Мультиварка Maxwell холостяцька

Декілька років тому мати сказала:"Я вже зfморилася тобі варити. Хто тобі буде варити, коли я помру? Бачила рекламу мультиварки. Все! Купляємо тобі!" Купили. Стояла, поки нарешті я не забрав її і yt вирішив тренуватися.
Поки наготуєшь традиційно, то кучу кастрюль занапастиш... Стол завалений всяким. А так не хочеться ото все прибирати...
Обіцяють, типу "Вистрелив - і забув".
Подивимося.

 

Хліб - всьому голова!
Будемо вчитися пекти хліб.
Перший раз - не все гаразд... Буває, допоки сам не зробиш і не порозумієшся на тонкощах приготування.
Вчимося по автентичному рецепту


Перший зробив без житньої. Нічого так. Трішки заграли дріжджі, замісив і забабахав відразу у мультиварку. Ні, всюди написано, що все відразу закидається і там воно само пече. Добре, що не їсть само, що зварило/спекло, у як у мультфільмі )))
Олією добре змастив, не пошкодував...
Перший свій хліб з'їв із зацікавленністю. З олією з-під тюльки.

 

На другий раз вніс зміни:
1) Спочатку прийшлося побігати купити житньої муки. Ледь знайшов. Продавчиня почала насипати якогось сухого вапна. Я перепросив... Та ні, ото воно таке біло-мраморне, без сортів і гатунків.
2) Змастив трішки олією, бо шкоринка було занадто товста і припитана в олії.
3) Дав тісту "піднятися" трішки, на 1,5 години.
4) Дав дві ложки столових "Геркулесу" до дріжджів - не за рецептом, а з іншого хліба. Та й треба кудись його дівати...
5) Час виставив - 3 години.

Вийшло добре.
Не "мочалка" і не пластилін. Нажимаю - і потроху разпрямляється.
Перший хліб простояв 4 дні і не заплеснівів, до речі...
Ну то врізав... І вирішив мрію Гоги виконати...

На хліб покласти балтійської кільки і посипати її зеленою цибулькою... Мня- мня.....


Понюхав - мявкнув, гавкнув...
- Ідіот, - кажу собі.
- Согласен.(с) - отвечаю себе)))

 

Колись Бурда вів передачу кулінарну і йому ніхто не заважав розказувати різні байки, приказки тавсілякі пізнавальні історії тощо.
Сподіваюся, що і мені не заборонять творити свою історію.
На тому і подякую.
Ось з українських переказів.

А ще пам'ятаю, що коли їхали з Певеку на приїск, то вимушені були влітку заїзджати на "Южный" а потім через перевал вже їхати додому. Бо через Пиркакай не було моста, а взимку то їхали по тому замерзлому напрямки. То на "Южном" купляли по три "кирпичика" білого хліба. Бо такий смачний був, що один хліб майже кожний з'їдав ще до приїзду додому.
Потім побудували міст через Пиркакай, але за хлібом однаково заїзджали.
Мав юи написати про це, тільки написав про зимову поїздку. В далеких роках, на початку 80-х... Нещодавно виправив вірші та випустив на волю.

Хочеш знати більше?

 

Схоже, що тема про хліб буде... Бо хочу лаваш випікати.
Колись в дитинстві був в Адлері, то їв справжній грузинський лаваш, по-грузинськи - пурі (кирилицею, щоб не було питань), які випікали у печах - "тоне". Смак незабутній.... з вершковим маслом, яке переливається струмочком поміж надутих запашних бугорків засмажених шкоринки...

(фото МастерКОК )
А потім йшли на пляж через залізничну колію, перебігаючи їх перед самим поїздом, не минаючи общепіт, в якому насолоджувалися справжнім супом Харчо... Обпікаюча суміщ гарячого супу і пекельного перця, солодких шматочків барашка із ненаситним рисом....
А коли накупалися досхочу, йшли до хати, по дорозі обриваючи кущі з лавровим листом. Звичка...
Отож, маю стару електричну духовку ти супернову електично-електронну мультиварку.
Будемо проводити конкурс - хто переможе: нове чи старе?
Трішки розберуся в рецептах і займемося... Хоча це може бути не скоро, бо закваска може догограюча і там хто що знає, що вилізе...
До речі, - лаваш не має інгредіентів, які не варто вживати у піст великий.
Ну, поїхали!
П.С. Міхо звільнився з чебуречної. А то міг би підказати. Хоча, може й ні... Всі такі стали, що нічого не скажуть і не поділяться.