"Рідна абетка" збирає гроші на друк на сайті Спільнокошту

Вітаю! Мене звати Юлія Сирих. Я авторка нижки "Рідна абетка". Ми збираємо гроші на видання книжки на сайті Спільнокошту. Надрукований лімітований наклад буде передано безкоштовно дитячим закладам України.



"Рідна Абетка" - це абетка та міні-енциклопедія українських символів для дітей.

Пропоную зробити добру справу та долучитися до кампанії - як грошима, так й репостами. За свої внески доброчинці можуть отримати паперову книжку з цього лімітованого накладу (на ньому буде примітка, що його надруковано спільнокоштом). А також є особлива винагорода: можливість записати своє ім'я тиу книжку на сторінці з вихідними даними.

Докладно про лімітований наклад "Абетки" та особливу винагороду:
Сигнальний примірник "Рідної абетки" та таємнічка цього лімітованого накладу / Спільнокошт

Підтримати проект можна на сторінці, настиснувши "Фондувати": Рідна Абетка - народжена вільною / Спільнокошт

Дякую за вашу увагу та сподіваюсь на вашу підтримку, як гривнею, так й репостом.

З повагою,
Юлія Сирих,
авторка

 

Перейшов за посиланням:
"Сигнальний примірник "Рідної абетки" та таємнічка?? цього лімітованого накладу
Привіт!
Цей робочий тиждень ми почали з приросту на 5% (з п'ятниці), і це чудово! Вже 20% зібрано! Дякую всім доброчинцям за вашу підтримку! Сьогодні я покажу вам світлини сигнального примірнику - він приїхав до мене зовсім нещоднавна, й це його перша фотосесія (доречі, дякую маленькій Катрусі за реквізит).
На сторінці проекту ви вже бачили фото абетки - це фото міні-версії книжки, що я надрукувала вдома (формат А5). Таку книжку ви також можете зробити вдома, надрукувавши свою електронну копію (тоже фондуйте та отримуйте ). А глянсова обкладинка - це фотопапір. Одже, кожен може зробити свою абетку сам за допомогою кольорового принтеру та степлеру.
А ось велика книжка. У порівнянні з самодруком - просто гигантська Цю абетку надрукувало видавництво Мімолет "на потребу", або "on demand", щоб ми могли побачити, якою вона буде з типографії. Гладеньки сторінки, білий папір, яскраві малюнки - я дуже рада бачити свою "дитинку" такою А теперь про один невеличкий секрет цього накладу, на який ми збираємо гроші. Він буде лімітований, а це означає, буде трохи відрізнятися від того, що продається зараз "on demand". "
У тексті мною відмічені слова з помилками.
Я не читав Вашої абетки. але чомусь думаю, що і там не все гладко.
Ви пишете, що недавно почали писати по-українськи. Це добре. Але виходити "на люди" мабуть ще не час. Особливо на дитячу аудиторію.
І ще насторожує:
"МИМОЛЕТ - ЭТО МИЛЛИОНЫ ЧИТАТЕЛЕЙ СО ВСЕХ СТРАН МИРА
Мимолет — первое в Рунете книжное издательство по требованию".

 

Дякую за ваші зауваженя! Пост у блогу я зможу виправити. Абетка перевірялась більш прискіпливо й неодноразово, ніж цей запис (хоча перед великим друком теж будемо ще раз усе перевіряти). Щодо друкарні Мімолет - цей слоган не я вигадала, але вони знаходяться в Україні.

 

Точно саме так?

@Julia Syrykh, скажіть чесно, будьте ласкаві - Ви вдома і з друзями переважно якою мовою послуговуєтеся?

 

а що Вам не сподобалося?

 

Те ж, що й @iso.

Та й "в блогу" теж.

 

а Ви вже збиралися гроші перерахувати?

 

Еге ж))) Треба їх мати.

Ну, вони, вроді й є, але зайвих точно нема((( На жаль...

 

Взагалі то, й справді, дивно, що людина, яка не володіє українською, узялася видавати українську абетку для дитячих закладів. Якось тривожно за українське майбутнє наших дітей.
Саме в цю тему: вчора почали читати твір, що завдали у школі з української літератури. Авторка Галина Малик (ніколи не чула про таку, в інтернеті читаю, що українська письменниця). Назва твору "Злочинці з паралельного світу". Герої цього дитячого оповідання вживають у спілкуванні таки слова і обороти, як: "чувіха", "засрані порядки", "падла", "не пісяйте кип'ятком, чуваки", "подтірать задніцу", "затули писок"... це що пригадалося відразу.
Передається пряма мова одного з персонажів, що розмовляє російською, з орфографічними помилками. Дуже ріже око весь час вживане "нащот", і ще багато різних русизмів...
Ветеринар дозволив померти пораненому собаці через те, що у дітей не було баксів, заплатити за лікування...
Я не знаю, на кого розрахована ця книжка. Я розумію, що безпритульні діти, або в яких батьки неотесані кугути, ще й не такі слова вживають. Та моя дитина ніяковіє читаючи. Доводиться весь час коментувати помилки, вчинки героїв.

 

Я того не знаю, бо мої діти вже повиростали зі шкільного віку. Але, таки тривожно за підростаюче покоління.....

 

Прочитала саму абетку - мені сподобалося. Я б своїй дитині таку купила.

 

Поки мене не було, тут з'явилося стільки відповідей! Проте, тепер я знаю, де мені слід шукати коректора для книжки Я можу пообіцяти, що якщо ми зберемо необхідні кошти, текст буде ще раз перевірено перед друком.

Я розумію сумніви форумчан, недовіру, підозри, тощо. Мовляв, "Як вона узагалі-то насмілилася, вона ж не носій мови!". Але я працюю над собою щоденно, намагаюсь робити добрі справи, вчу дітей головному - бути українцями, незважаючи на обставини.

Як ви знаєте, значна частина України розмовляє суржиком. Десь він більше схожий на українську мову, десь на російську (у моєму регіоні більше російських слів з домішкою українських). Тож багатьом з нас, що не сказали свої перші слова українською, потрібна купа внутрішніх зусиль, щоб ставати кращими у мові, коли немає з ким поговорити літературною українською.

Я вдячна тим, хто вказує на помилки, хоча це б'є по самолюбству, чесно сказати (я була більш впевнена в собі, можливо трохи самовпевнена). Але цей досвід - цінний досвід, що підказує мені, де я недовчилася, на що слід звертати увагу.

Й ще раз закликаю підтримувати проект, якщо він вам сподобався. Зі свого боку я зроблю усе можливе, щоб він відбувся.

 

Це не вирішальне.Не носіями української мови були і Катря Гриневичева, і О Кобилянська, і М Вовчок... Ідеї, талант і праця. А ще немаловажним - знайомства ...

 

Приємно здивований Вашим, таки, аж занадто адекватним дописом. Звичайно, думка якогось заштатного форумчанина не є якоюсь важливою, але після допису 12 Ви в моїх очах виросли. Дійсно. Звичайно, якщо це написано щиро.

Ммммммммм...... Як на мене, то має місце не лише суржик, а таки суміш суржика з діалектом. Мені, чомусь, так видається.

Якщо Ви себе вважаєте трохи філологом чи лінгвістом, то погодитеся, що в різних місцевостях і суржики різні. Якось так... Маю надію, що Ви мене зрозуміли.

А про діалекти ми вже якось тут балакали. І я цитату з Винничука давав. Якщо потрібно, то спробую її ще знайти)))

 

Але я вже готовий вказати, що працювати в цьому напрямку можна ще більше. Наприклад, українізувати свою сторінку Вконтакті. Для початку саму мову сторінки перевести на українську (якщо не зрозуміло, це там, де у Вас на сторінці пише "Семейное положение - замужем", а коли я зі своєї сторінки дивлюся на Вашу, то читаю "Сімейний стан - заміжня" і т.д.). Це перше. А друге ж зразу - свої прізвище та ім"я українською там написати.

Ну, а далі вже й на стіні почати дописувати співучою-солов"їною, а не якимось нарєчієм (маю надію, що Вам відомо, як називалося ПЕРШЕ видання словника В.І.Даля).

 

Абсолютно згодна щодо діалектів - мова жива й неоднорідна, у кожному регіоні є свої відмінності від літературного зразку. Деякі місцеві відмінності, особливості вимови, роблять мову більш яскравою та виразною.