Перейменуємо Україну в Русь, або в Річ Посполиту?

Тема у розділі 'Історія', створена користувачем Victor Rusin, 8 вер 2009.

  1. Victor Rusin

    Victor Rusin New Member

    Пропоную обговорити ідею перейменування України в Русь.
    Деякі аргументи викладені в тексті:


    РУСЬ-УКРАЇНА. ПОДОЛАННЯ ПРОВІНЦІЙНОГО МЕНТАЛІТЕТУ ЯК ІСТОРИЧНЕ ЗАВДАННЯ.

    Основні політичні напрямки сучасної України (умовно говорячи, «помаранчеві» і «біло-сині») визнають цінність «самостійності», і сперечаються про те, до яких наднаціональних політико-економічних утворень нам варто приєднуватися, західноєвропейським (Євросоюз, НАТО) або євразійським (ЄЕП, ЄДКБ). А чи багато робиться для того, щоб виробити щиру самостійність і самодостатність України? Чи можна назвати незалежною країну, політичні еліти якої шукають ідеологічну опору й морально-психологічну підтримку за її межами (на заході або на сході)?

    Чи усвідомлюють сучасні політичні еліти потребу у виробленні самостійної ідеології? Я думаю, що поки не усвідомлюють, а найпоширеніші ідеї годяться, у найкращому разі, для половини країни.

    Сучасний стан національно-культурного й соціально-політичного життя України можна назвати провінціалізмом, а тенденції розвитку охарактеризувати, як підсилення провінціалізації.

    Провінція визначається як окраїна країни, її глибинка, глушина. Зараз Україна - незалежна самостійна держава. Але Україна офіційно проголошує про своє прагнення вступити в Євросоюз, а Євросоюз уже зараз ми ризикнули б назвати конфедерацією з наднаціональними органами керування. Після прийняття єдиної конституції він фактично перетвориться у федерацію з єдиним президентом і міністерством закордонних справ. Ставши частиною Євросоюзу, ми перетворимося у
    окраїнну провінцію, віддаленою й від столиці - Брюсселя, і від основних економічних центрів, розташованих в основному на території «старої Європи», у Німеччині, Франції, Великобританії.

    Наша країна офіційно прагне перетворитися з незалежної держави в провінцію.

    На сході країни, можливо багато хто хотіли би, щоб Україна стала провінцією Російської Федерації.

    Для наших міркувань не так важливо, провінцією якої країни ми хочемо стати. Важливо відзначити факт прагнення до втрати суверенітету, до провінціалізації. Дивно, скільки при цьому говориться про історичне прагнення до самостійності!

    Поняття провінції завжди співвідноситься з поняттями столиці, центра, звідки управляють провінцією. Отже, провінціал, як би він не ставився до центра (з любов'ю або з ненавистю) не зможе усвідомлювати себе провінціалом, якщо центра не існує. Як було показано вище, наша країна шукає центр, якому могла б підкоритися, значить прагне до провінціалізації. Навіть у Києві прагнення приєднатися до Євросоюзу знаходить широку підтримку. Значить навіть наша столиця провінційна за духом і прагне до подальшої провінціалізації. Противляться вступу в Євросоюз в основному прихильники возз'єднання з Росією.

    А де ж свідомі захисники незалежності й самостійності? Я належу до їхнього числа, але здається нас поки дуже мало. І це не дивно, адже прагнення до посилення провінційного менталітету запрограмоване в самій назві нашої держави.

    Ще в XVIII сторіччі як самоназву українці вживали етноніми «рус», «русич», «русин». Галичани й буковинці називали себе русинами ще в ХХ столітті. На Закарпатті самоназва «русин» збереглася дотепер. Як відзначає О. Баган (2008) (науково-ідеологічний центр ім. Д. Донцова), коли виникла потреба дистанціюватися від Росії «...це здійснив Т. Шевченко, затвердивши естетичною й вольовою силою свого слова назву „Україна”».

    Можливо, багато хто із цим не погодяться, але мені представляється найбільш імовірним, що сучасна самоназва нашого народу й назва держави походять від назви Запорізької (розташованої за дніпровськими порогами) окраїни («україни») Древньої Русі, а згодом Литовської держави й Речі Посполитої, до складу яких увійшла Древня Русь. Т. Шевченко й інші патріоти, що відстоювали новий етнонім, прагнули підкреслити духовну наступність ідеології нашого народу з вільнолюбним і незалежним духом запорізького козацтва, і революційних селянських рухів, що розвивалися під впливом цього духу. Але одночасно відбулася психологічна «прив'язка» до «окраїнних» («провінційних») особливостей козацького менталітету. Для опозиційного козака необхідна наявність поблизу сильного центра влади. Вільнолюбний провінціал перестає бути самим собою, якщо немає метрополії, столиці, центра сили, з яким він міг би боротися.

    Психологічна прив'язка до провінційного світосприймання допомагає боротися, але не дає можливості перемогти. Провінціали, що борються, завжди будуть повернені обличчям до центру з яким борються, або приймуться шукати новий центр, що допоможе боротися зі старим центром. Шукали в Московській Русі союзника для боротьби з Річчю Посполитою і стали провінцією Російської імперії. Тепер шукаємо в Брюсселі й Вашингтоні союзників для боротьби з Російською Федерацією (хоча незалежність від Російської Федерації вже досягнута), і ризикуємо стати провінцією Євросоюзу. При такому умонастрої про самостійну державу можна тільки мріяти, а на ділі доведеться про неї забути.

    У цій захоплюючій боротьбі, серед нескінченних «адреналінових революцій» (термін, що пролунав у ході однієї із суспільно-політичних телепередач «П'ятого каналу») так легко забути про елементарну власну вигоду. І наш народ, відомий захопленими політиками, про вигоду забуває.

    Так наприклад, при відділенні від Радянського Союзу Україна не порушила питання про збереження свого сюзеренітету над ресурсодобувними областями (сировинними придатками) колишньої радянської імперії, такими як Сибір, Середня Азія, Далекий Схід, райони крайньої півночі та ін. У радянський час ці території фактично були колоніями (у класичному розумінні даного терміна), у той час як європейська частина Радянського Союзу, де була зосереджена більша частина обробної промисловості й найбільші культурні центри (у тому числі Київ), виступала в ролі метрополії. Більш прагматичний народ, можливо, затурбувався б забезпеченням вільного доступу до необхідних для своєї промисловості ресурсів. Народ України про колонії не згадав, і, здається, навіть не усвідомив, що в нього були колонії, і що ці колонії в значній мірі заселені вихідцями з нашої країни. Такі дії представляються нам далекими від нудного економічного прагматизму, і можуть бути витлумачені, як шляхетний жест і прояв безкорисливого прагнення перетворитися з метрополії в провінцію, змушену платити за сировину й енергоресурси стільки грошей, скільки скажуть їхні повновладні хазяїни, що недавно були тільки співвласниками.

    Чи існує альтернатива сьогоднішньому українському провінціалізму? Нам представляється що так. І за такою ідеєю не треба далеко ходити, вона завжди була «під рукою».

    Давайте згадаємо про часи Київської Русі, коли не було українців західних і східних, центральних і південних, буковинських і закарпатських. Була єдина Русь. за лесом «Заліска україна» (там де зараз перебуває Москва), була віддаленою провінцією Руської держави із центром у Києві. У Русь, у руський мир входили, різні народи, які розмовляли різними мовами, що належать навіть до різних язикових родин (слов'яни, тюрки, фінно-угри й інші).

    Русь була і є різноманіттям у єдності. Русь - це різноманіття релігій і ідеологій. Русь з'єднала цінності християнства з язичеством і двовірством, напружені духовні пошуки, вірність ідеалам із практичною кмітливістю, здоровим глуздом і високими діловими якостями, прагнення до єднання із природою (такого поняття про дачі, як у нас, немає ні в яких містах миру) і досягнення техніки.

    Чи замислювався хто-небудь про те, що міняючи етнонім, ми послабляємо свої позиції в боротьбі за ідеологічну першість у просторі колишньої Російської імперії? Міняючи етнонім, ми залишаємо права на спільну історичну спадщину Древньої Русі й Російської імперії Білорусам і Росіянам. Але ж у нас є потенційна можливість створити культ Києва, як колиски Давньоруської цивілізації. Якби нам удалося створити такий культ, ми домоглися б ідеологічної першості на пострадянському просторі. Ідеологічна першість згодом приводить до першості політичної й економічної. Створювати в нашій країні й поширювати за її рубежі культ Древньої Русі як історичної колиски Руського миру нам економічно вигідно! Але такий шлях - це шлях перетворення України-Русі в нову метрополію. Він суперечить провінційному менталітету, що став звичним. Крім того, це прагматичний шлях, а значить він нудний для аматорів «адреналінових революцій».

    Але необхідність возз'єднання зі славним руським минулим поступово усвідомлюється українським суспільством. Яскравий приклад - результати телепроекту «Великі Українці», переможцем у якому став руський князь Ярослав Мудрий.

    Я думаю, що повернення етноніма «Русь» буде корисним і із психологічної точки зору. Відновлення культурної наступності й установка на досягнення лідируючих позицій у культурі, ідеології й економіці допоможе нашому народу позбутися від комплексу неповноцінності, того, по влучному вираженню Ю. Винничука, «малоросійського мазохізму», для якого характерна хвороблива спрямованість у минуле з нескінченним роздряпанням реальних і мнимих «історичних ран».

    У такий спосіб ми можемо укласти, що перед нашим народом і нашою країною стоїть історичне завдання подолання провінційного менталітету, що є основною перешкодою на шляху знаходження Руссю-Україною самоповаги й психологічної рівноваги без яких неможливо ні благополуччя держави, ні щастя її громадян. Ми повинні перебороти комплекс провінціалізму. Наявність цього комплексу у дуже слабкому ступені усвідомлюється інтелігенцією й практично не усвідомлюється ні народом, ні політиками. Ми пропонуємо цей комплекс усвідомити, і думаємо, що усвідомлення збільшить внутрішню свободу. Відновлення внутрішньої свободи дозволить або усвідомлено зміцнювати «окраїнне» мислення, провінційний менталітет, або свідомо відмовитися від шляху провінціалізації, активно створювати мир, в якому у нашій Русі-України буде шанс знайти реальну самостійність і навіть повести за собою інші народи.
     
    • Подобається Подобається x 6
  2. Мих

    Мих Дуже важлива персона

    Я б не був проти....
     
    • Подобається Подобається x 3
  3. iso

    iso Well-Known Member

    +100. Переборемо. От тільки куди наш провінціялізм діти?:dntknw:
     
    • Подобається Подобається x 4
  4. pozytyvchyk

    pozytyvchyk Well-Known Member

    Я-за тільки не просто Русь, а Київська Русь, щоб маскалі чого не того не подумали. А що до провінційності,то нам пора було давно зрозуміти, що така велика європейська держава, з таким велики економічним потенціалом, як Україна не повинна орієнтуватись ні на ЄС, ні на Америку, ні на Росію, ні на кого не-будь іншого. Якщо ще можна про щось говорити то максимум про НАТО (хоч краще мати свою ядерку). Але як це втовкмачити в голови наших співвітчизників певно ніхто не знає. Дивує лише те, що ми далі намагаємось стати на тіж граблі, адже усі організації типу ЄС-такі собі конфедерації перетворюються у федерації, або розпадаються, а перший варіант нас ніяк не влаштовує.
     
    • Подобається Подобається x 4
  5. Игорь

    Игорь Well-Known Member

    Честно говоря, ничего не читал написанного, но я "за". РФ - Россия, у Украина - Русь.

    А этот вопрос сам собой отпадёт. Конечно, если дело пойдёт не о Киевской руси , а о Руси.
     
    Останнє редагування модератором: 9 вер 2009
    • Подобається Подобається x 3
  6. Geograf

    Geograf Меломан

    Це звичайно файно, но тоді московини ще щось почнуть собі кричати (в них на тому пунктик), але "Київська" дійсно таки попахує виділенням кращих і гірших регіонів
     
  7. Полковник

    Полковник миється в бані

    Я-за тільки не просто Русь, а Галицько - Київсько -Лугансько -Кримська Русь! Щоб маскалі чого не того не подумали!!!!!
     
    • Подобається Подобається x 4
  8. консультант

    консультант Дуже важлива персона

    З якої статі? Взагалі забути таке поняття, як Росія, а все разом назвати Київська Русь із столицею в Києві. Це буде справедливо по відношенню до всіх. Правда не знаю, що з москалями зробити...?
    Тоді РФ перейменувати на Тамбово-Мордвино-Московія.
     
    • Подобається Подобається x 2
  9. VasMT

    VasMT Дуже важлива персона

    - Донька сі вродила! Свєтов назвали.
    - А чо Свєтов?
    - Бо на св"єта сі вродила!
     
    • Подобається Подобається x 8
  10. Полковник

    Полковник миється в бані

    Зачем?
    Это в России и так имеется.
    Да, и с идиотскими предложениями по переименованию страны в РФ никто пока не выступает.

    Капец просто....:good:
    Нет, братцы, с вами не соскучишься.....:haha:
     
    Останнє редагування модератором: 9 вер 2009
    • Подобається Подобається x 2
  11. levandivka

    levandivka Не демократ, однозначно.

    Оп'ять іти друґім путьом?
    Ульянових і Кулібіних - в сад!
    Даруйте, що російською:
    [WIKI]В настоящее время в России имя «Кулибин» стало нарицательным прозвищем. Так называют мастеров-самоучек, добившихся больших успехов в своем ремесле. Кулибиными, с большей или меньшей долей иронии, называют любителей что-то самостоятельно переделать или улучшить в машинах и механизмах. Слово может приобретать и отрицательный оттенок, когда речь идёт о стремлении отечественных специалистов что-то поменять в существующей проверенной технологии, возможны фразы вроде «не подпускать Кулибиных»[/WIKI]
     
    • Подобається Подобається x 1
  12. Приветливая

    Приветливая Well-Known Member

    Я вот недавно читала статью, где автор предлагает перевести украинскую письменность на латиницу. Мне кажется, что нынешняя идея из той же оперы. Зачем? Хотя дело Ваше, конечно же. Вопрос только где на все переименования денег брать и как заставить население называть страну новым именем, если кровью прикипели (во всех смыслах) к нынешнему?=) ИМХО, конечно же. А так Киевская Русь звучит здорово=)
     
    • Подобається Подобається x 2
  13. levandivka

    levandivka Не демократ, однозначно.

    Ви, тойво, полегше...
    Знову цитую Шендеровіча:
    Одного юношу не признали как художника. Стал фюрером. Надо быть внимательнее к талантам.

    Ги...
    Під вибори стільки бажаючих запропонувати "свою ігру" (щоб не в Європейський Союз, і не в Радянський (тьху, Російський).
    ЗІ: Я угадаю ету мєлодію с 3-х нот! (с)
    (а Ви кажете, "опери")

    Наспівуючи:
    [MP3]http://www.playcast.ru/uploads/2009/09/09/1192213.mp3[/MP3]
     
    Останнє редагування: 9 вер 2009
    • Подобається Подобається x 4
  14. Степаныч

    Степаныч Дуже важлива персона

    Баловство.
     
    • Подобається Подобається x 2
  15. pozytyvchyk

    pozytyvchyk Well-Known Member

    Ну вам мо і видніше, коли маскалі такий тупий народ, то може так і краще буде, от тільки думаю, що їм така назва і за 1000 років до голови не влізе!А ви що так мало укр. міст обласного значення знаєте, що так мало їх назвали?

     
    Останнє редагування модератором: 10 вер 2009
    • Подобається Подобається x 4
  16. В сочетании со значком пола навевает КВН-овскую
    "...предрассудки оставьте
    Лучше просто представьте
    Что с врагом бы я сделаа-а-а-а-ал!"
     
    • Подобається Подобається x 1
  17. pozytyvchyk

    pozytyvchyk Well-Known Member

    Це Ваша пропозиція що до переїменування України ідіотська, а у консультанта хоч смішно і підходить для РФ

    Ваш вислів тут, як не приший кобилі хвіст.
     
    Останнє редагування модератором: 10 вер 2009
    • Подобається Подобається x 2
  18. - именно об этом :)
     
    • Подобається Подобається x 1
  19. pozytyvchyk

    pozytyvchyk Well-Known Member

    Об чом об етом? Боюсь, що ми з вами мислимо в різних напрямках.
     
    • Подобається Подобається x 2
  20. Полковник

    Полковник миється в бані

    Вы ТОЖЕ мыслите?
    Однако.
    Бедный Старик Дарвин.
    Дас-с.
     
    • Подобається Подобається x 1
а де твій аватар? :)