Про спасіння-2

зазомбована людина - передбачувана.

 

Для чого спілкуєтеся з зазомбованою людиною?

 

До зустрічі!

 

На мій погляд, протестантська віра догматична, що забороняє інші трактування, цитати, які суперечать протестантським догматам, ігноруються... Levko, друже, я не хочу футболитися цитатами з біблії. Це непродуктивно. Просто перед читанням св.Письма помоліться до св. Духа, Господа животворящого, що від Отця і Сина виходить, і все стане на свої місця. Може, допоможе притча про зерно, може, про тих, хто пророкували, бісів виганяли і чудеса творили? Не знаю...

 

Дякую, wlad. Обов"язково!

А що має стати на свої місця?
Тобто, що не на місці на вашу думку?

 

Сподобалася розповідь цього грекокатолицького священника, який дуже доступно говорить про суть спасіння.
Побільше би таких священників.

Себастьян Тегза
Вчора о 18:36 ·


"ХТО БУВ РОЗП'ЯТИЙ ЗА ВАС,
ІСУС ХРИСТОС ЧИ ПРЕСВЯТА ДІВА?"

Хочу поділитися серією реальних свідчень людей з народу, яких знаю особисто і яким мені довелося благовістити Євангеліє. Сьогодні розповім про одну жінку зі звичайного закарпатського села.
Як звичайно, розпочала вона розмову зі своїх побутових проблем. Якась серія негараздів у родині, так наче пороблено. "Що робити, отче?" В такому випадку я ЗАВЖДИ з'ясовую чи людина примиралася з Богом чи живе під Його гнівом, чи вона повірила в жертву Ісуса Христа чи надіється на свої добрі діла. Я спитав: "Чи ви усвідомлюєте, що ви грішні перед Богом, і це найважливіша ваша проблема, перед якою ваші негаразди є просто дрібницями?" Вона дуже щиро зі сльозами відповідає: "Так, грішна, дуже багато було в молодості." Наступне моє питання було таке: "Як ви думаєте, на якій підставі Бог мав би відпустити вам гріхи?" Вона дуже щиро і сокрушено каже: "Я хожу в церкву, я молюся, хожу на молитву матерів, сповідаюся. Я тому і почала ходити в церкву, щоб вимолити свої гріхи." Я навів їй простий приклад, як би виглядало в суді, якщо б злочинець почав перераховувати якісь свої добрі справи, щоб переконати суддю не зараховувати йому його провину. Запитав, чи на її думку Бог є справедливий і чи є Його справедливість досконалою. Вона просто і ясно, без найменших обурень сказала, що однозначно - Бог справедливий і непідкупний, на відміну від людини. Тоді я її питаю: "Як ви думаєте, Ісус був невинний чи заслужив таку кару?" Вона трохи починає розуміти до чого я веду і каже: "Невинний!" Тоді вона розплакалася. Мої слова зачепили її за живе і вивели назовні серйозну проблему цієї жінки. Майже з розпачем і з плачем вона каже: "Отче, я не можу так до Ісуса Христа підходити. Я люблю Пресвяту Діву, я розмовляю з нею в своїй душі. Мені здається, що Ісус Христос мене би не прийняв. А Пресвята Діва, я так відчуваю, мене краще розуміє, вона мені якась ближча." Жінка говорила дуже щиро. Я запитав: "Скажіть, а хто був розп'ятий за вас, Ісус Христос чи Пресвята Діва?" Жінка дуже щиро каже мені: "Отче, я кажу так як відчуваю." Її щирості слід віддати належне.
Отже, жінка роками ходить до церкви і це відчуття тільки укріплювалося, а утіхи в Євангелії душа не знаходила. Тоді я став їй роз'яснювати суть Євангелія: що таке Божа святість і що таке наш гріх, яке наше положення перед Богом. Я пояснив їй Божий гнів і Божий суд. Тоді показав їй значення смерті Ісуса на хресті. Кажу їй: "Якщо Він невинний, тоді за чиї провини Він поніс кару?" На це у відповідь звучить майже сакраментальна і найабстрактніша фраза, яка тільки можлива в релігії: "За наші!" Але ж явно, що вона в це ще не повірила. Розуміючи це, я уточнюю: "А за ваші?" Вона несміливо каже: "Виходить, що і за мої." Сказавши це, вона ще не повірила, але вперше в житті наважилася думати сміливо і застосувати до себе жертву Христа. Я кажу їй: "Якщо ви усвідомлюєте свою провину перед святим Богом, своє безнадійне положення перед Божим судом, якщо ви не плекаєте іллюзій щодо своїх власних спроможностей спастися своїми стараннями і вірите, що Ісус помер на хресті, як невинний за винних і всю свою надію ви покладаєте тільки на Нього - тоді вам одразу пробачаються всі ваші гріхи і вам зараховується все те, що зробив Ісус Христос!" Потрібно було бачити обличчя цієї жінки, яке світилося від радості і виблискувало сьозами. Це було обличчя людини, з плечей якої просто сповзли релігійні тягарі і благе Христове ярмо принесло їй свободу і радість.
На закінчення я дав їй такі рекомендації: "Вам потрібно відкласти в сторону Пресвяту Діву і подружитися з Ісусом Христом. Ідіть під хрест. Не фізично. Умом. Серцем. Приступіть до Нього, як до єдиної вашої надії й утіхи. Читайте Євангеліє. Віруйте в Євангеліє. Пізнавайте Євангеліє. Якщо ви будете вірувати в це, ви спасетеся. Тільки віруйте в Євангеліє!"

 

@Levko, колись давно, до нас ходив один чоловік. Він не палив, але міг добре хильнути оковитої. Він приносив нам то шматок сала, то дерті або зерна і міняв їх на горілку, для своїх друзів. Йому завжди казали, щоб покинув пити, бо в тебе багато проблем - жінка розлучилась з ним, дочка в подолі принесла, дім навпіл перемуровали.
Але, як кажуть - бійся бажань своїх. Він пішов та й закодувався. В нього все стало добре - мир у сім"ї, гарне господарство, свині, корова, вже дві машини... Але не стало тої веселої та життєрадісної людини,. Тепер я бачу заклопотанного Мужчину, якому немає часу поговорити зі мною, отримали жадібну і хмуру людину. Нащо його переробили?
Але є інший приклад. Одна дівчина пила, палила, гуляла, крала та об'їдала рідних, бо їла з холодильника не своє, ніколи не розмовляла добре і фиркала на всіх. Але їй дали 1500 грн, на які вона закодувалася і знайшла нове життя. Покинула погані звички, знайшла хлопця, родила дочку, повністю змінилася. А саме неймовірне - дзвонить бабі і питає, що їй робити, коли до неї приїздять подруги тестя та об'їдають її та його хлопця, бо їдять з холодильника те, до чого не мають відношення... Дай їй силу і терпимість витримати те саме, що вона колись сама робила по відношенню до інших.
Мало того, щоб повірити, треба ще й розкаятися і довести, що змінився на краще

П.С. Коли людина наважується покинути курити за своїм бажанням, то головне в цьому... Полюбити людей, які б вони не були (хоча б у думках). Бо коли мене запитали:-"А ти не злишся, коли покинув палити? І нічого не дратує?" Кажу:"Ні". Я спокійний і не тягнуся заспокоїти себе якимсь смердючим димом на чиєсь "діставання".

 

Вай-вай. який неосвічений народ, що нездатен зрозуміти найпростішого: Боблійне "спасіння" не є спасінням організмів від проблем!

 

Я зауважив ще одну цікаву річ.

Майже всі протестантські течії базують свою діяльність на внутрішньому штучному позитивізмі. Цей позитивізм не є стільки наслідком того, що людині дає Бог (кожній людині), скільки людська установка. У догмах баптистів та протестантів є намагання викинути все, що може викликати певні зобовязання перед Богом, співстраждання, розуміння власної нікчемності і глибини власної гріховності перед Богом, натомість накладається всякий безапеляційний позитивізм, який межує з нерозумінням певних моментів у Біблії. Наприклад, люблять стверджувати: я народився згори. Хто тобі сказав, що ти народився згори? Та я сам собі й сказав. Це "круто", звичайно. Згадується притча, як один чоловік, що був покликаний на гостину до царя, але мав брудну одежу. Він був певний, що він вартує бути гостем, а виявилося, що він принизив тим господаря і був відісланий у пекло. Цей позитивізм відірваний від реальності. Він заспокоює людину у грісі, тому є небезпечний.
Дуже часто протестанти і баптисти вживають таку фразу: Бог - Тато не може таке зробити своїм дітям(мається наувазі щось зле з точки зору людини). Тобто отаке, ніби як правильне твердження, але насправді, це є маніпулювання, яке говорить людина САМА знає, що Бог може, а чого не може виглядає по-дитячому наївно і, звичайно, відірване від істини.

 

Навернення людини до Бога!
Або народження її згори!
Чудове пережиття!!!!
Я свого часу пережив подібне як цей священник дуже сильно!!!