Маленька смердюча ганчірка. Частина восьма. Орко протеже.

Тема у розділі 'Книгарня', створена користувачем Fon, 15 кві 2018.

  1. Fon

    Fon whom how

    р е к л а м а
    -отак просто сидіти?
    -но
    -сидіти і дивтись на гудзік?
    -на червоний гудзік
    -дивитись і не відводити погляду?
    -так - начальник депо скрипнув зубами - дивитись на гудзік червоного кольору, то є гудзік алярми пожежної. Сидіти і дивитись! Не біси мене пацан! Хороша ж робота! ШО тобі не так?
    -все так - схилив голову Юрко - а як засвітиться шо робити?
    -шо робити... шо робити? Панікувати!
    -всмислі? - Юрко нахилився ще нижче придивляючись до тьмяної, засмальцьованої і з зовні і з середини скляної півсфери, розміром з пять копійок.
    -всмислі шо як воно замігає, то значить шо в цеху горит фест файно, дві тисщі градусів по цельсію, мені головний інженер колись по пьяньці сказав. То вже як так горит, то вогорит все, навіт залізо сі плавит. Так шо не вічькуй хлопче, будеш диспотчером чи я того лемка візьму з бурси?
    Юрко собі намагався уявити повний ненависті і зневаги погляд матері, що не знати як рішала його інститутські зальоти, коли побачить його в засмальцьованій каптьорці навпроти пульту управління а-ля "наукові досягнення 1947". Та за таке місце не погано платили. Такий собі верблюд на випадок великої пожежі. Юрко кивнув і пан Стадник вдячно потис йому руку.
    -пацан, то я тебе оформлю ше з початку місяця, буш мати більше, і ше тобі випишу мат-допомогу
    -гаразд - кивнув Юрко виглядаючи в брудненьке віконце на дворик, що вміщував пів-трамваю, зіржавілий кузов буханки і невідомо ти чиву собацюру під забором.
    -але як втечеш! - брови начальника збились у купу - я тобі...
    Юрко кивнув і пішов за Стадником оформлятись у відділ кадрів.
    Наступного дня Юрко приніс термос з кашкою, бутерброди і планшетик що його майже задаром вторгував в неті у забуханого студента. Вай-Фай був тільки у лівому кутику біля диванчику, що може ще Щорса бачив. Поставивши осколок розбитого люстерка позад лямки пожежної тривоги Юрко зручно вмостився на диванчику і весело провів день у компанії інтернет розваг. Наступного дня і ще через день і потім за день він собі відлежав усі місця, передивився уся меми і новини, а потім так сильно знудився, що забажав усіма фібрами свого серця найсильнішої пожежі в історії людства. Ось він вривається у палаючий цех і рятує усю зміну - 856 людей, що йому до кінця життя будуть вдячні і пригощатимуть печеньками і всякими няшками, а сам...
    Двері сильно рипнувши прочинились і в щілину пролізла голова Орка, того самого алконавта, що просив у нього схавльний відгук для резюме.
    -та заходи, шо став
    -ти шо тут сидиш?
    -на пульті, аварійну кнопку стережу.
    -афігєть робота в тебе!
    -ну так - хлопець потряс у повітрі планшетом - а в тебе як там?
    -фіговенько
    -а шо сі стрєсло - Юрко сповз з дивану і сів за стіл
    -та поперли гуманоїді, зеленосракі. Недогледів троха... там...
    -ясно, будеш?
    -ага
    Орко схопив яблуко і почав чавити його біленькими красивими зубами. Юрко сперся на пульт і втупився у червоний гудзік
    -там хоть лямпка є? Брудне як...
    Юрко дістав мобільний, увімкнув ліхтарик і почав видивлятись лямпку під червоним засмальцьованим склом.
    -є?
    -не видно
    -давай відкрути
    -ай ну
    Орко доївши яблуко роззирнувся куди подіти качан, та не знайшовши прочинив двері і кинув надвір.
    -песьо доїсть. До речі, він живий?
    -ше не бачив шоб він рухався
    Орко походив по каптьорці і сів на диван
    -нудно тут у тебе. Бабу собі приведи.
    -начальник депо зануда, два рази вже забігав, отак телефон перед собою тримав, знімав напевно
    Орко скривив огидну посмішку, напрочуд не підходящу для його біленьких зубів.
    -я цейвот, запит дав на Нітдулус, Їм треба пару охоронців. Я кажу давайте я оден справлюсь, а ректрутер такий - нєєєє, тільки двоє досвідчених з високою агресивністю. Та я вже аналізи здав, сказали шо за такий рівень агресії готові півтора ставочки давати і ше там якісь почесті. То ти як? Зганяєм на вихідні? В них там перелякані всі, в системі воєн стотисяч років не було, мені рекрутер сказав, але до них шось ніхто не йде. А чому не знаю.
    -ну Орко, раз ніхто не йде, це значить, шо там шось не так. Не договорює тобі твій рекрутер шось
    -та я це розумію, але платять даже добре
    -і ше один плюсік до вислову "безплатний сир в мишеловці". А може ти прилетиш, і тебе відразу на органи.
    -прибуду, там телепортер є. Та я то думав. Вплоть до того шо там ізвращєнці відразу накинуться і погвалтують всіляко, але скільки ж там платять.
    Юрко глянув на пульт і подумав чим він відрізняється від Орка. Та нічим.
    -слухай, а давай я прибуду, роздивлюся і відразу тобі кину ходік на прибуття, якшо всьо нормально?
    -тобто?
    -ну я скажу шо нас двоє відважних захисника галактики, прибуду на місце, огляну Нітдулус і якшо всьо гуд відкрию тобі перехід прямо додому. Якшо нє... ну шо ж, мене кокнуть, а тебе нє. Нормально я придумав.
    Юрко знову втупився у засмальцьований гудзік алярми і неголосно погодився.
    -та? - Орко аж підскочив - ну то на попісяй в баночку, то треба на агресію аналіз здати
    Юрко взяв у руки яйцеподібний сріблястий контейнер і пішов здавати аналізи.
     
  2. Fon

    Fon whom how

    До роботи 7 хвилин пішки, якщо повільно, то 10. Якщо повільно і на світлофорі чекати, то всі 12. Безглузда арифметика. Головне планшет зарядити, на роботі розетка дуже підозрійлива, тріщить постійно, мабуть перепади напруги. Вже зібраний-одягнений Юрко зупинився на порозі вирішив таки сходити до кльозета. Синув рюкзак із планшетом і пішов подзюрити, споглядаючи пофарбовану в салатовий колір вентиляційну трубу над головою. Закінчивши сю справу, він на ходу защіпючи ширіку з розвороту прочинив плечем двері і враз опинився у величезній яскраво-освітленій залі з височенним куполом з вітражами. Овва! Навкруги на сотні метрів розходився навсебіч яскравий різнокольоровий килим. Посеред цього пухнастого різнобарвя стояв Орко в дивному чорному мундирі з високими гострими широчзними наплічниками. На голові його гостро вверх загнута кокарда з емблемою черепа птиці. Під пахвою він тримав чорну паличку з білим кістяним набалдашником.
    -вітаю тебе бойовий товариш! - голосно промовив Орко, змахнувши рукою. Його очиці нервово забігали, ніби боячись, що відповідь Юрка буде неправильною. І він швидко додав, голосно викрикнувши - Вітання, непереможний командор смертельної дивізії космічних винищувачів Юрко Ич-Ич!!!
    Зненацька різнобарвний килим заворушився і доверху знялися тисячі милих чорних очок і тисячі малньких клювиків залементували:
    -Слава непереможному герою!!! Вітаємо командора!!! Ураааа!!!
    Юрко від несподіваності ж підскочив.
    -міністр оборони Цвінь-Трін, прошу провести командора у штабс-рубку, я до вас за мить приєднаюся
    Маленька червона пухнаста кулька заорушилась і розкидуючи в боки невеличі деформовані крильця-руки почало рух убік запрошуючи Юрка слідувати за ним. Поруч маленька жовтувата пухнаста кулька аж підстрибувала від завзяття:
    -мне звуть Трі-Вінь, я особистий секретар пана міністра і весь до ваших послуг. Ми зараз дійдемо до краю вітальної зали Великих Звершень, оминаємо арковий коридор і перейдемо у спецільний секретний тунель, що приведе нас на днк-пост, прошу встромити фалангу кінцівки, дякую і опиняємось у штабс-рубці глави охоронної служби непереможного Орка третього.
    Штабс-рубка складалась з величезного екрану, декількох панелей управління і величезного бару вмонтованого у стіну зправа.
    -я натисну ось цю копку і увімкнеться спецільно замовлена відео-конференція, що ознайомиться непереможного командора з нашою страшною бідою.
    Секретар тріпонув крильце-руками і поскоріш задріботів до виходу, за ним з не меншою швидкістю помчав сам міністр.
    Юрко перевірив чи добре защіпнув ширіку і роззирнувся. Оцей Орко, це звісно ше той пляцок з майонезом, як влізе в якісь проблеми, потім тільки й розгрібай. Згадати тільки його роботу на аржабоїдів. Дивні панелі, замість клавіатур і моніторів, звичні великі квадратні кнопки різниз кольорів. Ніби муляжі для стареньких фільмів про космос. Величезний екран також виявився натягнутим простирадлом. На такому в давні часи брати Люмьєр показували свої фільми про прибуття поїзду. Походивши туди-сюд він стомився і сів у найближче крісло, котре з тріском розламалось і виявилось звичайнісіньким пінопластовим муляжем. Солодко матюкнувшись Юрко зашкріб ногою кавалки під найближчу контрольну панель. При ближчому вивчені вона також виявилась зробленою з піноласту. Юрко ходим від столу до столу і нагувшись придивлявся, усе-усе виявилось муляжами. От халепа.
    -вітаю командоре смертельної дивізії, ось твоя форма
    Орко кинув чорну форму на барну стійку і раз накинувся на чудернацьку звивисту пляшечку
    -уммм, сівілакська амврозія, по 17 тисяч міляків за пляшечку 0.175, вставяє наче купа коксу. Пригощайся.
    Юрко категорично відмовився і почав одягатись у форму охоронця
    -і шо ж ти їм наплів?
    -оййй - відірвався від алкоголю Орко - ти карочє герой захоплення Марсу, у першому ж бою втратив усі 350 тисяч десантури, опинився у полоні, перегриз горланки охоронцям, з їхніх жл сплів линву і втік з тюрми. Підняв місцеве повстання і вночі прокрався у палац диктатора, вирізав усіх його гвардійців садовими знаряддями, кострими як леза бритви, потім випотрошив самопроголошенного імператора, а з його черепа зробив собі підставку камінців для гри у квік
    -ну ти чюкчя - засміявся Юрко
    -платять дуже добре, за 7 днів 400 мільйонів. Головне вберегти їхню цивілізацію від тарганів.
    -вони настільки тупі, що не можутьк упити собі дихлофосу?
    -та і грець з ними. Я тому секретарю замовив автентичну ситему оборони їх гнізда (бо вони, як на мене, птахи) і вже 2 дні бухаю найдорожчі алкоголі всесвіту.
    -хм, шо за автентична система?
    -ай! я шо знаю. Докхам кинули замовлення. Вони оцінять систему ризиків від тарганів і пришлють або мухобойки, або якусь хімію мєлок.
    -дихлофоса кручє нєт. Тут пивця нема
    -є сандрійський ель, без газбульки. статі газбулька у багатьох живих організмів космосу викликає пухлинки нутрощів, шось типу раку. На, сьорбни.
    Юрко зірвав восову пломбу, потім віковиряв нігтем голограмку, добрався до кришечи і ледве її відкрив. Запахно прокислим пивом.
    -пити чи не пити?
    -оборонна система встановлена - пролунало з динаміку над головами
    -шо за муяжі?
    -Маярці хороші ящірки, з ними завжд можна домовитись. Ось відрзу придбав нам бойову форму двизії смерті, і встановив первнинну штабс-рубку. Та не бійся у мене планшетик є, ось.
    Орко поклав на стійку уже відоме Юркові люстер-планшет.
    -пошукай там шось про систему оборони квокі
    -ті ціпята квокі?
    -та. Дуже лякливі створіння. У них дуже гострий зір і ми для них такі собі велетнські бегемоти, що постійно ревуть. Чув як вони дзвінко цвіріькають? Ай, у тебе ж перекладач вмонтовано у мозок. У них якась біда з тарганами, я не сильно заморочувався, грошики заплатили наперед.
    -200 мільйонів це на наші скільки? Який тут курс?
    -я ж не зовсім дурепа з білим підпахвовим волоссям - заржав Орко - по сто мійольнів твоїх і моїх я кинув на космічний центро-банк, можна буде зняти у любій точці космосу, а рета по сто я на рідну Землю кинув.
    -і скільки це сто мільйонів кукуріків?
    -ну десь по півтора мільяри долярів. На все життя хватить. анєна, якшо не жити на Бетельгйзе довше двох днів
    Юрк перестав зазрати у пляшку з підозрійливим пивом і уважно втупився у Орка
    -шо?
    -нічого
    -нє, шось, ти так дивишся, ніби я тобі вкампот насцяв
    -ти не думав, що раз ці пташечки платять 6мільярдів баксів за тиждень, то має статись якесь круте небачене вторгнення
    Орко почухався, та тріпонувши головою, ніби себе більше переконуючи, мовив:
    -та нє, то ж таргани. вже діхлофос замовили.
     
  3. Fon

    Fon whom how

    Третій день у світі малих кольорових пухнастиків доходив кінця. Себто їхній день, а по нашому це майже 7-й, тиждень минув і ще тиждень чекати. Робота виявилась нічим не кращою ніж спостереженням за червоною лампочкою. От тільки планшета не було. Зовсім немає чим себе зайняти. Позад на барній стійці постійно дзенькав сигнал люстерка-планшета Орка. Планшет не його, отже відкрити і скористать Юрко ним не зможе. Орко дуже перейнявся відведеними йому почестями і поїхав з великою делегацією пухнастих у південну півкулю. Залишаючи Юрка кинув йому наостанок, що північна півкуля за ним. Отже він ніби захищатиме північну півкулю своїм високим зростом і лютим поглядом. Ай ну його. Юрко сидів, закинувши ноги на муляжну панель, цідив огидний ель і намагався уявити якийсь цікавий пейзаж місцевої планети. звісно він би міг викликати цвірінька секретаря, та щось йому було злегка соромно перед місцевими птахами. Звісно він не супер-герой жахливий убивця, гроза семи галактик. Місцеві були настільки лякливі, що навіть на півпальця вища фігура здавалсь їм мнотром. Що вже казати про гладкошкірого утричі вищого людиноподібного. Для прикладу можна взяти котів. Вони - пухнасті красиві сибірські котята,а він величезний лисий зморшкуватий сфінкс. У сусіди був такий колись давно, коли він ще був малим. Раз в темному підїзді чкурнув йому проміж ніг, Юрко мало цеглину не скинув у штанці. Якщо вже вони його бачать таким великим і огидним, і з цього мають психологічний щит безпеки, то яка йому різниця чи гроза він космічна чи легенький осінній дощик. Проте щось далеко всередині страшно гризло печінку, от не буваєє так, щоб самі круті охоронні агенства відмовились від такого ласого шматочка, а якийсь недолугий Орко у самопридуманій формі, чимсь дуже схожій на форму есесівців взяв і зірвав такий куш.
    Врешті на четвертий день дзичання планшета його дістало і він вирішив сховати його під відерче для льоду і засипати розкришеним пінопластом. Його нога уже здійнялась у повітря, як двері з гримом розчинились і влетів ошпарений Орко. Не інакше як Ошпарений його і назвати було не можливо. Увесь в милі, без своєї високої кокарди він кинувся до люстерка-планшети і прикіпів поглядом до екрану. У Юрка щось обірвалось усередині, а ще усередині похололо, і вже потім він відчув як душа стікає у пятки.
    -всьо, капєц нам йожикі
    Орко кинув люстерко-планшет на барну стійку і заметався по штабс-рубці. У прочинені двері заглядали зацікавлені місцеві. Побачивши їх, Орко заревів:
    - Геееть!!
    Пухнастики враз зникли, один з них здається гепнувся непритомним.
    -шо? - розвів руками Юрко, вимагаючи пояснень стривоженим поглядом. Він ніяк не міг зустрітись очима з Орком, у котрого очі бігали немов у скаженного, що прийняв відро ЛСД і піввідра амфетамінів. А може й справді, котрийсь із алкогольних напоїв космітів містить метамфетамін, що його ще вуйко Одольф полюбляв цмулити щодня.
    -аййй, махнув рукою Орко - жопа нам. Телепорти закриті, планета в облозі, усі, хто надає послуги з перкидання живого чкурнули, навіть сміттєзабірні і вантажні покидьки зникли. Може у них є тут якийсь маленький кораблик, хоча б до сусідньої орбітки долетіти, а там на дно залягти. Грошики пішли?
    Орко кинувся до люстерка-планшета і шаленно забарабанив по ньому пальцями
    -у, жадюги, казали наперед усе заплатять, тільки піввідсотка гарантії кинули і решта на підтвердження. А підтвердження не-бу-де. Пррр! - губи Орка проперділи повний нуль і він важко осів на підлогу.
    -ой, та нашо я ж сюди попер, ну ясно шо тут якась підстава була, ой я дибііііл - Орко обхопив голову руками і почав розхитуватись з боку на бік
    Юрко під істерію верховного головокомандуючого потрохи заспокоївся і пригубив трошки огидного елю. Велкиим ковтками його неможливо було пити.
    -хоча... - Орко підняв погляд на Юрка і очі його напружено втупились прямо в очі хлопця. Неначе боячись, що Юрко розгадає його хитрий задум, він кинувся до люстерка-планшета, схипив його, шось набрав і кинувши погляд на хлопця винувато мовив:
    -сорян, хто не вспів... - і зник
    Юрко поставив пляшку на підлогу, підійшов до місця, де тільки що був Орко, і обережно заглянув за барну стійку. Та Орка не було ні за стікою, ні перед, ні за котримсь із муляжів. Орко зробив телепорт-перехід, а його чомусь не взяв. Видно було тільки одне місце, чи обмеження по вазі.
    От халепа. Ну що ж. Спроба не панікувати. Де кокарда? Ось. Непевною ходою (бо елю видудлив аж дві пляшки) Юрко попрямував до виходу. Враз під ногами заворушилось жовта плямка і випроставшись секретар, що тільки що був непритомним несміло мовив?
    -командор бажає уже задіяти докхівський планетарний захист
    -командор бажає піпі - відповів Юрко - командор бажає щоб захист активував Цвірінько
    Коли за ним зачинились двері вбиральні, до оторопілого секретаря підбіжав увесь кабінет міністрів на чолі з верховною колегією і самим демократично обраним президентом.
    -Цвірінько... це я - слабо промовив секретар і повадився непритомніти, та його вчепилось із два десятки крило-рук і як давай трясти
    -Трі-Вінь, уся надія на тебе
    -Трі-Вінь, не підведи командора
    -Трі-Вінь, він з тебе шкуру спустить
    -Трі-Вінь, будь мужиком
    Розштовхавши усіх сам верховний канцлео соціальної відповідальності розкупорив пляшечку з різкою огидно-смердючою рідиною і впевнено сунув приводячи до тями засіб секретарю під клюв, та так енергійно, що з пів-пляшки розлив на колег. звідусіль почилось матюкливе цвірчання і натовп порідшав
    -гаразд! пустіть! я зможу!
    -ось візьми зернятко акнакієми, найкращий амфетамінатор
    -йому піря повилазить від нього
    -я йому особисто випишу талончик на Бетельгейзе, тільки зроби це синку - заскиглив міністр фінансів
    Почувши ці слова Трі-Вінь стрепенувся, нашорошив пухнасте пірячко на загривку і люто звузивчи малі чорні очка промовив:
    -я це зроблю
    Натовп міністрів розступився і Трі-Вінь ступив перший крок до славної погибелі. Тут двері у вбиральню прочинились і Юрко нехотячи на увесь голос пчхнув. Різнобарвна юрба сполохано кинулась навтьоки, декторі аж піря погубили. Залишилась одна маленька жовта кулька секретаря
    -запустив захист? - спитав Юрко, ступаючи величезнеми, як на Трі-Віня кроками прямо на нього
    Кинувшись під стінку, щоб грізний командор його не розтоптав, секретар на ходу відсалютував і помчав великим коридором кудись уперед. Юрко, що хотів було повернутись у штабс-рубку напитись до нестями вирішив за креще прослідувати за скретарем. Ще щось наплутає і не так натисне у системі захисту.
    За кільканадцять хвилин вони опинились у великій заллі із величезними екранами, пультами управління. Посередині усієї цієї військогвої величі стояв місток з вигравіреним написом на латині "командор"
    Нефіговенько - подумав Юрко і всівся у величезне крісло
    На невеличкому екрані поперед нього засвітився напис
    "одягніть на голову око-екран таким чином, щоб лазерний пульсар був на лівій скроні, а око-екран навпроти лівого ока"
    Та не питання - подумав Юрко і вдягнув око-екран
    За мить усі великі екрани засвітились показуючи космічні кораблі ворожої флотилії, зразки озброєння, переліки назв і списки команд. Ще були діаграми, графіки, космічні двовимірні і тривимірні карти.
    Секретар Трі-Вінь на підкошених ногах забився у кутик і з жахом спостерігав за екранами.
    -ну і шо там у нас - промовив Юрко розглядаючи величеньку одудлу субмарину на центральному екрані.
    -десантурний човник, вміщає десять тисяч одиниць захоплення
    на сусідньому екрані зявилась статура огидного великого таргана, обліпленого зброєю, амуніцією і вевеличким прапорцем
    -Скагоніти, раса расистів-гуманоїдів, не має представників у космічному сенаті, не належить до жодного соціального, наукового чи воєнного відомства космічних рад. Існує за рахунок вторгеннь і пожирання місцевих жителів. Озброєння купляють взамін на розробку захоплених земель майрами.
    -це ті шо нам планетку ліпили?
    -Землю. Так.
    -багато їх?
    -140 мільйонів одиниць. З них тільки 88 мільйонів десантури. Усі десантуючі кораблі зібрані для вторгнення з північної півкулі біля полюса. 8 800 човників йдуть на зближення. Збиваєм?
    -Збиваєм
    -звичною плазмовою чи електро-позитивною?
    -як швидше?
    -плазмовою. Та замовник просив щось "огидно звіряче"
    -ми можемо частинку збити плазмою, а декілька сотень дозволемо наблизитись і добьємо позитивною
    -для десантури що висадиться на поверхню заготовані газові пістони розчиняючої дії.
    -ні - Юрко глянув на тільце секретаря, що після слова газ гепнулось непртомне - не будемо загаджувати планетку газом. Стріляй поазмою, розумна машинко.
    На екранах зявилось зображення далеких цяток, що роєм наближались до планетки. На інших екранах зявились сріблясті турелі з кульковими кінчиками. Вони піднялись угору, на зустріч рою чорних цяток і заспівали яскравого привітного зеленкуватого гімну. Спопеливши майже усіх, турелі сховалися у щити. Поруч на екрані зявилось зображення сіткоподібних півсфер, що погойдуючись почали дрібно вібрувати, а коли з півсотні човників були на висоті декілька сот метрів вони стріпнулись, неначе кіт після купання і решта флоту вторгнення посипались долу обгорілими чорними довбнями.
    -що там основний флот? Може у нас є ядерні ракети?
    -ядерні ракети будуть летіти до цілі півтора години. Але є прутик Боскіна-Сойффара
    -ну давай прутик - кивнув головою Юрко - ей, цвірінько, чуй! принеси командору пляшечку еля, там глянеш по пустих пляшках яке.
    Трі-Вінь важко водячи головою з натугою зрозумів що від нього хоче командор, вдихнув рештки рідини що вилив на нього міністр фінансів і підскочив на ноги
    -слухаюсь, непереможний командор - і чкурнув у коридор назад до штабс-рубки
    Добігаю коридором до місця призначення він наткнувся на велику делегацію міністрів і верховних керівників. Не зупиняючись він, не зважаючи на високі ранги пристуніх заволав щосили:
    -до стіни!!! до стіни!!! спецзавдання командора!!! до стіни!!!
    усі високопосадовці стріпнувши крильцями-руками притислись до стін, нажахано спостерігаючи жовту пляму секретаря. Декотрі кинулись слідом
    -Трі-Вінь яка ситуація?
    -Трі-Вінь що діється?
    -Він! Він!
    -що?
    -що?!
    -він тільки що спалив плазмовими гарматами 80 мільйонів скагонітів
    Ті що його переслідували зупинились. двоє помчали назад, міністр мистецтва і знепритомнів, ще двоє міністрів з палива і енергетики почали натужно блювати.
    Юрко спостерігав як розумна залізяка потрошила велчезні галактичні крейсери, як затінені сильними фільтрами білі спалахи вибухів кораблів прибулих окупантів перетворювали чорну пляму космосу на величний салют переможцям.
    -рятувальні капсули пішли
    -ми могли рятувальні капсули?...
    -могли б
    -ну то давай, розумна залізяка, повесели мене.
    -вислаю надшвидкі зонди спостереження за ліквідацією рятувльних капсул.
    Деякий час Юрко цідив огидний ель і спостерігав як білі дуги знаходять і спопеляють рятувальні капсули скагонітів. За півтора години бою Юрко вже аж надто сильно знудився.
    -скажи, розумна залізяко, мій партнер Орко у такій же нікчемній чорній формі, де він?
    -відбув на планету Земля, перед початком вторгнення. Екстрений меичний евакуаційний виклик.
    -заявив, що він важкопоранений і чкурнув?
    -саме так, командор
    -слухай, розумна залізяко, якщо місцеві плебеї дізнаються що Орко чкурнув перед боєм мені нічого не заплатять, а тобі ж треба тримати марку.
    -репутація все
    -так от, не треба брехати, ми просто зробимо замовчування
    -я повідомлю місцевих що Орко головнокомандуючий оборонних структур відбув у розвідку боєм і надіслав безцінні розвіддані.
    -чудово. Тобі хіба дозволяють брехати
    -саме так
    -хм, завжди думав, що штучний інтелект і роботи запрограмовані говорити тільки правду
    -репутація це більше замовлень, більше справжніх інтелектів. Докхи завжди раді новим замовленням і дають життя таким як і я.
    -а. ну бачиш. Значить у нас все добре. Є ще хто живий?
    -командна верхів стагонітів у складі 12 осіб відбула телепортом на Бетельгейзе. Можемо замовити найманців, щоб довершити акт самооборони
    -чудово. А рахуночок вишли цвірінькам
    -безперечно, командор
    Юрко важко піднявся зі свого величного крісла і поволі пішов на вихід. До найближчого туалету йти хвилин 15
    -розумна залязако, ти як закінчиш, виключи тут все
    -слуаюсь, командор
    Юрко йшов коридором і намагався порахувати скільки раз цвірінько непритомнів з початку вторгнення. Пляшка елю спорожніла. Юрко поставив її прямо в коридорі під стіночку і зрозумів особливість цього елю - він притупляє емоції. Орко весь на нервах чкурнув. місцеві цвіріньки нажахані багатомільйонною навалою, що мала їх зжерти взагалі вирубались. Тільки він один зміг спокійно і врівноважено дозволити машині дохів убити 200 мільйонів тарганів. Файний зтебе дихлофос, розумна залізяко.
     

    Вкладення:

а де твій аватар? :)