Дякую Прокопе за тему. А то вже думав, що ніхто не згадає. http://www.youtube.com/watch?v=fSw74kBHVVk&feature=related
Слухати хочеться, а дивитися з-за стилістики не дуже http://www.youtube.com/watch?v=HAZ6RD1yYyU&feature=related
"Реве та стогне Дніпр широкий" я перший раз почув у виконанні свого дідуся і його рідного брата. Вони співали в церковному хорі і мали напрочуд гарні голоси: дід-бас а його брат баритон. Так ось, коли вони співали цю пісню, то в хаті (стара хата була не така вже й велика) шибки дрижали і склянки на столі підстрибували а в душі щось таке творилося...
Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине... От, де люде, наша слава, Слава України! Без золота, без каменю, Без хитрої мови, А голосна та правдива, Як Господа слово.
Як що хтось не був ніколи на "чорнечій горі, то можете подивитись цей фото-кліп. http://www.youtube.com/watch?v=N6PBXgN1c2Y&feature=related
Помню ещё из школы: Думи мої, думи мої Шевченко Тарас Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами! Нащо стали на папері Сумними рядами?.. Чом вас вітер не розвіяв В степу, як пилину? Чом вас лихо не приспало, Як свою дитину?.. Бо вас лихо на світ на сміх породило, Поливали сльози... чом не затопили, Не винесли в море, не розмили в полі? Не питали б люде, що в мене болить, Не питали б, за що проклинаю долю, Чого нуджу світом? "Нічого робить", - Не сказали б на сміх... Квіти мої, діти! Нащо ж вас кохав я, нащо доглядав? Чи заплаче серце одно на всім світі, Як я з вами плакав?.. Може, і вгадав... Може, найдеться дівоче Серце, карі очі, Що заплачуть на сі думи, - Я більше не хочу. Одну сльозу з очей карих - І пан над панами! Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами! ....
ну вот люди исследовали получилась наука и Вы не правы -- Библию, например, люди всю жись исследуют и все равно с каждым разом что-то для себя новое открывают