Римування

Всі вірять, що краса врятує світ,
А що є красивішим за весінній цвіт?
Так ніжно розквітаюча природа -
Чергова врятувати світ нагода.

Бриз - Каприз

 

а де ж слово "бринить?"

по стене ползет кирпич - муха тоже вертолет...

у спеку мрія лиш одна у мене
відчути зранку морський бриз
у хвилю смагагдову хочу я пірнути
хто ж виконає цей маленький мій каприз?

вічність - ніжність

 

Я хочу, щоб тривали цілу вічність
Мої до тебе щирі почуття:
Любов, повага і глибока ніжність,
Бо ж ти - єдиний сенс мого життя!

Перемога - Тринога

 

Святкують безталанні перемогу,
Поставивши Обранця на триногу,
Щоб міг він кожного побачить і почуть...
Що вдієш? Чєловєце суть.

ранок-сніданок

 

Віршик якраз до Ромкової теми "МуЗик?"

І мрію я, щоб кожен ранок
Чи хоче те вона, чи ні
Несла до постілі сніданок
Шикарна баришня мені


Бузок - Мазок

 

Роксоляно, з ким тобі файно тепер?
(Гадюкіни)

Буяє флора навесні.
Тульпан, півонія, бузок.
Буяє флора і в мені...
Жаль - не художника мазок
Увічнив спогад про бузок.


глибина-дивина

 

У травні відбуяв бузок,
І листя порохом припало.
Та досі квітне той мазок,
Що я на полотно поклала.

 

Про який мазок все-таки йде мова?

 

Про такий з фарби. То береться фарба (художня) акварель, чи олійна, чи гуаш, чи ще що і розводиться або водою, або розчинником на основі льняної олії (ну то вже від фарби залежить). Потім береться пензлик "чорная рєчька", підготовлене полотно і робиться мазок пензликом, потім ще і ще,- аж поки бузок не вийде. Отаке

---------- Додано в 01:31 ---------- Попередній допис був написаний в 01:07 ----------

Неначи річеньки чарівна глибина,
Мій подих зупинили карі очі...
Його у снах десь заховала дивина -
Той погляд, що його згадати хочу...

Ключі - Вночі

 

І знову бачу я вночі
Твої чудові сині очі
Від серця я твого ключі
Ховаю серед мрій дівочих...

Канделябри - Швабри

 

Хм.. Ви?.. ого..


---------- Додано в 14:38 ---------- Попередній допис був написаний в 14:34 ----------

Нуішо? Мене то не тойво, не засмучує

---------- Додано в 14:40 ---------- Попередній допис був написаний в 14:38 ----------

Файно, доречі.

 

Не обов'язково ж серед своїх. Серед її мрій.
Я - мужик. Чи МуЗик, як говорить Ромко. Ну хоча б мужичок, надіюсь ...

 

Знову раби зігнули плечі
В руках тримали свої швабри.
Поскільки був вже пізній вечір,
То їм світили канделябри.

Було готово все під ранок!
Прибрали все, старались люди,
Щоб заблищав розкішний замок.
Шкода, що працю їх забудуть.

Ось і тепер сучасний раб
Гне плечі, втративши надію!
А депутат до своїх лап
Гребе усе! А він це вміє!

То що, народе, щось роби!
Сама не прийде благодать!
Згадайте! Ви ж бо не раби!
Не варта руки опускать!

****************
самогонка - коногонка

 

Проплив по шахті білий парус
Моргнула оком коногонка
Пробігла ще бізонів пара
Не попускає самогонка...

********************
ручка - внучка

 

А за бізонами побігла внучка,
І полетіла ручка й ніжка
Бо у бізонів з бодуна
був настрій злий.

****************
борон - рай

 

А де слова для продовження

---------- Додано в 03:18 ---------- Попередній допис був написаний в 03:08 ----------

В гаю вбраний в свитину
ходить "борон"
Малює картину
для світських ворон.

****************
картопля - оркестра

 

Постійно міняючи акценти
краплі дощу танцюють
танґо
на брезенті,
і втративши невинність,
сльозами стікають вниз.

****************
вогонь - розпач

 

Страшенний розпач кожен раз мене долає
Коли вогонь в багатті тихо догорає,
Стає все важче іскрам відриватись від землі
І тоне світ в тяжкій нічній імлі...

доярка - кавоварка