Перегони світла і темряви. Фентезі

Корецький варіант свята Петра і Павла -2

Від Рівне до Корця 67 км, до Дубна 47, при вартості 60/ 50 (від Тараканова) грн


Але вже і корецький жіночий монастир.



3 Надвратна дзвінниця

Церкви у Корці розташовані на прямій відстані бачення людського ока.

План монастиря

1 Свято-Троїцький храм


8 Поховання ігуменій


6 Свята криниця. Хоча, як криниця може бути свята?

10 пам'ятний хрест до 1000ліття хрещення Русі.

 

Корецький варіант свята Петра і Павла -3

9 Поховання А.А. Андро, уродженої Оленіної.

Так, так... Та сама

Переклад російською тутечки)

Подумати тільки...

2 Храм Різдва Іоанна Хрестителя

 

Корецький варіант свята Петра і Павла -4

4 головний корпус келій
Якщо є в монастирі дуже свята ікона, то намагаюся вшанувати її. В цьому монастирі теж є така. Після служби до неї підійшов...

(Фото з інета)
І молитва до неї

В корпусі келій подивився фотовиставки.
Приїзд Кирила до релігійного джерела рівненщини.

Праця звільняє від тягот спокус...



Не хочу обговорювати життя тих, хто присвятив себе служінню Богу, бо все рівно не зможу висловитися правильно, то треба самому пережити і відчути. Та загалом - тяжко і в земному і духовному плані. І щоб, навіть там, жити по заповідям, треба бути... Дійсно блаженим(
Нарешті знайшов на стіні мапу православних монастирів України. Тільки в Почаєві бачив і у одного монаха. А так обійшов навколо України і ніде не було.

Пересняв по регіонах. Може знадобиться у великому гориньському поході)

Потім послушниці запросили мене на трапезу для поломників. Червоний борщ і молода бараболя знайшли своє місце у вдячному шлункові і в моїй душі)
Залиш місце Богу у своєму житті. Так написато на багатьох костьолах... Треба так І поступати. Місце повинно бути і в хаті, і в шлунку, і в душі... Тоді може щось змінеться на краще у житті всіх.

 

Корецький варіант свята Петра і Павла -5

Купив захисну стрічку від нападків демонів, щоб защистити хребет, бо стара стерлася на тонку нитку, до ікони приклався і нагадав про тих, за кого просив в минулому році.
Треба ще вервечку , бо свою подарував дівчині на залізничному у Славянську.



7 Катехизаторне вучилище

Тут і далі збираюсь йти по цікавим місцям Корця. Зазвичай, це замки та церкви, бо сучасні модернові памятки - це рідкісна річ і більш за все платна, або маловідома, крім місцевих.
Тому вибрав стандартний набір: церкви, пам'ятники та знак "Я люблю своє місто". Більшість з цього вишукую по інтернету, хоча і поверхньо.

Маємо три об'єкти: скіт, церква та руїни замку. План малюю вже після походу, але як видно, поки що оптимальне рішення.





На перший погляд непогане тихе містечко. Мабуть все ж наявність церков накладає відбиток на поведінку людей)
Скіт воскресіння Христового


Скіт малодіючий, більше як база та гуртожиток для послушниць та робітниць.

На головній вулиці , по дорозі до Миколаївської церкви памятка афганцям.





Церква Миколаївська

 

Корецький варіант свята Петра і Павла -6

Руїни замку князів Корецьких
Подивимося мовчки(, бо і не знаю нічого про це місце.









Починало насупувати...
Церква Косми і Даміана, безсрібників.



Церква Святої Параскеви П'ятниці.



З княжої гори видно увесь лівий берег Корчика та три церкви.

Спробував знайти прохід до річки, та де там... Скала. Вхід-вихід тільки по мосту.

 

Корецький варіант свята Петра і Павла -7
Далі по дорозі треба було знайти священий знак мешканців Корця
"Я Корець".
Кажуть, що його видно з моста і з річки і взагалі відусіль.
Зійшов з руїн замку до річки по доріжці



Виглядав, я гадаю, трохи розгублено...
Ніяк не міг знайти знака, щоб його було видно майже звідусіль
Треба вже у неба просити допомоги...
Піднімаю очі догори і бачу дивний міст. Знов руїни...

Ну, мабуть, така підказка була, щоб на нього заліз і може побачив того того знака) Може то з нього видно, бо поряд стоїть ще діючий міст?
Ага...
Щось мене насторожило... Оті лавки, парасольки не к місцю цьому...

А потім на руїнах мосту показав язика тим, хто йшов по іншому мосту і заздрив мені, бо я знайшов того знака!





Фух, приємний сюрпрайс) давно так не радів від здивування.
Так я опинився посередині річки на мапі міста)

 

Корецький варіант свята Петра і Павла -8
Підемо глянемо на костьол святого Антонія... Дощик накрапає.





Полюбляють тут трансформатори)


Вид на правий берег,
Миколаєвську церкву та руїни. На березі розбирають сцену, де на Івана Купала танці були можливо.

Повернувся до містка, щоб зняти камінчик стовповий річки Корчик, хоча читається Корчин, та й зняти знак
"Я Корець" з іншого мосту. Як всі бачуть. (сподобалося сердечко))

Знак з мосту



Треба було підняти знак хоча б на метр - тоді точно звідусіль було б видно.

Дорога вела мене проти Корчика до інших церков.

 

Корецький варіант свята Петра і Павла -9

Все ж, мабуть там є тропа з гори, але я вже внизу.

А мій шлях на гору іншу. Туди теж є тропа і без ровера легше забратися, а самокат би потягнув)

Легко... Церква Косми і Даміана



Церква з видом на замок


А трохи далі і святої Параскеви П'ятниці





Відпочив і рушив додому. Думав вийти на окружну, але здійнявся вітер з дощиком, тому швиденько прийшов на автовокзал, відразу дощ перестав, і не зогледівся, як поїхав на Рівне. Мабуть на трасу не варто було йти, тому і вітер піднявся.

Маємо аж три значки. 24- монастир , 29 - церква Косми і 17 - замок, правда я його раніше чогось порахував. Тому маємо 23 значки із 46.

Екватор перевалено!

 

Екранізація частини дубенської історії про тараканівський форт.
Дуже важкий фільм вийшов ( по всіх позиціях. Перший фільм на смартфоні. Мало пам'яті, великий розмір, хитрі і вреднючі програми, та ще й на роботі не дають як слід зосередитися(
Переробляти вже не буду. Прийдеться з цим жити)

 

Екранізація першої частини романтичної подорожі. Тут вже краще) застосував компресор і зменшив розмір відео до 22 Мб. Потім перероблю форт.

 

Hовий "Тараканівський форт"

 

Романтична подорож. 3 частина. На Клевань!

 

Немалий надслучанський кидок.

Вчора Рівне накрила штормова злива з градом і щось ніяково було, бо зривався мій кидок на берегах Случа.

Але отримав інформацію, що на півночі все добре, тому з нетерпінням чекав на ранок, що той скаже...
А ранок виявився туманний і тихий.
Хоча я мав запасний варіант подорожі, так на 3-4 години, не більше. Та все ж, в який раз відчув вплив того, кому до вподоби мої подорожі і тому я майже зовсім не нервував.
А ще побачив виправлений логотип в бусі. Вже не "моя мідлога". Колись сказав одній пасажирці, а та не помічала, каже...

А тепер добре стало

Одже, першим на моєму шляху трапив костьол Св.Антонія в селі Велики Межиричі. Хоча думав, що він в іншому місці... Ан неттт. Він виявився на свому.
Але важко було "промазати", бо туди маршрутки йдуть частіше тих, на яких я їзжу на роботу. Ще спробуй розберися, хто куди їде(

Я мабуть, вже прислучанські села вивчив, щоб заїхати куди треба, а не на кулічки до когось(
Але ця маршрутка виявилася крута, бо мала камери на вхід і на салон. Наше майбутнє...

 

Немалий надслучанський кидок- 2.
Костьол Св. Антонія

Я гадав, що костьол побудований на території маєтку Стецьких, тому мене поправили і я зійшов на площі, мабуть з райрадою.

Тут памятник загиблим за Україну упівцям.

Далі у сквері загиблим за Україну радянським бійцям.

Далі костьол і польське перепоховання.











Двері були зачинені на замок, але видно було крізь щилину, що там безлад і руїни.


Новий рюкзак проходив випробовування у польових умовах.
Але погода була... Суперчудова! І це тішило дуже.

 

Немалий надслучанський кидок- 3
Маєток Стецьких

Щоб мати уявлення про мій задум подорожі, достатньо виставити карту. Задав огляд видатних місць і отримав.

Не всі місця із списку перлин, але то ще побачимо. А там самі зможете оцінити їхню значимість.
Взагалі то треба було назвати похід "п'ятизірковий", бо мав провідати п'ять перлин із останніх 23-х.
Одже, одну вже взяв. Йдемо далі.
Маєток Стецьких.
Видно здалеку.

Небо файне...

Доріжка до маєтка (народна), бо під'їзжали ззаду пани.
А нам не тяжко, а навіть приємно по росі і в тиші пройтися

Маєток



Памятник перед будинком не дуже гармонує(

Парадний під'їзд

Парадний вхід

Немає нічого такого, щоб затриматься і насолодиться величчю. Йдемо далі по маршруту. А далі ринок сільський, за селом.

Нічого такого не знайшов, шоб не було в Рівне(

Врешті під'їхав бус і я покатив далі.

 

Немалий надслучанський кидок- 4
Соснове - Губків

По правді кажучи, я орієнтувався по розкладу руху автобусів на станції Рівне, щоб бува не заїхати кудись не туди і оптимально провести день.

Та хто і коли їздить по тій трасі один на небі знає). Дуже багато рейсів і мало людей, бо як у нашому селі - через яке проходить рейс, але сидячі місця зайняті, вибивають окремий рейс... А тут хоч лягай, так вільно. Одна розтрата палива і грошей, але довільно їхати.
Одже, доїхав до Соснового по дорозі, трясця їй.... Сказав водію, що за таку поїздку треба героя України давати)

Церква така собі при дорозі....



Міст через Случ.

Річку я бачив у Староконстянтинові минулого літа. Майже стояча при швидкості не більше за 3 км/год. Тому думав вдома ще придбати гумового човника і сплавитися потім далі по річці або ж самоката придбати... Та все якось обійшлося і без тих новшеств. Ноги - найкращі для мандрівника. Бо по річці є пороги і рукави, а дороги не для самокатів.




Знак Губків

Дорога бутова до села

Пам'ятник визволителям...



А далі були пошуки дороги до замку

 

Романтична подорож. 2 частина. 300 років тому

 

Немалий надслучанський кидок- 5
Губківський замок

Коротко з історії

Краще попасти до замку зі сходу, з кінця села, бо зі сторони Соснового круті схили та декілька пагорбів. Але в кінці теж блудить...

Краще довіритися інтуїції і піти доріжкою через селянське обійстя, а може хтось вирішив готеля зробити туристичного???

Клуня вже є)

Сюдою краще пройти, якщо господар не заверне, бо іншою дорогою можна у провалля полетіти(.
При підході до мети завжди інтригуюча ситуація. За останні роки свого нового життя багато вже побачив замків або їхніх руїн, ночував на горах і захоплювався краєвидами з княжих та монастириських гір (Галич, Кременець, Ізюм, Київ, Путівль, Хрещатик, Святогірськ). А тут кажуть, прям надслучанська Швейцарія... Я там не був, тому порівняти мені буде важко, а от з побаченими - спробую)

 

Немалий надслучанський кидок- 6.
Прислучанські околиці Губкова

Важко порівнювати різні красоти, але Губківська гора має наступні переваги:
- Охайність, бо немає сміття, як на горі Артема у Святогірську... Там взагалі скидають все на кручі.
- Автентичність, тобто немає людського втручання у часові зміни руїн.
- Старовинність, бо у Корці теж гарно, але там з цегли руїни замку, що не так оцінюється, та й не тронута природа тощо.
Можна було б переночувати, але у мене план був на неділю, щоб показати церкви на Басовому куті, сходити на городище басівкутське, а головне - проїхатися на поїзді "Юний залізничник" вузькоколійкою , бо гадав 30 років, що то вже тільки пам'ятник)
Дорога з княжої гори була не зрозуміла, бо навколо скелі, круча і зарості.

Обходити багато, тому йдемо напрямки, хоча треба і глузд мати та розрахунок своїх сил.
В плані була церква, пляж і якийсь камінь-слідовик.


Згори легше спускатися, хоча і не завжди небезпечно. Правильно вирішив йти до замку.







На одному диханні дістався церкви.



Скальні виступи створюють пороги

І ось я на пляжі. Тільки по коліна заходив, бо холодна вода для купання і відпочив, поївши. Про камінь ніхто не знав, бо не місцеві тільки, що купили хату тут.



Далі вийшов на зупинку і відразу сів на автобус до Великого селища, за Сосновим.

 

Немалий надслучанський кидок- 7.
Поліська січ

Наступним місцем моєї мандрівки було село Бистричі.
Тут народився Боровець, знаний всіма як Тарас Бульба-Боровець, засновнич поліської УПА, але мабуть мав не жорстку позицію до ворогів і тому його бійців винищували всі, як комісари, так і бандерівці. "Як бандерівці знищили УПА"

Після 1943 року січ розпалася. Я так зрозумів...
Добрався до Бистричів на старому мерсі за символічну плату. То я планував пішки йти з Губкова лісами до Бистричів.





Всі принади і визначні місця села можна побачити на відстані 150 м від зупинки

Дошка памятна висить на школі, хоча щось стрельнуло, що десь на хаті, де народився Тарас Боровець

Школа закрита - канікули ще й субота...
Знайшов пам'ятник новий героям. Мабуть, це нове старе поховання, бо ніхто не підказав, а по фото наче збігається, бо видно кладовище.

Визволителям...

Церква


І сходив глянути на міст через Случ. Їх там два.





О 14.55 автобусом поїхав до Моквина. Всі знають про тамтешню туалетну бумагу)
Але нас запросили до костьолу Воздвиження Честного Хреста.