Розповідь про враження від поїздки до Мінська на прохання Мирослава Голяка починаю з опису громадського транспорту, який, як на мене, є однією з найсильніших сторін міста. Зелені автобуси МАЗ є невід'ємною частиною міського пейзажу, а ще тут перед чемпіонатом світу з хокею впровадили єдину систему електронного квитка, який розповсюджується крім автобусів також на тролейбуси, трамваї та метро. 1. Левову частку мінського автобусного парку прогнозовано складають МАЗи, більшість яких пофарбовано у зелений колір. 2. Всього у місті 190 автобусних маршрутів. 3. Тролебусних маршрутів у Мінську понад 60 і щодня на них працюють близько 1000 тролейбусів. На відміну від автобусів, пофарбовані вони у ніжно-салатовий колір. 4. Реклама на транспорті зустрічається нечасто і основний колір кузова при цьому, як правило, читається. 5. Їздять тролейбуси досить швидко. Таксі, у якому одного разу мене підвозили, довелося трохи напружитись, щоби обігнати тролейбус на прямій. 6. Є у Мінську також і трамвай, але його мережа відносно невелика і частка у перевезенні пасажирів складає лише 5%. 7. Вагони білоруського виробництва. 8. Важливу роль у Мінську грає метро, яке, маючи 2 гілки та 29 станцій (третя гілка зараз будується), перевозить 37% міських пасажирів. Станції неглибокі, ескалатор бачив лише на одній. До речі, з тою станцією, що на фото, цікава історія - місцеві жителі називають її російською "Октябрьская", однак у вагонах її оголошують, як "Кастричницьку" (кастричнік білоруською це і є той самий "октябрь", що по-нашому називається жовтнем). Словом, якщо чекати на "октябрьську",то можна легко пропустити потрібну станцію. 9. Всередині (та й ззовні теж) вагони дуже чисті, реклама прикріплена акуратно та у строго відведених для цього місцях. Зміст реклами суворо цензурується і будь-що не вішають. Також на кожній станції чергують міліціонери та просять підозрілих пасажирів пройти на перевірку багажу сканером. Мене, наприклад, попросили. 10. Деякі маршрути мають свій окремий колір. Наприклад маршрут №1, що курсує від вокзалу на периферію міста, та №100, що їздить у аеропорт, пофарбовані у жовтий колір. Одниничка, до того ж, є екскурсійною - з динаміків, крім оголошення зупинок, розповідають про місця, повз які проїжджає автобус. 11. Довелося поїздити на цих автобусах і мушу відзначити, що всередині вони не надто зручні. Двигун знаходиться всередині салону і його величезний кожух виперає прямо перед центральними дверима, проходи у салоні досить вузькі. 12. Спробу сісти у цей напівпорожній автобус було перервано словами дівчини, що стояла прямо у передніх дверях - "Извините, здесь больше нет места". В нас би в такий автобус влізло ще стільки ж пасажирів, а тут - на тобі, місця нема. 13. А тепер про оплату. Оплатити проїзд можна кількома способами. В метро можна купити класичний жетончик за 4000 білоруських рублів, для проїзду у тролейбусі/автобусі/трамваї можна купити квиток заздалегідь у кіоску (ті ж 4000 рублів), або ж безпосередньо у водія, але тоді вже доведеться заплатити за поїздку 4500 рублів. Після цього квиток треба пробити на електронному компостері, який проставляє на ньому час. Але найзручнішою для регулярного користування, звісно, є електронна картка, дія якої може поширюватися на певну кількість поїздок (від десяти) чи на час (місячний абонемент). Заходиш, прикладаєш картку до зчитуючого пристрою, пікаєш та їдеш. 14. Нехтувати оплатою не варто - контролерів багато і вони дуже наполегливі при зустрічі із зайцем. Квитки перевіряють візуально, електронні картки прикладають до власного переносного терміналу, який показує, чи оплачено поїздку. Я їх зустрічав щоразу, як користувався транспортом, одного разу навіть поговорив з ними вже після виходу - ті сказали, що можуть до чотирьох разів перевіряти пасажирів протягом одного рейсу. 15. 16. Деколи зустрічаються також і червоні автобуси, але їх мало. 17. Графік руху транспорту. 18. Сісти у автобув після 23-ї не проблема, хоча загалом місто вимирає значно раніше і в таких час транспорт ходить практично порожній. Але таки ходить. 19. Як виявилося, приватні маршрутки у Мінську теж є і в них більш звична для нас система оплати грошима водію. 20. Часто ці маршрутки їдуть тими ж шляхами, що й комунальний транспорт і з більшою швидкістю, але при цьому проїзд в них коштує 10 тис. рублів проти 4-х. Хочеш швидше - плати дорожче. 21. Ось така картина. Оригінал публікації...