У Львові на подвір’ї відомої тюрми “на Лонцького” вчора, 21 лютого, зібралися представники духовенства всіх конфесій і громадськості, а також родичі й близькі тих, кого замучили за часів комуністичного режиму. Повний текст
Відповідь: Панахида у в’язниці “на Лонцького” Ladna zaklastysja, scho predstavnykiv aktualnoho kerivnyctva miliciji na Lonskoho ne bulo zodnoho. Ne lysze znadvoru cje terytorija vyrpominjuje peremiszani zgustky strazdan ta agresji; vseredyni - vse zbereglosja, jak u kraszczyx tradycijax radjanskojo teroru. Ne dyvujusja, scho czasom pani Kalynec' moze zdatysja nevrivnovazeju: adze vona dobru czastynu svojix nerviv ta vpertosti poklala, aby xocz vinok j tablycju tam dozvolyly povisyty...
Відповідь: Панахида у в’язниці “на Лонцького” Будьте ласкаві, не повторюйте горлопанських глупот. Розстріли проводилися декілька днів, від 22.06 починаючи. Загальна наповненість цієї тюрми була меншою 4 тис. осіб.
Відповідь: Панахида у в’язниці “на Лонцького” У Львівській Газеті є Редактор. От най він і сушить собі тим голову. /Доповідна начальника Тюремного відділення УНКВД Львівської области начальникові УНКВД по Львівській області про хід розвантаження тюрем від контрреволюційного, кримінально-політичного елементу. 24 червня 1941 р./
Цими днями минають вісімдесяті роковини Західноукраїнської трагедії. Відступаючи з галицьких міст у червні 1941 року, радянська влада знищувала в'язнів тюрем. Внаслідок масових розстрілів загинуло понад 20 тисяч людей - української інтелігенції та національно свідомого громадянства Галичини, особливо "небезпечних" тоталітарному режимові. Локальна історія розпочинає спецпроєкт, що представить події цих страшних днів очима тих, хто вижив та мовою досі невідомих документів “Кривавий червень” 1941-го: радянські розстріли у Західній Україні — Локальна історія Львів'яни шукають своїх рідних серед убитих Фото: архів ЦДВР “Кількість помордованих встановити не можна” “Образ [в тюрмі] на Лонцького був жахливий. Камери були набиті жахливо помордованими людьми і, щоб дістатися з одної камери до другої, треба було перелазити через гору трупів. Тіла помордованих вже розкладалися і сморід був неймовірний. Щоб перебути хоч короткий час в будинку, треба було накладати газову маску”, – згадував на еміграції голова Об'єднання колишніх вояків Української повстанської армії Юрій Лопатинський. Його курінь увійшов до Львова 30 червня 1941 року. То був батальйон “Нахтігаль” під командуванням Романа Шухевича. Підрозділ вступив у місто вулицею Городоцькою і розташувався на сучасній площі Святого Юра. Після того частина батальйону рушила до тюрми на Лонцького, розташованої неподалік. Ще одна частина — на вулицю Замарстинівську, де була інша в’язниця. Одночасно до тюрем збігалися львів’яни, які вже тиждень жили у постійній тривозі, слухаючи звуки пострілів з-за в’язничних мурів. Лідія Кухарчук примчала на пошуки свого чоловіка Григорія. Тіло допомогли знайти молодій жінці друзі... Інша жінка, мати, впізнала свою доньку Іванку за косами.
Варто - Галицькі Новини 16 год · У Дрогобичі поховали 78 жертв НКВС: пам'ятаємо, не забудемо, не пробачимо *** У Дрогобич 14 липня 2021 року перепоховали останки 78 людей. Їх було знайдено під час пошукових робіт у 2018 -2019 роках у колишньому тюремному саду на вулиці Стрийській. Згідно з дослідженнями пошуково-ексгумаційного центру «Доля», вбиті були в’язнями Дрогобицької тюрми у часи сталінських репресій – у 1939-1941 і у 1944-1953 роках. Переважна більшість закатована у 1944 році.Прощання з жертвами московсько-комуністичного терору розпочалося з монастирського храму апостолів Петра і Павла. Скорботна процесія вулицями Дрогобича пройшла з домовинами до площі Ринок. Тут відбулась панахида і скорботне віче. Поховали 78 жертв НКВС на Полі Скорботи у Дрогобичі. *** До вашої уваги хроніка цього дня, коли Дрогобич прощався з вбитими українцями. *** Щоб переглянути, увійдіть або зареєструйтеся
