Мабуть легко тому,хто знайшов опору...і твердо знає - там я знайду заспокоєння. А ще...коли знаєш,що там є люди,які думають як і ти,де ти знайдеш підтримку... А що робити паріям того світу? Кого цей світ відкинув...відцурався? Що робити тим,кому нема де дітись від БОЛЮ? І навіть молитви не рятують від розпачу і безсилля? Переконувати себе,що це Божа ласка? Що чорне,насправді є білим? Що біль - надуманий? Кожен втікає....в свою нішу... Кружляє світ. Мовчить, як треба крику. І правда топиться в брехні чи не щодня. Невже і я впаду у нього й зникну Безболісно, безлико, навмання? Впаду туди, де безум всьому пастир, й пасе держави, душі і слова. О Боже мій, не дай мені упасти, Бо обертом іде вже голова. Бо вже і дням, і ночам моїм боляче. О Боже мій, спаси і одведи І від отих, лукаво «єсьм» глаголящих, І від отих, набравших в рот води. й від тих, за брехні лаврами заклечаних Й від тих, що ні сюди і ні туди, Й від ідолів старих і новоспечених, Й від пустослів'я, боже, одведи! ...Затьмила голови тупі лакузоманія — Пофіміамлять і чекають, хто подасть. І душу кожен з них, неначе мантію, Перешива по-модному «под власть». Поглянь! Навколо видимо-невидимо Тих язиків, танцюючих стриптиз! І котяться землею дикі видива Парадів, маскарадів, танців, сліз. І пустота безмірна щогодини Вже цілий світ береться осягти. Як жить мені, якщо я ще людина, Якщо мені від себе не втекти? Якщо і дням, і ночам моїм боляче! О Боже мій, спаси і одведи І від отих, лукаво «єсьм» глаголящих, І від отих, набравших в рот води... ...О Боже мій, куди ж мені?.. Куди?.. (с)Г.Чубай Нікому нема діла... Можуть лиш копнути,щоб не плутався під ногами,або закричати: - Слабак!!!Мало віри!!!!Не віра,а мильні бульбашки!!!! Ілюзія...все ілюзія... Треба справлятись самому. Кожен на світі сам...б"є чолом у свою,персональну стіну....волочить свого,персонального хреста... Хто,як... А світ — вертеп. Кажу я з гіркотою: цей світ — вертеп. І, мабуть, щонайважче — у ньому залишатися собою, від перших днів своїх і до останніх не бути ні актором, ні суфлером, ні лялькою на пальчиках облудних, а лиш собою кожної години, а лиш собою кожної хвилини, з лицем одвертим твердо йти на кін... Не пасує в такій темі без цитати. "Отче Мій, якщо можливо, нехай мине ця чаша Мене; Однак не як Я бажаю, а лише - як Ти" (Мт. 26, 39).
Розумію, п.Миху, що сміттям ви називаєте саме офтопи, але тим не менше і офтопи, то також думки наших форумлян..., люди можуть не так зрозуміти і можна ненароком когось цим ранити...
Ні, Ромко, просто я не люблю лицемірства, яке ти демонструєш. Нафлудив півсторінки, вкінці, додав: (Типу згадав про Біблію, щоб свою писанину вибілити) додав витяг з Біблії, щоб дорікнути: Хороший задум. Нє, Ромко, нема чого експлуатувати Біблію для виправдання свого офтопу. То є по крайній мірі нєкрасіво і негоже по відношенню до Святого Письма. ---------- Додано в 23:08 ---------- Попередній допис був написаний в 23:06 ---------- Тому, щоб не витирати ті цінні думки, я створив цю гілку.
Це місце є НАЙВАЖЛИВІШИМ в усіх 4-х Євангеліях і у всьому СП, Я знаю,що для тебе сміттям є чужий біль. Але ставлення до цієї молитви,дуже прекрасно тебе характеризує. Як християнина.
МАЛАДЄЦ. Ще раз кажу: не експлуатуй Святе Письмо для розповсюдження власного флуду. А ти сам як ставишся до чужої болі?
Не по-християнськи,Миху. Бо я Біль сприймаю,як власний. І,біль моєї дитини болить мене не менше,як її. Біль близької людини - для мене теж Біль.
А я не про твою дитину, а чужу по відношенню до тебе. Бо біль твоєї дитини - це й твій біль - нема сумніву.
Ця "війна" нічого доброго нікому не принесе.Переможців не буде...Натомість,буде ще більше образ,розчарувань,болю.Мало маємо того в житті? ...якось необачно,зірвалося мені "не те" слово...сьогодні щиро шкодую про то... ....живу у постійному стресі...мо*інколи вже й на "біле" говорю "чорне"... ................завжди знайдеться хтось,хто мене не зрозуміє,бо не є в моїй "шкірі",і хтось,хто не розуміючи,підтримає... Хлопці,кожен буде сам собою перед Богом. Поважаю ВАС і не можу спокійно дивитися на ту "війну". Хай ВАМ Бог допомагає у примиренні і в усьому житті.
Та власне війни я тут жодної й не побачив. Є гілка "Літургіка року", завдання якої ознайомити читачів з церковним життям, з традиціями церкви. Кому цікаво - читають. Кому не цікаво - не читають. Не маю жодних притензій ні до перших, ні до других, а от взяти і зафлудити тему - це неповага до тих, хто її читає і пише. Як на мене нічого не сталося.
Це дуже добре, що ви роздумуєте. Якщо людина має здатність к роздумам, означає, що вона має можливість наблизитись до свого Творця, бо ця можливість закладена Творцем в кожній людині. Інша річ, чи розвиває людина цей дар? Як все інше твориво ми можемо виконувати волю свого Творця і поводити себе відповідно до його наміру, чи не так?
Та ні, ви просто зациклились на другорядному (в даному випадку конфесійності, про яку було сказано лише у контексті). В цілому я писала про апостольську практику служіння, - ту практику, яка підтверджена Словом Божим - Новим Завітом. Якщо у контексті Божого Слова вам нема що заперечити і нема що сказати (пост 91), то туліть сюди атсєбятіну католицького кліру (що ви і робите). Я лиш вправі підкреслити, що та атсєбятіна - це католицько-православна (а не апостольсько-християнська) практика. От власне і підтвердження, що у контексті СЛОВА БОЖОГО ви були і залишаєтеся безпорадним у своїх намаганнях щось довести.. Але ви при таких невдалих спробах щось заперечити, навіть не дотримуєтесь у своїх аргументаціях вигаданого католицького вчення, яке твердить, що рукоположення, - це ніби передусім висвячення в духовний сан, священство, так зване "таїнство". http://churchby.info/bel/223/ Гарна цитата. Недарма про священиків не згадується.
) Бачу, ви зовсім нічого не зрозуміли. На Сихові і в Єрусалимі різний клімат, нє? ---------- Додано в 23:58 ---------- Попередній допис був написаний в 23:52 ---------- Нема чому дивуватися. Кожна людина має право на отсєбятіну. Ну як себе не любити? ---------- Додано в 23:59 ---------- Попередній допис був написаний в 23:58 ---------- Я про книжку. Тримав Він в руках Книгу? ---------- Додано в 00:01 ---------- Попередній допис був написаний Вчора в 23:59 ---------- Покажіть, де я вживав слово конфесійність! ---------- Додано в 00:07 ---------- Попередній допис був написаний в 00:01 ---------- поясніть, що таке "отсєбятіна католицького кліру". якщо я говорю від себе - то є отсєбятіна, якщо я говорю від католицького кліру - то вже не отсєбятіна. Чи вам по барабану?:moskali: Лиш би моя карта зверху була?:padonak: От те, що говорите ви - то є отсєбятіна чистої води. Ви не можете тлумачити Біблію, бо ви не рукоположена особа, і не слухаєте рукоположених (тих, на кому Святий Дух).
Я погоджуюся з вами. Майже всю історію християнства за те, що людина вивчала Біблію на рідній мові, можна було розрахуватися власним життям, або його добре зіпсувати. Тепер люди мають по декілька примірників Біблії, але перевагу вивченню дають зароблянню грошей, розвагам. Навіть ті, хто знаходить час для вивчення слова Бога і хоче поділитися з іншими людьми прочитаним, знаходять в очах людей великий подив в суміші з розчаруванням та жахом. Спробуйте біля будь-якої церкви з будь-ким поділитися з улюбленими віршами з Біблії, розказати як вони поліпшують ваше життя, зміцнюють ваші стосунки з Небесним Отцем, спробуйте переконати людей, що життя по біблійним нормам приносить найвищу потіху, як ви зустрінете в очах людей коктейль з здивування, розчарування та навіть жаху. ---------- Додано в 23:09 ---------- Попередній допис був написаний в 23:08 ---------- Різний та що? ---------- Додано в 23:17 ---------- Попередній допис був написаний в 23:09 ---------- Цікаво, але я ніколи не чув, щоб хтось з люду звертавсь до релігійного провідника, "Брате, ... ". Так само і священник ні до кого з людей не звернеться словом "Брате...". Чи я не правий? ---------- Додано в 23:21 ---------- Попередній допис був написаний в 23:17 ---------- Читайте Лк 4:16–21 - один з прикладів. ---------- Додано в 23:25 ---------- Попередній допис був написаний в 23:21 ---------- Найкращий варіант, коли Біблія тлумачить саме себе.. Тоді всі будуть задоволені?