Поетичні студії (відгуки, критика, поради)

Відповідь: муза форуму

Дуже дякую. Дуже мені приємно чути такі слова. Завжди приємно, коли те, що пишеш, відзивається ще у чиємусь серці.
Якось воно само приходить. Пишеш вірші, 10, 20, а справжнім виходить лише один. І заради того одного варто писати.
Я колись не могла писати. Замовкла і не могла. І мені Олесь Дяк тоді сказав, що не конче писати вірші. Часом вистачить просто писати. Будь-що. Аби лиш писати, мислити, мати в голові думки та образи. І я почала писати на форум. Мої дописи сюди стали свого роду поезією. Я намагалася писати римами, але зрозуміла, що я вже від того відійшла, що є якийсь інший ритм, мій внутрішній, який я можу вкладати у свої слова. І потім, я раптом почала писати вірші. Вони самі іноді приходять. Часом приходять увечері, коли я вже майже сплю і доводиться вставати, вмикати світло і писати. А потім ще довго неспати, переживаючи того вірша знову і знову. Так було із цим віршем, про дівчисько і грозу. Я писала його, а у вухах і справді шумів дощ. Хоча за вікном було тихо і сухо.
Ви пишіть. Не важливо що і як. Воно само одного дня прийде. Ви цього не помітите, але помітять інші і вам про це скажуть. Головне, аби вірш вам також подобався, аби він зацікавив у першу чергу вас. Я пишу вірша, а потім відкидаю по слову, поки вже не бачу, що ще можна відкинути. Часом відкидати нічого вже не треба. І я свідома, що зараз вірші пишуться, а потім знову прийде затишшя і я просто писатиму. Дописуватиму на форум, писатиму листи. Не важливо, що писати, важливо, аби у тих словах було життя, власне життя. Аби була сутність особи, така як є.
Отака майже сповідь вийшла.

 

Відповідь: Поетичні студії (відгуки, критика, поради)

Лілю, дякую за створення цієї гілки. Давайте вже почнемо вчитись. Пропоную до розгляду та критики свій вірш "Рафінад", який я вже тут друкувала (нагадую).
Рафінад

Твій холод марить не зі мной...
Ти ставиш дах, а я до неба,
Будуєш мур, ховаєш себе,
А я не можу за стіной.

Твоє життя, як рафінад, -
Все штучне, гарне, мов не дише.
А я, мабуть, занадто хижа.
Не визнаю законів й грат.

Ти граєш словом і людьми,
Все зайве відкидаєш змалку,
Чого ж з тобой борюсь я палко,
Якщо тріумф твій – тільки мить?

Ну зрозумій, цей рафінад
Розтане від солоних крапель,
Ганчір’я він, а кажеш - прапор,
Ти з ним сумний знайдеш фінал.

Твій холод рветься вже до скронь,
А я... що я? Піду зігріюсь,
А ти смокчи цю білу сірість,
І вже не мрій про мій вогонь.

Бажаю почути враження, коментарі про вдалі або невдалі образи, вказівки на русизми, тощо. До дискусії запрошуються всі.

 

Відповідь: Поетичні студії (відгуки, критика, поради)

Спершу скажу, що я з великим трепетом правлю чужі тексти. Але по голівці гладити не вмію. Пишу, як думаю. Хоч і серце стискається, бо переживаю за автора тоді.

Виділені слова є русизмами. Мало би бути мною, стіною.
Слово себе має неправильний наголос на сЕбе, а мало би бути себЕ. Як тут виправити, важко сказати, бо фактично треба переробити, на жаль.
У першому рядку якось мені краще звучить "марить не за мною".
У другому і третьому рядку я би поставила не кому, а тире, аби підкреслити своєрідне протиставлення.
Останній рядок теж потребує якогось розділового знака, для роз"яснення. Бо не дуже зрозуміло, що саме "не можу за стіною".

Це мої зауваження щодо першої строфи. (Не гнівайтеся за холоднокровність тону при виправлянні.)
Далі мусите почекати, бо маю тут роботу.

 

Відповідь: Поетичні студії (відгуки, критика, поради)

Я знала на що йшла
Українську знаю гірше, аніж російську, тому помилки мене не дивують.
А якщо так (зміст дещо інший, але десь близько):

Твій холод не болить мені...
Ти ставиш дах - а я до неба,
Будуєш мур - тяжка потреба,
А я літаю уві сні.

 

Відповідь: Поетичні студії (відгуки, критика, поради)

Щось у першому варіянті є більш таємниче, щось, що втягує у текст. Так мені видається.

 

Відповідь: Поетичні студії (відгуки, критика, поради)

Так. Новий варіант - то жертвуванням змістом заради форми.
Другий -занадто причісаний.
Взагалі, коли я залучаю розум до віршів, виходить не дуже гарно

 

Відповідь: Поетичні студії (відгуки, критика, поради)

І в мене таке було. Тепер без проблем. Але купа віршів так і лишилися лежати, бо не редагувалися. Емоції були розхристані, неконтрольовані. Зараз інакше. Видно, навчилася з часом.

 

Відповідь: муза форуму

Браво! Спасибо! Молодец!

 

Відповідь: муза форуму

Дякую і Вам, Полковнику. Мені дуже приємно, що Вам сподобалося.

 

Відповідь: муза форуму

у МЕНЯ ПРИСТУП НЕНАВИСТИ!
нЕ ЗНАЮ ,ЧТО ДЕЛАТЬ,НЕНАВИЖУ,А КАК ОСТАНОВИТЬТ!
Mad?

 

Відповідь: муза форуму

К кому, к кому ненависть?
К Борису????


Нет, нет, напрастно!!!!

 

Відповідь: муза форуму

Ой то як про мене- я люблю, ну просто абажаю дорогу.

 

Відповідь: муза форуму

Съешьте что-нибудь вкусненькое и выпейте стопочку горькой... Сразу попустит..

 

Відповідь: муза форуму

Почитайте поезії від Вікторії Їхової. Усі негативні емоції пройдуть. Тим більше ви вже на відповідній гілці.

 

Відповідь: муза форуму

Пані Лілію мені карми не вистачить для Вас за такі гарні вірші. Жаль, що можна давати тільки одну карму за вірш.

 

Відповідь: муза форуму

Дякую, Богуне, дуже мені приємно. І рада, що ви приємно провели час за читанням.

Нещодавно тато мене питав, чи щось пишу, бо він має відчуття, що я пишу. І то спитав про це якраз тоді, коли справді почало мені писатися. Раптом, неочікувано. Після довгої мовчанки. Нині видрукувала вірші за останні місяці і вислала йому сюрприз поштою. Цікаво, бо іноді у мене враження, що у мене іноді вимальовується схожий ритм, як у татових білих віршів. Треба буде його попросити, аби мені свої переслав, то ще раз почитаю.

 

Відповідь: муза форуму

Дуже гарні образи, Вікторіє. Дякую за вірш.
Одне зауваження - проґавили.

 

Відповідь: муза форуму

Дякую, Лілю, за зауваження. Я знаю, що там треба так, та я вже давніше цей вірш написала так, і у мене не було літери "ґ", а тепер можу, та не додивилася, щоб виправити. Ну, то хоч зараз виправлю.

 

Відповідь: муза форуму

Ви просто не вмієте,спитайте у Пупера....

 

Відповідь: Поетичні студії (відгуки, критика, поради)

Ця гілка була задумана саме задля "розбору польотів". Все добровільно і без примусу. Тут ми вчімось, даємо поради одне одному. Власне для мене, ця тема важлива - українська мені не рідна (рідною я вважаю ту, на якій спілкуються у твоїй родині), але вона мені дуже подобається і я намагаюсь писати на ній вірші. Але через брак практики в мене трапляються ляпи. Я їх відчуваю, але як виправити - не знаю. ось і вчимося потихеньку.
Згадую слова однієї запорізької поетеси. Вона сказала, що перехід поета на новий рівень починається тоді, коли він починає допрацьовувати свої вірші. Ріст поета не відбуваєтьсятому тому, що раніше людина чіплялась за ті емоції, які було викладено у вірші, і задля них жертвувала всім іншим - римою. ритмом. А коли вона починає залучати до емоцій інтелект - то це тільки на користь емоціям. Бо вони - це є тісто, з якого за допомогою розуму і праці випечеться врешті решт каравай. Робота над словом тільки допомагає віршу бути зрозумілим, дозволяє з філігранною точністю допрацювати емоції та донести їх до читача у зрозумілій формі.