Сьогодні прогулянка в районі вулиць Липинського та Лінкольна. Давно не бував у цих краях, а нещодавно почув, що там багато чого змінилося останнім часом на краще та вирішив піти та побачити це все на власні очі. 1. Зупинка біля другої автостанції зустрічає пасажирів купою кіосків та розбитим тротуаром. 2. Видно, що колись всі ходили від зупинки навпростець попід деревами, але потім хтось суворий вирішив "заборонити та не пущати" та поставив чорно-білий паркан. Тепер всі йдуть вузьким тротуаром прямо біля дороги. 3. Дехто таки скорочує, але опиняється у незручному становищі. 4. Сама ж друга автостанція після реконструкції називається Автовокзал Північний і за стилем дуже схожа на ринок Південний. 5. Як на грудень, на вулиці незвично багато роверистів. 6. Все довкола спонукає до написання посту про поганий Львів. 7. Нова вулиця, яку нещодавно збудували довкола Епіцентру. Пішли, роздвимося її зблизька. 8. Перехід. В очікуванні ожеледиці по всьому місті розсипано купи піску. 9. Ширина тротуару ніби натякає, що нашої появи тут майже не чекали. 10. Такий люк може стати неприємною несподіванкою для незрячої людини. 11. Цікаво, які ще причини крім економії плитки призводять до появи цих смуг неораного чорнозему? Вони ж слугуватимуть джерелом бруду та місцем концентрації сміття, яке звідти нормально не вимітеш. 12. 13. Далі майже серпантин. 14. Дивні барикади позаду Фуршету. 15. Суворий побут далекобійників. Завжди було цікаво, чому транспортні компанії та логістичні центри так часто базуються в якихось пердях з максимально роздовбаними дорогами, на яких можна легко загубити двигун. 16. Бічна сторона виставкового центру Лемберг. 17. Тротуар. 18. Експо-центр Лемберг з великою помпою відкрили 2008 року, однак після проведення кількох заходів тут все заглохло через вкрай незручне розташування. 19. 20. Парковка біля Епіцентру. 21. Мабуть, ці беззмістовні газони лишають спеціально для того, аби було звідки братися бруду та пилюці. 22. Та щоби було де натягувати сигнальну червоно-білу стрічку. 23. 24. На вулицях довкола буяє всепоглинаючий пиздець. 25. Прямо на моїх очах сталася аварія. Кілька машин, що їхали паралельно, намагаючись втиснутися у одну смугу, не вмістилися на ній та зачепили одне одного. 26. Почалися розбірки. Найбільш обуреною була пасажирка таксі у леопардовому пальті. 27. Водія фургона подряпини на дзеркалі таксі не надто вразили. "Короче, я їду на Торпедо, закриваю машину, а ви, як хочете, їбіться тут" - резюмував він. 28. Кіоски довкола автостанції. Є де закупитися перед дорогою. 29. До речі, вздовж вул. Липинського протікає у колекторі Полтва, яка час від часу розливається та заболочує місцевість. Фантазую про те, щоби відкрити її тут, почистити та зробити нормальтну набережну. 30. Велодоріжка вздовж Липинського. 31. 32. Вул. Промислова. 33. Ще зимові роверисти. 34. На Липинського підвищена концентрація автодилерських центрів. Нещодавно відкрився магазин Ауді. 35. На частині вулиці немає тротуару, тому доводиться йти велодоріжкою. 36. Про це місце я колись вже писав. 37. Пройти з вул. Лінкольна, де знаходиться багато житлових будинків до паралельної вул. Липинського, якою ходить багато маршрутів громадського транспорту можна лише у кількох місцях. Ось одне з них. 38. А ось ще одна стежка. Теж не надто облаштована. 39. Посред всього цього стоїть будівля італійського архітектора Маріо Ботти. 40. Порівняно з травнем стало більше газону. 41. Йдемо далі по вул. Лінкольна. Тротуар раптово обривається. 42. Стежка натякає, що пішоходи тут таки трапляються. 43. Заходимо у двір новобудови. 44. Ну як, заходимо... Просочуємося. 45. 46. Прийшов я сюди не просто так, а поглянути на громадський простір, який тут облаштував підприємець спільно з районною адміністрацією. 47. Називається це діло "парк Липневий". 48. Хоча поки парком це все назвати дуже важко. 49. Дітям пропонується бавитись в пісочниці та гойдатися на гойдалках. 50. Батькам пропонується сидіти на лавочках. 51. Можна також погуляти по кривих траекторіях. 52. Та по доріжках, вкладених вишиванкою. 53. Більше не пропонується нічого. 54. Окремо потішило, що у парку, який призначено для гуляння з малими дітьми, немає жодного пониження бордюрів. 55. Поки мами з візками пристосували для підйому на бордюр палети, на яких привезли тротуарну плитку. 56. Пандус на вї'їзді на територію теж цікавий. Особливо весело тут має бути в ожеледицю. Хоча чого я, в ожеледицю всюди весело. 57. Йдемо далі вулицею Лінкольна. 58. Бачимо відремонтований тротуар. 59. Благоустрій біля новобудови. Суворй та безжальний. 60. Для пішоходів залишили цілий метр, все решта - парковка. 61. Хоча, під вікнами лишили типу газон. 62. Коли робив ці фото, з будки виліз охоронець та почав кричати, що ходити тут та фотографувати не можна, бо це "частна територія". 63. Неділя. В церквах аншлаг. 64. Кінець рейок. 65. Хтось вирішив прихватизувати собі кілька паркомісць, відгородовши їх ланцюгом. 66. Хтось переступає, інші обходять. 67. В декого варіантів особливо і нема. 68. Імперська парковка. 69. Вул. Панча. 70. Паркан біля новобудови. 71. Ще паркан. 72. Сміттєпровід. 73. Сходи. 74. Слава Швеції! Вікінгам слава! 75. Пеньки. 76. Ось така прогулянка. Вибачайте, що так багато фоток - шось занадто розігнався. Дякую всім за увагу. Оригінал публікації...
уявіть спочатку Полтву , закриту в колектор, де крім помиїв і гімна, води майже нема, і повірте, вам перехочеться її відкривати. Шоб в тому переконатись, зверніться до львівських дігерів.. http://explorer.lviv.ua/forum/
Матінко, чорний безпросвітній совок. Тому насілєнію тільки і введи безвізовий... Подібну Розруху бачив хіба що в Белізі, чи в Нікарагуа, Гондурасі - і то подекуди ті бананові краще виглядають. Дупа, повна дупа, порядку ні вони не застануть, ні їхні внуки. Понаставляло бидло своїх тачок коло церкви, я в шоці п"ємонт.
Це - факт. А причина? Таки в головах? Шо за порнографiя не зрозумiло. Порядок на тому пятачку наводиться за лiченi години - навiть не пiв дня! Якщо мiськi властi просирають - мешканцi органiзовуються. Також тi туплять - монахи бiля себе хай порiшають. Та шо там рiшати - най би пiп пiд час казання бодай заiкнувся... Але таке.... Просто розруха не лише в довкiллi - вона в головах таки. У всiх.
Наше місто, наскільки я його пам'ятаю, завжди було чистим і прибраним. Коли їхав маршруткою, то побачив у районі новобудов позолочені купола церкви. Тож не бачив їх тут ще нещодавно... Тому ввечері вирішив поцікавитися, що ж там таке... Новий район новобудов росте на очах - майже приватний сектор. Будинків десь під сотню. Не скажу, щоб як у Межигір"ї, але тут на жигулях не їздять. Все б нічого, радо, що хтось живе добре. Але зайшовши за район, побачив штучне урвище, завалене рештками будівельного сміття. Колись в цьому районі були людські городи, і наш в тому числі, тому знаю, що там не було сміттєзвалища. Дивно, що люди мають грощі на шикарні маєтки, а не можуть взяти самоскида і вивезти після себе сміття... І радий, і сумний... Мої очі - не тільки мої очі. А років з десять тому жив на Куренівці у Києві. Там люди ще пам'ятають ту трагедію із поплюженням Бабиного Яру і злодійського відношення до природи, коли сотні людей загинули від прориву дамби. Люди ні про що не думають, бо мабуть живуть, як не у себе вдома. Хто ж буде смітити там, де живе?
