29 Січня Слова: Сокира Перуна Музика: Сокира Перуна Одного туманого ранку, Коли сонце сходить так поволі, Після битви під Крутами Вмирав її молодший син, Мужньо, як воїн. Крізь сльози вона Й сьогодні чує його голос... Ма, якщо б прожити знов життя, Якщо б мій шлях не мав кінця, Якщо б вогонь не гас в серцях, То я, то я б усе віддав лише, Щоб обійняти знов тебе. Остання посмішка полинула Та застигла на його обличчі, Життя промайнуло в Одну мить перед очима. Немов у дитинстві його Торкнулися руки матері, І у свої остані хвилини Він почув її плач... Мій син, якщо б вернути час назад, Якщо б не сльози на очах, Якщо б здолати свій страх, То я, я б віддала усе лише, Щоб обійняти знов тебе. Якщо б вернути час назад, Якщо б не сльози на очах, Якщо б здолати свій страх, Якщо б прожити знов життя, Якщо б мій шлях не мав кінця, Якщо б вогонь не гас в серцях. Нехай, стотисяч років пройде ще, Щоб обійняти знов тебе.... [MP3]http://bestmuzon.com/ask.php?id=1310&ass=%D1%EE%EA%E8%F0%E0_%CF%E5%F0%F3%ED%E0--29_%D1i%F7%ED%FF--[bestmuzon.com].mp3[/MP3] Слава Україні! Героям Слава! Крути - це поразка армії, але - перемога духу. Скільки з нас дивилося в очі смерті? В 2002 році в театрі оперети в часі "Концерту для Ангелів", присвяченого крутянцям, хтось з виступаючих запитав: "а чи є тут ті, хто при потребі міг би зробити, як вони?" Піднялося декілька рук. Чи готовий хтось сьогодні померти за Україну, за яку гинули вони? Українська армія, котра часто живе за принципом "вони думають, що нам платять - нехай думають, що ми їх будемо захищати"? http://www.pravda.com.ua/articles/4b62a0c097995/
