«Карєнниє кієвлянє» — міфи і реальність

Тема у розділі 'Київський форум', створена користувачем duncan, 11 бер 2012.

  1. duncan

    duncan батяр з личакова Команда форуму

    Зізнаюся чесно, люблю покепкувати над цією публікою. З якою погордою вони (в кращому разі — нащадки імперських солдатів або єврейських ремісників доби Миколи Другого) іноді дивляться на мене, вихідця із далекого передмістя! :) Бідолашні не в курсі, що до середини 19 століття Київ був абсолютно не таким, яким його застали їхні новоприбулі предки. І що саме «завдяки» їм він змінився — кардинально і назавжди.

    До другої половини 18 століття Київ важко назвати містом у сучасному розумінні цього слова. Це була неймовірно заплутана агломерація. Власне Києвом цілком резонно вважалися романтичні руїни княжого граду на Горі, де функціонували резиденція Митрополита у Софії і однойменний та Михайлівський монастирі. Залишки домонгольських споруд віками не розбиралися — допоки в середині 18 століття біля Софії не почали селитися ласі на «шаровий» будматеріал солдати залоги іншої київської складової — Печерської фортеці. Печерськ із його Лаврою у Київській митрополії завжди був «столицею опозиції», Митрополиту не підпорядковувався. Росіяни відразу оцінили його протестний потенціал — саме їм ми завдячуємо центральним статусом сучасного району.

    Третя складова частина середньовічного Києва — Поділ. Типовий європейський «бург» — із Магдебурзьким правом, гербом (важливо — це був не Архангел Михаїл!), ринковою площею (сучасна Контрактова), собором (церква Богородиці Пирогощі) і ратушею (зберігся фонтан «Самсон», що стояв біля її фасаду). Решта території сучасного Києва та передмість були густо вкриті мережею «борщагівок» (так київські монастирі називали свої підсобні господарства), слобід, козацьких сіл та містечок.

    Православне (тобто майже на 100% етнічно українське) населення Київщини віками вважало Київ своєрідною слов'янською Лхасою. І селитися на сакральних землях чомусь не поспішало. Туди ходили молитися, торгувати. Але навіть адміністративний центр козацького Київського полку знаходився у… Козельці (сучасна Чернігівщина). Безпосередня близькість литовсько-польського замку (сучасна Замкова гора) і пізнішої російської фортеці, мабуть, не співпадала з ментально-українським бажанням бути подалі від влади. Звісно, траплялися і ті, кому дійсно було що втрачати. Саме вони складали більшість населення «магдебурзького» Подолу, а тепер платять неймовірні кошти за ділянки по Конча-Заспах та Межигір'ях.

    26 лютого 1764 року Катерина Друга підписала маніфест про секуляризацію монастирських земель. У 1786-му його дію поширили на Малоросію, що для київських монастирів мало ефект контрольного пострілу в голову. Велика пожежа 1811-го (після якої значно змінилася навіть карта) і скасування Магдебурзького права у 1835-му доконали Поділ. Лавра втратила історичне обличчя ще раніше, внаслідок пожежі 1718-го. Тоді було загублено навіть монастирську казну (270 кг коштовностей знайшли у 1898 році на хорах Успенського собору і вивезли до СПб).

    На зламі 18-19 століть внаслідок будівельного буму та варварських «розкопок» назавжди знищено залишки княжого граду. Непогано збережені Золоті ворота, Десятинна та Ірининська церкви практично зникли з лиця землі. Російські стрільці зводили свої садиби настільки хаотично, що забудували навіть церемоніальну дорогу, яка вела від Золотих воріт до парадного в'їзду Софії — Брами Заборовського. Київ поволі ставав типовим губернським центром, стабільно плентаючись у хвості першої десятки міст імперії.

    Сучасний Київ — місто-білінгва. Побутово україномовні, у громадських місцях кияни спілкуються переважно російською. Двісті років тому картина була та ж, але роль російської виконувала польська. Розвал Речі Посполитої і подальші невдалі повстання скоротили польське населення до мінімуму.

    Скасування Магдебурзького права, про яке вже згадувалося вище, а також звільнення селян у 1861-му остаточно змінили мовно-етнічне обличчя міста. З'явилися перші «карєнниє» — у робітничі квартали Києва потяглися безземельні селяни, переважно із великоруських губерній (українців «відірвати від землі» тоді було ще майже нереально). Тогочасним капіталістам, окрім некваліфікованої робочої сили, потрібні були і професіонали. Вони швидко знайшлися — в «смузі осідлості». Формально сакральний для Православ'я Київ до складу цього всеросійського гетто не входив, при Миколі Першому селитися євреям у Києві було заборонено взагалі. Але пізніше у деяких районах дозволили, і на київських вулицях аж до трагедії у Бабиному Яру ідиш став звичним явищем.

    Мною намальована схематична картина досить короткого (максимум 200 років) періоду. В контексті півторатисячолітньої історії Києва це — майже ніщо. Відповіді на питання, хто в цьому місті «корінніший» — нащадок козаків Київського полку із колишньої монастирської «борщагівки» чи «понаїхавших» невідомо звідки під час чергової «індустріалізації» — не існує. Адже саме питання для будь-якої столиці — некоректне і риторичне. Столиця — це передусім горнило, у якому формується сплав культур, регіональних особливостей. Сьогодні «понаїхали» одні, завтра «понаїдуть» інші. Тож перш ніж гнути кирпу, варто поцікавитися, хто «понаїхав» раніше… :)

    http://oleksa.info/2012/02/11/karjennyje-kijevlyanje-mify-i-realnist.html
     
  2. nanoshaman

    nanoshaman Аццкий ужОс

    Ец самое... А не приведёт ли мне пан Пупер фамилии киевских градоначальников, которые бы родились в Киеве? А пока всё это обилие букафф, все эти имховые мифы древних греций не меняют сути происходящего - Киев находится под оккупацией. Всё остальное - часности, следствия и плачи Ярославны.
    При ющах в городок ввалилась орда с запада, в вышиванках, вытынанках и с отчымы могыламы в затуманненых дурнопонятым патриотизмом очах, потом, при яныках, её сменила орда с вааастока, в трениках, c уркаганным шиком, наглая, как рандолевая фикса.
    И всему этому сброду было нужно только одно - хапнуть кусок пирога, погреть жопы и потешить свои провинциальные комплексы: "Это ж я такой прыщавый только потому, что злая судьбина заставила меня родиться в Луганско-Львове, а живи я здесь, среди этих зажравшихся киевлян, я бы был белый и пушистый и мать моя была бы люксембургской принцессой..."
    Благо приезжали бы художники, програмисты, физики-химики, архитекторы или прочий цивилизованный люд - нет, прутся бесконечные шеренги белильщиков потолков, торговцев скретч-картами, пригламуренных тьолочег и чиста канкретных пацанов.
    Я бы дал вам ссылки на форумы и блоги, где такие вот оккупанты прямо заявляют о том, что им по... словом, что им всё равно на весь ваш "Киев", что они приехали хапнуть и погадить, пока молодые, но чесслово, лень искать это говнище на просторах помойки.
    Спасибо, что пока не взрывают Крещатик)))))
     
    • Не подобається Не подобається x 1
  3. nanoshaman

    nanoshaman Аццкий ужОс

    Отдельно хочу поблагодарить города и веси необъятной неньки за Наталку Могилевську, Юрика Горбунова и прочий пригламуренный быдло-шоу-бомонд, - вырвавшись в мутные годы шатания и растерянности из своего зажопья, он развесёлой татаро-монгольской ордой хапнул телепростор, заполнив его дурновкусием и местечковой кагбэ весёлостью. Особенный респект всяческим ладам лузиным, которые растлили и без того некрепкие головы «украинского жиноцтва» похлеще, чем вся немецкая порнуха вместе взятая.
     
    • Подобається Подобається x 1
    • Не подобається Не подобається x 1
  4. duncan

    duncan батяр з личакова Команда форуму

    ну а що зробиш?
    столиця в усі часи була місцем, куди їхали з провінцій у першу чергу заробляти гроші
    це стосується не тільки Києва, але й Москви та Петербурга, та навіть Львова, який теж якимсь чином столиця
     
  5. spice

    spice Дуже важлива персона

    "орду с запада, в вышиванках, вытынанках и с отчымы могыламы в затуманненых дурнопонятым патриотизмом очах" не видала вооще, может, я не в тех местах хожу? :)
    А вот вторых товарищей - много и заметно. Ну вот скажите, почему, когда в доме поселяются выходцы из какого-то Екакиево, обязательно начинают парковать машину в двух сантиметрах от выхода из парадного? Она ж, сука, когда въезжала, газелькой подъехала к входу, выгрузилась, все нормально? А теперь из-за ее гребаной тачки скорая не подъедет (умолчим о том, что не пройти). И что характерно, на замечания, вполне корректные и вежливые, звучит вполне конкретный адрес.
    Ну ниче, у нас свое киевское гостеприимство - яйцо на лобовое стекло, пшено на крышу и капот - пока не поймет, где парковаться надо :ireful:
     
    • Подобається Подобається x 2
  6. Мілена

    Мілена Дуже важлива персона

    О коренных киевлянах.
    Мы переехали в Киев в 1982 г., и с тех пор единственные коренные киевляне (родившиеся здесь), которых я знаю лично - это наша невестка, ее мама и бабушка с дедом. Остальные мои знакомые - такие же "понаехавшие".
    Настоящие киевляне, где вы, отзовитесь?
     
  7. nanoshaman

    nanoshaman Аццкий ужОс

    Мои предки перебрались в Киев в 30-е годы прошлого столетия, спасаясь от раскулачивания и репрессий. С тех пор мы здесь. Ящитаю себя коренным киевлянином. Я знаю этот город от корешков и до кроны. Почти со всеми местами у меня что-то связано: первые впечатления от жизни, первые свидания, первый алкоголь, встречи, пикники, первая работа, драмки и комедии...
    Если же вы интересуетесь где можно посмотреть на нас в массе, то сходите весной, в поминальные дни на Байковое кладбище. С 90% гарантией все, кто пришёл туда в эти дни проведать могилы - коренные.
    Могил моих предков там несколько. И первой в киевскую землю лягла моя прабабка.
    А так я, канешна, с Сириуса. Но это совсем другая, более древняя история.
     
    • Подобається Подобається x 1
  8. nanoshaman

    nanoshaman Аццкий ужОс

    Отдельное большое спасибо и расстрел с последующим повешением сроком на три года и вбиванием осиновых кольев по всему телу киевским "городским головам", "мэрам" и просто "городским жопам", которые все, как один, родились и выросли неизвестно где, прибыли сюда неизвестно зачем и приложили максимум усилий чтобы разрушить и изгадить этот город.
    А хуле, поцарювали, хапнули, закосили под дурачков и смылись. Не своё, не жалко.
    Их с этим городом не связывало ничего, кроме (сорри, но я таки употреблю это слово) хохляцкого хитрожопого желания пожрать на шару.
    Также расстрел повышенного качества выражаю существу из самых недр любимой неньки, которое всем известно как поплавский. Кропыва ты моя кропыва. Это что-то запредельное. Удивительно и волшебно наблюдать в зале на его выступлениях эти пухлые лица пересичных женсчин с халами на головах и фиксатых мусчин с липкими глазками голубых воришек. Сплошная пузата хата, перебравшаяся поближе к культурке, предварительно разграбив тяжкое наследие савецких времён, разорив односельчан и приватизировав ставки, ланы и землю вглубь, до самых пределов ада.
     
    • Подобається Подобається x 1
  9. ГонибесOff

    ГонибесOff Well-Known Member

    Бей жлобов! Спасай Киев!
     
  10. Olenall

    Olenall миється в бані

    если здесь родились дети, а еще и внуки, то дает право назвать город родним
     
  11. Полковник

    Полковник миється в бані

    Борис, чего молчим?
     
  12. Boris_Kiev

    Boris_Kiev Дуже важлива персона

    Полковнику, я на цю тему міг би написати на суто Київському форумі, а тут нехай люди спокійно висловлюють свої думки.
    Тим більш я народився за місцем заслання діда.

     
    • Подобається Подобається x 4
  13. Полковник

    Полковник миється в бані

    Может, и так.
    Но словари говорят иное.

    Сейчас это тыловики и транспортники.

    Толковые словари

    ОБО́ЗНЫЙ, обозная, обозное. 1. прил. к обоз. Обозная лошадь. «Выезжал на фуражировку обозный унтер-офицер.» Вересаев. 2. прил., по знач. связанное с принадлежностями конного транспорта и с производством их (спец.).
    dic.academic.ru › Толковый словарь Ушакова

    Обозный -ая, -ое. 1. прил. к обоз. Обозное снаряжение. □ Слышится беготня, сдержанные сердитые голоса, лязг ружей, ржанье обозных лошадей. Куприн, Прапорщик армейский. 2. Связанный с принадлежностями конного транспорта и с их производством.
    dic.academic.ru › Малый академический словарь. — М.: Институт русского языка Академии наук СССР

    Обо́зный. I м. устар. то же, что обозник 2. II прил. 1. соотн. с сущ. обоз, связанный с ним 2. Свойственный обозу, характерный для него. 3. Принадлежащий обозу.
    dic.academic.ru › Толковый словарь Ефремовой
     
  14. Boris_Kiev

    Boris_Kiev Дуже важлива персона

     
    • Подобається Подобається x 2
  15. Мих

    Мих Дуже важлива персона

    корінні - то ті, які пустили корені?
     
    • Подобається Подобається x 1
  16. Olenall

    Olenall миється в бані

    Споконвічний, постійний (про населення певної місцевості, представників певного середовища тощо)
     
  17. Полковник

    Полковник миється в бані

    Вечный на сколько лет назад?
     
  18. NorthWind

    NorthWind Дуже важлива персона

    В Киеве, по моим наблюдениям, мовою говорит в быту %20 населения или даже чуть меньше.
    Только не смейтесь, в Одессе и ее области % способных общаться на ней выше и желание гораздо выше.
     
  19. nanoshaman

    nanoshaman Аццкий ужОс

    Всем здрасти. Пришёл и говорю. Спасибо всем, кто помнит, а кто не помнит - тоже спасибо. У меня всё по-старому, только я стал ещё красивее, купил 2 велосипеда и объездил весь Киев по закулисью. Он оказался больше, чем я думал. ПЫСЫ: ...а Довбычку, оказывается, оккупировали педерасты.
     
    • Подобається Подобається x 1
  20. Olenall

    Olenall миється в бані

    думаю, не менше 50
     
а де твій аватар? :)