDq6iA


    Про Стефана Банаха математика тут ще не згадували. Банахові простори - то його.
     
    • Подобається Подобається x 6
  2. Jazzmanko

    Jazzmanko Well-Known Member

    Або ще (даруйте, 101 рік тому):

    Стані́слав Є́жи Лєц (6 березня 1909, Львів — 7 травня 1966, Варшава) — польський сатирик, поет, афорист XX століття.

    Поет і афорист Станіслав Лєц, за означенням критиків, входить до першої десятки літераторів ХХ століття, які не тільки вплинули на смаки читаючої публіки, але й виразно позначилися на формуванні модерної свідомості людства


    Станіслав Єжи Лєц народився 6 березня 1909 р. у Львові, тоді ще Лемберзі, який, як і вся Галичина, входив до складу Австро-Угорської імперії. Він був єдиною дитиною в сім'ї. Його батько, австрійський шляхтич, барон Бенон де Туш-Летц («Свобідний барон де Туш Лєц» — називатимуть Станіслава варшавські друзі у несвобідні шістдесяті роки) єврейського походження, батьки якого перейшли в протестантство, був банкіром. Другою частиною подвійного прізвища батька в її польському написанні — Лєц, що на ідиші означає «клоун» або «пересмішник» користувався автор «Непричесаних думок» (пол. Myśli nieuczesane). Згодом батька перевели до Відня і до його смерті у 1915 році родина Лєців мешкала там. У Відні Станіслав почав діставати освіту.

    По поверненні до Львова Станіслав Лєц живе в типовій львівській кам'яничці по вул. Словацького, 6 навпроти Головної пошти. Тепер за його вихованням взялася мати — уроджена Аделя Сафрін, представниця польсько-еврейської інтелігенції, котра високо цінувала освіту і культуру.

    Станіслав вчиться спершу в Євангелістичній Обершуле (вищій школі), а потім — в гімназії Камерлінг. У 1927 році Лєц вступає до Університету Яна Казимира (зараз Львівський національний університет імені Івана Франка), де протягом року вивчає полоністику, а по тому — право. Лєц-студент захоплюється модними тоді соціалістичними ідеями, через що в 1936 році, коли у Львові оголосили «полювання на лівих», був змушений тікати до Варшави.

    ---------- Додано в 17:46 ---------- Попередній допис був написаний в 17:37 ----------

    Упс! Виявляється є гілка "Видатні львів'яни". Тож мої попередні дописи швидше пасують туди. Хоча це невіддільно - "що" і "кого" дав людству "Леополіс Львович Лемберг" (с) :)

    ---------- Додано в 17:57 ---------- Попередній допис був написаний в 17:46 ----------

    А ще Львів дав людству файні батярські пісні:

    Най єнші шукають на вербах грушок
    В Мюнхені, Парижі, Торонті,
    Мене ж Бог боронить від хибних думок,
    Зі Львова я ані на крок.
    Бо де ще є людєм так файно, як ту,
    Тільку ві Львові.
    Бо де ще зубачиш таку красоту,
    Тільку ві Львові.
    Ховаймо на спід тягар наших бід,
    І в Штати нема чо тікати.
    Таж пиво у нас холодне, як лід,
    Дівчата солодкі, як мід.
    Якби ще десь раз я вродитисі вмів, то
    Тільку ві Львові.
    Так люблю той Львів, що бракує ми слів,
    Львів то є Львів.
    На світі є Відень, Гонконг і Нью-Йорк,
    Я ж нігди туди не поїду,
    Бо зроду не схильний до хибних думок,
    Зі Львова я ані на крок...
     
    • Подобається Подобається x 6
  3. A_l_e_x

    A_l_e_x New Member

    файні батярські пісні? ну мабуть не це що Ви процитували, насправді файні це мовою оригіналу, а не спроби допасувати переклад до музики, для прикладу оригінал
    Tylko we Lwowie
    Niech inni se jadą gdzie mogą gdzie chcą
    do Wiednia Paryża Londynu
    A ja się ze Lwowa nie ruszę za próg
    ta mamciu ta skarz mnie Bóg

    Bo gdzie jeszcze ludziom
    Tak dobrze jak tu?
    Tylko we Lwowie!
    Gdzie śpiewem cię tulą
    l budzą ze snu?
    Tylko we Lwowie!

    l bogacz, i dziad
    Tu są za pan brat
    l każdy ma uśmiech na twarzy..
    A panny to ma
    Słodziutkie ten gród,
    Jak sok, czekolada i miód...

    l gdybym się kiedyś
    Urodzić miał znów,
    To tylko we Lwowie!
    Bo szkoda gadania,
    Bo co chcesz, to mów
    Nie ma jak Lwów!

    Możliwe że więcej ładniejszych jest miast
    lecz Lwów jest jedyny na świecie
    i z niego wyjechać ta gdziesz ja bym mógł
    ta mamciu ta skarz mnie Bóg

    ref :Bo gdzie jest na świecie tak dobrze jak tu itd
     
    • Подобається Подобається x 5
  4. Jazzmanko

    Jazzmanko Well-Known Member

    Ну, тут вже, як в тому анекдоті: "Хум хав" ;)
    Для мене файними вони є на рідній мові (чи то пак, на ґварі?).

    О! Ґвара - ось що дав Львів людству!:bazar:
     
    • Подобається Подобається x 5
  5. Полковник

    Полковник миється в бані

    Естественно, что Львовскому людству.
    Их теперь мало кто понимает.
    Из людства.
     
    • Подобається Подобається x 3
  6. A_l_e_x

    A_l_e_x New Member

    ті скромні переклади це аж ніяк не ґвара, знову ж це наступна спроба зробити все, що було у Львові, перед війною і далі суто українським, в ґварі були перш за все польські слова, а вже потім суміш решти, тобто українську (тоді називали русиньскі), німецькі, жидівські і інші-
    Ось маленький словничок http://www.stankiewicz.e.pl/ludobojstwo/lwowska_gwara.html
     
    • Подобається Подобається x 3
  7. Svjato

    Svjato Well-Known Member

    Вітаю вас в меншості! :)

    ---------- Додано в 14:16 ---------- Попередній допис був написаний в 14:08 ----------

    А мені пасує пісенька ,навіть, якщо їй 5 хв. би було. Однаково у Львові написана...:good:
     
    • Подобається Подобається x 1
  8. Jazzmanko

    Jazzmanko Well-Known Member

    Бачте, Ви навели SŁOWNIK BAŁAKU LWOWSKIEGO

    То все-таки БАЛАК і ҐВАРА - одне і те ж, чи ні? Бо знайшов я й такі міркування:

    http://uk.wikipedia.org/wiki/Львівська_ґвара

    Мені здається, зрештою, ґвара, як кожне арґо - то лише "надбудова" над певною основною мовою, вкраплення в неї певного набору жаргонізмів та певної манери мовлення. Тому ґвара в устах львівського українця, поляка чи єврея, думаю, звучала по-різному.

    Так, наприклад, для поляка слова байстрюк (bajstruk), брехня (brechnia), та інші українські запозичення (з наведеного Вами словничка) були жаргонізмами, а для українця - ні.

    Тому наведена мною і Вами пісня Вайди - Фоґельфінґера у варіанті Віктора Морозова, можливо, відображає ґвару такою, як нею послуговувались львівські українці? Тому мені, львів'янину-українцю, вона цілком подобається.
    Зрештою, як кажуть, на колір і смак...;)
     
    • Подобається Подобається x 2
  9. VasMT

    VasMT Дуже важлива персона

    Це суржик широкого загалу...
    Це, (щоби точно передати думку) - фєня для батярів... Батяри - прототип сов. стиляг, відокремлена група осіб, відмінною рисою якої, вони ж вважали і в тому числі відмінність від загалу у мові...
     
    • Подобається Подобається x 1
  10. О.Ф.

    О.Ф. Well-Known Member

    дав Станіслава Лема, одного з найкрутіших письменників фантастів, по його мотивам Солярис зняли
     
а де твій аватар? :)