Кривчиці

Шановні форумчани, прошу відгукнутися чи є хтось тут з району Кривчиць, м. Львів. Мене цікавить таке питання - з"явилася можливість змінити житло і перебратися десь в львівське передмістя. Одним з варіантів є район Кривчиць, десь поблизу церкви Церква Різдва Пресвятої Богородиці (перетин вулиць Богданівська - Подолинського - Тарасівська). Але деякі друзі і знайомі лякають тим, що недалеко від того місця виходить на зовні річка Полтва, а фактично міський каналізаційний колектор і влітку там неможливо дихати від смороду. Якщо подивитися по карті, то вулиця Пластова, де є той колектор, є досить далеко від церкви, але тут треба враховувати багато факторів, зокрема вітер. Дуже прошу, якщо хтось там живе відгукнутися і поділитися враженнями, як там впродовж різних пір року. Чи чути щось?
Наперед вдячний всім хто відгукнеться

 

Я там не живу, але часто проїзжаю. Дійсно в долині літом стоїть неприємний запах. Стійко і постійно відчувається від Тарасівської до Пластової.

 

Якщо не шкода ніг, голови, авто, нервів - пересиляйтесь...

 

Ну що до дороги, так де у Львові є добрі дороги? На жаль. Недавно їздив Богданівською - Тарасівською. Так там ще досить непогано, був навіть здивований. Маршрутка там ходить, правда тільки одна - 32. Але ходить досить регулярно, причому їде якраз по основних точках Львова: через центр, пл. Петрушевича, Південний і на Городоцьку.
А наприклад з Левандівки хіба зручно добиратися? Особливо якщо щось стається з одним з мостів. Я там жив рік, враження з ненайкращих...

 

Справа навіть не в дорогах............Сморід там, особливо влітку коли стоїть спека,і без того нічим дихнути ,а тамЯкщо Ви не є великим прихильником свіжого повітря,то тоді так,Хоча люди котрі там живуть привикли,вже й не відчувають.......

 

Кривчицы, Кривчицы....
Никак не мог вспомнить откуда я знаю это название.
Давно это было.
Вроде, в 1969-1970 годах.
Нам там дали 6 соток.
Смутно уже помню - надо было ехать на разбитом ПАЗике довольно долго. (а может мне так по малолетству казалось?)
Вроде, полуразрушеный костёл. На бугорке церковь.
Потом шли пешком через весь населённый пункт.
Справа дома.
Слева дома, а за ними железная дорога.
После последнего дома поворот направо - горка.
Вот на ней и наш участок.
Второй справа от дорожки вверх.

 

Костел зараз реконструювали в церкву. Десь на початку 90-их. Добудували бані, помалювали...В принципі не так вже депресивно то на даний момент виглядає. Був на днях