витяг із богословських лекцій Людина, згідно з Бут.1, 26; 9, 6, створена на образ і подобу Бога. Образ є онтологічною основою природи, основою буття, даного людині як умова до життя і діяльності у світі, але є він також і метою, кінцевим результатом розвитку людства. Подоба є свобідною реалізацією образу. Наскільки образ є об’єктивною основою, настільки подібність є суб’єктивною, особистою основою, завдяки якій прагнемо до обоження. Обоження є онтологічною основою, тому благодать є природним чинником в структурі людини. Природа і благодать не суперечать одне одному, але виражають зв’язок людини з Богом. Макарій Єгипетський стверджував, що між Богом і людиною існує найтісніший родинний зв’язок. Отже, людина онтологічно бере участь в тому, що Боже. Людина не була створена як автономна та самодостатня істота. Щоб існувати в Богом, постійно потребувала допомоги – благодаті. Можемо сказати, що природа містила в собі вроджену потребу в благодаті і в цьому сенсі благодаті є співприродна, є постулатом свободи. Благодать для людини є чимось природним. У православному богослов’ї природа і благодать не виключають одне одного, але взаємно доповнюються. Людина одночасно є сотворінням і не-сотворінням, абсолютним у відносному і відносним в абсолютному. Вона є живою антиномією, протиріччям. Як Божий образ вона формально має природу Божества, є богом in potentia і тільки завдяки цій божественній потенційності спосібне до „обоження”. Ані воплочення, ані обоження людини не були б можливими, якщо б сама природа не була б Богоподібною і здатною прийняти Бога (Богоприїмною). І якщо в Боголюдині дійсно „перебувала тілесно вся повнота Божества” (Кол 2, 9), вже в цьому закладено, що людина має повний Божий образ. І якщо Господь Ісус воплотився в людину, а не в одного з ангелів, при всій їхній близькості до Божого Престолу, то і це є доказом, що повнота Божого образу належить тільки людині, і її не мають навіть небесні сили. (Пс. 8:5-7). Григорій Палама стверджував, що в своєму бутті на образ Бога людина перевищує ангелів, але уступає їм в подібності, яка є в ньому слаба і непостійна (...). Після гріха ми не перестали бути подібні на образ Бога, але втратили подібність. На Сході вираз „на образ” означає вільну волю людини, його розум і моральну відповідальність, тобто коротко кажучи, все те, що відрізняє людину від інших сотворінь і завдяки чому людина є особою. Але образ означає щось більше, бо створена на подобу Бога людина є з його родy (Ді. 17, 28). "Будьте як боги": маючи в собі образ Божий як повторення Первообразу. Образ Божий це є дар Божий даний кожній людині, який виражається в здатності бути причасником Божественного життя. Подоба – вияв цього дару в житті людини і як вона реалізується. Більшість отців і сучасних богословів розрізняють подобу та образ, хоча деякі не робили такого розрізнення – Атанасій та Кирило. Отці говорячи про те, що таке „на образ Божий в людині”, уникали того, щоб дати формальне визначення цього поняття. На відміну від інших сотворінь людина може бути учасником у Божественному житті, стояти перед Богом лицем у лице. Спілкуватись з Богом може не що, але хто, тобто особа. Тому можна сказати, що образ Божий в людині полягає передовсім у тому, що людина є особоюі в цьому безособистісному світі вона одна є особистісним образом особи Бога. На відміну від східної традиції, західня схоластика відійшла від такого розуміння богоподібності і образ Божий в західньому богослов’ї почали відносити до духовних властивостей природи, таких як свобідна воля, розумність, незалежність. Риси Божого образу у людині Назагал Отці згідні, що образ Божий є здатністю (спроможністю) людини віддзеркалювати досконалість Творця. Світ так само відбиває досконалість Творця, проте людина віддзеркалює Божественне в досконалий та особливий спосіб. Творіння показує нам сліди Творця, а образ особи Творця є тільки в людині. Бог є абсолютний розум, людина та само є розумним сотворінням. Бог єство духовне – людина також має у собі складову частину – душу. Бог вічний, відбиттям вічности в людині є безсмертя. Бог є Сотворителем – людина також має творчі спосібності хоча на відміну від Бога творить не з нічого, а з матеріалу. Бог керує світом, і людина також отримала царське достоїнство, покликана керувати Вселенною. Риси Божого образу деякі Отці і Вчителі Церкви бачили в розумно-духовній природі людини як „розумного буття” (грец. zoon logikon). „Наш ум... родствен (споріднений) Богу, он служит умственным образом Его”, – говорить Оріген. „Мы сотворены по образу Создателя, имеем разум и слово, которые составляют совершенство нашей природы”, – пише святитель Василій Великий. Чи тіло є образом Божим? Святий Василій вважає, що ні. Бог є Дух, і образ Божий повинен бути духовним. Однак, згідно святителя Фотію, патріярха Константинопольського, тіло, як і всяке сотворіння Боже, носить на собі відображення Творця: „Человеческое тело, как и душа, есть художественное изделие Его (т.е. Божьего) человеколюбивого и благодетельного промысла”. Образ Божий вбачає у вільній волі людини і його здатності вибору. Бог створив людину абсолютно вільною. Тому що любить нас Він не хоче змушувати ані до добра, ані до зла. В свою чергу Він чекає від людини не просто сліпого послуху, але любові у відповідь. Тільки будучи вільним, людина може уподібнитися до Бога через любов до Нього. Безсмертність людини і його стремління до добра – наступні риси образу Божого. Татіян називає людину „образом Божого безсмертя”, а преподобний Макарій Єгипетський говорить, що Бог створив душу „за образом чеснот Духа, вложив в неї закони чеснот, розсудливість, знання, второпність, віру, любов та інші чесноти, за образом Духа". Накінець, спроможність людини до творчості є відображенням творчої спосібності самого Творця. Бог творить і людині так само наказав доглядати рай (Бут. 2,15), тобто працювати у ньому, обробляти його. Людина не може творити з нічого eх nihilo, але може творити з матеріялу, який створив Бог, а тим матеріялом для нього є вся земля, де він пан і господарем. Не стільки світ потребує того аби людина вдосконалювала його, скільки сама людина має потребу у тому аби реалізувати свої творчі спосібності, щоб уподібнюватись до Бога.
Відповідь: Про образ і подобу Біблію кожен трактує так, як вигідно йому і в першу чергу дцховенство. Скажіть мені інше. Чому Бог не створив людину наподобі колобка, їжака, чи ще чогось іншого, а саме такою, в образі якому прийшов на Землю Ісус Христос ? Простіше було створити людину в формі духа зі всіма Божими ознаками і поселити в раю, але чомусь Бог того не зробив. Христос міг прийти в будь-якому іншому образі, який своїми розумовими та духовними ознаками подібний до людини ?
Відповідь: Про образ і подобу Ви часом не передивилися зображень Бога-Отця по церквах? Сивий бородатий дідусь? А ви хоч знаєте, що є канон, який забороняє зображувати Бога-Отця? А чому? Тому що Бога ніхто не бачив. Крім того в Біблії сказано, що Бог є дух! Не святий дух, ні, не третя особа Божа, а сам Бог. Якби Бог мав тіло, він би не мусів воплочуватися. Це одна дуже проста річ. НАЩО би він воплочувався тоді? Він би просто міг зійти з неба і все. А він воплотився. У забавки бавився чи як? А те, що Ісус показав нам, що він із тілом (зверніть увагу, переміненим, не таким, як наше з вами) вознісся на небо, то це не тому, що Бог вже мав тіло, а тому, що це був знак людям, до чого мають і можуть прагнути. Це був знак людям про ЛЮДСЬКЕ тіло, а не про Боже.
Відповідь: Про образ і подобу А чому священники не звертають на це увагу ? Звідки простий смертний знає правильно це, чи ні ? " Хто бачив мене, той бачив Отця. Я і Отець - ми Одно". То, як ніхто не бачив Отця ? Це що, щось неправильно сказано ? Яке я маю відношення до канонів. Поки що є духовні наставники, вони за то нормальні гроші отримують, то хай і слідкують за дотриманням канонів. Раз назвався грибом, то вже лізь в борщ. А про це я вже говорив з Михом до вашого приходу. Тут наші думки співпадають.
Відповідь: Про образ і подобу Ви мене питаєте? Цього саме у православних церквах найбільше. Я до них не належу. А прості смертні мають свій мозок і повинні ним користуватися. А ви Біблію почитайте та дослідників Біблії. За ваше незнання вас спитають, а не ваших наставників.
Відповідь: Про образ і подобу Серед нас ви найближча особа до духовенства. Тому ви для мене майже їхній своєрідний представник. Неправда, я бачив це і у греко-католицьких церквах. А якщо структура мозку не та, що в інших, а простий хлопський з однією звивиною від кашкета, то що йому робити ? Чому священник не вчить, так щоб всім було зрозуміло. Він же має спеціальну освіту ? І не потрібно казати що ви не тої віри, чи обряду. Це загальне питання.
Відповідь: Про образ і подобу 24 Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись. (Iван.4:24) 18 Ніхто Бога ніколи не бачив, Однороджений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був. (Iван.1:18) 12 Бога не бачив ніколи ніхто. Коли один одного любимо, то Бог в нас пробуває, а любов Його в нас удосконалилась. (1Iван.4:12) 46 Це не значить, щоб хтось Отця бачив, тільки Той Отця бачив, Хто походить від Бога. (Iван.6:46)
Відповідь: Про образ і подобу Я до православних не маю відношення. Це перше. А друге. Я не єпископ. Сказано ж: нехай у Церкві мовчать жінки ваші! (1Кор.14:34) То хто ж мене послухає? Тих, що від православних були взяті, вочевидь. Я теж бачила. Такий канон є саме у православних. Але водночас є ікона щодо "філіокве". Бити поклони до підлоги і тихо мовчати. Де не вчить? У нас вчить. Я багато що сама вивчила, але й духівників мала. Все вони вчать, але треба вміти слухати і мати на то час. А в нас люди мають час на все, окрім своєї віри. Бо нашо? Вона нам від народження дана...
Відповідь: Про образ і подобу Мих. може вже й наслухався вас, а мені цікаво послухати, щось нове, що нас православних дотепер ненавчили. Хто зна, а вдруг перемеинусь до вас і вам плюс добавиться...
Відповідь: Про образ і подобу Мені плюсів не треба. Хочете знань, читайте отців, ходіть на богословські курси. Я тут вчити не прийшла, тільки дискутувати. Але тяжко дискутувати з тими, хто в питаннях не дуже орієнтується або плутається...
Відповідь: Про образ і подобу Та важко. Бо деякі речі думаєш, що співрозмовник вже знає, в дискусії воно само зачіпає одне за друге, а натикаєшся на плутанину чи незнання і руки опускаються. Я не вчитель, я співрозмовник. Не треба від мене вчитися. Треба шукати і вчитися самому.
Зазвичай, про трактування Біблії як кожному заманеться, можна почути від тих, хто Біблію не читав особисто, але довіряє слухам. Ісус прийшов на землю як людина тому, що тих, кого він прийшов врятувати, були людьми. Він прожив досконале людське життя, не вчинивши жодного гріха і помер за всіх людей, "щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне." (Від Івана 3:16) Бог не зробив людину з духовним тілом тому, що це не з'ясовувалося з його наміром, який Бог висловив людям в Буття 1:28. ---------- Додано в 00:02 ---------- Попередній допис був написаний Вчора в 23:47 ---------- Є така думка у людей: "Я християнин від народження, тому вивчати мені немає що. Але в Біблії написано, що саме знання і будують в нас віру: "Бо це добре й приємне Спасителеві нашому Богові, що хоче, щоб усі люди спаслися, і прийшли до пізнання правди." (1 Тимофію 2:3,4); "...перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, добро, приємність та досконалість." (До Римлян 12:2). Згідно Біблії, для того, щоб поклоніння було приємним Богові, треба по-перше, задіювати не свої емоції та почуття, а розум і серце. А ви як вважаєте, чи треба до Бога приходити, застосовуючи розум?
З ваших слів видно, що не всі трактування правильні, а є засобом впровадження власних, а не Божих ідей, але такий спосіб мислення може нанести величезну шкоду (2 Пет. 3:15, 16), чи не так?
Нема такого в Біблії. То є виключно ваші видумки. А цитати, приведені нижче про знання нічого не пишуть. Пригадую інститут за радянських часів. Був предмет у нас про релігію та атеїзм. Викладачі, будучи атеїстами, пропагуючи атеїзм, по Біблії досить добре орієнтувались, цитували, але при тому залишались атеїстами.
