Кнайпа За кулісами / весь Львів за кулісами

Кнайпа За кулісами / весь Львів за кулісами
Є такі заклади які уособлюють в собі ціле місто з його звичками, діалектом, мистецтвом, ба , навіть недоліками. Без яких місто – як село без церкви. Зараз мова йде саме про такий заклад. Незважаючи на свою 11-літню історію кнайпа «За кулісами» залишається все ж невідомою широким масам. Проте* якщо у вузьких достатньо творчих колах Ви скажете, що там не бували Вам скорше за все*дуже здивуються -* «ЯК??Ти не знаєш*Філи?! (ще одна неформальна назва бару)». Тільки не треба зараз поквапливо натягувати шкарпетки, щоб побігти до так гучно розрекламованого в перших рядках закладу. По правді Вам там може зовсім не сподобатись.J Завсігдатай «ЗК» ні на що її не проміняють, а от чужаків вони не приймають з розпростертими обіймами. Уявіть – Ви заходите до єдиної зали - яскраво освітленої, з столиками впритул, більярдним столом посередині, усіма зайнятими місцями і потрапляєте під приціл прискіпливої уваги всіх присутніх. В такий момент добре якщо Вам є з ким тут поручкатись та до кого підсісти. А як ні?

Нещодавно в барі зробили ремонт. Але панелей з дерева*чи фешенебельних деталей*у "ЗК" Вам не знайти – інтер’єр не зіпсутий дороговизною, все просто. А ще можна помітити що тут частіше перехиляють чарочку аніж жують смачнючі фірмові тости. Чи це погано? Пригадуєте сцени з «Вечорів поблизу Диканьки»? Як там Чуб та його дружбаки випивали, що до Солохи дойти не могли. Чи як то Дяченком співалось "Я*б*вместо водки пил*бы чай и квас, и не ел бы холодца... только мне оно не нравицца".)*Не повірю, що хтось дивлячись на цю кумедію качав головою і думав – «ти дивись які всі пияки». Бо пияки то коли ні грошей заробити, ні чогось путнього для людей зробити, ні вигляду гарного не мати…так, без голови. А судячи з багатьох відвідувачів цьому закладу світлих голів не бракує.
Цей огляд хочу домалювати*короткими думками про «За Куліси» від кількох його завсігдатай:

1.

це ЄДИНИЙ заклад у Львові, що має повністю атмосферу Пабу (паб - це скорочено від "паблік плайс"). Філа - це таке місце, де ти як вдома, де всі всіх знають. Це така тіпа частина твоєї квартири, тіко на відстані.* В філа ідеш папіть, паабчяцца, повтикати.



Коли вона відкрилась, ще за часів клубу Вавилон - були візитки, вхід з охороною тощо – і заклад не дуже жалували відвідувачі. Діло в тім, шо атмосферу роблять люди, це треба знати, підбирати клієнтуру, створювати умови тощо. От бармен Ромко і диригує в цьому напрямку. І взагалі він як тато. А публіка...вона не така як усюди -- вона з грішми і на вигоні як ото в київському Патіпа.



2.

Хожу туди тому що це болото, яке затягує). Класна публіка - тому і затягує, "лівих" людей практично не буває. Ціни там - нижчі середніх, пиво- 5 грн, більярд-3 грн за гру.

3.

Це єдиний правдивий паб у Львові. Коротко - це дуже правильне місце за атмосферою, де всі знають бармена і бармен знає всіх. А ще бармен для людей робить кредити! Було по 2 роки не повертали, але зрештою приходили з повинною.



4.

Коли я там проводив багато часу, там була частина інтелігентних людей, з якими було приємно пити пиво і спілкуватися на розумні теми. А ще були творчі люди з необ’їждженими ідеями.



5.

Це - точка «для своїх», паб на галицький манер. Така собі старомодна галицька кнайпа зразка 1993-95 років - з прокуреним повітрям, меблями і відвідувачами …які, здавалося, вже довго варилися у суміші цигаркового диму, в колі затишної компанії та в звичних для середньостатистичного львів'янина балачках, чутках, та байках...



ЧИТАТИ ДАЛІ