Наші фобії і страхи.

Відповідь: Наші фобії і страхи.

і що ж незрозумілого в мишах? :D :D :D
ви говорите про мишей як про полтергейст - отут дійсно незрозуміле і ясно якщо хтось боїться
а миші???

 

Відповідь: Наші фобії і страхи.

...А миші інколи і є, як полтергейст:D Особливо коли думаєш, що у тебе дома їх нема, а насправді...
В мене колись завелась. Звідки взялась, фіг його знає. Я тоді жила на 12 поверсі. Почали відбуватися містичні речі:D Шматки хліба посеред кімнати, звуки незрозумілі вночі. Думала що барабашка, а виявилось, що мишка.

 

Відповідь: Наші фобії і страхи.

у нас в машині завелися!
після того, як ми зернята соняшникові там на кілька днів залишили

 

Відповідь: Наші фобії і страхи.

Страхи ....Давно мене та тема мучила. Я не боюсь мишей, змій, кажанів, павуків і т.д. Ну, може, лише таракани в мене викликають неприємні відчуття, але то явно не страх.

Висоти не боюсь, і через те дуже страждаю, бо надто ризкована. Води колись не те б , щоб боялась , а просто не виходило навчитись плавати ( 2 рази відкачували ), а цього літа пригнула в відкрите море, 200 м глибини. Хочу ще!!!!!!!!


Але живуть в мені якісь такі дикі страхи -- найбільше я б боялась почути, що не зможу мати дітей. Чому, не знаю?! Може, тому, що діти для мене -- то є чудо із чудес і я їх надзвичайно люблю. На початку зустрічання навіть хлопця питала, щоб б він робив, якби таке сталося, чи погодився б взяти дитинку з дитячого будинку.... Але я цей страх поборю) от дочекаюсь вересня і поборю.

 

Відповідь: Наші фобії і страхи.

той хто відверто говорить про свої страхи, не так вже й сильно боїться, імхо

от знайшла гарну притчу:
- Куда ты идешь? - спросил странник, повстречавшись с Чумой.
- Иду в Багдад. Мне нужно уморить там пять тысяч человек.
Через несколько дней тот же странник вновь встретил Чуму.
- Ты сказала, что уморишь пять тысяч, а погубила пятьдесят! -упрекнул он ее.
- Нет, - возразила Чума. - Я уморила только пять тысяч, а остальные умерли от страха

 

Відповідь: Наші фобії і страхи.

По справжньому варто боятися тільки старості. Все інше можна попередити!!!

 

Відповідь: Наші фобії і страхи.

Да, старости, болезней и одиночества. А еще страшно влачить нищенское существование на издевательски маленькую пенсию.
Хотя ко времени старости большинства форумчан - Украина, скорей всего, уже будет в Евросоюзе с достойными пенсиями.

А нам, россиянам, это счастье не грозит...хотя чудеса в этом мире тоже бывают

 

Відповідь: Наші фобії і страхи.

Вчені припускають, що колись миші були дуже великі, а жінки дуже маленькі. Тому в жінок генетичний страх перед мишами

Колись була у приятелів на Лівобережній пиятика…
Колега поїхав на заробітки (кінець 80-х). а його дружина була дуже гостинна, артистична (в стилі Марилі Родович), гарно співала.
Тож сидимо – бригада з ТВ і запрошені господинею дівчата.
Раптом один хлопчик “поплив”. Господиня каже – “давай приляжеш у спальні, я відкрию лоджію, провітришся, а дівчина нікуди не піде без тебе."
Через 15 хвилин вискокує хлопчик із криком “КРИИИИ-СИИИИ!”
Господиня заспокоює його – “ну наснилося. Ну буває, не переживай, попий чаю!”…

Потім якась дівчинка почала відключатися. Та же пропозиція. 15 хвилин і - “КРИИИИ-СИИИИ!”

Ну тоді я пішов у розвідку. Сам зайшов до спальні, відкрив лоджію, вимкнув світло, але кнопку торшеру тримаю в руці.
15 хвилин – і хтось лізе на ліжко. Світло!
Щурик, сіро-білий, ручний. Беру його в руку і вилітаю до вітальні з криком “КРИИИИ-СИИИИ!”
Познайомилися. Щура звали Борман. А маленький синок називав його “Тато”.

 

Відповідь: Наші фобії і страхи.

:D :D :D

 

Відповідь: Наші фобії і страхи.

Ось, ось! Я купила муку недавно і поставила в гаражі, аби не тримати в теплі. А 6-го числа як робила пампушки взяла пачку - а вона прогрижена. Маю велику надію що то просто білка забігла і вирішила погризти.:8:

А для мишей не існує поверхів і перешкод. Це така тварюка

 

Відповідь: Наші фобії і страхи.

Якось відпочивали ми з дружиною в Литві. Жили на другому поверсі туристичного будиночку-шалє (самі, більш нікого не було).

Звечора попили коктейлі (може навіть надміру).
О 6-й ранку я прокидаюся від якогось скреготання (як мені здалося, за вікном). Навіть визирнув назовні - нікого! Дружина була впевнена, що в мене глюки.

Ввечері відчиняю шафку, щоби взяти печива до кави - а там миша (поличка на висоті 1 м 20 см). Чкурнула за задню стінку. Я кажу - Миша ! Дружина - "Знов глюки ?"
Зазирнув за задню стінку - а там сидить доросла миша (врозпір між стіною та шафою), а на спині - мишеня ! А друге мишеня - на підлозі (чекає черги).
Вони жили в коморі для білизни, що була поруч із нашими дверима.
Наступного дня, закуповуючись у кодитерській крамниці, дружина каже "А що ми мишам купимо ?" Продавщиця якось уважно подивилася на нас...

А потім ми познайомилися з директором, попили кави. Він каже - зима буде холодною, в хатах почали з"являтися кріси. Пардон, міші !

Ну ми своїх мишей не "продали". Годували їх до самого від"їзду. Скільки там було у виводку - порахувати було неможливо, але іноді чули, як вони починали галасувати, а маман їх приструнювала.

 

Відповідь: Наші фобії і страхи.

хм...чесно кажучи я не дуже боюся звірят наприклад мишей..жаб і тд...головний мій страх - хвороби..кожне запаморочення в голові чи біль в боку -паніка!! 1000 питань і діагнозів собі поставлю.....і стараюсь про це не думати...або думати що в 21 вже здоровя не те що в 16.....але боюсь-боюсь-боюсь..бррр....

 

Відповідь: Наші фобії і страхи.

Дійсно,старість - не радість...
О-хо-хо...

 

Відповідь: Наші фобії і страхи.

і нема чого сміятись...я дійсно відчуваю ,що здоровя гірше...імунітет слабший...перші зморшки(((((((((((((((((((

 

Відповідь: Наші фобії і страхи.

Та то пройде....

 

Відповідь: Наші фобії і страхи.

Миху,нема чо’ сміятися...
21 рік,то вже підстаркуватість.
А стільки,як ми з Вами люди тепер не живут!

 

Відповідь: Наші фобії і страхи.

правда-правда, шо є - то є. якби не горівка, ми б вже давно тю-тю....

 

Відповідь: Наші фобії і страхи.

ви думаєте я горівки не пю? та тільки тим і рятуюсь)))))

 

Відповідь: Наші фобії і страхи.

І ше папіроси...Пров’ялене і проспиртоване,знаєте,довше зберігається...