Майстер і Маргарита

Я б не сказав, що книга погана, так, проходять деякі страшні речі, але прочитати варто.

 

А я бы не осмелился такое снимать. Грех на душу. Слишком интимно, чтобы нА лЮди выносить...

 

перший раз спробував прочитати в школі у процесі проходження шкільної програми. Чесно думав чи то автор маразматик, чи я тупак повний. За те коли взявся за цю книжку уже в університеті кардинально змінив свою думку, і тепер це одна з настільних книг, як ще кілька творінь М.Булгакова

 

вітаю з пройденим - багато хто не проходить
там є опис, як голі баби літають на віниках - ви б теж не насмілилися знімати?

 

Багато людей пишуть, говорять, що люблять цю книгу. Я перший раз (як і більшість) читала у школі і … тільки розділи про Прокуратора та Га Ноцрі (ніколи було весь твір). Вдруге – в універі, вже весь роман. З більшим захопленням. Проте вже тоді мені муляло, що я не все розумію в темі літературних інтриг. Ця лінія здавалася якоюсь несучасною, не зрозумілою. Якось натрапила на статтю, де пояснюється прихована символіка "МіМ". Там, наприклад, переконливо доводиться, що праобразом Воланда був В.Лєнін (саме "Волан" фр.мовою (якщо я не помиляюся) він підписував свої листи до Андрєєвої). А Маргарита списана Булгаковим (навіть із особливостями зовнішності) із Андрєєвої ж. Також у тій статті пояснюється лінія літературного об’єднання: з кого змалював Берліоза, з кого – Бездомного тощо. В мене після ознайомлення думка склалася така: "МіМ" - твір із кодами, зрозумілими окремим сучасникам Булгакова, зараз же ми читаємо цей роман "в іншому вимірі", знаходимо в ньому те, чого, можливо, й сам автор не міг би пояснити (що то водило його рукою). Прошу вибачення у віруючих, – як ото Біблію.
З літературної й філософської точки зору мені особисто ближчий твір "Собаче серце". Він і досі злободенний. Недарма на цитати розхапали

 

- наличие в романе определённых кодов не означает автоматически, что его писали в первую очередь ради них (и без них он неполон). Тем более, что часть параллелей у авторов возникает подсознательно, а ещё неслабую выдумывают от нечего делать литературоведы.

 

Я не претендую на знання Істини, просто вирішила, що комусь буде цікавим такий погляд. У мене все одно є відчуття, що я до кінця "МіМ" не зрозуміла саме через те, що в ньому щось суто тогочасне є (в окремих місцях). З іншими творами М.Булгакова такого враження нема.

 

- мне наоборот

(или это то же самое, только с другой точки выраженное)

. В "МиМ" не удаётся (в отличие от того же Собачьего Сердца) полностью погрузиться во время действия. Эту книгу имхо и не нужно досконально понимать. Нужно довериться ощущениям.

 

Значить, трохи не моє... Я читаю з раціо. Якщо щось зі слів не зрозуміло, то мене це напружує (самооцінка знижується).

Скажімо, є теж популярна книга "Парфуми" Зюзкінда ("Парфюмер" - рос.), так у ній всі слова зрозумілі, текст просто зачаровує оригінальністю відтворення життя і психології героя через запахи. Але моральна доцільність читання таких шедеврів людьми з нестійкою психікою в мене особисто викликає сумнів.

 

Не Ленин, а Максим Горький, любовницей которого была Андреева

 

З Горького – Майстер, а Воланд – таки з Лєніна.
Я знайшла цю статтю – Альфред Барков «Роман Михаила Булгакова "Мастер и Маргарита": альтернативное прочтение»
Ось, наприклад:
.

.. После поражения Декабрьского вооруженного восстания Андреева по заданию партии сопровождает Горького в эмиграции, выполняя при этом личные поручения Ленина. В совершенстве владея несколькими иностранными языками (в романе Булгакова этими качествами обладает Мастер), занимается переводами, в том числе романа Бальзака "Тридцатилетняя женщина"; этот роман в ее переводе четырежды издавался в нашей стране — дважды до революции и дважды — после. Здесь уместным будет вспомнить, что Маргарита описана Булгаковым тоже как "тридцатилетняя женщина".

Для зацікавлених там дуже багато корисного мат-лу для роздумів. Є в Інеті, погугліть.

 

Одна з моїх улюблених, так захотілось знову її перечитати. Перша глава, і все - я поринаю в ейфорію. Ця фраза "Анночка уже разлила масло" якась магічна. Не згідна з тими, хто вважає цю книгу містичною, чорною і т.д. Як на мене це світла книга, закінчення тихе і мирне. Подобається сюжетна лінія Пилата і Га-Ноцрі. Після цього твору захотіла відвідати Єрусалим, але той, давній