Відповідь: Наші фобії і страхи. Колись в дитинстві мене брат із сестрою закрутили в килим. То мені так страшно стало - світло вкінці тунелю,поворухнутися не можу,дихати важко... з того часу,боюсь дуже вузьких приміщень . Тяжке дитинство,так сказати..:D
Відповідь: Наші фобії і страхи. у нас в армії була труба 50 метрів довжини, а діаметр був такий, що коли влізав в неї, то колінами собі допомогти в пролізанні не міг, бо вузько. Так от... уявіть ситуацію. Один за одним, в розриві півметра солдати повзли способом червяка... уявіть себе посеред тої труби... темнота повна... дихати нема чим, той що ззаді кричить від задухи, той що спереду від страху, не видно нічого ні ззадду ні спереду... повна темінь і розпач.... забув сказати... то був не сон...
Відповідь: Наші фобії і страхи. я читаю це і мені вже дихати важко. бррр...як добре,що мені в армію не треба.
Відповідь: Наші фобії і страхи. Єдине, що спасає мене від страху - це віра. Помічна річ, я Вам скажу....
Відповідь: Наші фобії і страхи. маю звичайні дівочи страхи перед зміями, павуками, мишами і крисами Додано через 34 секунди боятися треба живих, від них більше проблем
Відповідь: Наші фобії і страхи. Ви не повірите, але я завжди боюся, коли стою біля залізничної колії і повз їде потяг.. мені чомусь завжди здається - ще трішки, і я попаду під нього... Що цікаво, ні їхати в потязі, ні літати літаком не боюся (наїздивя і налітався за життя доить немало, хоч і прожив небагато)))) А ще мені страшно їхати в машині, коли тато або дядько за кермом, ообливо в темноті або еред зими (в тата - поганий зір, -6, і шофер він поередній, а дядько дуже вже ізко їздить, і водій він теж посередній). А от їхати зі своїм сусідом, хоч він і їздить різко, і старший за мене всього на півоку зовсім не боюся....
Відповідь: Наші фобії і страхи. та воно то так, але...боюся я їх У мене такі ж відчуття.А ще боюся їздити потягом, завжди здається, що я не вспію сісти в нього або вийти
Відповідь: Наші фобії і страхи. )))))))) А от мені це нестрашно, в мене все таке відчуття, що без мене він не поїде))))
Відповідь: Наші фобії і страхи. А я боюсь, що він просто впаде на мене, перевернеться.. Тому завжди стою якнайдалі від потяга, поки він їде. Коли він стоїть, або я в ньому в середині, то не боюсь.
Фобії Страшилки. Вмотивовані страшилки. ---------- Додано в 22:28 ---------- Попередній допис був написаний в 22:20 ---------- Можливо вже десь така тема є .........Завчасно вибачаюсь,а якщо ні то розпочну з себе: Страшенно боюсь ліфтів. Коли довелось йти до редакції на Стрийській (майже на останній поверх),то лізла пішки
Стоматологів не боюсь, та ще й жінка стоматолог. Зате боюсь висоти. Хоча якщо є за що триматись руками, то вже не страшно.