Революція гідності, рік по тому. Що змінилось в нас?

ми отримали кааліцію. Шалені темпи перетворень у нас...

 

Ті, хто на Майдані домагалися зменшення зарплат депутатам і таки домоглися, тепер, ставши депутатами, кричать, що зарплати депутатам треба збільшити.
Ті, хто боролися за негайне скасування депутатської недоторканості, ставши депутатами кажуть, що поки не можна цього робити щоби не було політичних переслідувань.

Актори нові - п"єса майже та сама.

 

Ціни зросли і зростають як на дріжджах, номінально зарплати зменшилися відсотків на 20, а купівельна спроможність в 2 і більше разів. Щоденно повідомляють про загибель наших солдатів і мирних жителів, щотижня у Львові ховають героїв. І найстрашніше те, що люди вже починають потихеньку звикати до тих страшних новин і миритися Спочатку хвилювалися і плакали коли почули про загибель одного, а тепер коли чують що за добу загинуло "всього лиш троє", до вважають що то непогано.
А так, в загальному, в кращу сторону нічого не змінилося.

 

Зросли ціни на комуналтні послуги
Зросли ціни на продукти, одяг ліки та ін. Речі першої необхідності
Зросли ціни на все
Іноземні знайомі ставлять під сумнів свою поїздку в Україну
Погіршилися умови видачі віз в Польшу
Погіршилась кріміногенна ситуація у місті
Впали продажі - зменьшилась зарплата
Від економії газу (вимикали опалення) в деяких місцях пішов у квартирі грибок
Живу в очікувані повної Ж..пи, запасаю консерви, крупи,цукор сіль і т.п. продукти довгого зберігання.
перестав копити гроші бо не довіряю банкам, після проблем дельтою, ваб банком . Під матрасом теж не зберігаю бо квартирні крадіжки зросли значно.
Втратив частину заощаджень бо мав гривневий депозит з часів по 8 грн.
Розчарувався у шоколадному зайці після оголошення всіх отих перемирїв.
Загасив у собі пориви йти на фронт, бо зрозумів що війна ведеться не для перемоги

 

Хто в очікуванні чого живе - те й отримає. Ніякої високої матерії.

 

Спілкувався із колишньою з Донбаса , інтелегентка ВУЗ програміст, англійська на середньому рівні, стаж роботи в великій компанії, тато науковець , брат теж. Вона не хоче жити вУкраїні - 100% сеператистьскі натрої. Спілкувався з родичами з рф - позаздрив розміру зарплат, пенсій. Польща мені вже 5-7 років не дає сталого побиту хоча теоритично жодних перешкод нема ба навіть покращуючі фактори є, адвокат писав купу листів в купу польських установ - результату ніц. Запрошують родичі зРФ є там робота по моїй спеціальності - з/п казкова в три чотири рази більше ніж я можу заробити тут бо тут по моїй спеціальності роботи нема більш ніж 2000 грн, відсутність громадянства рф стримує , з патріотичних міркувань поки що не хочу просити громадянства рф.

 

Ну і дарма. Давай, рішайся.

 

Dzeko, там не так легко з громадянством

 

Головне почати.

 

Ви так думаєте? В Криму легше отримати, ніж неотримати.

 

твої родичі тупі валянки. бо щоб тобі отримувати казкову зарплату по спеціальності громадянства рашки не потрібно. А про рашкованську зарплату і пенсії плебсу не завидуй,бо з тим повна жоп а.$200/міс і то і то
По сабжу ніц не змінилось,тільки нерви собі з"їв ,бо напалму на даунбасолугандонію ще не налили і видать не нальють

 

Пів-Львова таких Мильників. Давай хорошу зарплату - і побіг в Рашку з підскоком. Там став рузкоязичним, і став поживати, добра наживати.

 

У мене нічого не змінилося. Змінилося все те, що й у всіх.
А те, що ми зараз переживаємо майже всі пережили, поляки в тому числі.

Політика Порошенка - нормальна, хоч і не бездоганна. А після антибіотиків зразу легше ніколи не настає.

 

Маленька, але ще є віра в наших рульових. Вони порядні зволочі, але де взяти кращих? Ми мусимо пережити цей період. Час лічить...

І не дай Боже ще одного Майдану...

 

Часом в голові виникає думка, що нас черговий раз кинули. Дай Боже помилятися.

 

В мені нічого не змінилось. Я як був русофоб і шанувальник європейських цінностей - таким і залишаюсь.
І все навколо ніби спеціально щоб мене втішити - справжня революція, війна з Росією, в Києві так комфортно жити стало, все навколо національне, антиросійське око пестить.