В мене теж був такий страх. Через це не могла років 20 навчитись плавати. Навіть спроби кинути мене на глибоку воду не допомагали. Все змінилось, коли поплавала з аквалангом. Там точно знаєш, що не втопишся, бо поруч інструктор, можна плавати на глубині, розглядати підводний світ. Від цього страх підводного простору пройшов. Зараз з радістю плаваю, хоч і досі не навчилась нормально плавати. Може від того, що сил в руках нема. Але за раз басейн можу переплисти, хоч раніше тільки метрів 3-4 могла пропливти без ставання на дно. Тож може Вам теж варто спробувати П.С. Після того теж мала випадок, коли чуть не втопилась. Але страх не вернувся.
Боюся павуків, воєн і стихійних лих. Боюся впасти у серйозну залежність від когось. Останнім часом страшно боюся за свою дитину. Переживаю тобто. І ніби особливо, ттт, нема чого переживати, а мене часом аж теліпає. Пішла до школи - а чи нічого не болить, чи очка не стомилися, чи поїла, чи їжа в їдальні нормальна, чи не змерзла і т.п. На карате пішла - чи собі голову там не скрутила, ноги не побила і т.п. Боюся, щоб чогось зі мною не сталося - а що ж буде з малою? Взагалі до народження дитини була безстрашна. І темними вулицями ходила, і через балкон низько перехилялася "по пріколу"))), і компаній хлопів на безлюдній вулиці не боялася, і перед хворобами не пасувала, і зуби лікувати і рвати не боялася абсолютно. Вось)))
Ясю,по-моєму,цього боїться бідь-яка нормальна мамаЦе страх,безпричинний,але властивий тільки нам родившим
Особисто я не родив. Але,як довго не бачу малої,хоч пару годин...то аж все всередині перевертається з тривоги....
Не тільки жінки. Чоловіки теж люди, і ніщо людське їм не чуже. Просто склалася в жінок така хибна думка, що у чоловіків черстве серце. А нічого подібного!..
Буває інколи. І деколи, як виявляється, не без причини. Особливо, коли стосується близьких людей. А потім часто виявляється, що тоді у них була небезпечна ситуація. Навіть не знаю як це явище можна пояснити.
Дуже запам'яталось це відео з передачі про Сергія Бодрова: http://www.youtube.com/watch?v=lkQl0AA-blk Ну а про мене... Боюся висоти, після Скнилова боюся літаків, дуже боюсь втратити когось з близьких.